Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Контроль в органах і установах виконання покарань

Читайте также:
  1. II. Выполнение контрольных заданий и оформление контрольной работы
  2. III. ЕТАП ВИКОНАННЯ
  3. IY. КОНТРОЛЬНО-ОБУЧАЮЩАЯ КАРТА
  4. Lufthansa. Контроль в небе и на земле
  5. V Контрольні пункти
  6. V. ПЕРЕЧЕНЬ ТЕМ КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ ДЛЯ СТУДЕНТОВ-ЗАОЧНИКОВ
  7. VI Режим у контрольних пунктах

Поняття та основні завдання контролю та обліку в органах і установах виконання покарань. Процес управління, що характеризується безперервністю, послідовністю та циклічністю, завершується аналізом перебігу і результатів виконання прийнятих рішень, оцінкою ступеня досягнення визначених цілей. Для цього проводиться облік роботи, здійснюється контроль, під час яких виявляється інформаційна сутність управління. Функція контролю за своїм змістом і технологією виконання являє собою збирання інформації про об’єкти перевірки з метою її обробки, аналізу та подальшого використання в черговому управлінському циклі.

Слово «контроль» викликає, перш за все, негативні емоції. Для багатьох людей контроль означає обмеження, примушення, відсутність самостійності і т.п., – загалом, все те, що суперечить нашим уявленням про свободу особистості. Внаслідок такого стійкого сприйняття, контроль відноситься до числа тих функцій управління, суть яких розуміється найчастіше неправильно. Якщо запитати, що ж означає контроль, то найчастіше люди дадуть відповідь: це те, що дозволяє утримувати працівників у певних рамках. У принципі – це вірно. Один з аспектів контролю дійсно полягає в забезпеченні підпорядкування чомусь. Проте зводити контроль просто до якихось обмежень, що виключають можливість дій, здатних завдати шкоду організації й примушують кожного вести себе дисципліновано, – означало б упустити основне завдання управління.

Поняття контролю найчастіше зводиться до перевірки: виконання рішень вищестоящої організації; рішень, розпоряджень різних рівнів управлінської системи; дотримання організаційних, економічних та інших нормативів; виконання планових завдань; дотримання законності, дисципліни тощо. Такий контроль притаманний управлінському циклу і розглядається у числі його функцій та стадій.

Щоби пізнати сутність контролю в управлінській діяльності органів і установ виконання покарань, необхідно мати уявлення про контроль взагалі: його необхідність, роль і завдання в управлінні. У зв’язку з викладеним основними його відправними пунктами є:

o контроль необхідно розглядати як категорію соціальну та історичну, як складову частину управління, як одну з його загальних функцій;

o при всій різноманітності визначення в управлінській літературі загальних функцій управління, функція контролю присутня завжди, що свідчить про незаперечність, аксіоматичність цього положення для світової теорії управління.

Контроль за управлінською діяльністю органів і установ виконання покарань є однією з найважливіших гарантій прийняття правильного управлінського рішення та своєчасного і якісного його виконання.

У взаємозв’язку з іншими функціями управління контроль дає змогу глибше бачити та осмислювати результати виконуваної роботи, а значить, досягати безумовного виконання управлінських рішень, своєчасно попереджувати та усувати можливі недоліки, упущення в роботі. Також значна роль контролю у вихованні у кадрів високої відповідальності за доручену справу, оволодінні ними ефективним стилем та методами праці.



Досвід роботи органів державного управління переконливо підтверджує, що управління підпорядкованими апаратами, працівниками неможливе без належної організації контролю та обліку, які, відображаючи фактичний стан справ і виявляючи всі досягнення та прорахунки в роботі, спрямовують її на шлях до ефективного вирішення визначених завдань і функцій.

Теорією і практикою управління розроблено питання про умови, за яких найбільш повно досягаються цілі контролю і зростає його ефективність. До таких умов належать:

а) здійснення діяльності контролюючих органів у тісній єдності з виконанням конкретних завдань;

б) якісна організація обліку роботи, який виступає необхідною основою контролю і в той же час сам є його об’єктом;

Загрузка...

в) наділення органів контролю владними повноваженнями, які дозволяють не тільки здобувати вірогідну інформацію про роботу контрольованих об’єктів, але й використовувати ці повноваження для усунення
виявлених порушень та покарання винних;

г) установлення чіткої персональної відповідальності працівників апарату, яка полегшує процес контролю та виявлення винуватців порушень;

д) ретельний добір кадрів, на які покладено функції контролю.

На підставі викладеного можна дійти висновку, що контроль дає змогу здобувати оперативну інформацію про підлеглі органи (підрозділи), об’єктивно та конкретно відображати фактичний стан справ на підконтрольних об’єктах, виявляти позитивний досвід та прорахунки в прийнятих управлінських рішеннях, в організації та стилі роботи органів управління, вивчати риси характеру працівників.

Тому контроль можна визначити як загальну функцію управління, яка являє собою спостереження та перевірку відповідності функціонування об’єкта прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів їх виконання, виявлення допущених відхилень від відповідних норм (законів, стандартів, наказів тощо), від принципів організації та регулювання діяльності, яка перевіряється.

У системі органів і установ виконання покарань контроль, наділений певною функціональною самостійністю у сфері управлінської діяльності, має на меті:

ü установлення та констатацію фактичного стану справ у підконтрольних органах і установах;

ü аналітичне порівняння реального стану справ у них із заданим режимом та оцінкою характеру допущених відхилень;

ü розроблення та здійснення заходів щодо поліпшення та коригування процесу управління.

Контроль в органах і установах кримінально-виконавчої системи є самостійною функцією. З допомогою контрольної функції суб’єкт управління (орган чи окремий керівник) отримує інформацію про роботу підконтрольних органів і установ, підрозділів, посадових осіб; для нього вона служить ланкою механізму зворотного зв’язку з об’єктами, що управляються. Контрольна функція в органах і установах виконання покарань служить також одним із засобів забезпечення керованості системи, а саме: обумовлює чітку взаємодію елементів системи, її динамічність, зворотні зв’язки з об’єктами управління. У свою чергу, зворотні зв’язки допомагають керівникам об’єктів управління, діяльність яких була проконтрольована, переконатися в тому, що їх дії погоджуються з вимогами, встановленими суб’єктом управління, дають можливість визначити якість роботи системи органів і установ виконання покарань у цілому, виявити ускладнення в діях контрольованих систем, перевірити їх працездатність. Наявність дієвого зв’язку між суб’єктом та об’єктом контролю дає змогу приймати та реалізовувати нові управлінські рішення, спрямовані на поліпшення функціонування об’єкта, що перевіряється, та системи взагалі.

Таким чином, контроль слід відрізняти від перевірки виконання. Поняття "контроль" і "перевірка виконання" настільки близькі за своїм смисловим значенням, що їх часто вживають як синоніми, перевірку виконання розуміють ще як загальну універсальну форму контролю. Це не зовсім правильно, бо якщо контроль може здійснюватись до вчинення якихось дій на стадії підготовки управлінських рішень, то перевірка виконання являє собою систему фактичної оцінки відповідності процесу функціонування об’єкта прийнятим управлінським рішенням і виявлення причин та умов, що спричиняють відхилення від рішень. Отже перевірку виконання можна вважати складовою частиною контролю.

Виходячи з викладеного, можна сформулювати такі завдання контролю в апаратах управління органів і установ виконання покарань:

- забезпечення неухильного дотримання законності й дисципліни в діяльності особового складу контрольованих органів шляхом перевірки фактичної реалізації ними положень Конституції України, вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів;

- забезпечення наукової обґрунтованості прийняття управлінських рішень;

- забезпечення своєчасності та високої якості реалізації управлінських рішень;

- підвищення виконавської дисципліни, відповідальності за доручену справу шляхом досягнення відповідності змісту, форми, методів, результатів діяльності підрозділів, що перевіряються, заданим режимам роботи;

- підвищення загального рівня організаторської та службової діяльності, вдосконалення стилю, форм та методів роботи, впровадження наукової організації управлінської праці, найновіших досягнень науки і техніки, виявлення позитивного досвіду і його використання в практиці;

- забезпечення правильного добору, розстановки, виховання та навчання кадрів;

- надання практичної допомоги підлеглим апаратам та окремим працівникам в усуненні виявлених в їх діяльності недоліків і прорахунків;

- визначення ефективності впливу суб’єктів управління на організаторську та службову діяльність контролюючого органу.

Контроль тісно пов’язаний з обліком, який є важливим засобом здійснення функції контролю. Однак контроль не тотожний обліку. Досить поширений підхід, згідно з яким облік є засобом, знаряддям, методом, формою контролю.

Предметом обліку є результати управлінської та службової діяльності, що мають юридичну, організаційну, економічну природу.

Облік – це здійснюваний під час контролю процес здобування, обробки та систематизації відомостей про результати функціонування системи і виконання доручених завдань, виражених, як правило, кількісними показниками.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Конституція України – правова основа і джерело розвитку кримінально-виконавчого права | Наука кримінально-виконавчого права України | Література до глави І | Поняття кримінально-виконавчого законодавства України | Принципи кримінально-виконавчого законодавства України | Історія, етапи і фактори розвитку кримінально-виконавчого законодавства України | Література до глави ІІ | Поняття кримінально-виконавчої системи України | Органи і установи виконання кримінальних покарань | Основи управління в органах і установах виконання покарань |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань| Форми і види контролю та обліку

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.006 сек.)