Тематичний словник

Валютний ринок - система соціально-економічних і організаційних відносин з купівлі-продажу іноземної валюти.

Конвертованість (оборотність) - такий валютно-фінансовий режим, який дозволяє в ході зовнішньоекнономічних операцій здійснювати вільний обмін національних грошових одиниць на іноземні валюти.

Валютне заміщення – використання іноземної валюти тільки як засобу обігу.

Міжнародна валютно-фінансова система - закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, яеі функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

15.4. Інформаційні джерела

[2, С.48-65], [15, С.65-80], [8, С. 119-137, 167-176], [38, С.184-191], [28, С.132-148], [29, С.59-95], [43, С.246-289], [50, С.65-80].

Тема 16. Міжнародні організації з регулювання валютних відносин

16.1. Методичні поради до вивчення теми

Міжнародні валютно-фінансові і банківські організації займають важливе місце в системі міжнародних економічних відносин.

По-перше, їх діяльність дозволяє внести регулююче начало і певну стабільність в суперечливу цілісність світового господарства.

По-друге, їх визначальною функцією є забезпечення подальшого розвитку міжнародного співробітництва

По-третє, міжнародні валютно-фінансові організації сьогодні є важливими аналітичними центрами, які здійснюють наукове забезпечення розвитку МЕВ.

Деякі з міжнародних валютно-фінансових організацій виконують роль універсальних структур, тобто поєднують у собі три вищеназвані функції.

Особливе місце серед них займають організації в системі ООН:

- Міжнародний валютний фонд (МВФ).

- Світовий Банк і п'ять його структурних підрозділів: Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС).

МВФ і СБ мають певну автономність у своїх діях. Вони організовані як акціонерні товариства, замовниками якого є держави-члени МВФ. Він заснований згідно з рішенням Бреттонвудської конференції. Його членами на даний час є 198 держав.

До важливих функцій МВФ відносяться консультативна і регулююча.

Регулююча функція полягає в тому, що МВФ здійснює нагляд за політикою країни-учасниці на предмет відповідності зобов’язанням, які приймає країна, вступаючи в Фонд. Головною з них є політика курсів валют. Останніми роками посилився нагляд за економічною політикою країн-членів МВФ.

Консультативну функцію МВФ здійснює в межах регулювання, як правило, щорічних двосторонніх зустрічей персоналу МВФ з офіційними представниками держав-членів МВФ. Предметом обговорення виступають економічна політика і зовнішня заборгованість країни.

Група Світового Банку.

Однією з найбільш впливових інституцій, в системі міжнародних фінансових організацій, які здійснюють управління міжнародними економічними відносинами є Група Світового Банку, яка включає п'ять інститутів: Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС). Функція Групи світового банку зводиться, головним чином, до сприяння в розвиткові країн-членів ООН через відповідну фінансову і консультативну допомогу.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) є міжнародним кредитно-фінансовим інститутом, який, до речі, на початковому етапі своєї діяльності повинен був приділити головну увагу розвитку Західної Європи, а з 60-х років у центрі уваги його уже були країни, що розвиваються. Радикальні зміни у світовому господарстві наприкінці 80-х - на поч. 90-х років зробили об’єктом діяльності банку колишні соціалістичні країни.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР), яка була створена у 1960 році як дочірня організація МБРР, відрізняється від останнього джерелами фінансових ресурсів та умовами надання кредитів. МАР зокрема, надає безвідсоткові кредити найменш розвиненим країнам, щорічний дохід яких на душу населення не перевищує 805 доларів США (на 1992 рік). Основними джерелами фінансування розвитку вказаних країн, якими розпоряджається МАР. Є прибутки МБРР, внески країн-членів Банку, фінансування у вигляді повернення раніше наданих кредитів. Кредити МАР надаються лише урядам з терміном повернення 35-40 років. Кредити МАР безвідсоткові.

Аналогічні функції в Групі банку виконують Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ). В той же час, вони мають свою специфіку. Зокрема, МФК що була створена в 1956 році, основним статутним завданням, яке було на неї покладено полягало в прямому фінансуванні проектів приватного сектора і надання йому консультативної допомоги. Членами МФК є 170 країн. Особливістю надання кредитів фінансовою корпорацією є диференціація відсоткових ставок кредитів залежно від країни і проектів. Період оплати складає 3-15 років.

БАГІ – наймолодша структура групи Світового Банку. Вона була створена в 1988 році. Основним її завданням є сприяння інвестиційній діяльності в країнах, що розвивається шляхом надання гарантії через страхове забезпечення інвестицій від некомерційних ризиків.. До них відноситься експропріація, націоналізація, військові дії тощо. Крім того БАГІ надає консультативні послуги країнам, що розвиваються на предмет залучення інвестицій з приватного сектора.

Останніми роками помітними стали зусилля регіональних банків розвитку, які почали становити більш серйозну конкуренцію групі Світового банку. До них слід віднести в першу чергу наступні:

- Азіатський банк розвитку (заснованих у 1965 році в Манілі);

- Африканський банк розвитку (функціонує з 1960 року, штаб-квартира у Вашингтоні);

- Міжамериканський банк розвитку;

- Ісламський банк розвитку (м. Діза, Саудівська Аравія).

Декілька його кредитно-фінансових інститутів здійснюють операції в ЄС. Серед них:

- Європейський Інвестиційний банк (1958 рік, штаб-квартира в Люксембурзі);

- Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР);

- Банк міжнародних розрахунків (БМР, 1930 р., м. Базель).

У межах Європейського союзу створені і діють фонди розвитку і структурні фонди. Вони надають в основному позички і пільгові довгострокові кредити під низькі відсотки країнам, що розвиваються, які асоційовані з ЄС, на розвиток сільського господарства країн-членів ЄС, фінансування програм, які направлені на ліквідацію регіональних диспропорцій в країнах-членах об’єднання.

Під час розподілу ресурсів мають місце гострі суперечності, обумовлені бажанням кожної країни, яка має відсталі регіони, отримати якнайбільше ресурсів із структурних фондів. Значні суми для розвитку відсталих регіонів отримали Греція, Іспанія, Португалія, Ірландія. Вказані суперечності загострилися після прийняття в члени ЄС ряду країн Центральної-Східної Європи.

План пратичного заняття

Дата добавления: 2015-07-17