Словник екологічних термінів

Абіотичні фактори – умови та явища зовнішнього середовища, які впливають на організми чи екосистеми (температура, освітленість, вологість, вітер, рівень радіації, атмосферний тиск тощо).

Аварія - локальна небажана подія в процесі господарської діяльності, яка представляє собою загрозу життю і здоров’ю людей, їх добробуту і якості природного середовища, або призводить до ушкодження чи знищення обладнання, механізмів, транспортних заходів, сировини, готової продукції, а також до порушення діяльності.

Антропогенне забруднення - забруднення, спричинене біологічним існуванням та господарською діяльністю людей, включаючи їх прямий та непрямий вплив на інтенсивність природного забруднення.

Антропогенне навантаження - рівень прямого та непрямого впливу господарської діяльності людини на природу в цілому або на її окремі складові (ландшафт, види організмів тощо).

Аудит системи управління навколишнім середовищем -документально оформлений систематичний процес перевірки, пов’язаний з збиранням та об’єктивним оцінюванням доказу аудиту з метою визначення відповідності системи управління навколишнім середовищем організації критеріям аудиту систем управління навколишнім середовищем, а також з передачею результатів цього процесу замовникові.

Аудитор з питань екології - особа, яка має відповідну кваліфікацію, фахові знання і практичний досвід роботи за спеціальністю не менше трьох років та отримала кваліфікаційний сертифікат про право заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудиторська група - група аудиторів (один аудитор) з питань екології з можливістю входження до неї технічних та інших експертів, які здійснюють екологічний аудит об’єкту й на одного з яких покладено функції провідного аудитора з питань екології.

Біогенні елемен ти - хімічні елементи, що постійно входять до складу живих організмів і вибірково поглинаються з навколишнього середовища у великій кількості (азот, фосфор, сірка, калій, магній, кальцій).

Біомаса - кількість живої речовини на одиниці площі або об’єму в момент спостереження.

Біосфера - оболонка земної кулі, в якій існує чи існувало життя.

Біотичні фактори - сукупність факторів живої природи, що впливають на організм чи екосистеми (хижацтво, паразити тощо).

Біоценоз - сукупність усіх організмів, представлених у межах одного біотопу.

Буферність ґрунту – здатність ґрунту зберігати реакцію середовища (pH) при дії кислот і лугів. Один із найважливіших показників стабільності цін екосистем.

Викид – маса речовини, що надійшла в одиницю часу (тобто “доза”).

Виробничий процес – систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції з вихідної сировини згідно із заданою програмою.

Виснаження вод - зменшення мінімально допустимого стоку поверхневих вод або скорочення запасів підземних вод. Мінімально допустимим є стік, при якому забезпечуються екологічне благополуччя водного об’єкту й умови водокористування.

Виснаження ґрунтів - збіднення ґрунтів на поживні речовини внаслідок тривалої експлуатації, без внесення добрив або за недостатнього їх внесення.

Виснаження природних ресурсів - наближення витрат на видобуток (або також на збагачення і переробку) природного ресурсу до одержуваного ефекту, що робить використання цього ресурсу соціально-економічно нерентабельним.

Висновок екологічного аудиту - професійна оцінка, встановлена аудитором стосовно об’єкту екологічного аудиту, яка ґрунтується на даних і доказах екологічного аудиту та є головною складовою еколого-аудиторського звіту.

Відходи виробництва - залишки основних чи допоміжних ресурсів, які не використовуються, або утворюються в технологічному процесі і які повністю чи частково втратили свої вихідні споживчі властивості. Підлягають захороненню, рекуперації або утилізації.

Вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, скидної і дренажної води.

Вода стічна - різновид зворотної води, яка утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім скидної і дренажної води), а також вода від атмосферних опадів, що видаляється з території населених пунктів і підприємств.

Водний баланс - співвідношення між кількістю води, що надходить, і тією, що витрачається, на будь-якому етапі кругообігу води на планеті.

Водний кадастр - систематизоване зведення відомостей про водні ресурси країни.

Водний кодекс - систематизований законодавчий акт, який регулює відносини, що стосуються охорони і використання водних ресурсів.

Водний об’єкт - зосередження природних вод на поверхні суші чи в земній корі, яке має характерні форми поширення і риси гідрологічного режиму і належить до природних ланок кругообігу води.

Водна ерозія - змив ґрунту і підстилаючих порід потоками, талими і дощовими водами.

Водні ресурси - всі води, які використовуються або можуть бути використані у виробничих і невиробничих цілях.

Водний режим - зміна в часі рівнів, затрат і об’ємів води у водних об’єктах.

Водний фонд - сукупність водних об’єктів, розміщених у межах визначеної території і включених або підлягаючих включенню в Державний водний кадастр.

Водогосподарська діяльність – діяльність громадян або юридичної особи, яка пов’язана з використанням, відтворенням і охороною водних об’єктів.

Водоохоронна зона - територія, яка встановлюється для охорони джерел підземних вод, або для забезпеченості збереження водних об’єктів, що використовуються для питного водопостачання.

Водокористування - користування водами (водними об’єктами) для забезпечення потреб населення, сільського господарства, промисловості, транспорту тощо.

Водокористувач - фізична або юридична особа, якій надано право користування водними об’єктами.

Водосховище - штучна водойма значної місткості, створена в долині річки водопідпірними спорудами для затримання, накопичення та зберігання води.

Вплив на навколишнє середовище - будь-яка зміна у навколишньому середовищі, несприятлива чи сприятлива, яка повністю чи частково спричиняється діяльністю, продукцією чи послугами організації.

Географічне середовище - поєднання компонентів природи, які входять у сферу людської діяльності, а також техногенних і соціальних умов, що складають необхідні умови існування і розвитку людського суспільства.

Геосфери - концентричні оболонки, з яких складається Земля.

Гідросфера - сукупність усіх вод Землі (океани, моря, водні об’єкти суходолу, сніговий покрив та льодовики), що утворюють її водну оболонку.

Гранично допустима концентрація (ГДК) - вміст шкідливих речовин у природних середовищах в обсягах, що практично не становлять небезпеки для здоров’я людини і живих організмів у цілому.

Гранично допустимі викиди (ГДВ) - обсяг викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту, що створює приземну концентрацію, яка з урахуванням перспектив розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері не перевищує гранично допустимі концентрації для населення, рослинного і тваринного світу, якщо не існує більш жорстких екологічних вимог і обмежень.

Гранично допустимі скиди (ГДС) - обсяг шкідливих речовин у стічних водах, максимально допустимий до відведення в установленому режимі в певному пункті водного об’єкту за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті.

Дані екологічного аудиту - результати оцінювання зібраних доказів аудиту, які складають основу звіту про аудит і які подаються у порівнянні з погодженими критеріями аудиту.

Деградація – занепад, поступове зниження певної якості.

Деградація ґрунту – процес, що призводить до втрати ґрунтом родючості під впливом водної й вітрової ерозії, засолення, підтоплення, заболочення та ін.

Державна екологічна експертиза — це обов’язкова міра охорони навколишнього природного середовища, яка проводиться з метою перевірки відповідності господарської й іншої діяльності екологічної безпеки суспільства здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

Державна інформаційна система екоменеджменту - система добровільного заохочення підприємств до офіційної державної реєстрації промислових ділянок, які відповідають нормам екологічної безпеки, а також до підготовки та розповсюдження екологічних заяв про фактичну екологічну ситуацію на їхніх промислових ділянках, екологічну політику, програми та цілі задля задоволення інтересу населення в еколого-виробничій діяльності підприємства та отримання конкурентних переваг.

Державна реєстрація промислових ділянок (реєстрація) - це добровільне внесення промислових ділянок до офіційного державного реєстру промислових ділянок, які задовольняють вимогам екологічної безпеки, на основі поданої екологічної заяви.

Державний моніторинг навколишнього середовища - система спостережень, збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його змін та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Державний позабюджетний фонд охорони навколишнього середовища - фонд, який утворюється за рахунок відрахувань з відповідних місцевих позабюджетних фондів, розмір яких визначається Верховною Радою, добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.

Джерело забруднення - точка викиду речовин (труба тощо); господарський чи природний об’єкт, що виробляє забруднюючу речовину; регіон, звідки надходять забруднюючі речовини.

Діоксин - найбільш токсична хімічна сполука, що відноситься до класу поліхлорированих дибензодиоксидинів (ПХДД); речовина має канцерогенну, гематогенну, гепатогенну і мутагенну дію, помітно діє на здатність до народження дітей; може надходити в організм людини або тварини через шкіру, з вдиханням повітря і з їжею (особливо багатою жирами).

Докази екологічного аудиту - документально зафіксовані факти, перевірку яких можна провести в процесі екологічного аудиту та які у якісному чи кількісному вираженні використовуються аудитором для визначення відповідності критеріям аудиту.

Допоміжне виробництво – частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає в обслуговуванні основного виробництва, забезпеченні безперебійного виготовлення і випуску продукції та провадиться у певних структурних підрозділах.

Дощі кислі - дощі, викликані забрудненням атмосфери двоокисом сірки. Мають біоценозну дію - призводять до загибелі організму.

Екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів, які утворюють спільності між собою і з навколишнім середовищем.

Екологічна безпека - регульований стан навколишнього середовища, при якому згідно з чинним законодавством, нормами та нормативами забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки та виникненню небезпеки для здоров’я людей. Гарантом екологічної безпеки населення є держава.

Екологічна експертиза - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна заява - офіційна декларація підприємства про екологічний стан його промислових ділянок й відповідність їх нормам екологічної безпеки, отримана на основі проведеного екологічного аудиту й спрямована на широке інформування населення про фактичну екологічну ситуацію на їхніх промислових ділянках і яка є основою для добровільної державної реєстрації екологічно безпечних промислових ділянок та маркування про високий екологічний стандарт продукції.

Екологічна ніша - умови життя в середині екосистеми, що відповідають вимогам, які ставляться до навколишнього середовища (місця, наявності джерела енергії, відповідності зовнішніх параметрів середовища фізіологічним потребам особин популяції).

Екологічна політика - заява організації про свої наміри і принципи відносно її загальних екологічними характеристик, яка забезпечує основу для діяльності і установлення її екологічних цілей та завдань.

Екологічна ціль - загальна екологічна мета, обумовлена екологічною політикою, яку організація сама установлює і яка, якщо це здійсненне, визначається кількісно.

Екологічна ціна - ціна, що характеризує екологоємність продукції, тобто сумарні екологічні витрати суспільства, повязані з використанням природного середовища при виробництві і споживанні одиниці даної продукції. В екологічну ціну включаються виражені в економічній формі оцінки природних ресурсів для виробництва даної продукції і величина економічних збитків від погіршення природного середовища на стадіях виробництва і споживання продукції.

Екологічне завдання - застосовна до організації чи її підрозділу деталізована вимога до характеристик, оцінюваних, якщо це здійсненне, кількісно, яка витікає з екологічних цілей і яка потребує свого установлення і виконання для досягнення цих цілей.

Екологічне страхування - створення за рахунок коштів економічних суб’єктів резервних (страхових) фондів, призначених для відшкодування збитків від впливу на природне середовище внаслідок непередбачених надзвичайних ситуацій (екологічних аварій, катастроф тощо).

Екологічний аудит - різновид аудиторської діяльності, яка здійснюється в інтересах суб’єктів господарювання і держави й пов’язана з перевіркою діяльності суб’єктів господарювання з метою встановлення відповідності їх роботи вимогам екологічної безпеки, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, отримання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкту аудиту та формування на її основі аудиторського висновку про його екологічний стан, підвищення конкурентоспроможності ті інвестиційної привабливості об’єкта аудиту в результаті здійсненої перевірки.

Екологічний аудит виробничих об’єктів - перевірка діяльності підприємств, установ та організацій в частині дотримання норм і розпоряджень з охорони навколишнього середовища, розробці рекомендацій природоохоронних заходів, а також вартісна оцінка витрат, пов’язаних з природокористуванням.

Екологічний аудит територій – перевірка, яка спрямований на оцінку природно-ресурсного потенціалу конкретних земельних ділянок та інших природних ресурсів, виявлення негативних природних і природно-техногенних процесів, встановлення видів і оцінку рівнів техногенного впливу на навколишнє середовище з метою визначення пріоритетів, конкретних дій і джерел фінансування екологічного оздоровлення забруднених територій, а також реальної ціни земельної ділянки у разі зміни її власника.

Екологічний консалтинг - це надання консультаційних послуг аудиторами з питань екології.

Екологічний ризик - це такий стан соціально-виробничої системи та релевантного навколишнього природного середовища, при якому існує висока ймовірність виникнення негативних факторів, дія яких може суттєво погіршити чи погіршую екологічну обстановку та сприяє виникненню небезпеки для здоров’я людей.

Екологічні нормативи - рівень максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечує збереження їхньої структури і динамічних якостей. Система екологічних нормативів включає такі нормативи екологічної безпеки: гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування; гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.

Екологічні фактори - будь-які умови навколишнього середовища, на які все живе реагує пристосувальними реакціями.

Екологічні характеристики - вимірні результати функціонування системи екологічного управління, повязані із здійснюваним організацією контролем за її екологічними аспектами і які грунтуються на екологічній політиці, цілях та завданнях.

Еколого-аудиторська діяльність - це процес, який включає організаційні, правові, методичні і консультативні заходи щодо забезпечення здійснення екологічного аудиту, практичного виконання аудиторських перевірок і оцінок і надання інших аудиторських послуг, що пов’язані з охороною навколишнього природного середовища, раціональним використанням природних ресурсів, екологічною безпекою, а також оцінкою екологічних ризиків (за винятком впливу на здоров’я людей) та екологічних витрат в інвестиційній, приватизаційній, страховій і господарській діяльності.

Еколого-аудиторський звіт - офіційний документ, який містить дані екологічного аудиту з посиланням на підтверджувальні докази, що ґрунтуються на критеріях екологічного аудиту, висновок екологічного аудиту, рекомендації щодо зменшення екологічних ризиків, підвищення еколого-економічної ефективності організації виробництва та вдосконалення природоохоронної діяльності.

Еколого-економічні збитки (від забруднення навколишнього середовища) - збитки, нанесені національному господарству внаслідок забруднення навколишнього середовища та зменшення природних та промислових ресурсів зони впливу промислового підприємства.

Еколого-економічний кадастр (природних ресурсів територій) - систематизований аналітично-нормативний документ, без контролюючої функції якого купівля або продаж знарядь і засобів виробництва на тій чи іншій території неможливі Кадастр містить певні кількісні і якісні показники фізичних обсягів природних ресурсів та їх використання, якісну оцінку екологічного стану території у сукупності з вартісною оцінкою рівня забруднення навколишнього середовища.

Економіка природокористування - галузь науки, яка вивчає методи найбільш ефективного впливу людини на природу з метою підтримання динамічної рівноваги кругообігу речовин в природі. Вона має на меті - забезпечення умов існування людства й одержання матеріальних благ; максимальне використання кожного природного територіального комплексу; запобігання можливим шкідливим наслідкам процесів виробництва та інших видів людської діяльності або зменшення цих наслідків; підтримання і підвищення продуктивності та привабливості природи, забезпечення й регулювання економічного освоєння її ресурсів.

Екосистема - сукупність організмів, які разом мешкають, та умов їхнього існування, що перебувають у закономірному взаємозв’язку.

Ерозія ґрунту - руйнування ґрунту водою або вітром.

Забруднення ґрунтів - при внесенні і виникненні в ґрунті нових, звичайних і нехарактерних для нього фізичних, хімічних або біологічних агентів, або перевищення в розглянутий час природного рівня (в межах його крайніх коливань) концентрації зазначених агентів.

Забруднення антропогенне - забруднення, що виникло в результаті діяльності людини, і є основним джерелом забруднення біосфери.

Забруднення атмосферного повітря – змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Забруднення природного середовища - надходження в природне середовище речовин (твердих, рідких, газоподібних), біологічних агентів, різних видів енергії в кількості і концентраціях, що перевищують природний для живих організмів рівень.

Забруднююча речовина – речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Заказник - територія чи акваторія, на якій охороняються окремі види рослин і тварин, або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, печери, унікальні геологічні утворення тощо).

Замовник екологічного аудиту - фізична або юридична особа, яка доручає проведення екологічного аудиту, чи будь-яка інша особа (організація), яка має регулятивне право або право з контракту доручати проведення аудиту.

Залповий викид – викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно передбачений технологічним регламентом і перевищує в декілька разів величини викидів, що встановлені при нормальному ведені технологічного процесу. Тривалість залпового викиду визначається згідно з картою виробничого процесу.

Запобігання забрудненню - використання процесів, прийнятої практики, матеріалів чи продукції, які не спричиняють, зменшують чи контролюють забруднення, до яких можуть належати рециркуляція, очищення, зміна технологічних процесів, механізми контролю, ефективне використання ресурсів і заміна матеріалів.

Заповідна справа - теорія і практика організації та збереження заповідних територій різних рангів.

Заповідник - територія чи акваторія, в межах якої охороняються природні об’єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність.

Захоронення відходів - ізоляція відходів з метою вилучення можливості їх подальшого використання, а також запобігання попадання забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

Зацікавлена сторона - окрема особа чи група, якої стосуються чи на яку впливають екологічні характеристики організації

Земельний кадастр - державний документ, який містить інформацію про якісну оцінку ґрунтів і рівень їх придатності для сільськогосподарських культур; вилучення земель та інші відомості, спрямовані на організацію ефективного використання земельних ресурсів.

Інформаційні послуги – в галузі охорони навколишнього середовища - організація інформаційного обслуговування споживачів продукції екологічного призначення; екологічна атестація і сертифікація продукції, технологій і виробництва; комплексна еколого-економічна експертиза проектів, програм тощо.

Кадастр природних ресурсів – систематизований звіт фактів, які кількісно і якісно характеризують визначений вид природних ресурсів, включаючи їх економічну оцінку і соціально економічну значимість, а також характер їх зміни під впливом дії людини з рекомендаціями щодо раціоналізації використання ресурсів і необхідних заходів їх охорони.

Катастрофа – велика аварія в процесі господарської діяльності, яка спричинила шкоду для людини і довкілля (людські жертви або погіршення здоров’я населення, або якості природного середовища і інше) в значних розмірах; як правило, до катастроф відносять великі аварії, внаслідок яких або загинула значна кількість людей (не менше 10 чоловік), або матеріальна шкода перевищила значну суму, або має місце поєднання цих обставин.

Контроль – загальна функція керування, що полягає у спостереженні за ходом процесів у керівній і керованій системах, порівнянні величин параметрів із заданою програмою, виявлення відхилень, їх місця, часу, причин та характеру.

Контроль навколишнього середовища – нагляд за станом навколишнього середовища і його зміною під впливом господарської чи іншої діяльності, перевірка виконання планів і заходів з охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, оздоровлення навколишнього середовища, дотримання вимог природного законодавства і нормативів якості навколишнього середовища, який здійснюється уповноваженими державними органами.

Концентрація - це речовини в одиниці об’єму (маси).

Критерії аудиту систем управління навколишнім середовищем - політика, практика, процедури чи вимоги, охоплені ISO 14001, i, якщо застосовні, будь-які додаткові вимоги до EMS, з якими аудитор зіставляє зiбранi під час аудиту докази стосовно системи управління навколишнім середовищем організації.

Критерії екологічного аудиту - це система природоохоронних, інвестиційних і господарських законодавчих та нормативних актів, екологічних норм, стандартів вимог і висновків державної екологічної експертизи, керуючись якими аудитор зіставляє зібрані під час аудиту докази (фактичні показники, документи, характеристики) стосовно стану об’єкту екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновок щодо об’єкта екологічного аудиту.

Літосфера – верхня “тверда” оболонка Земної кулі. Найважливішим її елементом є надра, тобто поклади мінеральних ресурсів, у тому числі паливно-енергетичних, рудні, гірничо-хімічні, природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, гідромінеральні ресурси тощо.

Ліміт використання води – гранична кількість води, на використання якої з водного об’єкту водокористувачеві видається дозвіл у встановленому порядку.

Лімітуючий фактор – фактор зовнішнього середовища, який обмежує розвиток популяції, переважаючи в менший чи більший бік допустимі для виду межі.

Маркування про високий екологічний стандарт продукції - це зображення спеціально затвердженої компетентним органом екологічної емблеми зеленого кольору на продукції, що була виготовлена на внесеній до офіційного державного реєстру промисловій ділянці, яка виконує інформативну функцію про відповідність цієї продукції прийнятим екологічним стандартам.

Мінеральні ресурси – цей термін включає всі потрібні для людини (що зустрічаються в природі) неживі речовини неорганічного або органічного походження. До мінеральних ресурсів відносяться всі тверді корисні копалини, паливо (нафта, природний газ), вода, гази атмосфери.

Моніторинг – комплексна система спостережень й контролю за змінами стану навколишнього природного середовища під впливом антропогенних факторів.

Моніторинг вод – система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розробка науково - обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Навколишнє середовище – складовий елемент відтворення матеріальних цінностей, який водночас виконує функції життєвого простору і природних ресурсів. У цьому середовищі існує людина, яка, задовольняючи свої потреби, суттєво впливає на стан життєвого простору.

Ноосфера – сфера впливу людського розуму, яка, за визначенням В.І. Вернадського, поступово набуває ознак могутньої геологічної сили.

Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела – гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відтвориться в атмосферне повітря.

Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела – гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря – група нормативів, дотримання яких запобігає вимкненню небезпеки для здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Нормативна СЗЗ – мінімальна санітарно-захисна зона для окремих видів виробництв залежно від клас їх небезпеки, розмір якої визначено нормативними документами санітарного законодавства, зокрема санітарною класифікацією підприємств, виробництв, споруд (ДСП-173-96) та іншими діючими на цей час нормативними документами.

Норматив якості атмосферного повітря – критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Озелененн я – культивування рослин на вільних від забудови і шляхів територіях населених пунктів для поліпшення якості довкілля.

Основне виробництво – частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає у безпосередньому перетворені предмета праці у певних структурних підрозділах.

Охорона атмосферного повітря – система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Охорона водних об’єктів – сукупність заходів для запобігання вичерпання водних ресурсів і регулювання їх якості для комплексного використання.

Охорона природи – форма діяльності людини, метою якої є збереження середовища життя – ресурсів і умов, які забезпечують розвиток цивілізації.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – розділ у складі робочої документації на нове будівництво, який надається уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинен характеризувати її результати за впливом на природне, соціальне і техногенне середовище (навколишнє середовище) та обґрунтувати допустимість планованої діяльності.

Пам’ятка природи – окремий невідновлюваний природний об’єкт, який має наукове, історичне чи культурно-естетичне значення (водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, геологічне відслонення).

Поверхневий стік – процес переміщення води атмосферного походження по земній поверхні під дією сили ваги.

Популяція – сукупність особин одного виду із загальним генофондом, яка формується в результаті взаємодії потоку генів (схрещування, міграції, запилення, запліднення, поширення зачатків – спор, клітин, насіння, личинок, яєць) та умов навколишнього середовища і населяє певну територію.

Природні ресурси – елементи природи, частина всієї сукупності природних умов і найважливіші компоненти природного середовища, які використовуються (або можуть бути використані) при даному рівні розвитку виробничих сил для забезпечення потреб суспільства і суспільного розвитку. Природні ресурси є складовою частиною об’єму національного багатства країни. Природні ресурси, втративши зв’язки в результаті праці, переходять у розряд природної сировини.

Природоохоронні заходи – комплекс заходів, що передбачаються при розробці водогосподарських (меліоративних) проектів для оптимального використання природних ресурсів, виключення або зведення до мінімуму можливих екологічних наслідків водогосподарських об’єктів (меліорація).

Природокористування – задоволення потреб суспільства в елементах природи, може бути прямим і непрямим. Прямим називається безпосереднє використання ресурсів як джерел сировини і енергії, простору.

Провідний аудитор з питань екології - особа, яка має відповідну кваліфікацію, фахові знання і практичний досвід роботи за спеціальністю не менше трьох років, отримала кваліфікаційний сертифікат про право заняття аудиторською діяльністю на території України та виконує функції управління аудиторською групою.

Ресурсозбереження – регульований процес ефективного використання сировини із забезпеченням охорони навколишнього середовища на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, оптимізації господарських зв’язків і відповідного економічного стимулювання в усіх галузях економіки і виробничих ланках.

Ринкова екологічна інфраструктура – комплекс бірж природних ресурсів і об’єктів, екологічних послуг, комерційних екологічних банків, центрів екологічного маркетингу, менеджменту, аудиту тощо.

Рослинність - це такий компонент навколишнього середовища, який регулює нормальне функціонування всіх інших, починаючи від газового складу атмосфери, режиму поверхневого стоку і закінчуючи врожайністю сільськогосподарських культур.

Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об'єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об’єктами) яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу.

Система екологічного управління - частина загальної системи управління, яка включає до себе органiзацiйну структуру, діяльність з планування, обов’язки та відповідальність, практику, процедури, процеси i ресурси для формування, впровадження, досягнення, аналізу та актуалізації екологічної політики [ISO 14001:1996].

Стічні води – води, забруднені побутовими і виробничими відходами. Усуваються з території населених місць і промислових підприємств системами каналізації.

Суб’єкт господарювання – власник стаціонарного джерела викиду (об’єкта) – означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка керує або контролює устаткування, в тому числі особа, якій згідно з чинним законодавством, передані права володіти та користуватися устаткуванням, а також забезпечувати його технічне функціонування.

Технічний експерт - особа, яка власним знанням чи досвідом надає консультативну допомогу аудиторській групі, але не бере участі в її діяльності в якості аудитора.

Технологічне устаткування – засоби технологічного спорядження, в яких для використання певної частини технологічного процесу розміщують матеріали або заготовки, засоби дії на них, а також технологічне оснащення.

Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини – гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування.

Технологічний процес – частина виробничого процесу, яка складається з дій, спрямованих на зміну та (чи) визначення стану предмету праці.

Токсини – отруйні речовини природного походження.

Токсиканти – речовини, які, потрапивши в організм, можуть викликати захворювання чи відхилення в життєдіяльності.

Трансграничне забруднення – розповсюдження забруднюючих речовин з повітряними і водними потоками на великі відстані за межі кордонів країни, на території яких знаходяться джерела забруднення.

Територіальна комплексна схема охорони природи - передплановий документ у системі регіонального планування, в якому обґрунтовано комплекс заходів з охорони і раціонального використання, освоєння та відтворення ресурсів.

Управління охороною навколишнього середовища - забезпечення норм і вимог, що обмежують шкідливу дію процесів виробництва і продукції, яка випускається, на навколишнє середовище, і раціональне використання.

Утилізація відходів - залучення відходів у нові технологічні цикли або використання їх у корисних цілях.

Фактор антропогенний – фактор, який зобов’язаний своїм походженням діяльності людини.

Фактор летальний – фактор, який призводить організм до загибелі.

Фактична СЗЗ – санітарно-захисна зона, розмір якої встановлюється для конкретного промислового чи іншого виробничого об’єкта залежно від рівня його впливу на навколишнє середовище і можливої небезпеки для здоров’я населення.

ФАО - організація ООН з продуктів і сільського господарства; заснована в 1945 р. (Квебек, резиденція в Римі). Задачі – надавати технічну допомогу розвинутим країнам, удосконалювати сільськогосподарське виробництво і проводити розподіл виробничої продукції.

Фон природний – будь-яке випромінювання з Космосу та природних радіонуклідів, що знаходяться на Землі.

Чинник – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, яка визначає його характер або одну з його основних рис.

Шкода від забруднення середовища – фактичні та можливі збитки народного господарства, пов’язані з забрудненням довкілля.

Щільність – маса одиничного об’єму речовини.

ЮНЕСКО – організація ООН з питань освіти, науки і культури, яка існує з 1946 р. Штаб-квартира ЮНЕСКО знаходиться в Парижі. Головний напрямок діяльності – участь у рішеннях великих загальнолюдських проблем: мир, розвиток, охорона навколишнього середовища.

Дата добавления: 2015-07-18