Методологічна база для дослідження соціально-психологічних установок професійної спрямованості

Варто звернути увагу на те, щороз глядаючи установки, науковці насамперед розглядали це питання через дослідження мотивації. Тобто розглядаючи методи дослідження мотиваційної сфери, це можна трактувати як спосіб дослідження установок. Тому, буде доцільно вказати декілька методик дослідження мотиваційної сфери, для повного розуміння вирішення проблеми.

Методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича.

Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєдіяльності, основу життєвої концепції і "філософії життя".

Найбільш поширеною в даний час є методика вивчення ціннісних орієнтації М. Рокича, заснована на прямому ранжуванні списку цінностей. Остання обставина змушує багатьох авторів сумніватися в надійності методики, так як її результат сильно залежить від адекватності самооцінки випробуваного. Тому дані, отримані за допомогою тесту Рокича бажано підкріплювати даними інших методик.

М. Рокич розрізняє два класи цінностей: термінальні - переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; інструментальні - переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особистості є кращим в будь-якій ситуації. Цей поділ відповідає традиційному поділу на цінності -цілі і цінності -засоби.

Істотним плюсом методики є її зручність, універсальність і економічність проведення досліджень і обробки результатів. А також методика дуже гнучка – є можливість варіювати списки цінностей, підбираючи найбільш показові для конкретного випадку.

Мінусом методики є те, що людина має бути зацікавлена давати відповіді максимально чесно, можливість нещирості робить результати тестування недостовірними. Тому для тестування такого роду необхідно наявність довірчих відносин між клієнтом і психологом.

Діагностика мотивації по тесту X. Хекхаузен.

Тест Х. Хекхаузен є проективної методикою, спрямованої на вивчення мотивації досягнення. Друга назва цього тесту - методика ТАТ (модифікація X. Хекхаузена). Тест спрямований на діагностику двох мотивів: надія на успіх і боязнь невдачі. Обидва мотиву, як вважається, пов'язані з мотивацією досягнення. Однак «надія на успіх» є позитивною мотивацією, яка відображає надію, очікування, припущення суб'єкта про власному успіху в діяльності. Мотив же «боязнь невдачі» пов'язаний з боязню, очікуванням суб'єктом невдачі, припущенням про неуспіх власної діяльності, це негативна мотивація, що має, до речі, багато спільного з мотивацією уникнення.

Методи діагностики мотивації досягнення мають в цілому велику історію. Методика тематичного апперцептивного тесту (ТАТ), в тому вигляді, в якому вона була запропонована X. Мюрреєм, не в усьому задовольняла діагностичну потреба вимірювання окремого мотиву. Це і спонукало психологів зайнятися розробкою спеціального інструментарію: проектованого по типу, але спрямованого на вимірювання окремих мотивів.

Великий внесок у розробку цього питання внесли Мак-Клелланд (О. С. McClelland), Аткінсон (S/W.Atkinson), Кларк (RA Clark), Лоуел (Е. L. Lowwel). При створенні своєї методики ними було зроблено грандіозні зусилля по валідизації. Ми тут не будемо описувати цю велику роботу, звернемо увагу лише на два принципових і загальних моменту.

Дата добавления: 2015-07-15