Електробезпека при роботі з ПК

Передбачені такі заходи електробезпеки: конструктивні, схемно-конструктивні, експлуатаційні.

Конструктивні заходи забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою захисних оболонок і ізоляції струмоведучих частин.

Схемно-конструктивні заходи призначені для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих оболонок, які можуть опинитися під напругою в результаті аварії.

Експлуатаційні заходи. Необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних засобів:

‒ монтаж, обслуговування, ремонт і наладка ЕОМ, заміна деталей,пристосувань, блоків повинна здійснюватися тільки при повному відключенні живлення;

‒ заземлені конструкції приміщення мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Загальні правила техніки безпеки в приміщенні з ПК:

‒ при користуванні комп’ютером варто носити чистий і сухий одяг;

‒ якщо монітор не має захисту від випромінювання, варто використовувати захисний екран;

‒ при виявленні несправностей в ЕОМ чи появі незвичних звуків у процесі роботи, варто виключити комп’ютер.

Приміщення, у якому виконуються роботи з допомогою ПК за рівнем небезпеки поразки електричним струмом має ставитися до класу 3 (малонебезпечне приміщення).

Електрична мережа 3-х чи 4-х фазова змінного струму і напругою 220. У приміщенні, де використовується більше 5 ПК може бути резервний вимикач.

При виборі технічних засобів і засобів захисту, які забезпечують електробезпеку, враховуються такі чинники:

‒ номінальне напруга, рід і частота струму електроустановки;

‒ спосіб електропостачання (від стаціонарної мережі, від автономного джерела живлення електроенергією);

‒ режим нейтралі (середньої точки) джерела живлення електроенергією (ізольована,заземлена нейтраль);

‒ умови довкілля (із підвищеною небезпекою, особливо небезпечні, без підвищеної небезпеки).

У електроустановках застосовують такі технічні захисні заходи:

‒ малі напруги;

‒ електричне поділ мереж;

‒ контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

‒ забезпечення недоступності токоведущих частин;

‒ компенсація ємнісної складової струму замикання на грішну землю;

‒ захисний заземлення;

‒ занулення;

‒ захисний відключення;

‒ зодвійна ізоляція.

Наслідки ураження людини електричним струмом залежать від фізичних параметрів електричного кола і деяких фізіологічних чинників, які притаманні живим організмам.

Наслідки ураження залежать від опору шкіри та опору внутрішніх органів. Це змінна величина, що має нелінійну залежність від стану шкіри, навколишнього середовища, параметрів електричної мережі та інші.

Товщина рогового шару на різних ділянках різна (0,02-0,2мм). Опір епідермісу у 1000 разів більший за опір дерми. При сухій і непошкодженій шкірі опір тіла людини коливається в широких межах (3000 до 100000 Ом), якщо зіскоблити роговий шар, опір буде до 1000-5000 Ом.

Електропровідність струму збільшується при зволоженні і забрудненні шкіри, особливо тими речовинами, що добре проводять струм.

Опір шкіри неоднаковий на різних ділянках тіла, тому наслідки ураження можуть залежати від місця контакту електрода з тілом людини. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, тильної сторони кисті руки, під пахової впадини. На тілі людини є цілий ряд точок, опір шкіри на яких значно менший ніж на сусідніх ділянках, що співпадає з топографією голковколювання, яке не піддається поясненню.

Отже, опір тіла людини – це змінна величина, що може коливатися в широких межах. Однак при доборі захисних та технічних засобів захисту від ураження електричним струмом за опір тіла людини приймають 1000 Ом.

До фізичних параметрів електричного струму, що є вирішальними при ураженні організму належать:

‒ сила струму;

‒ напруга;

‒ рід струму;

‒ частота.

Ступінь негативної дії струму на організм людини збільшується при збільшенні сили струму.

Розрізняють три ступеня дії сили струму:

‒ відчутний 0,1 мА при змінному і 5-7 мА при постійному струмі;

‒ невідпускаючий 10-20 мА змінний, 50-80 мА постійний;

‒ фібриляцій ний струм 100 мА змінний, 3000 мА постійний.

Пороговий відчутний струм не може викликати ураження людини і в цьому випадку він вважається безпечним.

Технічні засоби захисту - це пристрої, що слугують для захисту людини від ураження електричним струмом.

До них належать:

‒ ізоляція струмвідних частин;

‒ недоступність для випадкового дотику до струмовідного устаткування;

‒ захисне заземлення;

‒ занулення; захисне відключення;

‒ захисне розділення електромережі;

‒ мала напруга;

‒ сигналізація про небезпеку дотику;

‒ електрозахисні засоби.

Стан ізоляції струмопровідних частин повинен відповідати Правилам використання електроустановок. Цими Правилами передбачене періодичне випробування ізоляції (2 рази на рік у приміщеннях зі складними умовами, підвищеною вологістю і 1 раз на рік у приміщеннях з нормальним середовищем). Ізоляція створює великій опір, який перешкоджає протіканню через неї струму. Опір ізоляції кожної установки або окремої ділянки електричної мережі має бути не меншим 0,5 МОм. Якщо опір ізоляції знижується на 50% від початкового, мережу або ізоляцію міняють.

Правилами ТБ пiд час роботи за ПК е заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки слід використовувати скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконувати кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Треба регулярно робити очистку внутрішніх частин комп'ютерів, іншого устаткування від пилу, розташовувати комп'ютери на окремих не спалюваних столах. Для запобігання іскріння необхідно рідше встромляти і виймати штепсельні вилки з розеток.

Правила ТБ в приміщенні з ПК:

‒ не допускається підключення на щиті до одного контактного затиску нульового робітника і нульового захисного провідників;

‒ нульовий захисний дріт прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення;

‒ ЕОМ, переферійні пристосування ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і наладки ЕОМ, інше устаткування(апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники і тому подібне), електропроводу і кабелю по виконанню і мірі захисту повинні відповідати, класу зони по ПУЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання і інших аварійних режимів;

‒ штепсельні з'єднання і електророзетки для напруги 12 В і 36 В по своїй конструкції повинні відрізняться від штепсельних з'єднань для напруги 127 В і 220 В;

‒ індивідуальні і групові штепсельні з'єднання і електророзетки необхідно вмонтовувати на пластинах, що не згорають або важко зрають, з врахуванням вимог ПУЕ і правил пожежної безпеки в Україні;

‒ під час монтажу і експлуатації ліній електромережі необхідно повністю зробити неможливим виникнення електричного джерела спалаху в результаті якого замикання і перевантаження дротів, обмежувати вживання дротів з легкозаймистою ізоляцією і, по можливості, перейти на ізоляцію, що не згорає. [13]

Дата добавления: 2015-07-15