Санітарно-гігієнічні умови при роботі з ПК

Характеристика приміщення

Місцем проходження практики є фірма «Юністранс». Кабінет площею 30 м² з висотою стель 2,7 м. В кабінеті розташовано 4 персональних комп’ютера HP, мають такі характеристики: двоядерний процесор Intel Celeron G1610T з тактовою частотою 2,3 ГГц, інтегрований графічний адаптер Intel HD Graphics, 2 Гб оперативної пам’яті, жорсткий диск місткістю 500 Гб, оптичний привід DVD-RW та мережева карта, яка підтримує швидкість передачі даних 100/1000 Мбит/с. Також в кабінеті є 4 широкоформатні рідкокристалічні монітори HP Pavilion 22xi з діагоналлю 21.5 дюйма та роздільною здатністю 1920х1080 (16:9) мають запас яскравості у 250 кд/м² та кути огляду 178˚ по горизонталі та 178˚ по вертикалі. Максимальне число кольорів монітора складає 16,7 мільйона.

Санітарно-гігієнічні умови при роботі з ПК

4.2.1 Загальні умови санітарії

При роботі за комп’ютером на людину впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Вони поділяються на:

‒ фізичні;

‒ хімічні;

‒ біологічні;

‒ психофізичні.

До фізичних факторів відносяться: параметри повітря в приміщені, вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо. До хімічних факторів відносяться: токсичний пил, пара і газ. До біологічних факторів відносяться: мікроорганізми та бактерії.

Температурою повітря в приміщенні, відносною вологістю повітря та рухливістю повітря, за допомогою визначення таких параметрів, можна зрозуміти мікрокліматичні умови виробничих приміщень.

Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Найчастіші причини відхилення параметрів мікроклімату від нормативних – це надходження надлишкового тепла в повітря виробничого приміщення або водяної пари від працюючого обладнання та різних джерел випаровування.

В приміщені офісу встановлений в офісі кондиціонер. Також в приміщенні регулярно проводиться вологе прибирання та провітрювання.

Для зменшення вологості в виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів, де є відкриті поверхні рідин, з яких вони випаровуються. Технологічне обладнання повинно бути герметизовано, а для видалення пари – обладнане витяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оптимальні норми мікроклімату, слід встановлювати апарати для кондиціювання повітря. Оптимальні та допустимі норми температури, вологості та швидкості руху повітря приведені у таблицях 4.1, 4.2, 4.3.

Таблиця 4.1 – Оптимальні і допустимі норми температури

Період року	Категорія робіт	Температура, ^оС
оптимальна	допустима
верхня границя	нижня границя
на робочих місцях
постійних	непостійних	постійних	непостійних
Холодний	Легка - Iа	22...24
Легка - Iб	21...23
Теплий	Легка - Іа	23...25
Легка - Iб	22...24

Таблиця 4.2 – Оптимальні і допустимі норми вологості

Період року	Категорія робіт	Відносна вологість, %
оптимальна	допустима на робочих місцях постійних і непостійних, не більше
Холодний	Легка - Iа	40...60
Легка - Iб	40...60
Теплий	Легка - Іа	40...60	60 (при 28°С)
Легка - Iб	40...60	60 (при 27°С)

Таблиця 4.3 – Оптимальні і допустимі норми швидкості руху повітря

Період року	Категорія робіт	Швидкість руху, м/с
оптимальна не більше	допустима на робочих місцях постійних і непостійних, не більше
Холодний	Легка - Iа	0,1	Не більше 0,1
Легка - Iб	0,1	Не більше 0,1
Теплий	Легка - Іа	0,1	Не більше 0,1
Легка - Iб	0,1	Не більше 0,1

Наявність у виробничих приміщеннях холодних поверхонь також негативно впливає на працівника, оскільки збільшує віддачу тепла з поверхні його тіла. В таких умовах теплоутворення не компенсує втрату тепла і у працівника знижується температура, з’являється слабість і сонливість. Переохолодження призводить до розладу обміну речовин органів, найбільш віддалених від серця, — пальців рук, ніг, носа, а також до зниження опірності організму до різних захворювань. Найбільш поширеними при цьому є захворювання периферійної нервової системи (радикуліти, невралгії), загострення суглобового і м’язового ревматизму, плеврит, бронхіт та ін.

Теплова рівновага працівника залежить також від вологості повітря, тобто вмісту у повітрі водяних парів. Найсприятливішою для організму є відносна вологість повітря від 35 до 60 %. Якщо вологість менша 35 %, то повітряне середовище характеризується сухістю, яка посилює випаровування води з поверхні шкіри. При підвищенні вологості повітря (понад 60 %) випаровування поту утруднене. Так, при температурі 25°С в умовах дуже сухого повітря організм втрачає через шкіру і легені 75,4 г вологи за годину, а в умовах дуже вологого повітря — лише 23,9 г/год.

Освітлення – один з найважливіших факторів, які впливають на: продуктивність праці, рівень травматизму та професійних захворювань.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи.

Згідно з статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а у 20% воно сприяло виникненню травм.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

‒ природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.

‒ штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення.

‒ сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Робоче місце робітника з ПК повинно облаштовуватися так, щоб природне світло було збоку від монітору, переважно з лівої сторони і коефіцієнт природної освітленості був не менше 1,5 %. Робоче місце повинне бути розташоване так, щоб уникати попадання прямих променів світла в очі. Джерела штучного світла рекомендовано розташовувати так, щоб вони рівномірно розташовувались з двох сторін від екрану.

Штучне освітлення приміщення має бути обладнане системою загального, рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважно робота з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення. Джерела штучного освітлення повинні розташовуватися збоку працівників.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Місце проходження практики має одне велике вікно, яке забезпечує природнє освітлення. Штучне ж освітлення забезпечують рівномірно розташовані на стелі світильники.

В програмному відділі використовується сумісне освітлення, тобто як штучне так і природне. За особливостями природне світло буває 3 видів:

‒ бокове, коли світло проникає в приміщення через прорізи в навколишніх стінах-вікна;

‒ верхнє через верхні світлові прорізи;

‒ комбіноване, коли використовуються одночасно верхнє та бокове освітлення.

В програмному відділі використовується бокове природне освітлення, з встановленими жалюзями.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями обладнані системою рівномірного освітлення. Система освітлення приміщення представлена двома світильними лампами, система освітлення робочих місць представлена світильниками які розташовані зліва від працюючих відносно їхнього напрямку зору.

Світильники яскравістю випромінювання не більше ніж 180кд/м2, та потужністю 40-80 град. В даному приміщенні встановлені найбільш поширені газорозрядні лампи низького тиску, люмінесцентні які мають форму циліндрової трубки типу ЛБ (білого кольору).

При роботі біля ПК можна одержати такі види випромінювання:

‒ іонізуюче випромінювання;

‒ оптичне, яке включає в себе – ультрафіолетове, світлове, інфрачервоне випромінювання та електромагнітне випромінювання, які погано впливають на організм працівника. [10]

4.2.2 Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів

Трудова діяльність користувачів комп’ютерів належить до розумової праці, яка характеризується:

‒ високою напруженістю зорових функцій;

‒ одноманітною позою;

‒ великою кількістю стереотипних високо координованих рухів, що виконуються лише м'язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності;

‒ значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу;

‒ роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій.

По суті тривала робота за комп'ютером може зробити істотний вплив на здоров'я людини. У наш час використання комп'ютерів у всіх сферах життя стає все ширше і тому все більше людей змушені проводити цілі дні біля моніторів комп'ютерів.

Значним фактором, що впливає на функціональний стан користувача ПК є організація робочого місця. Робочемісце — це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників.

Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника, підвищувати його продуктивність праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте доцільно виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла.

Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає знати на 15-25%.

Гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності людини у процесі взаємодії з технікою і середовищем; показниками є рівень освітлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо.

Антропометричні вимоги визначають відповідність конструкцій техніки антропометричним характеристикам людини (зріст, розміри тіла та окремі рухові ланки). Показниками е раціональна робоча поза, оптимальні зони досягнення, раціональні трудові рухи.

Фізіологічні та психофізіологічні вимоги визначають відповідність техніки і середовища можливостям працівника щодо сприйняття, переробки інформації, прийняття і реалізації рішень.

Організація робочого місця передбачає:

‒ правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

‒ вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

‒ раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

‒ урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Загальні принципи організації робочого місця:

‒ на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі необхідні для роботи предмети мають бути поряд із працівником, але не заважати йому;

‒ ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;

‒ предмети, які беруть лівою рукою, повинні бути зліва, а ті предмети, які беруть правою рукою — справа;

‒ якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з урахуванням зручності захоплювання його двома руками;

‒ робоче місце не повинно бути захаращене;

‒ організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.

Статичні напруження працівника в процесі праці пов'язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтриманням робочої пози.

Робоча поза — це основне положення працівника у просторі: зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи, мінімальні затрати енергії та максимальну результативність праці.

Найпоширенішими у процесі праці є пози сидячи і стоячи. Проектуючи робоче місце, потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичним навантаженням бажана поза стоячи, а при малих зусиллях — сидячи.

Робоча поза стоячи втомлює людину більше, ніж сидяча. Вона вимагає на 10 % більше енергії, спричиняє підвищення артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, пошкодження ступень, викривлення хребта.

Під час роботи сидячи нижня частина корпуса розслаблена, а основне статичне навантаження припадає на м'язи шиї, спини, таза, стегон. Неправильна сидяча поза може викликати застій крові в ногах, а якщо виконується великий обсяг роботи для пальців рук — запалення суглобів.

4.2.3 Заходи та засоби захисту здоров’я користувача ПК

При облаштуванні робочого місця потрібно звернути увагу на відстань від монітора до очей. Вона повинна бути не менше 70 см.

Для запобігання виникнення синдрому зап’ястного каналу потрібно в першу чергу правильно організувати робоче місце. Особливе значення в цьому випадку потрібно приділити положенню рук. Організацію робочого місця потрібно почати з підбору столу і стільця. Висота столу і стільця повинні бути такими, щоб зігнуті в колінах ноги стопами торкалися підлоги, а руки були паралельні поверхні столу. Для запобігання надмірного напруження м’язів передпліччя, під час роботи передпліччя повинні спокійно лежати на столі. При цьому спина і шия повинні бути прямими, а плечі розслабленими.

Клавіатура повинна бути трохи піднятою, зазвичай клавіатура забезпечена висувними ніжками, розпрямивши які можна додати їй бажаний нахил. Миша повинна бути зручною і розташовуватися так, щоб покладена на неї рука була розслаблена в зап’ясті.

Також періодично потрібно переривати роботу, для того щоб дати кистям рук відпочити. Під час відпочинку корисно розробити суглоби кисті за допомогою нескладних обертальних рухів. Якщо все-таки синдром зап’ястного каналу виник, то потрібно обов’язково звернутися до лікаря.

Розлади уваги і неможливість концентруватися є наслідком хронічної перевтоми. Іноді із-за тривалої роботи за комп’ютером може виникнути шум у вухах, запаморочення, нудота. При виникненні цих симптомів потрібно звернутися за порадою до лікаря і тимчасово перервати роботу за комп’ютером.

Важливого значення потрібно приділити додатковому освітленню на місці роботи, при цьому потрібно уникати того, щоб промінь світла падав безпосередньо на монітор і відбивався в очі. Працювати в темряві категорично забороняється. Кращий вибір клавіатури світлих тонів.

Догляд за очима можна почати з гігієни. Рекомендується промивати очі теплою проточною водою два рази на день. При цьому очі потрібно тримати закритими для уникнення подразнення кон’юнктиви прямим контактом з водою. Воду набирають у долоні й обережно прикладають до очей; процедуру повторюють по 10-15 разів. Вранці промивання очей починають теплою водою, а закінчують прохолодною, а ввечері - навпаки. Після промивання потрібно обережно просушити область очей чистим, сухим рушником.

Для підтримки здоров’я очей важливе вчасно знімати м’язову напругу і створювати умови для відпочинку очних м’язів. Цього допомагає домогтися гімнастика для очей. Нижче розглянемо комплекс вправ для очей. Можна вибрати кілька вправ і повторювати їх протягом декількох хвилин після кожних 40-60 хвилин роботи.

Починати зарядку потрібно з рухів голови і шиї. Це дуже важливий момент, оскільки живлення очей здійснюється артеріями, що піднімаються від серця вгору по шийному відділу хребта. Потрібно пам’ятати, що різкі рухи небезпечні для хребта, тому рухи в шиї потрібно здійснювати повільно. Спочатку повертають голову вліво і вправо, потім вгору і вниз. Потім здійснюють кругові рухи головою за і проти годинникової стрілки. По мірі виконання вправ можна збільшити амплітуду (повноту рухів). Під час виконання кругових обертань головою очі, по можливості, рекомендується тримати відкритими - це тренує вестибулярний апарат.

Далі переходять до виконання зарядки для очей. Починати зарядку потрібно з повного розслаблення очей. Для цього очі спокійно закривають на 20-30 секунд. Потім закриті очі прикривають долонями для створення темряви. Хімічні речовини, що здійснюють перетворення світла на нервовий імпульс регенеруються тільки у темряві. Після того долоні обережно віднімають і повільно відкривають очі. Для зняття напруги м’язів повік потрібно швидко поморгати, а потім знову на деякий час закрити очі.

Прямолінійні рухи очима здійснюються за всіма основними осями: вгору і вниз, вправо і вліво, по діагоналі з права на ліво і зліва на право.

Кругові рухи очима здійснюються не швидко за і проти руху годинникової стрілки.

Одночасне зведення і розведення очей потрібно так само робити повільно. Опорною точкою можна вибрати ніс або предмет, що лежить на столі. При зведенні очей потрібно сфокусувати увагу на одній точці предмета (або постаратися побачити кінчик носа), а при розведенні потрібно подивитися очима в різні боки.

Розслаблення внутрішніх м’язів ока здійснюється за рахунок змінного напрямку погляду удалину і перед собою. Для виконання цієї вправи потрібно встати зі стільця і підійти до вікна. Спочатку на кілька секунд концентруємо погляд на якому-небудь близькому предметі, потім вибираємо більш віддалений предмет, потім ще більш віддалений. Максимальне розслаблення внутрішніх м’язів очей досягається при погляді в "нескінченність". Для досягнення цього ефекту потрібно дивитися вдалину так, як ніби ви хочете побачити найвіддаленіші зірки. Розслаблення внутрішніх очних м’язів має важливе значення, оскільки саме на ці м’язи припадає основна частина навантаження при концентрації зору під час роботи за монітором. Цю вправу рекомендується повторити кілька разів.

Додатковий захист очей можна забезпечити за допомогою спеціальних спектральних окулярів, лінзи яких виготовлені з матеріалу, затримуючого шкідливе випромінювання монітора. [11]

3.2.4 Розрахунок притоку повітря у відділі

Розрахунок виконуємо відповідно з методикою[12]

Визначаємо необхідний приток свіжого повітря у відділі за формулою:

, м^3/год

(4.1)

де K – кратність повітрообміну – число, що вказує, сільки разів протягом години повинне бути замінене повітря в приміщенні, K=3-5. Приймаємо К=3;

V – об’єм приміщення, м3.

м³/год

Подача повітря установкою кондиціонування за результатами практичного досвіду приймається в 10-12 разів більше необхідного повітрообміну:

, м^3/год

(4.2)

м³/год

Із таблиці [12] обираємо за використанням автономний тип кондиціонування:

‒ центральний агрегатний автономний БК-2000;

‒ подача повітря, м3/год 2000;

‒ встановлена потужність, кВт 6;

‒ вага, кг 1100;

‒ автономний 1КС – 12А;

‒ подача повітря, м3/год 2000;

‒ встановлена потужність, кВт 5,1.

4.2.5 Розрахунок штучного освітлення відділу

Розрахунок освітленості робочого місця виконуємо з методикою [12].

Розрахунок полягає у визначенні загального світлового потоку, в виборі типу ламп та світильників і визначенні їх кількості.

Визначаємо необхідний для штучного освітлення приміщення загальний світловий потік Fзаг, лм.

Fзаг = E*K*S*Z /n*v (4.3)

де Е – норма освітлення машинного залу, лк.

При освітленні лампами накалювання приймається Е=200лк., при люмінесцентному освітленні Е = 400 лк.

Приймаємо Е = 400 лк.

К – коефіцієнт запасу освітлення.

Приймається К = 1,4-1,5 для люмінесцентних ламп.

Приймаємо К = 1,4.

S – освітлююча площа машинного залу, 30 м2;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,1 – 1,2.

Приймаємо Z = 1,1.

n - коефіцієнт використання світлового потоку; n = 0,5- 0,7.

Приймаємо n = 0,5.

v- коефіцієнт затінення; v = 0,8-0,9.

Приймаємо v = 0,8.

Fзаг = 400*1,4*30*1,1/0,5*0,8= 29568 лм.

Розрахував Fзаг, з таблиці [12] вибираємо ЛБ40 тип лампи люмінесцентні лампи з такими характеристиками:

‒ світловий потік, лм 2480;

‒ потужність, Вт 40;

‒ напруга на лампі, В 108.

З таблиці [12] вибираємо тип світильника – ВЛН з такими характеристиками:

‒ кількість та потужність ламп – 2*40 Вт;

‒ вбудований нижнього обслуговування зі склом.

Визначаємо утворюваний світильником світловий потік Fcв, лм.

F_cв. = n_{л *}F_л (4.4)

де Fcв- світловий потік світильника;

nл – число ламп світильника;

Fл – світловий потік, що віддається одною лампою.

F_cв = 2 * 2480 = 4960 лм

Обчислюємо кількість світильників, n_св, штук:

n_св = F_об/ F_cв (4.5)

n_св = 29568/4960 = 6 шт

Розташуємо світильники в приміщенні рядами, 2 ряди по 3 світильників, паралельно довгій стороні приміщення, віконним світловим прорізам.

Дата добавления: 2015-07-15