Порядок виконання роботи. Технічні дані газоаналізатора 121 ФА-01 надані у Додатку А.

Технічні дані газоаналізатора 121 ФА-01 надані у Додатку А.

6.4.1 Підготовка газоаналізатора до роботи

6.4.1.1Установити прилад у горизонтальне положення з припустимим відхиленням ± 5 %.

6.4.1.2 Перевірити положення перемикача варіантів джерела живлення. При живленні від мережі 220В перемикач відтиснути, при живленні від мережі 12В - натиснути.

6.4.1.3 Установити фільтр на задній панелі приладу, попередньо злити конденсат і перевірити фільтруючий елемент. При необхідності елемент, що фільтрує, замінити.

6.4.1.4 З'єднати забірник газової суміші шлангом із вхідним штуцером фільтра.

6.4.1.5 Включити кнопку «живлення приладу» (на панелі повинна зайнятися сигнальна лампа).

6.4.1.6 Прогріти газоаналізатор протягом 20 хв.

6.4.1.7 Включити кнопку насоса.

6.4.1.8 Через 1 хв. перевірити положення показуючої стрілки приладу, і установити її на нульову оцінку шкали потенціометром тонкої установки нуля. При цьому повинна бути натиснута одна з кнопок вибора поддіапазона виміру. Якщо стрілка не встановлюється, то вивести ручку потенціометра грубого регулювання нуля і за допомогою викрутки, плавно обертаючі потенціометр, установити стрілку в нульове положення. Після зазначених операцій газоаналізатор готовий до роботи.

6.4.1.9 При знятті показань газоаналізатора необхідно зробити корекцію по атмосферному тиску. Для цього необхідно порівняти значення атмосферного тиску, зняте з барометра зі значенням 101,5 кПа (760 мм Нg). Якщо різниця між показаннями барометра і значенням 101,5 кПа (760 мм Нg) буде більше, ніж 0,7 кПа (± 5 мм Нg), то необхідно ввести поправку. Показання газоаналізатора множать на коефіцієнт К, що відповідає атмосферному тиску в момент виміру по формулі:

R = K · П,

де: R - справжнє значення концентрації газу;

П - показання газоаналізатора;

К - коефіцієнт залежності показань від атмосферного тиску, що береться з графіка (рис. 6.5) або по таблиці, яка розташована на корпусі приладу.

Рисунок 6.5 - Графік залежності показань газоаналізатора від атмосферного тиску.

6.4.2 Експериментальна частина.

6.4.2.1 Прогріти двигун автомобіля або лабораторної установки до температури, не нижче робочої температури охолоджуючої рідини або мастила, установити важіль переключення передач у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, заглушити двигун, установити газозбірник у випускну трубу автомобіля (установки).

Схема виміру вмісту окису вуглецю СО у газах, що відпрацювали, за допомогою газоаналізатора 121 ФА-01 на автомобілі показана на рис. 6.6 або на лабораторній установці для випробування двигунів на токсичність і димність (рис. 6.7).

1 - випускна труба автомобіля; 2 - зонд приладу для відбору проби газу; 3 - фільтр з відстійником; 4 - газоаналізатор; 5 - джерело живлення газоаналізатора

Рисунок 6.6 – Схема виміру вмісту СО у відпрацьованих газах автомобіля

6.4.2.2 Запустити двигун автомобіля (стенда). Включити кнопку насоса газоаналізатора і через 1 хв. зробити виміри. Якщо стрілка покажчика приладу зашкалює, перейти на діапазон виміру від 0 до 10%, при необхідності зробити корекцію показань по атмосферному тиску.

6.4.2.3 Заглушити двигун, вийняти газозабірник із випускної труби.

6.4.2.4 Після встановлення стрілки на нульовій оцінці шкали виключити кнопку насоса газоаналізатора.

Заміряти концентрацію СО у випускній трубі автомобіля (двигуна на стенді) на вільних оборотах двигуна, на малих, середніх і 0,75 від максимальних. На кожному режимі зробити не менше 3-х вимірів. Результати записати в таблицю протоколу звіту.

6.4.2.5 Обчислити поправку показань приладу на атмосферний тиск.

6.4.2.6 Зробити оцінку похибки газоаналізатора в реальних умовах відповідно до формули оцінки.

Оцінку похибки газоаналізатора в реальних умовах d_ру розраховують по формулі:

,

де: - основна абсолютна похибка газоаналізатора для діапазону від 0 до 5% - ± 0,2%, для діапазону від 0 до 10% - ±0,4%;

- додаткова похибка від зміни температури в усьому робочому діапазоні ± 0,1% на кожні 10^оС;

- додаткова похибка від зміни атмосферного тиску навколишнього середовища в усьому робочому діапазоні тисків на кожні 3,3 кПа (25 ммНg) - 0,24%;

- температура в нормальних умовах, 20^оС;

- атмосферний тиск, по розміру найближче до атмосферного тиску в реальних умовах, вибираємо з ряду таблиці на корпусі газоаналізатора, кПа;

t - температура в реальних умовах, ^оС;

P - атмосферний тиск у реальних умовах, кПа.

ПРИКЛАДИ:

t = 26^оС; Р = 732ммНg; Р- Р₀ = 732-730 = 2ммНg (0,264 х 10³кПа),

=0,2+ %

Максимальна похибка в реальних умовах буде:

t = 45⁰С; Р- Р0 = 2,5ммHg (0,33 х 10³ кПа)

=0,2+ %

6.4.2.7 Зробити висновок по обстеженню двигуна на утримання СО.

6.4.2.8 Перевірити систему запалювання. Зробити регулювання системи живлення бензинового двигуна для приведення вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах, до норми відповідно до вимог ДСТУ 4277: 2004.

Контрольні запитання

1. Які токсичні речовини входять в склад відпрацьованих газів бензинових двигунів?
2. Назвіть нормативні документи по обмеженню викидів шкідливих речовин ДВЗ в навколишнє середовище?
3. Який принцип дії приладів для виміру шкідливих речовин у відпрацьованих газах двигунів?
4. Чим відрізняються норми ДСТУ від норм «евро-2», «евро-3», «евро-4»?
5. Які шляхи зниження токсичності бензинових двигунів існують?

Література: [6], [7].

Звіт

до лабораторної роботи № 6

«Вимірювання концентрації оксиду вуглецю (СО) у відпрацьованих газах автомобільного бензинового двигуна»

Мета роботи:

Обладнання і прилади:

Модель двигуна.

Марка автомобіля.

Рік випуску.

Тип системи запалювання.

Тип системи живлення двигуна.

Скласти таблицю 6.4 результатів вимірів СО і оцінки похибки газоаналізатора в реальних умовах.

Зробити висновки.

Таблиця 6.4 - Результати вимірювань СО і оцінки похибки газоаналізатора реальних умовах

Дата добавления: 2015-07-15