Система трудового права

Трудове право як самостійний структурний підрозділ права є сис­темою правових норм, що регулюють відносини із участі у суспільній праці, які утворюють суспільну організацію праці, а також пов’язані з ними наглядово-контрольні й процесуальні відносини. Результатом взаємодії однорідних правових норм є більш складні системні правові утворення — правові інститути, що є наступним, більш високим рівнем системи трудового права.

Система трудового права — це об’єктивно необхідне поєднання норм трудового права з їх одночасним внутрішнім розподілом на взаємопов’язані та взаємодіючі правові інститути, що відображають реально існуючу систему відносин з участі у суспільній праці, а також пов’язані з нею наглядово-контрольні й процесуальні відносини.

У визначенні структурних елементів галузі слід виходити із закономірностей, сформованих класичною школою трудового права. Чис­ленні правові норми, що регулюють суспільні відносини у сфері тру­дового права, поділяються на дві великі групи. Одна з них поєднує інститути, що визначають принципові підходи до регулювання від­носин у сфері праці, загальний порядок регулювання відносин, і ста­новить Загальну частину трудового права. Інша група норм регулює окремі сторони суспільних відносин усередині загального масиву від­носин, що становлять предмет трудового права. Вони утворять Особливу частину трудового права.

Загальна частина трудового права складається із положень, що охоп­люють основні засади законодавства про працю — предмет трудового права, сферу його дії, функції, принципи, джерела, суб’єкти соціальнотрудових відносин, їх права й обов’язки та ін. Особлива частина охоплює норми, що складають інститути: працевлаштування й зайнятості, трудо­вого договору, робочого часу й часу відпочинку, нормування й оплати праці, дисципліни праці, матеріальної відповідальності, особливостей регулювання праці окремих категорій працівників (неповнолітні, жінки, особи, що поєднують роботу з навчанням), охорони праці, нагляду й конт­ролю за додержанням законодавства про працю, трудових спорів.

Систему трудового права слід відрізняти від системи законодавства про працю як сукупності нормативних правових актів, що регулюють трудові й тісно пов’язані з ними відносини. Система законодавства про працю може не збігатися із системою трудового права, оскільки скла­дається не з об’єктивно існуючих норм права, а зі створених у вста­новленому порядку нормативних актів, які мають свої зовнішні харак­теристики — найменування нормативного акта і його структурних елементів, розподіл на статті, пункти і т. д. Законодавчий масив не має розподілу на загальну й особливу частини, і законодавчі акти можуть систематизуватися, наприклад, за такою ознакою, як юридична сила.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте трудове право як самостійну галузь права.

2. Які суспільні відносини складають предмет трудового пра­ва?

3. У чому полягають особливості методу трудового права?

4. Що таке трудове правовідношення і які властивості йому характерні?

5. На яких підставах виникають, змінюються і припиняються трудові правовідносини?

6. Які функції виконує трудове право і у чому вони знаходять прояв?

7. Як трудове право взаємодіє із суміжними галузями права?

8. Що таке система трудового права та яка її структура?

Дата добавления: 2015-07-14