Статистичні ГРАФІКИ

Методичні вказівки

Статистичний графік – це спосіб наочного зображення і узагальнення інформації. Графіки в статистиці дають змогу одержати додаткову інформацію про предмет дослідження.

Графіки застосовують для порівняння розвитку показників у часі і просторі вивчення структури та структурних зрушень, контролю за виконанням планових завдань, характеристики розміщення і поширення явищ у просторі, а також для аналізу зв’язків і залежностей між різними показниками. Для побудови статистичного графіка потрібно знати, з якою метою складається графік, вивчити вихідний матеріал та оволодіти методикою графічних зображень.

Кожен статистичний графік містить такі основні елементи:

графічний образ – геометричні знаки, сукупність точок, ліній, фігур, за допомогою яких представляються статистичні величини;

поле графіка – простір, в якому розміщено геометричні знаки;

система координат – розміщення геометричних знаків і поля графіка (прямокутна, полярна);

масштаб – міра переводу числової величини в графічну;

масштабна шкала – лінія, окремі точки якої можуть бути прочитані як повні числа. Шкали бувають рівномірними та нерівномірними.

Графіки, які застосовують для зображення статистичних даних, надзвичайно різноманітні. Розглянемо ті, що найчастіше трапляються в статистичній практиці.

Діаграми – це вид графіків, в яких кількісним даним відповідають різні геометричні фігури і лінії. Діаграми бувають стовпчикові, стрічкові, секторні, лінійні та інші.

При побудові стовпчикової діаграми висоту стовпчика беруть за 100% і поділяють на частини пропорційно структурі явищ. Окремі складові частини розфарбовують різним кольором або штрихуванням.

Секторні діаграми також для характеристики структури явищ. Кожний сектор виділяють або кольором, або штрихом. При побудові секторної діаграми коло поділяють на сектори, площі яких пропорційні часткам досліджуваного явища: 1% = 3,6˚. Послідовність розміщення секторів: самий великий розміщується зверху, а інші – за рухом годинника в порядку зменшення. В секторній діаграмі можна в основний круг вписати малий круг, вказавши в ньому базу 100%. В кожному секторі дають і цифрове позначення його питомої ваги. При малому куті сектора до нього вказується стрілка зі значенням.

Динамічні графіки ілюструють зміну статистичних явищ у часі. Найчастіше динаміку явищ описують лінійні діаграми. Їх будують за допомогою прямокутної системи координат; на осі абсцис ОХ розташовують шкалу характеристик часу, а на осі ординат ОУ – рівні динаміки явища. Динаміка подається у вигляді суцільної лінії, котра характеризує неперервність процесу.

Останнім часом дуже ефективними є комп’ютерні засоби побудови графічних зображень.

Дата добавления: 2015-07-14