Фрагмент уроку 7 клас.

ТЕМА: Л. Бетховен. Увертюра «Егмонт» - слухання.

Епіграф (написаний на дошці)

«Радість через страждання».

Вчитель. Діти, сьогодні ми будемо слухати музику композитора, епіграфом до життя якого можуть служити слова «Радість через страждання».

(Звучить частина вступу увертюри «Егмонт» Л. Бетховена»)

Вчитель. Ви можете визначити композитора за характером музики?

Підкажу, що композитор жив в 17 столітті (кінець 17 початку 18 століття).

Хто це може бути: Бах, Моцарт, Бетховен.

Учні. Це може бути Бах, бо ми явно чуємо гомофонний склад музики, а Бах – це поліфонія.

Учні. Це не може бути й Моцарт, тому що музика моцарта – світла, легка, граціозна, а ми чули грізні, темні акорди.

Учні. Це – Бетховен. В музиці Бетховена міць, сила, драматизм, незламність.

Вчитель. Чому такими словами ми характеризуємо творчість композитора?

Учні. Все його життя – це боротьба з долею, яка була нещадна до композитора. (Учні пригадують життя композитора).

Вчитель. На уроці сьогодні звучатиме музика Бетховена, зокрема його увертюра «Егмонт», яку композитор написав за трагедією Гете. Вона висвітлює одну із сторінок героїчної боротьби нідерландського народу проти іспанських завойовників 16 століття. На чолі повсталих – полководець Егмонт. Підступно схоплений ворогами, він був засуджений до страти. Його юна кохана безстрашна Клерхен закликає народ виступити на захист героя. Однак Егмонт страчують, гине й мужня Клерхен.

Прослухаємо вступ до кінця. Звернемо увагу на два образи вступу і простежимо за діалогом цих двох тем, її розвитком.

(Звучить вступ увертюри «Егмонт»).

Вчитель. В яку атмосферу вводить вступ увертюри?

Учні. В атмосферу напруженої боротьби двох образів зла і добра, світла й темряви, життя і смерті.

Вчитель. Так, два образи постають перед нами – образ іспанських гнобителів й образ пригніченого народу.

Якою музикою виражений образ гнобителів?

Учні. Важкими, різкими акордами.

Вчитель. А образ пригніченого народу?

Учні. Жалібними, слізливими інтонаціями, у яких сум і печаль.

Вчитель. Але ви певно помітили, як друга тема вступу змінюється: не туга звучить у ній а гіркота й гнів.

Послухаємо увертюру до кінця (звучить увертюра далі з того місця, де було зупинена музика.)

Зверніть увагу на те, що перед фіналом, композитор ввів траурний епізод. Для чого?

Чи закінчується трагічно увертюра?

Який характер фіналу, яка головна ідея твору?

(Звучить вся увертюра).

Вчитель. Хто може відповісти на поставлене перед слуханням питання?

Учні. Композитор ввів перед фіналом траурний епізод, щоб передати гіркоту втрати любимого героя.

Учні. Але увертюра не закінчується трагічно бо після короткої зупинки, майже в повній тиші виникає світла й радісна заключна частина.

Вчитель. Яка головна ідея твору?

Учні. Смертна людина, смертний герой, але народ – безсмертний. Головна ідея – торжество життя над смертю, добра над злом.

Вчитель. І закінчити нашу зустріч з цим музичним твором Л. Бетховена я хочу словами поета М. П. Огарьова:

Я вспомнил вас, торжественные звуки,

Но применил не к витязю войны,

А к людям доблестным, погибшим среди муки

За дело вольное народа и страны…

А наш епіграф уроку взято з роману англійського письменника Гомена Голана «Життя Бетховена». І закінчується він такими словами

«Мученик, жебрак, немічний, одинокий, живе втілення печалі, він, кому світ відмовляє в радощах, сам творить радість, аби подарувати її світові. Він гартує її з свого страждання, як сказав він сам цими гордими словами, які передають сутність його життя і є гаслом кожної героїчної душі:

Радість через страждання.

Дата добавления: 2015-07-12