Пластова швидкість – це осереднена істинна швидкість в межах одного пласта заданої потужності

. (3)

Розраховують Vп за даними вертикальних годографів (тобто залежність t_i від H_i)_.

Одним з способів визначення швидкостей у гірських породах є сейсмокаротаж.

Розрізняють слідуючі види сейсмокаротажу: інтегральний – коли вимірюють час пробігу проходячої хвилі від джерела збудження на поверхні землі до точок приймання в свердловині; диференційний – вимірювання часу пробігу проходячої хвилі між двома або декількома точками, що розміщенні в свердловині. Для більш високої точності вимірювання часу пробігу і швидкості часто використовують спостереження високочастотних коливань. Тому широке застосування при диференційних вимірюваннях отримали методи акустичного і ультразвукового сейсмокаротажу. Також одним із видів сейсмокаротажу є мікросейсмокаротаж, який застосовується для визначення зони малих швидкостей в верхній частині геологічного розрізу.

Для визначення глибин сейсмічних границь потрібно знати середні швидкості розповсюдження пружних коливань. Одним із способів є визначення середніх швидкостей по сейсмічному каротажу свердловин, що відноситься до інтегрального виду сейсмокаротажу. Суть методики полягає в слідуючому. В свердловину опускають сейсмоприймачі. На поверхні біля гирла свердловини проводять збудження хвиль. Сейсмоприймачі реєструють перші вступлення проходячих хвиль. По результатам вимірювань будують вертикальний годограф, який представляє собою криву залежності часу вступлення проходячої хвилі від глибини свердловини. Якщо перекриваюча товща складається з декількох пластів, різних за своїми фізичними властивостями, то вертикальний годограф уявляє собою ломану лінію. В цьому випадку можна визначити швидкість розповсюдження хвиль в кожному окремому пласті за формулою

, (4)

де: h_n – потужність n-го пласта (м);

t_n – час пробігу хвилі по пласту (с).

Середня швидкість визначається відношенням загальної потужності перекриваючої товщі /від поверхні до відбиваючого горизонту/ до часу пробігу хвилі вздовж цієї товщі

. (5)

Для любої точки вертикального годографу може бути визначена середня швидкість розповсюдження хвиль за формулою

, (6)

де: H – глибина розміщення сейсмоприймача в свердловині;

t – час реєстрації хвилі на даній глибині.

3. Порядок проведення роботи

3.1. Побудувати вертикальний годограф, графік пластових швидкостей і криву середньої швидкості для геологічної моделі:

- четвертичні поклади;

- пісково-глиняні утворення;

- щільний пісковик;

- кора вивітрювання гранітів.

Віддаль між точками реєстрації по свердловині – 50 метрів. В таблиці 1 наведені дані про час приходу перших вступів хвиль, що зареєстровані сейсмоприймачами на певній глибині свердловини.

Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунку годографа

Н (м)
t^* (мс)

Н (м)
t^* (мс)

Н (м)
t^* (мс)

3.2. Для кожного студента свій варіант часу реєстрації хвилі

t = t^*+10n, де: n -номер студента по списку.

3.3. По вертикальному годографу побудувати геологічну модель. Визначити пластову і середню швидкості.

3.4. Оформлення результатів

Всі графіки виконати на міліметровому папері або за допомогою ПЕОМ. При побудові графіків дотримуватись слідуючих масштабів:

- вертикальний масштаб глибин: в 1 см – 100 м;

- горизонтальний для годографа: в 1 см – 100 мс;

- горизонтальний для пластової і середньої швидкостей:

в 1 см – 1000 м/с.

4. Питання для самоконтролю

1. Як визначається пластова швидкість?

2. Як визначається середня швидкість в любій точці верти-кального годографу?

3. Для чого потрібно знати середні швидкості?

4. Що являє собою вертикальний годограф?

5. Яка різниця між інтегральним і диференційним сейсмокаро-тажем?

6. Що таке ефективна швидкість?

7. За якою формулою визначається інтервальна швидкість?

8. В яких випадках ефективна і середня швидкості співпада-ють?

Дата добавления: 2015-07-12