Читайте также: |
|
1. Мета і завдання роботи
Метою роботи є засвоєння теоретичного матеріалу, ознайомлення з методами визначення коефіцієнта пористості.
Завдання роботи – визначити коефіцієнт загальної пористості ваговим способом для виданих взірців порід і похибку вимірювань.
2. Основні положення
Гірські породи, мінерали не являються суцільними тілами. Вони мають пустоти (пори), тріщини, які в природних умовах заповнені пластовою водою, нафтою, газами, або сумішю цих флюідів.
По походженню пори діляться на первинні, які сформувались в момент утворення гірської породи в процесі його літогенезу.
По формі пори бувають: близькими до ромбовидних; близькими до тетраідних; каферновидні; тріщинуваті; пузирчаті; каналовидні; близькими до форми зерен кристалічної породи і інші.
За розмірами пори класифікуються на: 1) зверхкапілярні; 2) капілярні; 3) субкапілярні. Деколи пори ще діляться на мікро- і макропори.
На практиці розрізняють загальну, відкриту, закриту, ефективну, статичну і динамічну пористість гірських порід.
Кількісно об¢єм всіх пор і пустот в гірській породі принято оцінювати відношенням об¢єму всіх пор до об¢єму сухої породи
, (1)
де: - коефіцієнт загальної пористості;
Vп – об¢єм пор;
Vс - об¢єм сухої породи.
Для визначення коефіцієнта загальної пористості необхідно виміряти об¢єм всіх пор (Vп) і повний об¢єм сухого взірця (Vс). Практично виміряти об¢єм всіх пор неможливо, тому що частина з них не зв¢язані одні з другими. У зв¢язку з цим коефіцієнт загальної пористості визначають з співвідношення
, (2)
де: Vт - об¢єм твердої фази породи;
Vс - об¢єм сухого взірця;
mт, mс – відповідно маса твердої фази і сухої породи;
- густина твердої фази і сухої породи.
Коефіцієнт загальної пористості в лабораторних умовах визначається ваговим способом (способом Мельчера). Суть способу полягає у визначенні густини твердої фази () і сухого взірця (). Підставивши визначені параметри у формулу (2), розраховують коефіцієнт загальної пористості. Даний спосіб використовують для густинних і слабозцементованих взірців пісково-глинистих порід.
3. Прилади і матеріали
1. Технічні ваги з гирьками.
2. Посудина з дистильованою водою.
3. Металічна ступка з металевою посудиною.
4. Сито з діаметром отворів 0,1 і 0,25 мм.
5. Пікнометр (вмісткістю 25 і 50 мл).
6. Склянна воронка.
4. Порядок виконання роботи
4.1. На вагах визначити масу сухого пікнометра (mп).
4.2. Заповнити пікнометр водою і зважити його ().
4.3. Металевою ступкою подрібнити взірець і просіяти через сито.
4.4. У сухий пікнометр висипати подрібнений взірець на 1¤3 частину і на вагах визначити масу пікнометра з породою ().
4.5. У пікнометр з породою влити дистильованої води до мітки. На вагах визначити масу пікнометра з породою і водою ().
4.6. Розрахувати густину твердої фази за формулою
, (3)
де: rв – густина дистильованої води (1×10-3 кг¤м3).
4.7. Густину сухого взірця визначити способом, що описаний у лабораторній роботі №2 (пункти 1-7).
4.8. Масу твердої фази породи визначають за формулою
. (4)
4.9. Коефіцієнт загальної пористості визначити за формулою (2).
4.10. Визначити похибки вимірювань.
4.11. Звітні матеріали: розрахункові формули; результати вимірювань оформити у вигляді таблиці
Порода | mт, (г) | mс (г) | sт, (г¤см3) | sс, (г¤см3) | k , (%) | Примітка |
5. Питання для самоконтролю
1. Як класифікуються пори за розмірами, формою, походженням?
2. Як класифікується пористість гірських порід?
3. Як можна визначити загальну пористість в лабораторних умовах?
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Визначення коефіцієнта відкритої пористості | | | Коефіцієнтом загальної пористості |