Облік безготівкових операцій

Будь-яка форма господарської діяльності підприємства припускає активний обмін грошовими коштами через спеціальні державні і комерційні банківські установи. В процесі діяльності виникають розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами соціального страхування, суспільними організаціями і фізичними особами, які ведуться за допомогою грошей. За їх допомогою завершується перетворення грошової форми засобів у виробничі запаси, отримання виручки і укладеного в ній чистого доходу. Тим самим грошові розрахунки є найважливішим чинником круговороту засобів, а їх завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

Всі юридичні особи, не залежно від форми власності, а також громадяни України; іноземні громадяни; особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюють між собою розрахунки за товари, роботи, послуги, як правило, в безготівковій формі.

Для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій підприємства і організації відкривають рахунки в банках за вибором.

Порядок відкриття та закриття банківських рахунків, а також використання коштів по них регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 [10].

Для відкриття рахунку в банку підприємством надаються наступні документи:

заява про відкриття рахунку установленої форми;

копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади;

копія рішення про створення або реорганізацію підприємства, завірена нотаріально або органом, який видав це рішення;

копія зареєстрованого статуту, завірена нотаріусом;

копія довідки про внесення юридичної особи до ЄДРПОУ, завірена нотаріусом;

копія документу, який підтверджує облік юридичної особи в органах державної податкової служби (за формою № 4–ОПП);

картка із зразками підписів, яка повинна містити відтиск печатки.

Право першого підпису на платіжних документах належить керівнику підприємства, а також посадовцям, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру і особам, ним уповноваженим.

В картці із зразками підписів і відтиском печатки підприємства вказується номер рахунку, а також ідентифікаційний код власника рахунку.

Підприємства можуть мати декілька поточних рахунків в національній та іноземній валюті. Рахунки можна відкривати у різних банках і в різних містах. При відкритті і закритті всіх видів рахунків банки сповіщають про це податкову інспекцію по місцю реєстрації підприємства протягом 3-х робочих днів.

Для підприємства, яке обслуговується в банку, відкривається лицьовий рахунок з привласненням номера. Лицьові рахунки ведуться у 2-х екземплярах. Перший екземпляр є документом для банку. Другий екземпляр лицьового рахунку (виписка банку) передається підприємству разом з додатком відповідних первинних документів через уповноважену підприємством особу (зазвичай, через касира).

Форми банківських виписок можуть бути різними, але мають обов'язково включати:

- вхідний залишок грошових коштів на поточному рахунку на початок дня,

- надходження і перерахування коштів за день окремо по кожному факту платежу із указанням МФО і номера рахунку платника;

- обороти за день;

- залишок грошових коштів на кінець дня.

До виписки банку «По приходу» додаватимуться наступні документи:

- платіжні доручення, згідно яким грошові кошти зараховані на поточний рахунок, або копії електронної пошти;

- об’явлення на внесок готівки.

До виписок банку «По витраті» додаються копії платіжних доручень підприємства, які містять відмітку банку про здійснення платежу..

Виправлення в первинних банківських документах не допускаються. Помилково заповнені первинні документи банком не приймаються.

Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера банку і відтиском круглої печатки банку. Якщо у виписці знайдено суми, що помилково зараховані на поточний рахунок, або не відображені суми дійсно виконаних операцій, то власник рахунку (підприємство) зобов'язаний негайно повідомити про це банк.

Періодично, а також на 1-е січня кожного року проводиться письмове підтвердження залишку засобів на рахунку згідно даним банку (в порядку інвентаризації безготівкових грошових коштів).

Виписка банку по лицьовому рахунку є регістром аналітичного обліку і служить підставою для бухгалтерських записів на підприємстві. Отриману в банку виписку в бухгалтерії перевіряють і обробляють - підкладають відповідні первинні докази і вказують коди рахунків, що кореспондують з рахунком 31 «Рахунки в банку».

При обробці банківських виписок слід мати на увазі наступне: з погляду банку, всі грошові кошти підприємства (приход) є борговими зобов'язаннями банку, тому залишки грошових коштів та їх надходження на поточний рахунок підприємства в банківському обліку відображаються по кредиту, а видача або перерахування грошових коштів по дебету рахунків. Бухгалтерія на підприємстві заповнює ці операції на рахунку 31 (у зворотному порядку до виписки).

Синтетичний облік операцій по розрахунковому рахунку ведеться на активному рахунку 31 «Рахунки в банку». По дебету рахунку 31 відображають надходження грошей, по кредиту - їх списання. Сальдо рахунку 31 - дебетове, що відображає залишок грошей на певну дату.

Основні види господарських операцій по рахунку 31:

Зарахування сум, що поступили від покупців або замовників в оплату рахунків:

1. надходження сум готівки, внесеної підприємством на свій рахунок по об’яві на внесок готівки:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 30 «Каса»

2. зарахування сум по отриманих векселях:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 34 «Короткострокові векселі одержані»

3. зарахування сум, повернених бюджетом:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 64 «Розрахунки за податками й платежами»

4. зарахування сум, що надійшли від постачальників по претензіях:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 374 «Розрахунки за претензіями»

5. зарахування сум, що надійшли від інших дебіторів:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

6. зарахування авансу (попередньої оплати) від покупців:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

7. грошові кошти, що надійшли від засновників підприємства по внесках в статутний капітал:

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит рахунку 40 (46) «Статутний капітал» («Неоплачений капітал»)

8. суми, що надійшли від продажу акцій власних емісій по максимальній вартості (емісійний дохід):

Дебет 31 «Рахунки у банках»

Кредит 421 «Емісійний дохід».

Перерахування грошових коштів:

1. постачальникам в оплату за фактично отримані матеріали, послуги:

Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

Кредит 31 «Рахунки у банках»

2. у бюджет по податках:

Дебет 64 «Розрахунки за податками й платежами»

Кредит 31 «Рахунки у банках»

3. у фонди соціального страхування:

Дебет 65 «Розрахунки за страхуванням»

Кредит 31 «Рахунки у банках»

4. у якості попередньої оплати (авансу) постачальникам:

Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами»

Кредит 31 «Рахунки у банках»

5. по векселю виданому:

Дебет 62 «Короткострокові векселі видані»

Кредит 31 «Рахунки у банках».

Узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів по рахунках у банках здійснюється у Журналі 1:

- у розділі III Журналу 1 відбиваються операції по кредиту рахунку 31;

- у розділі IV Відомості 1.2 Журналу 1 відбиваються операції по дебету рахунку 31.

Розрахунки по ПДВ. Податковий кодекс України [7].

14.1.178. податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Податкове зобов'язання і податковий кредит по ПДВ нараховуються за методом нарахувань

14.1.179. податкове зобов’язання для цілей розділу V Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;

187.1. Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за
готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, до бюджету оплачується позитивна різниця між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом з ПДВ, що виникли в одному звітному періоді (кредитове сальдо по рахунку 641/ПДВ – відображається в пасиві балансу). Негативна різниця (у випадку, якщо податковий кредит перевищує податкові зобов'язання) – підлягає відшкодуванню з бюджету (дебетове сальдо по рахунку 641/ПДВ відображається в активі балансу).

Дата добавления: 2015-07-12