Загальні положення про договір.

Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.

Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Якщо предметом договору буде неправомірна дія, тобто незаконна, то такий договір визнається недійсним.

Змістом будь-якого договору є права та обов'язки сторін, встановлені ним. Зміст будь-якого договору характеризується його умовами. Розрізняють істотні, звичайні та випадкові умови договору.

За формою договори можуть бути усними та письмовими. Письмові, в свою чергу, поділяються на прості й нотаріально посвідчені.

Класифікація договорів у цивільному праві можлива за різними підставами:

1) у залежності від моменту виникнення прав і обов'язків у сторін договору розрізняють:

а) договори консенсуальні (вважаються укладеними й набувають юридичного значення з моменту досягнення згоди з основних умов договору);

б) реальні (вважаються укладеними, тобто набувають юридичного значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій);

2) у залежності від характеру розподілу прав і обов'язків між учасниками угоди договори поділяються на:

А) односторонні (у яких одна із сторін має тільки права, а інша — тільки обов'язки);

Б) та взаємні або ж синалагматичні (у ст. 626 ЦК України вони іменуються «двосторонніми» та «багатосторонніми», які завжди породжують права і обов'язки для кожного з учасників);

3) з урахуванням наявності або відсутності еквівалентності відносин договори поділяються на:

А) сплатні (якщо обов'язку однієї особи щось зробити або передати, або виконати відповідає обов'язок контрагента надати зустрічне задоволення у грошовій або іншій матеріальній формі)

Б) безвідплатні (якщо передача майна, надання послуг тощо не супроводжуються відповідною компенсацією з боку іншої сторони);

4) за ступенем юридичної завершеності можна виокремити договори:

А) остаточні (безпосередньо породжують права та обов'язки сторін щодо виконання робіт, надання послуг, передачі майна тощо);

Б) попередні (лише створює обов'язок після закінчення певного строку (чи настання певного терміну) укласти передбачений ним новий договір);

5) за змістом діяльності, що ними регулюється, договори поділяють на:

А) майнові (спрямовані на регулювання діяльності осіб з приводу певного майнового блага, в них є спрямованість на отримання майна або блага, що досягається виконанням зобов'язання)

Б) організаційні (призначені створити передумови, передбачити можливості для подальшої підприємницької або іншої діяльності);

6) у залежності від значення договору для задоволення певних (приватних або суспільних) інтересів розрізняють:

А) звичайні (приватно-правові) договори (таких договорів більшість у цивільному праві);

Б) договори публічні (укладені комерційною організацією з метою встановити її обов'язки щодо продажу товарів, виконання робіт і надання послуг, котрі такі організації за характером своєї діяльності мають здійснювати відносно кожного, хто до них звертається);

7) з урахуванням значення договору для визначення кола повноправних учасників розрізняють:

А) основні договори (є первісною підставою виникнення певних прав і обов'язків у учасників цивільних відносин)

Б) договори приєднання (їх умови визначені однією із сторін у формулярах або в інших стандартних формах і можуть бути прийняті другою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору загалом).

Дата добавления: 2015-07-12