Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ 1. Доктринальні засади поняття та форми права власності на природні ресурси в Україні

Читайте также:
  1. I ФОРМИРОВАНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ ПРОЧЕЙ ОБЫЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
  2. I. Поняття про екосистему.
  3. I.2. Факторы формирования самооценки детей младшего школьного возраста
  4. II. Завдання, функції, права та обов'язки Управління
  5. II. Порядок формирования контрактной службы
  6. II. Порядок формирования финансовых результатов, учитываемых при налогообложении прибыли
  7. II. Права и обязанности нанимателя

ВСТУП

Актуальність теми. Досліджувана тема бакалаврської роботи вибрана не випадково. Власність на природні ресурси має головне значення в системі суспільних відносин з природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Власність – це економічна категорія, яка виявляється у відносинах між людьми з приводу привласнення матеріальних благ. Структура власності розкривається через такі економічні елементи, як володіння, користування й розпорядження.

Право власності на природні ресурси – система юридичних норм та інших правових засобів, які регулюють правовідносини на землю, надра, ліси, рослинний і тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду та забезпечують реалізацію повноважень власників і користувачів щодо володіння, користування та розпорядження цими ресурсами.Форми права власності на природні ресурси – юридичне оформлені напрями суб’єктно-об’єктної належності природних ресурсів та їх організаційно-правове забезпечення. Законодавством передбачено три форми власності на природні ресурси: державну, комунальну, приватну.Право державної власності на природні ресурси та комплекси являє собою сукупність правових норм, що закріплюють і охороняють приналежність природних ресурсів народу України в особі представницького органа державної влади, а також встановлюють порядок придбання, використання та відчуження природних ресурсів державної власності.Право приватної власності на природні ресурси та комплекси являє собою правовий інститут, що закріплює власність громадян та юридичних осіб. Суб’єктами права приватної власності на природні ресурси можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи, утому числі іноземні, іноземні держави. Самостійної та новою формою публічної власності на природні ресурси право комунальної власності, тобто право власності територіальних громад.Зміст права власності на природні ресурси є сукупність трьох головних правомочностей щодо них: права володіння, права користування і права розпорядження. Вказані правомочності виникають у власника разом з набуттям права власності на природні ресурси і в сукупності можуть належати лише власникові.Важливою ознакою, що характеризує відносини власності, є їх незалежність. Суб’єктивне право власності необхідно розглядати як забезпечення й гарантування особі можливості володіти, користуватися та розпоряджатися природними об’єктами незалежно, на свій розсуд. Незалежне (на свій розсуд) володіння, користування й розпорядження природним об’єктом або його часткою означає, що вони гарантовані власнику законом, вони не базуються на праві будь-яких інших осіб.

Підставою виникнення права власності на природні ресурси вважається юридичний факт набуття права володіння, користування та розпорядження конкретним природним ресурсом.

Ступінь наукової роботи. Серед вчених, які досліджували правове регулювання набуття права власності на природні ресурси в Україні можна назвати наступні прізвища: Р. В. Афанасієв, М. В. Колганов, А. П. Гетьман, В. К. Попов, В. І. Андрейцев, Я. М. Шевченко, Б.В. Ерофеев, В. І. Семчик, П. Ф. Кулинич, В. В. Носік, М.В. Троїцька, М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, А.К. Соколова, О.І.Заєць, В.І. Андрейцев, О.А. Вівчаренко, О.В. Дзера, В.П. Камышанский, О.И. Крассов.

Предметом даної бакалаврської роботи являється правове регулювання права власності на природні ресурси.

Метою бакалаврської роботи є дослідження правового регулювання права власності на природні ресурси в Україні.

Досягнення цієї мети можливе за наступних дослідницьких завдань:

1. дослідити поняття права власності, як економіко-правової категорії, та доктринальні засади поняття права власності на природні ресурси;

2. визначити форми права власності на природні ресурси;

3. ознайомитись із державною формою права власності на природні ресурси в Україні;

4. охарактеризувати приватну форму власності на природні ресурси;

5. комунальна форма власності на природні ресурси в Україні;

6. дослідити зміст права власності на природні ресурси в Україні, які характеризуються правом володіння, користування і розпорядження.

7. ознайомитись із підставами набуття права власності на природні ресурси в Україні.

Об’єктом дослідження даної бакалаврської роботи є правове регулювання набуття, форми, та зміст права власності на природні ресурси в Україні.

 

 

РОЗДІЛ 1. ДОКТРИНАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ В УКРАЇНІ


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 148 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Состав системы, расположение оборудования | Принцип работы КД. | Види форм права власності на природні ресурси в Україні | Висновки до розділу 1. | РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТА ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ В УКРАЇНІ | Висновки до розділу 2. | ВИСНОВКИ | СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Автоматические регуляторы системы| Поняття права власності на природні ресурси

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)