Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Моделі і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій..

Читайте также:
  1. A) создании системы наукоучения
  2. DSM — система классификации Американской психиатрической ассоциации
  3. Ethernet для автоматизации приборных систем измерения
  4. I. Информационная система управления.
  5. I. Основные подсистемы автоматизированной информационной системы управления персоналом.
  6. I. Поняття про екосистему.
  7. I. Семинар. Тема 1. Понятие и методологические основы системы тактико-криминалистического обеспечения раскрытия и расследования преступлений

Модель будь-якої складної інформаційно-обчислювальної системи можна представити структурою, яка складається з двох компонент: центру обробки даних (ІДОД) - центрального комплексу з набором базових загально-системних засобів і периферії- комплексу допоміжних і сервісних засобів, за допомогою яких здійснюється доступ кінцевого користувача до інформаційно-обчислювальних ресурсів ІДОД. Таку модель розглядають як базову. Вона має назву "Центр-Периферія" ("Ц-П"). Представлення моделі інформаційно-обчислювальної системи як "Ц-П" має своє відображення в сучасній термінології. У мережах ЕОМ ЦОД називається хост-процесором (від англ. host - господар), а для позначення всієї множини периферійних засобів використовується узагальнюючий термін пери-інформатика.

Основою розвитку IT є концепція циклічності розвитку інформаційно-обчислювальних систем, коли згідно моделі "Ц-П" цикл здійснюється у дві стадії: на першій відбувається кількісний ріст периферії і центру за рахунок внутрішніх резервів, на другій - структурна реорганізація системи (ввід нових обчислювальних потужностей).

Розвиток IT на основі концепції циклічності трактується як неперервний процес вирішення соціально-технологічних і технічних протиріч. У цьому процесі окремі етапи закінчуються створенням нових структурно-функціональних конструкцій - технологічних моделей обробки даних (ТМ ОД): окрема ЕОМ - термінальний комплекслокальна мережа ЕОМ - розподілена мережа - складна розподілена мережа. При цьому кожна технологічна модель є не лише виразом технологічного процесу обробки даних, але й відображенням досягнутого рівня комунікації та обчислювальної потужності в розвитку IT.

Не зважаючи на інтенсивний і достатньо успішний розвиток технологічних моделей обробки даних, проблеми побудови інформаційно-обчислювальних систем все ще великі і складні. Проектування комунікаційного середовища в Україні ще не закінчено.

Роботи щодо зміни його характеристик, аналізу складних системних модулів і створенню схем реалізації мережного програмного забез­печення - все ще знаходяться на стадії становлення і розвитку. ЦЄ- процес відбувається не просто заміщенням ранніх технологічних моделей новими, а й створенням з них складних взаємопов'язаних систем у рамках нового комунікаційного середовища, що розвивається. Кожна технологічна модель описує локальний технологічний процес і при цьому є складовою частиною більш загальної структури, у ній реалізуються глобальніші процеси. Різні варіанти взаємодії інформаційних систем можна проілюструвати даними, наведеними в таблиці 1.1.

Технологічна модель, що відповідає обчислювальному Центру є сукупністю кількох (може бути - одного) терміпальних комплексів і окремих ЕОМ, які розміщено в одному приміщенні і здійснюють обробку даних на принципах централізації.



Таблиця 1.1 Розподіл інформаційних систем за способом організації взаємодії

 

Спосіб організації взаємодії Масштаб розміщення Відстань (км)
Обчислювальний центр Приміщення 0,01-0,1
Обчислювальний комплекс Приміщення, будинок, територія 0,01-0,1 0,04-0,2 0,2-2,0
Локальна інформацій­но-обчислювальна система Будинок,територія, взаємопов'язані території, місто 0,01-0,5 0,2-2,0 2,0-30,0 3,0-5,0
Регіональна інформа­ційно-обчислювальна система Район, місто, регіон 2,0-5,0 3,0-50,0 50,0-60,0
Велика регіональна і нформа ці йно-об- числювальна система Місто, регіон 30-50 50-100
Глобальна інформаційно-обчислюваїьна система Регіон,країна, континент, земна куля 50-200 100-600 >1000 >10000

Технологічна модель локальної мережі ЕОМ є сукупністю І кількох термінальних комплексів і окремих ЕОМ, у кожній # з яких реалізується деякий локальний технологічний процес,підпорядкований загальній меті, визначеній при створеннілокальної мережі.

Загрузка...

При цьому, у розвитку окремих моделей особливу роль відіграють місця (вузли) та їх взаємодія, наприклад, комунікаційні процеси в мережі. Головна функція таких вузлів полягає в забезпеченні узгодженої роботи мережі, комунікацій, ПОД різних рангів у рамках єдиної технологічної моделі.

Велику роль у технологічних моделях обробки даних виконує стандар­тизація, яка проводиться в міжнародному масштабі. Дотримування стандартів і рекомендацій у цій галузі слід вважати однією з найваж­ливіших умов їх успішного розвитку. Інформаційно-обчислювальні сис­теми, задовольняючи вимоги міжнародних стандартів, дають можли­вість використання апаратних і програмних засобів у різних країнах, забез­печують успішну інтеграцію систем різної спрямованості. Крім цього, дотримання міжнародних стандартів, "де юре" чи "де факто", є обов'яз­ковою умовою широкого розвитку програмного забезпечення і різно­манітних периферійних пристроїв. Прикладом може бути ПЕОМ фірми IBM. Вона стала фактичним міжнародним стандартом і за перші 5-7 років її розповсюдження зусиллями програмістів усього світу для неї було напрацьоване програмне забезпечення обсягом біля ЗО мільйонів людино-років.

Застосування існуючих рекомендацій повинно здійснюватися з ураху­ванням особливостей реалізації мереж у даній галузі. До них відносяться, по-перше, переважно, інформаційний характер, а не обчислювальний, по-друге? практична визначеність її топології ще до початку проектування, поскільки вузли мережі і зв'язки між ними вже існують, по-третє, об'єд­нання в мережу засобів обчислювальної техніки, яка є в промисловій експлуатації.

Подібно як розвиток методів використання обчислювальних ресурсів привів до створення потужних операційних систем із розмаїтими засоба­ми допомоги користувачу, так і розвиток інформаційно-обчислювальних систем обумовив ускладнення і різноманітність технологій обробки даних. Слід очікувати, що цей процес продовжуватиметься й у майбутньому з використанням усе нових елементів стандартизації й універсалізації.

Моделі розвитку IT

Сучасний етап розвитку IT багато в чому пов'язується з поняттям персоніфікації обчислень у комплексі з потужними базами даних (знань) інтелектуальними пристроями й інтерфейсами, формалізацією профе­сійних знань тощо. Все це має за мету створення інформаційно-обчислю­вальних систем, орієнтованих на непрофесійного користувача. При цьому термін непрофесійність тут вживається в широкому значенні. Уданому випадку непрофесійні користувачі це не тільки не оператори ЕОМ, а й не програмісти. У загальному випадку це кінцеві користувачі, які не є експертами в даній прикладній області, наприклад, економіст може використовувати методи статистики для економіко-математичного моделювання у своїй галузі, не будучи спеціалістом з прикладної статистики, тобто, він - непрофесіонал.

Головне завдання сучасного розвитку IT вбачається в створенні інструментальних систем для автоматичної формалізації професійних знань, тоді як раніше головним завданням було програмування за вже традиційними алгоритмами ручної переробки даних, а згодом - робота з великими обсягами інформації. Ця зміна головного завдання повністю визначила етапи розвитку IT і зміну технологічних моделей переробки даних (рис. ).

 
 

 

На першому етапі розвитку IT застосування універсальних ЕОМ забезпечило швидкий прогрес, насамперед, тих галузей знань і практич­ної роботи, розвиток яких залежить від виконання масових обчислень.

Так, першим застосуванням ЕОМ були обчислення траєкторій польотів снарядів і саме для цього були зроблені дві перші у світі ЕОМ.

На другому етапі їі розвитку технологічні моделі вже були більш орієнтованими на обробку великих масивів даних (в основному, чисел). Це стало головною умовою створення перших ЛІС (АСУ) в різних галузях народного господарства.

На початку 80-х років головним застосуванням сучасних техноло­гічних моделей (локальні і розподілені мережі ЕОМ) є найважливіші народногосподарські програми (покращання управління, економії праці, комунікації тощо), при цьому масштаби використання моделей можуть коливатися в діапазоні від малого бізнесу до цілих країн, груп країн, а в деяких випадках область використання технології може охоплювати всю земну кулю. Для успішного вирішення таких завдань потрібні не тільки потужні центральні інформаційні системи, які концентрують інформацію у вузлах прийняття рішень, але й розвинуті периферійні центри, що забезпечують процеси локального (на рівні організації), регіонального і відомчого управління.

Основу індустрії обробки даних на третьому етапі розвитку IT утворює розподілена мережа ЦОД загальнодержавного (або міждер­жавного, а іноді - глобального) призначення (каркас обчислювальної макросистеми), об'єднуюча в єдиний діючий механізм сотні тисяч (і мільйонів) функціональних інформаційних потоків. Паралельно функціонує потужна мережа передачі даних, яка об'єднує ці ЦОД між собою і з підлеглими їм обчислювальними центрами. Це приводить до ще більшого розподілення інформаційно-обчислювальних послуг (потужностей). Такі Мережі складають у моделі "Ц-П" її другу периферію, а просторово розподілений центр є сукупністю потужних загальнодержавних ЦОД, з'єднаних широкосмуговими лініями зв'язку. Концепцію такої мережі розробив ще академік В.М.Глушков, який дав їй назву ЗДАС (загально­державна автоматизована система). Сучасні мережі суттєво відрізня­ються від цієї концепції, насамперед тим, що головною функцією мережі є комунікація (передача даних), а не передача програм (обчислювальних Потужностей) як це передбачав В.М.Глушков. Це стало можливим завдяки заміні відеотерміналів, підключених до потужної ЕОМ, у кінцевих

 

пунктах потужними ПЕОМ, об'єднаними в рамках підприємств локальні мережі. Тому передача потужності зараз стала просто непотрібною, хоча вона й зберігає свою актуальність у деяких специфічний мережах, наприклад, при довготривалому прогнозуванні погоди.

Подальший розвиток обчислювальних мереж пов'язують з масовщ оснащенням ЦОД і ПЕОМ базами знань, засобами інтелектуалізованого інтерфейсу, лінгвістичними процесорами. Для цього IT повинна зробиті наступний крок у напрямі підвищення комунікаційної потужності.

Структуру майбутньої технологічної моделі обробки даних, а такої характер диференціювання її функціональних елементів, темпи її реорганізації, визначають дві об'єктивні вимоги до вдосконалення організа цінного управління:

1. Підвищення продуктивності й ефективності праці працівників апарат управління за рахунок раціоналізації і комплексної автоматизації на основзастосування нової інформаційної техніки і технології.

2. Підвищення рівня інформаційно-аналітичного забезпечена:керівництва в процесі прийняття рішень на основі концепції управління інформацією як організаційним ресурсом.

Єдність цих вимог і визначає суть технологічної моделі третього етапу розвитку IT- сукупність локальних мереж: (ЛОМ) потужни: ПЕОМ, з'єднаних з розподіленою мережею потужних ЦОД

Створювані сьогодні технологічні моделі дозволяють реалізувати функції двох перших рівнів управління комерційною діяльністю, орієн­тованого на маркетинг і збільшення обсягів діяльності. Реалізація функцій третього рівня потребує переходу на нову технологічну модель, харак­терною рисою якої є наявність у її структурі спеціального комплексного комунікаційного обслуговування (наприклад, як АІС супермаркету) (рис ).

Рис.. Схема технологічної моделі АІС торговельного підприємства.

При розробці конкретних НТМ значна увага звертається на інстру­ментально-технологічні стенди, за допомогою яких вони експе­риментально опрацьовуються і перевіряються на практиці.

Таким чином, концепція IT відіграє важливу роль у сучасних прикладних областях. її загальний розгляд завершимо переліком головних вимог, яким вона повинна задовольняти.

Сучасна IT повинна:

1. забезпечувати реалізацію процесів руху і переробки інформації організаційного управління з наперед заданими критеріями ефективності, вартості і термінів;

2. містити набір блоків переробки інформації й інформаційно-технологічних процесів, взаємопов 'язаних між: собою та з нормативами їх виконання;

3. містити програмно-апаратні засоби підтримки інформаційно-технологічних процесів;

4. визначати організаційну структуру, яка забезпечує планування і/ нормування процесів руху і переробки інформації;

5. містити методи реалізації процесів руху і переробки інфор­мації їх документування і контролю;

6. визначати форми програмних і технологічних документів;

7. володіти безсумнівними перевагами перед існуючими;

8. забезпєчуватисятехнологіями для аналогічного класу систем управління.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 232 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Інформаційна технологія як система | Інформаційні системи управління підприємствами | Структура інформаційних систем | Загальна схема технологічного процесу обробки інформації | Визначення, класифікація і склад програмного забезпечення ІС | Характеристика офісних програм MS Office-XP та їх можливостей для автоматизації торговельного менеджменту. | Професійне програмне забезпечення ІС торгівлі | Загальне програмне забезпечення | Структурна схема АРМ торговельних працівників. | Поняття системи АРМ(ів) торговельного під­приємства та її конфігурації |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Компоненти і структура IT| Визначення і класифікація інформаційних систем і технологій торговельного менеджменту

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.01 сек.)