Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні відомості про бур’яни.

Читайте также:
  1. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  2. I. Загальні положення
  3. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  4. I. Загальні положення
  5. Апарати захисту від перенапруг: принцип дії, особливості конструкції, вади та переваги. Загальні вимоги до розрядників
  6. В) загальні фізичні властивості
  7. Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Практична робота №1

Тема: Визначення і вивчення найпоширеніших видів бур'янів, та основні способи боротьби з ними.

Мета заняття:поглибити та систематизувати знання про бур’яни, класифікацію бур’янів, та методи боротьби з ними.

Матеріально-технічне обладнання робочого місця:Інструкційна карта, плакати, ілюстрації.

 

ЗМІСТ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

1. Ознайомитись з інструкційною картою та теоретичним матеріалом.

2. Ознайомитись з основними положеннями і заходами боротьби з бур'янами.

 

Зміст звіту студента:

1. Описати основні способи і методи боротьби з бур'янами.

2. Намалювати схему класифікації бур'янів.

3. Описати позитивні і негативні впливи бурянів на культурні с/г, культури.

 

Загальні відомості про бур’яни.

Бур’яни завдають величезної шкоди сільському господарству. Менш вимогливі до умов проростання, вони випереджають культурні рослини в рості і розвитку. Поглинаючи вологу, поживні речовини, сонячне світло, бур’яни різко знижують урожай, утруднюють прибирання польових культур, їх обмолот, погіршують якість продукції. Вони сприяють розмноженню шкідників і поширенню хвороб сільськогосподарських рослин.

Багато бур’янів є шкідливими і навіть отруйними для сільськогосподарських тварин і людини. Пилок амброзії і полину викликає алергічні захворювання. Домішки гірчака повзучого, жовтцю їдкого, хвоща польового в сіні і в пасовищному кормі можуть викликати отруєння тварин. Буркун лікарський, часник, полин гіркий додають неприємний смак молоку і олії. Зерно з домішкою насіння блекоти, куколю, плевела дурманного, гірчака отруйного роблять продукти переробки зерна і корму непридатними для людини і тварин.

З бур’янами важко боротися, оскільки від культурних рослин вони відрізняються дуже високою плодючістю, тривалим збереженням схожості насіння, різноманітністю способів розповсюдження, здібністю до вегетативного розмноження, більш раннім дозріванням насіння.



Нова концепція регулювання чисельності бур’янів у посівах висунула на перший план проблему взаємовідносин культурних рослин і бур’янів, що зумовлена їх співвідношенням. Встановлено, що збитки від бур’янів залежать не від їх різноманітності на полях, а від виду бур’яну.

При масовому розростанні бур’янів ускладнюється догляд за посівами, підвищуються витрати енергії і матеріальних ресурсів, збільшується собівартість продукції та дорожчає весь виробничий цикл, пошкоджуються при проведенні заходів боротьби з бур’янами культурні рослини та порушується структура ґрунту, а при використанні пестицидів для хімічних прополок забруднюється природне середовище їхніми залишковими кількостями, внаслідок чого знижується якість сільськогосподарської продукції.

Вважають, що бур’яни не є однозначно шкідливими рослинами. За невеликої їх чисельності на полях вони виявляють і деякі корисні властивості:

· перешкоджають проникненню в посіви більш злісних бур’янів, що виявилися б шкідливішими, ніж місцеві види;

 

· захищають ґрунт від вітрової і водної ерозії, зберігаючи тим самим гумус і мінеральні речовини в межах екосистеми;

 

· сприяють мобілізації і переміщенню мінеральних речовин із глибоких шарів ґрунту в орний шар;

 

· беруть участь (деякі види) у біологічній фіксації азоту з повітря;

 

· знижують у посівах (у деяких випадках) пошкодження культурних рослин грибковими хворобами та шкідниками;

 

· сприяють прогнозуванню ступеня родючості ґрунту, його кислотності і режиму зволоження. Тому бур’янисті рослини з успіхом використовують для бонітування ґрунту.

Вегетуючи на орних землях, бур’яни виробили ряд найдивовижніших пристосувань для виживання. Одне з них – розтягнутість періоду проростання насіння, що дає їм значно більше шансів вижити і залишити потомство, ніж якщо б вони проростали дружно й одночасно і могли бути знищеними природними катаклізмами (морозом, спекою, дефіцитом вологи) або діяльністю людини.

Отже, ідеальні бур’янисті рослини мають такі характерні особливості:

· Бур’янисті рослини самостійно з’являються в посівах культурних рослин;

· Відрізняються швидким ростом вегетативних органів, перевершуючи культурні рослини за темпами використання основних ресурсів – елементів мінерального живлення і вологи;

· Мають високі потенціали насінного (однолітники) і вегетативного (багатолітники) розмноження, що перевищують потенціали розмноження культурних рослин, і за невеликі проміжки часу можуть досягати високої чисельності;

· Невибагливі до умов зростання і можуть вегетувати на ґрунтах різної родючості і вологості;

· Створюють у ґрунті значні запаси насіння, яке тривалий час зберігає свою життєдіяльність;

· Для розмноження не потребують особливих умов, специфічних запилювачів або рознощиків насіння, навпаки, вони поширюються за мимовільної участі людини;

· Відрізняються високою конкурентною здатністю щодо основних видів культурних рослин.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 105 | Нарушение авторских прав


 

 

<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Задача 2| Структура заняття

mybiblioteka.su - 2015-2022 год. (0.018 сек.)