Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Надягніть фартух, гумові рукавички й поставте хворому очисну клізму за 1 год до виконання медикаментозної клізми (див. "Застосування очисної клізми").

Методика виконання медикаментозної клізми (мікроклізми)

1. Після дії очисної клізми хворого покладіть на лівий бік з підведеними до живота ногами на край топчана, накритого кле­йонкою.

2. Газовідвідну трубку змажте вазеліном.

3. Розведіть сідниці, поступово введіть у пряму кишку газо­відвідну трубку на глибину 12—15 см.

4. Приладнайте до трубки грушоподібний гумовий балон або шприц Жане з теплою лікувальною рідиною і повільно, під неве­ликим тиском уведіть розчин у пряму кишку.

5. Перегніть і стисніть зовнішній кінець трубки, щоб запобіг­ти витіканню з неї рідини, від'єднайте шприц або балон, наберіть трохи повітря, знову з'єднайте з газовідвідною трубкою й про­штовхніть у кишку рідину, яка залишилася в трубці.

6. Вийміть газовідвідну трубку.

7. Поясніть хворому, щоб він полежав не менш як 1 год.

Методика виконання медикаментозної клізми з уведенням 1—2л рідини

1. Після дії очисної клізми хворого покладіть на правий бік або на спину з краю топчана, накритого клейонкою.

2. Тонку газовідвідну трубку змажте вазеліном і введіть у товс­ту кишку на глибину до 20 см.

3. Гумову трубку кухля Есмарха заповніть рідиною, закрийте кран і через перехідник з'єднайте з газовідвідною трубкою.

4. Відрегулюйте частоту крапель, вона повинна становити 60—80 за 1 хв.

5. На гумову трубку поряд із сідницями хворого покладіть грілку з теплою водою, а зверху накрийте її складеною в декілька шарів ковдрою.

6. Оскільки ця процедура триває кілька годин, накрийте хво­рого ковдрою.

Для ректального введення великої кількості рідини можна ви­користати систему для введення інфузійних розчинів. У такому разі систему без голки приєднують до введеної ректально на гли­бину 15—17 см газовідвідної трубки.

Запам'ятайте!

1. Протипоказаннями до всіх видів клізм є:

а) гострі запальні процеси в ділянці відхідника;

б) злоякісні пухлини прямої кишки в стадії розпаду;

в) шлунково-кишкові кровотечі;

г) гострий живіт.

2. Ставити клізму необхідно дуже ретельно. Потрібно врахо­вувати показання та вид клізми.

3. Не можна виконувати цю повсякденну процедуру стан­дартно.

4. Ставлячи клізму, треба стежити за загальним станом хво­рого й особисто перевірити результат дії клізми.

5. Необхідно створити оптимальні умови для пацієнта, зручні умови для себе й дотримувати гігієнічних правил.

Дата добавления: 2015-07-11