Послідовність дій під час виконання процедури

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Якщо шкіра вкрита волоссям, поголіть її, обробіть 70% роз­чином етилового спирту і змажте тонким шаром вазеліну.

3. Запропонуйте хворому перед процедурою звільнити сечо­вий міхур.

4. Надайте йому зручного положення. Якщо банки призначе­но ставити на спину, то хворого покладіть на живіт, голову по­верніть на бік, руки приберіть під подушку.

5. Якщо у хворого довге волосся на голові, приберіть його під хусточку або рушник.

Постановка банок

1. Поставте біля хворого лоток з усім, що потрібно для поста­новки банок.

2. Звільніть потрібну ділянку тіла від одягу.

3. Змажте тонким шаром вазеліну цю ділянку шкіри.

4. Намотану на металевий стрижень вату змочіть 96% розчи­ном етилового спирту або ефіром, злегка відтисніть об шийку флакона, закрийте флакон корком.

5. Запаліть факел, швидким рухом на мить унесіть полум'я в банку на відстані 10—15 см від шкіри, після чого банку швидко прикладіть до тіла. Унаслідок створеного вакууму банка міцно фіксується на тілі.

Запам'ятайте! Полум'я має нагріти повітря в банці, не пере­гріваючи її країв, щоб не стався опік шкіри.

6. Поставте потрібну кількість банок на відстані 2—3 см одна від одної.

7. Перевірте, щоб банки добре трималися на шкірі, прикрийте хворого рушником або пелюшкою, а зверху ковдрою.

8. Через 8—10 хв зніміть банки. Для цього однією рукою бан­ку нахиліть на бік, а пальцями другої руки з протилежного боку

надавіть на шкіру біля краю банки. При цьому утворюється щі­лина, в яку проникає повітря, у результаті чого банка відстає від

тіла.

9. Ватним тампоном зі шкіри зітріть залишки вазеліну.

10. Місця крововиливів обробіть 96% розчином етилового спирту.

11. Хворого накрийте ковдрою і запропонуйте полежати ЗО— 40 хв.

12. Продезінфікуйте банки. Вимийте і висушіть руки.

Запам'ятайте! Дотримуючись правил виконання процедури та всіх запобіжних заходів, можна повністю уникнути виникнення ускладнень.

Ніколи на залишайте флакон з горючою рідиною відкритим, оскільки рідина у флаконі може загорітися від запаленого поряд факела. У такому випадку флакон слід швидко закрити корком.

Дезінфекція банок

1. Протріть банки ватним тампоном, змоченим 3% розчином хлораміну.

2. Промийте гарячою водою і витріть насухо.

Можна продезінфікувати банки методом занурення їх у 1% роз­чин хлораміну на ЗО хв.

ПРУДОТЕРАПІЯ (ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИЧНИХ П'ЯВОК)

Навчальна мета: уміти доглядати за п'явками; підготувати ді­лянку шкіри перед гірудотерапією; поставити п'явки; обробити ранки після зняття п'явок; спостерігати за хворим під час і після процедури.

Виховна мета: усвідомити неприпустимість повторного вико­ристання п'явок у відділенні стаціонару з метою профілактики зараження інфекційними захворюваннями.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії лікування за до­помогою п'явок; показання до використання певних ділянок тіла для лікування п'явками; протипоказання до використання п'явок; можливі ускладнення під час використання п'явок.

Оснащення:

1) медичні п'явки;

2) 3% розчин пероксиду водню;

3) 70% розчин етилового спирту;

4) стерильні серветки;

5) вата, бинт;

6) розчин глюкози в ампулах;

7) пробірка або медична банка;

8) пінцет;

9) ниркоподібний лоток;

10) гаряча переварена або дистильована вода;

11) клейонка;

12) 5% розчин калію перманганату;

13) 1% розчин хлораміну;

14) пелюшка;

15) дезінфекційний розчин.

Механізм дії медичних п'явок. Медичні п'явки маслиново-зеле­ного кольору, завдовжки 10—12 см здавна використовують як кро-вовідсмоктувальний засіб або для протидії згортанню крові. Сек­рет слинних залоз п'явок містить гірудин (речовина, яка впливає на тканинну проникність), справляє протизапальну, тромболітич-ну, імуностимулювальну, протитромботичну, антисклеротичну дію.

Показання до використання п'явок і певні ділянки тіла для їх застосування

1. Гіпертонічна хвороба. П'явки прикладають на ділянку сос­коподібного відростка по вертикальній лінії на відстані 1 см від йушної раковини.

2. Передінфарктний стан та інфаркт міокарда — на ділянку серця (третє — п'яте міжребер'я на відстані 1 см від груднини).

3. Тромбофлебіт — уздовж затромбованої вени на відстані 1 см від неї, розміщуючи п'явки в шаховому порядку з проміжками 5—6 см.

4. Застійна печінка — на ділянку правого підребер'я вздовж ребрового краю.

5. Зовнішній і внутрішній геморой — на ділянку куприка.
Протипоказанням до використання п'явок є: анемія, зниження

згортання крові, застосування антикоагулянтів, сепсис, алергій-ний стан.

Можливі ускладнення під час використання медичних п'явок

1. Свербіж і нагноєння навколо ранки внаслідок її забруднення.

2. Тривала кровотеча з ранки внаслідок того, що неправильно вибрана ділянка для використання п'явок.

3. Крововиливи, спричинені прикладанням п'явок на ділянки з ламкою підшкірною жировою клітковиною.

Послідовність дій під час виконання процедур

Утримання п'явок

1. Утримуйте п'явки в скляному посуді з широкою горлови­ною. У літровій банці може бути до 100 п'явок.

2. Воду з крана для зберігання п'явок заготовте за добу, щоб протягом цього часу вона звільнилася від хлору, який шкідливо діє на п'явок, і стала кімнатної температури.

3. Воду змінюйте щодня.

4. У капроновій кришці, якою будете закривати банку, зро­біть кілька отворів для доступу повітря. Можна зав'язати горло­вину банки марлею, складеною в кілька шарів.

5. Банку з п'явками тримайте в помірно освітленому примі­щенні за кімнатної температури. У цьому приміщенні повинно бути тихо, оскільки в умовах постійного шуму знижується актив­ність п'явок.

6. Для використання придатні тільки здорові голодні п'явки. Ознаки доброякісності п'явок: наявність вираженого рефлексу ско­рочення: тіло п'явки стає коротким, коли його торкаються, збіль­шується її рухова активність.

Підготовка потрібної ділянки шкіри хворого

1. У ділянці дії гірудотерапії напередодні процедури за необ­хідності поголіть волосся.

2. Хворому надайте зручного положення, під потрібну ділян­ку тіла підстеліть клейонку, а зверху покладіть пелюшку.

3. Протріть шкіру стерильним тупфером, змоченим у гарячій дистильованій або перевареній воді, потім висушіть стерильним сухим тупфером.

4. Позначте місця прикладання п'явок 1% спиртовим розчи­ном діамантового зеленого, потім ділянку обробіть 3% розчином пероксиду водню.

5. Шкіру насухо витріть стерильним тупфером. Інтенсивне про­тирання шкіри сприяє припливу крові, а до теплої шкіри п'явки краще присмоктуються.

Кращому присмоктуванню п'явок сприяє змочування шкіри розчином глюкози з ампули. Треба також пам'ятати, що п'явки не переносять запаху мила.

13 — 5-209

Прикладання п'явок

1. За допомогою пінцета, кінці якого обмотані ватою, відкла­діть п'явку з банки в пробірку або медичну банку задньою присос­ною до дна.

2. Піднесіть пробірку або медичну банку до потрібної ділянки шкіри.

3. Звільніть п'явку з пробірки, як тільки вона прокусить шкі­ру і в її передній частині з'являться хвилеподібні рухи.

4. Під задню присоску підкладіть серветку, оскільки прикріп­лення п'явки до шкіри задньою присоскою значно знижує актив­ність смоктання. Крім того, зменшується подразнення шкіри від тіла п'явки.

5. Таким чином поставте потрібну кількість п'явок. На сеанс призначають 4—6 п'явок. Сеанс лікування повторюють 2—4 рази через 3—4 дні.

6. Здорова п'явка висмоктує необхідну кількість крові за 10— 20 хв, після чого самостійно відпадає.

7. Якщо п'явку потрібно зняти раніше, ніж вона нап'ється кро­ві, то слід торкнутися ділянки передньої присоски тупфером, змо­ченим солоною водою, і п'явка відпаде.

Відривати п'явку забороняється, оскільки при цьому травму­ється тканина, що може спричинити значну кровотечу.

8. Використаних п'явок зберіть у лоток і залийте нашатирним
спиртом або хлорумісним розчином, після чого спустіть їх у ка­
налізацію.

Догляд за ранками

1. Ранки обробіть 3% розчином пероксиду водню або 5% роз­чином калію перманганату.

2. Накладіть стерильну суху здавлювальну пов'язку, яку після просочування кров'ю замініть. Ранки можуть кровоточити від 6 до 24 год.

Спостереження та догляд за хворим під час і після процедури

1. Під час процедури стежте, щоб п'явки не заповзли в природ­ні отвори (наприклад, слуховий хід). Для цього закрийте їх ват­ними тампонами.

2. Здійснюйте контроль за пульсом і артеріальним тиском хворого.

3. Місця укусів загоюються через 2—3 дні. Нагноєння ранок практично не спостерігається, оскільки гірудин має бактерицидні властивості.

4. Після сеансу гірудотерапії хворий повинен дотримуватися ліжкового режиму протягом двох днів.

На цей період треба відмінити препарати йоду, сечогінні засо­би та антикоагулянти.

Дата добавления: 2015-07-11