Промивання шлунка

Навчальна мета: уміти ввести зонд у шлунок; промити шлу­нок зондовим методом за допомогою лійки; промити шлунок зон-довим методом за допомогою шприца Жане; промити шлунок беззондовим методом; здійснити дезінфекцію зонда, шприца Жа­не, лійки, гумової трубки, скляного перехідника.

Виховна мета: усвідомити значення психологічної підготовки хворого до процедури.

Початковий обсяг знань: потрібно знати показання та проти­показання до промивання шлунка. Оснащення:

1) продезінфікований шлунковий зонд, зовнішній діаметр яко­го 10 мм;

2) гумова трубка завдовжки 70 см (для подовження зонда);

3) скляний перехідник діаметром 8 мм;

4) шприц Жане або лійка ємкістю 0,5—1 л;

5) 8—10 л перевареної води, температура якої 28—32 °С, або блідо-рожевий розчин калію перманганату;

6) 2% розчин натрію гідрокарбонату (у разі отруєння кисло­тами), 0,1% розчин лимонної кислоти (у разі отруєння лугами);

7) таз або відро для промивних вод;

8) роторозширювач, язикоутримувач, ларингоскоп (застосову­ють, якщо хворий перебуває в непритомному стані);

9) фартух з пластикату (для хворого, лікаря та медичної сестри);

10) гумові рукавички (для лікаря та медичної сестри);

11) мило туалетне;

12) рушник.

Показання

1. Отруєння лікарськими препаратами, недоброякісними хар­човими продуктами, грибами, алкоголем.

2. Затримання їжі в шлунку внаслідок стенозу пілоруса.

3. Атонія шлунка з явищами застою в ньому харчових мас.

4. Гострий гастрит.

5. Уремія. Протипоказання

1. Стенокардія.

2. Цироз печінки.

3. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки зі схильністю до шлунково-кишкових кровотеч.

4. Гіпертонічна хвороба (тяжка форма).

5. Інфаркт міокарда.

6. Порушення мозкового кровообігу.

7. Отруєння лугами і кислотами (через декілька годин).

Оснащення:

1) стілець, канапа або ліжко для хворого;

2) стерильний ниркоподібний лоток або кювет;

3) стерильний шлунковий зонд діаметром 10 мм;

4) стерильний шлунковий зонд діаметром 3—5 мм;

5) стерильна трубка-перехідник;

6) стерильна гумова трубка завдовжки 70—80 см для подов­ження зонда;

7) стерильна лійка ємкістю 0,5—1 л, шприц Жане;

8) 8—10 л перевареної води або блідо-рожевий розчин калію перманганату;

9) кухоль;

10) гумові рукавички — 2 пари, маски — 2 шт.;

11) гумові або поліетиленові фартухи — 2 шт.;

12) ємкість для промивної води;

13) ємкість для доставки промивної води в лабораторію, бланк-направлення;

14) клейонка, пелюшка або серветка;

15) мило.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка лікаря та медичної сестри: лікар і медична сестра надягають фартух та чисті гумові рукавички.

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого, поясніть мету та порядок проведення процедури, а також — як хворий повинен поводитися під час процедури.

2. Перед процедурою вийміть знімні зубні протези у хворого.

Положення хворого

1. Посадіть хворого на стілець так, щоб він обперся на його спинку, запропонуйте йому розвести коліна.

2. Надягніть на хворого фартух.

3. Руки його зафіксуйте в такому положенні, щоб вони не за­важали виконувати процедуру.

4. Між ногами поставте ємкість для промивних вод.

Якщо хворий не може сидіти, покладіть його на лівий бік з опущеною нижче тулуба головою, що знижує ризик аспірації про­мивних вод.

Уведення зонда хворому, який перебуває в свідомому стані

1. Чисто вимитими руками у стерильних гумових рукавичках візьміть продезінфікований зонд і виміряйте відстань, на яку тре­ба ввести зонд хворому (від пупка до різців).

2. Змочіть кінець зонда водою.

3. Попросіть хворого відкрити рот і сказати "а".

4. Заокруглений кінець зонда покладіть на корінь язика, попро­сіть хворого ковтнути і в цей момент зонд проведіть по стравоходу.

5. У разі позивів на блювання рух зонда припиніть, хворому запропонуйте охопити зонд губами й глибоко подихати через ніс.

6. Запропонуйте хворому поступово робити ковтальні рухи й зонд проведіть до потрібної позначки.

Запам'ятайте! Якщо зонд потрапив у дихальні шляхи, хворий починає кашляти, синіти і втрачає голос. У такому випадку зонд негайно витягніть і після того як хворий заспокоїться, процедуру повторіть.

Уведення зонда хворому, який перебуває в непритомному стані Цю процедуру здійснює лікар-реаніматолог за допомогою ла­рингоскопа. У такому випадку може бути використаний ротороз-ширювач і язикоутримувач. Якщо лікар-реаніматолог відсутній і немає ларингоскопа, уведіть зонд самі через ніс.

1. Надягніть стерильні гумові рукавички. Змажте заокругле­ний кінець зонда гліцерином.

2. Уводьте зонд поступово через ніс.

3. Якщо не вдається провести зонд у шлунок, то вказівний палець, обмотаний серветкою, уведіть у глотку, притисніть ним язик і поряд із пальцем уведіть зонд у стравохід.

Свідченням того, що зонд потрапив у шлунок, є вихід через зонд шлункового вмісту. Якщо шлунковий вміст не виділяється, змініть положення зонда, рухаючи його назад або вперед.

4. Приєднайте до зонда скляний перехідник, гумову трубку й закріпіть лійку.

Промивання шлунка за допомогою лійки

1. Опустіть лійку до рівня колін хворого і вливайте в неї то­
ненькою цівочкою воду з тим, щоб із системи видалити повітря.

2. Підніміть повільно лійку вище голови і введіть у шлунок
воду (500-600 мл).

Воду не слід уводити швидко, тому лійку піднімайте повільно.

Уважно стежте, щоб не вся вода з лійки потрапила в шлунок, тому що в такому разі зворотнє надходження рідини із шлунка в лійку може бути порушеним.

3. Коли в лійці залишиться трохи води, опустіть її до рівня
колін хворого і промивна вода з домішками слизу, залишками їжі
виділиться зі шлунка.

Кількість виділеної води приблизно повинна бути такою са­мою, як кількість уведеної води.

4. Таку процедуру повторіть кілька разів до отримання чистої
води.

Поступово збільшуйте одномоментне введення води до 1 л.

Якщо промивання шлунка здійснюєте через 2—3 год після от­руєння і є підстава думати, що частина недоброякісної їжі знахо­диться в кишках, промивання шлунка закінчіть уведенням через зонд 60 мл 25% розчину магнію сульфату.

Запам'ятайте! У разі появи домішок крові в промивних водах процедуру припиніть і викличте лікаря.

Простежте, щоб після промивання в шлунку не залишилося рідини, тому що це може призвести до її аспірації, якщо раптово виникне блювання.

5. Після закінчення процедури від'єднайте лійку, швидким ру­хом витягніть зонд.

6. Промивну воду огляньте, покажіть лікареві.

У разі потреби частину промивної води відлийте в ємкість, промаркіруйте та відправте до лабораторії.

Промивання шлунка за допомогою шприца Жане 1. Наберіть у шприц Жане воду і введіть її поступово через зонд.

2. Перегніть кінець зонда, від'єднайте шприц і заповніть його знову чистою водою. Уведіть таким чином спочатку 500—600 мл води.

3. Від'єднайте шприц, опустіть зонд нижче рівня шлунка і ви­пустіть через зонд промивну воду.

4. Повторіть цю процедуру кілька разів до отримання чистої води. Поступово збільшуйте одномоментне введення води до 1 л.

5. Після повного звільнення шлунка від промивної води швид­ким рухом витягніть зонд.

Продезінфікуйте гумові рукавички. Вимийте і висушіть руки.

Промивання шлунка беззондовим методом

1. Дайте хворому випити 2—3 склянки питної або мінераль­ної води, або блідо-рожевого розчину калію перманганату.

2. Запропонуйте хворому штучно викликати блювання шля­хом надавлювання вказівним і середнім пальцями руки на корінь язика, а також подразнення задньої стінки глотки.

3. У такий спосіб хворий здійснює промивання шлунка до по­яви чистої води.

Запам'ятайте! Беззондовий метод промивання шлунка проти­показаний у випадках отруєння кислотами, лугами, бензином, а також хворим у непритомному стані.

До промивання шлунка слід ставитися диференційовано за­лежно від конкретної ситуації.

Загальна кількість рідини для промивання шлунка повинна складати 10—15% маси тіла пацієнта.

Не рекомендується здійснювати промивання шлунка в поло­женні хворого сидячи, оскільки при цьому створюються умови для надходження рідини в кишечник під дією сили тяжіння.

Великий об'єм одноразово введеної рідини сприяє відкриттю пі-лоруса та спрямуванню рідини, що містить отруту, до кишечнику, де відбувається найбільш інтенсивний процес усмоктування отрути.

Баланс між кількістю введеної та виведеної рідини не повинен перевищувати 1% маси тіла пацієнта. Через недостатній контроль за кількістю введеної та виведеної рідини, її надлишок в організ­мі призводить до розвитку так званого отруєння водою, особливо у дітей.

Використання для промивання шлунка концентрованих розчи­нів калію перманганату невиправдане і навіть небезпечне, оскільки сприяє розвитку хімічного опіку шлунка.

Дезінфекція пристрою для промивання шлунка

1. Після виконання процедури розберіть пристрій для проми­вання шлунка на окремі частини.

2. Продезінфікуйте окремі частини його в 3% розчині хлор­аміну протягом 60 хв.

3. Промийте їх проточною водою.

4. Замочіть окремі частини в миючому розчині, температура якого 50 °С, на 15 хв. Канал зонда та гумової трубки промийте під тиском.

5. Промийте їх проточною водою.

6. Прокип'ятіть окремі частини в дистильованій воді протя­гом ЗО хв.

7. Висушіть зонд і трубку у висячому положенні, інші части­ни — на стерильній пелюшці.

8. Продезінфіковані окремі частини пристрою зберігайте на сте­рильному столику з маркуванням, на якому зазначено назву, при­значення виробів, дату та підпис медичної сестри.

Дата добавления: 2015-07-11