Педагогічна допомогу дитсадка підготовкою дитини і сім*ї

1. Підготовка дітей до школи у дитячому саду

Роль батьків на підготовці дітей до школи величезна: дорослі члени сім'ї виконують функції і батьків, і вихователів, та вчителів. Проте, в усіх батьків на умовах відірваності від дошкільного закладу можуть забезпечити повну, всебічну підготовку свою дитину до шкільного навчання, засвоєнню шкільної програми. Зазвичай, діти, не котрі відвідували дитсадок, показують рівень готовності до школи нижче, ніж діти, які в дитсадок, т. до. батьки “домашніх” дітей який завжди мають можливість порадитися з фахівцями та будуються навчально-виховний процес по своєму розсуду, щодо від своїх батьків, чиї діти відвідують дошкільні установи, готуються до школи під час занять у дитячому саду.

Серед функцій, що виконує дитсадок у системі народного освіти, крім розвитку дитини, велике його місце займає підготовка дітей до школи. Від, чи добре і буде підготовлений дошкільник, великою мірою залежить успішність його подальшого обучения.

Підготовка дітей до школи дитячого садка включає у собі дві основні завдання: всебічне виховання (фізичне, розумовий, моральне, естетичне) і спеціальна підготовка до засвоєння шкільних предметов.

Робота вихователя під час занять із формування готовності до школи включає в себя:

1. Продукцію в дітей віком ставлення до заняттях як важливою діяльності придбання знань. За підсумками цього подання у дитини виробляється активне поведінка під час занять (ретельне виконання завдань, увагу до слів воспитателя);

2. Розвиток наполегливості, відповідальності, самостійності, старанності. Їх сформованість проявляється у прагненні дитини опанувати знаннями, вміннями, докладати при цьому достатні усилия;

3. Виховання в дошкільника досвіду діяльність у колективі і позитивного ставлення до одноліткам; засвоєння способів активного на однолітків як учасників загальної діяльності (вміння допомогти, справедливо оцінювати результати своєї роботи однолітків, тактовно відзначати недостатки);

4. Формування в дітей віком навичок організованого поведінки, навчальної діяльність у умовах колективу. Наявність цих навичок надає значний вплив спільний процес морального становлення особистості дитини, робить дошкільника самостійнішою у виборі занять, ігор, діяльності з интересам.

Виховання і навчання дітей у дитсадку носить освітній характер і враховує два напрями отримання дітьми знань і умінь: широке спілкування дитини з дорослими і однолітками, і організований навчальний процесс.

У процесі спілкування з дорослими і однолітками дитина отримує різноманітні відомості, серед яких виділяють дві групи знань і умінь. Перша передбачає знання й уміння, якими діти можуть опанувати в повсякденному спілкуванні. Друга категорія включає знання й уміння, підлягають засвоєнню дітьми під час занять. На заняттях вихователь враховує як діти засвоюють програмний матеріал, виконують завдання; перевіряє швидкість і раціональність їх дій, наявність різних умінь і, нарешті, визначає вони здатність дотримуватися правильне поведение.

Сучасні психологи (А. А. Венгер, З. П. Проскура та інших.) вважають, що 80% інтелекту формується до 8 років. Такий стан висуває високі вимоги до організації виховання і навчання старших дошкольников.

Пізнавальні завдання поєднано з аналітичними завданнями формування морально- вольових якостей і вирішення їх ввозяться тісний взаємозв'язок: пізнавальний інтерес спонукає дитини до активності, сприяє розвитку допитливості, а вміння виявляти наполегливість, старанність, впливає на якість діяльності, у результаті дошкільнята досить міцно засвоюють навчальний материал.

Ще важливо виховати в дитині допитливість, довільне увагу, потреба у самостійному пошуку відповіді ці запитання. Адже дошкільник, яка має недостатньо сформований інтерес знаннями, буде пасивно поводитися на уроці, йому буде складно направити зусилля і волю на виконання завдань, опановувати знання, досягати позитивних успіхів у учении.

Важливе значення підготовкою дітей до школи має виховання у яких “якостей громадськості”, вміння працює у колективі. Тому однією з умов формування дитячих позитивних взаємовідносин є підтримка вихователем природною потреби дітей у спілкуванні. Спілкування має бути добровільний і доброзичливий характер. Спілкування дітей — необхідний елемент підготовки до школи, а забезпечити найбільшу можливість його реалізації може у першу чергу дитячий сад.

3.2. Взаємини вихователя і дошкольников

Серед кола проблем, що з підготовкою дітей до школи окреме місце посідає проблема взаємовідносин вихователя і дошкольников.

Насамперед, вихователю у роботі необхідно враховувати індивідуальні особливості психіки кожного дитини. Візьмемо приміром повільного дитини, який відразу входять у заняття, гру. Вихователь може обрати їм таку тактику поведінки: частіше давати доручення, потребують прояви активності, які включають в колективний працю; спілкуватися як бути життєрадісніші. Отже, виховання — двосторонній процес, діалог, що здійснюють між собою дорослий і дитина. Мета його — об'єднати спільні зусилля, викликати в дошкільнят зустрічну бажання вчитися, домагатися нових успехов.

Особистісний підхід педагога до дошкільнику у формуванні морально- вольових якостей ввозяться процесі всього виховного процесу методика їх у різні види діяльності має багато спільного. Проте, визначається деяка специфіка шляхів індивідуального підходи до детым в побуті, грі, праці, навчальної діяльності. Наприклад, під час занять по конструювання діти мусимо усвідомити, що з здобуття права іграшка була красивою, акуратної, треба якраз складати папір, рівно змащувати згини клеєм. Інакше кажучи, вихователь повинен знаходити переконливі докази, які спонукають дітей до напрузі думки, активної діяльності, подоланню трудностей.

Погано, коли педагог проводить заняття проводяться поза емоціями, за однією і тієї самою схемою. Активність дітей переважно репродуктивний, який відтворює характер. Вихователь показав, пояснив — дитина повторив. Таке підходу пізнавальні інтереси і активність дітей поступово знижуються. Після занять дошкільнята прагнуть не використовують отримані знання й уміння в практичної деятельности.

Розвиток активного мислення дошкільнят на занятті досягається шляхом відбору відповідного змісту, методів і прийомів, форм організації навчальної діяльності. Завдання вихователя — викликати в дітей інтерес до заняттю, викликати в них стан захопленості, розумового напруги, спрямувати зусилля на усвідомлене освоєння знань, умінь, навичок. А потрібно це, що цікавість до заняттю пов'язаний із тим, чи розуміє дошкільник, навіщо ж йому потрібні ті чи інші знання, чи бачить він можливість їх применить.

3. Взаємини вихователя із сім'єю дошкольника

Вихователь, працюючи з дітьми але заняттях, має враховувати своєрідність кожної сім'ї та давати батькам тактовні поради, педагогічно освічуючи їх; залучати їх до брати участь у дитсадківських заходах; домогтися порозуміння, єдиного напрями педагогічних впливів, вкладених у підготовку дитини до школи. Важлива також зв'язок із школою, орієнтування їхньому програму й підвищити вимоги, що вона пред'являє ученикам.

Останнім часом перебування дитини дитячого садка, коли інтенсивно ведеться його підготовка до школи, роботу з сім'єю набирає особливого значення, вона охоплює широке коло питань, що стосуються усіх сторін розвитку та дітей. У різноманітних формах спілкування з батьками своїх вихованців педагог-воспитатель виявляє, яку допомогу потрібно надати сім'ям, рекомендацій і радах яких фахівців вони нуждаются.

Отже, найоптимальнішим варіантом формування в дитини шкільної зрілості є тісний контакт сім'ї та дитсадка, їх співробітництво з з усіх аспектів питання дітей до шкільного навчання. Вихователь у роботі має спиратися допоможе сім'ї, а батьки свої дії з роботою дитсадка, з єдиною метою досягнення загального результату — правильною теорією і повної підготовки дитини до школі, можливої лише у єдність та співробітництво дитсадка і семьи.

Дата добавления: 2015-07-11