Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фізіотерапія

Основними принципами проведення фізіотерапії є:

- послідовність;

- можливість патогенного та симптоматичного впливу;

- адекватність впливу;

- оптимальне дозування;

- специфічність впливу;

- динамічність застосування;

- комбіноване оптимальне застосування лікувальних фізичних инників;

- вибір оптимальних ділянок впливу з урахуванням системно-антисистемних взаємовідносин більшості функцій;

- індивідуальний підхід.

Застосовуються методи фізіотерапевтичного впливу, а саме: електролікування, світлолікування, ультразвукове лікування, інгаляції та ароматотерапія (з використанням відповідної апаратури), парафіно-лікування тощо.[Прокопчук, Т. Я., Ковальчук, А. В., Усова, О. В., Prokopchuk, T. J., Koval'chuk, A. V., &Usova, O. V. (2010). Особливості фізичної реабілітації дітей із ДЦП в умовах спеціалізованого центру; Гузій О.В. Комплексна фізична реабілітація учнів 13-15 років з церебральним паралічем другої групи важкості захворювання. Diss. з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00. 02–«фізичне виховання різних груп населення»/Гузій ОВ, 2002.]

Висновки

Проблема дитячих церебральних паралічів є однією з актуальних проблем дитячої ортопедії та невропатології. Соціальна значущість цієї проблеми настільки велика, що цілком закономірно збільшується до неї інтерес. Дитячий церебральний параліч є складним захворюванням центральної нервової системи, який веде не тільки до рухових порушень, але і викликає затримку або патологію розумового розвитку, мовну недостатність, порушення слуху, зору і тому подібне. Тяжкість інвалідизації у 20-35% хворих виявляється настільки значною, що вони не обслуговують себе та не можуть пересуватись самостійно.
Рухові порушення, що обмежують предметно-практичну діяльність, ускладнюють розвиток самостійного пересування і навичок самообслуговування, ставлять хвору дитини з перших років життя в майже повну залежність від оточення дорослих. Це сприяє формуванню у дитини пасивності, безініціативності, порушує становлення мотиваційної сфери. Крім того, при ДЦП мають місце порушення емоційно-вольової сфери, поведінки, інтелекту,мови,зору і слуху,пов'язані з раннім органічним ураженням головного мозку.
Рання і систематична корекція рухових порушень, що здійснюється в єдиному комплексі лікувально-педагогічних заходів, сприяє попередженню і подоланню багатьох ускладнень і виявлення компенсаторних можливостей дитячого мозку. Особливу роль у цьому процесі відіграє фізичне виховання.

 

 

РОЗДІЛ 2


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 169 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Актуальність проблеми | Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів. | Психологічні особливості молодшого шкільного віку. | Характеристика дитячого-церебрального паралічу | Клінічні форми ДЦП | Рухові розлади в дітей з церебральним паралічем | Особливості реабілітації дітей при церебральному паралічі | Мета та завдання фізичної реабілітації дітей з ДЦП | Лікувальна фізична культура | Працетерапія |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лікувальний масаж.| Методика дослідження здібностей до орієнтації в просторі

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)