Класифікація меланоми

Причини виникнення меланоми

Ризик розвитку меланоми підвищений у осіб з I і II фототипу шкіри. Найбільш малоймовірно розвиток захворювання у людей зі смаглявою шкірою і осіб негроїдної раси. Імовірність виникнення меланоми підвищують наявні в анамнезі (навіть у ранньому дитинстві) сонячні опіки, надлишкове Ультрафіолетове опромінення, як природне, так і отримане в солярії.

Простежується спадкова схильність – виникнення захворювання у осіб, які мають у сімейному анамнезі випадки меланоми. Вчені припускають, що це пов'язано з генетично передається порушенням в роботі супресорів, що пригнічують пухлинний ріст.

Близько 70% випадків розвитку меланоми відбувається в результаті злоякісного переродження пігментних невусів, до яких відносяться: гігантський пігментний невус, блакитний невус, невус Ота, складний пігментний невус, прикордонний невус. З високою ймовірністю трансформуватися в меланому можуть також пігментна ксеродерма і меланоза Дюбрейля. До факторів, що запускають процес малігнізації невуса або пігментному освіти, відносяться його травмуванні і підвищена інсоляції, спадкові та ендокринні фактори.

Класифікація меланоми

Сучасна Дерматологія класифікує меланоми за фазами розвитку і клінічних типам.

Виділяють дві фази в розвитку меланоми: горизонтальну і вертикальну. На початку свого розвитку меланома росте Лише в горизонтальному напрямку, не виходячи за межі епітеліального шару. Потім настає вертикальна фаза і пухлинний процес починає поширюватися в нижче розташовані шари шкіри, переходить в дерму і підшкірну жирову клітковину. У вертикальній фазі зростання меланоми значно прискорюється і відбувається її метастазування.

В залежності від клінічних проявів існує 3 типи меланом шкіри: поверхнево-яка поширюється, Вузлова і лентиго-меланома.

Поряд з цим в 1997 році була прийнята міжнародна класифікація меланом по системі TNM.

· Т-первинна пухлина, що класифікується в залежності від товщини проростання, наявності або відсутності виразок. Точно визначається тільки після проведеного лікування.

· N – стан регіонарних лімфатичних вузлів.

· Nx – немає достовірних даних для правильної оцінки.

· N0 – ознаки ураження лімфатичних вузлів відсутні.

· N1 – метастази в лімфатичних вузлах розміром до 3 см.

· N2a – метастази більше 3 см.

· N2b – наявність метастазів у шкіру або підшкірну жирову клітковину, розташованих на відстані більше 2 см від основної пухлини (транзитний метастази).

· N2c – наявність метастазів у Лімфатичні вузли розміром більше 3 см у поєднанні з транзитним метастазами.

· М – віддалені метастази (виходять за межі регіонарної зони)

· Мх – немає даних для визначення наявності віддалених метастазів.

· М0 – віддалені метастази не визначаються.

· М1а – віддалені метастази в лімфатичних вузлах, шкірі чи підшкірній жировій клітковині.

· М1b – наявність метастазів у внутрішні органи.

Дата добавления: 2015-07-11