Тема 9. Музичне мистецтво епохи Відродження: розвиток жанрів та форм вокальної та інструментальної музики (2 год.).

Культова музика (еволюція меси, мотети, хорали, псалми). Жанри, що об’єднують культові та світські традиції: мотет та мадрігал (історія виникнення, існування та еволюції). Світська вокально-інструментальна та хорова музика. Танці доби Відродження. Мистецтво мейстерзінгерів. Театральна музика (розвиток літургійної драми, мадригальна комедія).

Тема 10. Музична естетика епохи бароко: історичний фон та зміни в музичному мисленні (2 год.).

Музична культура епохи бароко: загальна характеристика. Естетичний ідеал доби бароко. Роль гомофонії. Значення естетики античності, звернення до класичної старовини. Розвиток і закріплення ладотональних функцій гармонії. Подальший розвиток поліфонії. Монодія. Розквіт мистецтва сольного співу. Виникнення опери. Віддзеркалення в ній гуманістичних ідеалів пізнього Відродження. Оперні школи країн Європи. Багатообразні витоки музичного театру в різних національних школах. Розвиток інструментальних жанрів. Формування нових жанрів сюїти, сонати, симфонії, увертюри, концерту для оркестру і сольного концерту. Кантата та ораторія. Нові форми музично-виконавської практики.

Тема 11. Інструментальна музика бароко (органні та скрипкові школи Італії, органна школа Німеччини, клавірна школа Франції). Творчість А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Ф. Куперена (2 год.).

Інструментальна музика Італі XVII—XVIII століття. Варіаційний ричеркар Дж. Фрескобальді як безпосередній попередник фуги; його роль у формуванні сюїти для клавіру. Поширення лютні, гітари і клавічембало в музичному побуті. Висунення сольних смичкових і духових інструментів у зв'язку з посиленням ролі мелодійного начала. Сонатно-концертні жанри: сонати da chiesa та da camera, concerto-grosso. Роль в розвитку цих жанрів композиторів-скрипалів: А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Тартіні. Розквіт камерного і концертного виконання. Перші концертні організації в Італії.

Побутові жанри французької музики; їх зв'язок з народною творчістю. «Куртуазні пісні» і лютнева музика XVII століття. Клавесинна музика XVII—XVIII століть. Ф. Куперен та Ж. Ф. Рамо.

Генріх Шютц – видатний німецький майстер. Кантати, пассиони, ораторії, «Духовні симфонії» Г. Шютца. Органісти в Германії — попередники Й.-С. Баха: С. Шейдт, І. Пахельбель, Р. Бем, Д. Букстехуде. Творчість Г.-Ф. Генделя.

Найвідоміші зразки музичної творчості А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Ф. Куперена, Г.-Ф. Генделя.

Тема 12.Зародження і розвиток опери. Флорентійська камерата. Італійська барокова опера: творчість К. Монтеверді («Орфей», «Коронація Поппеї»), А. Скарлатті («Божевільна Дідона», «Грізельда»), Дж. Перголезі («Служниця-паночка») (2 год.).

Мадрігали та їх значення у формуванні нового вокально-драматичного стилю. Драматизація мадрігалу суто музичними (інструментальними) засобами (К. Монтеверді, Д. ді Веноза) - пошук ефективних прийомів музичної драматургії і емоційного впливу на аудиторію. Зародження і розвиток опери в Італії. Посилення світської основи в музиці, становлення гомофонно-гармонічного складу як музичної мови нової епохи. Діяльність камерати Д. Барді (Я. Пері, Дж. Каччині, В. Галілей). Становлення регіональних оперних шкіл (Флоренція, Рим, Венеція, Неаполь). Творчість А. Скарлатті (приклади опер-seria).

Розглянення пропонованих зразків з точки зору вибору та втілення сюжету, композиції та засобів музичної виразності – К. Монтеверді «Орфей», «Коронація Поппеї», А. Скарлатті «Божевільна Дідона», «Грізельда», Дж. Перголезі «Служниця-паночка».

Дата добавления: 2015-07-14