Читайте также:
|
|
Посуд, реактиви, обладнання: еритроцитарні меланжери, лічильні камери з сіткою Горяєва, мікроскопи, 3 %-ний розчин натрію хлориду.
Методика визначення. Набирають кров у меланжер до мітки 0,5 або 1 (розбавлення відповідно у 200 або 100 разів). Кінчик меланжера витирають ватою. Для правильного наповнення меланжер тримають спочатку під кутом, а потім переводять у вертикальне положення. 3 %-ний розчин натрію хлориду набирають до мітки 101 (обережно, щоб в ампулу не потрапило повітря). Знімають гумову трубочку, меланжер закривають з обох кінців пальцями і струшують. Отримують розведення крові у 100 (якщо кров набрали до мітки 1) або у 200 разів. До лічильної камери притирають покривне скло так, щоб були помітні райдужні кільця. Із меланжера видаляють на вату перші 2–3 краплі розведеної крові, а наступною краплею торкаються збоку до покривного скла і середньої пластинки камери. Внаслідок капілярності рідина заповнює камеру. Зайву рідину видаляють ватою. Якщо у лічильну камеру потрапило повітря, то покривне скло необхідно зняти, камеру витерти насухо і всю роботу повторити.
Підрахунок еритроцитів проводять при малому збільшенні мікроскопа (ок. 10–15; об. 8). Клітини підраховують у п’яти великих квадратах, розміщених по діагоналі сітки, кожний з яких розділений на 16 маленьких квадратів. Клітини у великому квадраті починають рахувати з лівого верхнього маленького квадрата, а потім переходять на другий, третій, четвертий. Після верхнього ряду рахують еритроцити у нижче розміщеному ряду, починаючи з першого правого квадрата і т. д. Рахують еритроцити, що знаходяться всередині маленьких квадратів, а також на лівому і верхньому боках великого квадрата, а еритроцити на нижньому і правому боках не враховують.
Кількість еритроцитів (Х) в 1 мкл крові визначають за формулою:
,
де: а – кількість еритроцитів, підрахованих у п’яти великих квадратах; с – розбавлення крові (у 200 або 100 разів); n – кількість квадратів, у яких рахували еритроцити; s – площа великого квадрата (1/25 мм2); h – висота камери (0,1 мм). Скорочена формула має вигляд: Х = а·10 000 (при розведенні крові у 200 разів).
Серед змін еритроцитів частіше спостерігають зменшення їх кількості нижче мінімальних фізіологічних показників – еритроцитопенія (олігоцитемія). Вона зустрічається при анеміях, зумовлених недостатньою годівлею (нестача білків, вітамінів В2, В12, Вс, С, кобальту, заліза, міді), пригніченні функції кісткового мозку при інтоксикаціях, отруєнні гемолітичними отрутами, крововтратах, піроплазмідозах, злоякісних утвореннях, у клінічній стадії лейкозу.
Збільшення кількості еритроцитів – еритроцитоз (поліцитемія) буває фізіологічним (у гірській місцевості, у крові новонароджених) і патологічним. У свою чергу патологічна поліцитемія за походженням буває відносною та абсолютною. Відносна поліцитемія спостерігається при втраті організмом води і згущенні крові внаслідок різних хвороб, які супроводжуються діареєю, блюванням, абсолютна – при хворобах серця і легень.
Підрахунок еритроцитів пробірковим методом
М.П. П’ятницького (Ніколаєва)
Посуд, обладнання: скляні піпетки об’ємом 5 мл або автоматичні дозатори; капілярні піпетки об’ємом 0,02 мл; пробірки Флоринського з пробками (короткі) або флакони з-під антибіотиків.
Реактиви: 3 %-ний розчин натрію хлориду.
Методика визначення. Піпеткою П’ятницького у флакон або пробірку відмірюють 3,98 мл (4 мл за Ніколаєвим) 3 %-го розчину натрію хлориду. Капілярною піпеткою набирають 0,02 мл крові і вносять у розчин натрію хлориду. Флакони закривають пробками і суміш перемішують. Одержують розведення 1:200 (1:201). Заряджають лічильну камеру і ведуть підрахунок клітин так само, як і при розведенні крові меланжерним методом. При роботі з нестабілізованою кров’ю капіляр та піпетки на 0,02 мл необхідно змочити антикоагулянтом.
Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 264 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Визначення кислотної резистентності еритроцитів | | | Підрахунок кількості лейкоцитів меланжерним методом. |