Читайте также: |
|
НАКАЗ
Міністерства оборони України
__ _22.12.14__________м. Київ № _910______
Про затвердження Керівництва
з експлуатації технічних засобів
приготування та транспортування
їжі в польових умовах
1. Затвердити Керівництво з експлуатації технічних засобів приготування та транспортування їжі в польових умовах.
2. Наказ розіслати до окремої військової частини.
Міністр оборони України
генерал-полковник С.Т. ПОЛТОРАК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони України
№ 910
КЕРІВНИЦТВО
з експлуатації технічних засобів приготування та транспортування їжі в польових умовах
1. Загальні положення
1.1. Від технічного стану та готовності техніки продовольчої служби до застосування за прямим призначення залежить успішне виконання завдань із забезпечення військових частин продовольством, хлібом та гарячою їжею в польових умовах. У зв’язку з цим одним із завдань продовольчої служби є організація та здійснення правильного використання, обслуговування, збереження та ремонту техніки продовольчої служби в польових умовах.
1.2. Це Керівництво включає в себе опис будови та правила експлуатації технічних засобів приготування та транспортування їжі в польових умовах.
1.3. Питання збереження, консервації, транспортування, порядку організації експлуатації та ремонту техніки продовольчої служби викладені в Керівництві з організації експлуатації та ремонту техніки продовольчої служби Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 28 грудня 2011 року № 820, а також в експлуатаційних документах, які входять до комплекту поставки кожного технічного засобу.
1.4. У відповідності з класифікацією техніки та майна продовольчої служби в Керівництво включені такі види технічних засобів:
кухні автомобільні;
кухні причіпні;
кухні переносні;
плити причіпні та переносні;
термоси та термоси-ящики;
форсунки;
пристрої для приготування їжі та миття казанків.
2. Призначення, технічна характеристика та будова технічних засобів приготування та транспортування їжі в польових умовах
Кухні автомобільні
2.1.1. Призначення кухонь автомобільних
Кухні автомобільні призначені для приготування, транспортування та видачі гарячої їжі в польових умовах:
кухні КА-250 та КА-125 – для приготування їжі з двох-трьох перших та других страв та окропу для чаю;
кухня ПАК-200 – для приготування їжі з двох страв та окропу для чаю.
Приготування їжі можливо здійснювати як під час стоянки, так і під час руху в кухнях ПАК-200, а в кухнях КА-250 та КА-125 – тільки під час стоянки.
Кухні автомобільні можуть працювати як на рідкому паливі, так і на твердому.
Як правило, кухні КА-250 та КА-125 експлуатуються у складі кухонь-їдалень ПКС-250 та ПКС-125, але їх можливо використовувати як самостійні кухні.
Технічна характеристика та розміщення обладнання в кузовах-фургонах кухонь наведені в додатку 1 до цього Керівництва.
Будова кухонь КА-250 та КА-125
Обладнання кухонь змонтовано в жорстких кузовах-фургонах з армованого пінопласту.
Кузови-фургони мають вікна, вхідні двері, припливно-витяжну вентиляцію, люки для видачі гарячої їжі та обслуговування кухні, складну драбину, освітлення, сигналізацію до водія та пристосування для кріплення запасного колеса.
Усе змонтоване обладнання кухонь розподіляється на основне, яке включає теплові апарати та системи, які забезпечують їх роботу, та допоміжне, яке включає в себе ємності для збереження запасу продовольства та води, а також обладнання для обробки продуктів.
До складу основного обладнання входять теплове обладнання (котли стравоварні, кип’ятильник, пароварна шафа – тільки для кухні КА-250, жарова шафа та жарова плита), парогенератор, паливна система, система водопостачання, вентиляція та енергозабезпечення.
До складу допоміжного обладнання входять шафи для хліба, сухих продуктів, овочів, виробничі столи, шафи для збереження кухонного інвентарю та посуду, мийка, шафа для миючих засобів та роздягальня. Ізотермічна шафа є тільки в кухні КА-250.
Обладнання кухонь розміщено вздовж бокових та передньої стінок кузова фургона.
2.1.3. Теплове обладнання
Теплове обладнання кухонь складається з котлів для приготування їжі, кип’ятильника, жарової шафи, жарової плити з топкою, парогенератора та пароварної шафи – тільки в кухні КА-250.
Стравоварні котли та кип’ятильник працюють за замкнутою системою парового обігріву.
Пара з парогенератора по пароконденсатній магістралі подається в парову камеру стравоварних котлів, а через колектор – до кип’ятильника та бака підживлення.
Пара конденсується і конденсат по пароконденсатній магістралі та колектору надходить у зворотному напрямку до парогенератора.
У пароварній шафі кухні КА-250 пара надходить також від парогенератора, але конденсат через конденсатовідвідник відводиться за межі кузова-фургона.
Гази, які відходять з топки парогенератора, після проходження по жаровій трубі відводяться в порожнину лівої частини рами кухні КА-250, на якій встановлені стравоварні котли, а потім надходить у димову трубу. У кухні КА-125 гази, які відходять з топки парогенератора, пройшовши по жаровій трубі, одразу відводяться в димову трубу з шиберним пристроєм.
Жарова плита має власну топку, газами, які відходять, обігріваються настил плити та жарова шафа, а потім ці гази надходять: у кухні КА-250 через порожнину лівої частини рами в димову трубу, а в кухні КА-125 – одразу в димову трубу.
2.1.4. Стравоварний котел
Стравоварний котел призначений для приготування перших та других страв. Він виготовлений з нержавіючої сталі та має прямокутну форму. Простір між стінкою внутрішнього котла та зовнішнім корпусом служить гріючою паровою камерою, яка заповнюється парою низького тиску, за допомогою якої здійснюється обігрів котла та варіння їжі.
Подача пари до парової камери та злив конденсату з неї до параконденсаторної магістралі здійснюється за допомогою вентилів, а контроль за тиском пари в паровій камері здійснюється за допомогою манометра.
Котел має кришку з гвинтовим запором та гумовим ущільненням, які забезпечують герметичність котла.
Для відводу пари з варильного простору котла, контролю за початком закипання води в котлі та скидання пари, яка перевищує встановлену норму тиску, на кришці котла вмонтовано клапан-турбинку.
Для повного зливання води котел обладнано зливним краном.
2.1.5. Кип’ятильник
Кип’ятильник призначений для отримання окропу, а також для забезпечення мийки гарячою водою.
Кип’ятильник складається з корпусу, виготовленого з нержавіючої сталі і розміщується всередині колектора, який зібрано з похилих труб, з’єднаних між собою поперечними трубами.
Видалення повітря з колектора здійснюється через продувний краник.
Кип’ятильник має заливну горловину, зливний кран, паровідвідну трубку та водомірне скло.
Подача пари з парогенератора і відведення конденсату в парогенератор здійснюються по пароконденсатній магістралі та регулюються пароконденсатним вентилем.
Початок закипання води в кип’ятильнику встановлюється за парою, що виходить з паровідвідної трубки.
Кип’ятильник монтується на правій частині рами для теплового обладнання.
2.1.6. Пароварна шафа
Параварна шафа призначена для варіння продуктів на пару.
Шафа складається з корпусу та дверцят. До пароварної шафи додаються піддони з деками та кришками, які виготовлені з нержавіючої сталі.
Дека встановлюються на піддони і по направляючих камери шафи вставляються всередину під час закривання дверцят.
Дверцята шафи забезпечені клиновим запором із запобіжником, який зблоковано з краном пуску пари. Направляюча запобіжника входить у паз запорного пристрою і не дозволяє відкривати дверцята шафи в разі, якщо паровий кран відкритий.
Шафа забезпечена відтискним гвинтом, призначеним для відтискання дверцят під час відкривання після варіння.
Пароварна шафа змонтована на лівій частині рами.
2.1.7. Жарова шафа
Жарова шафа призначена для високотемпературної обробки продуктів (жарення, тушіння тощо).
Шафа складається з корпусу та дверцят. До жарової шафи додаються дека з кришками. Дека встановлюються всередину шафи на решітках. Нагрівання шафи здійснюється відвідними топковими газами плити.
Водяні пари та гази, які утворюються під час смаження продуктів, відходять через отвір у ручці дверцят.
2.1.8. Плита з топкою
Плита призначена для приготування їжі в наплитному посуді.
Топкою плити є частина правої рами теплового обладнання, знизу якої розміщені колосникова решітка та зольник з дверцятами, а над топкою укладено жаровий настил. Між настилом та зольником навішуються дверцята з форсункою або без форсунки, коли плита працює на твердому паливі. У кухні КА-250 плита обігрівається форсункою повітряно-парового розпилення, а в кухні КА-125 – КГФ-3М.
Настил плити кріпиться до рами за допомогою кутиків, в яких є отвори для кріплення наплитного посуду гумовими ременями, коли кухня рухається.
2.1.9. Рама теплового обладнання
Рама теплового обладнання призначена для монтажу на ній стравоварних котів, кип’ятильника, пароварної шафи, жарової шафи, жарової плити, а також для прокладання газоходів та пароконденсатної магістралі.
Рама складається з двох самостійних частин, лівої та правої; зварної конструкції зі стального кутового прокату. Між собою обидві частини рами скріпляються болтами.
2.1.10. Парогенератор
Парогенератор призначений для отримання пари тиском 0,05 МПа (0,5 кгс/см²), яка використовується для нагрівання стравоварних котлів, кип’ятильника, пароварної шафи, а також для розпилення рідкого палива в парових форсунках парогенератора та плити.
Парогенератор кухні КА-250 вертикального типу складається з корпусу в тепловій ізоляції, жарової трубки, кип’ятильних трубок та топки з екраном-відбивачем та форсункою.
Усередині циліндричного корпусу парогенератора розміщена жарова трубка, яка складає основну поверхню нагрівання.
Повздовжні кип’ятильні трубки мають ребра, які утворюють перегородку, яка ділить верхній топковий простір на дві частини. Одночасно ці трубки виконують роль підйомних циркуляційних труб.
Знизу жарової труби розміщена топка з колосниковою решіткою, у приливах якої закріплено екран-відбивач, який у розжареному стані виконує роль стабілізатора температури топки. Під час роботи парогенератора на рідкому паливі використовується форсунка повітряно-парового розпилення, а під час роботи на твердому паливі вона замінюється дверцятами з відбивачем.
Верхня частина корпусу парогенератора утворює парозбірник, звідки пара через патрубок по пароконденсатній магістралі подається до споживачів пари (до стравоварних котлів, кип’ятильника та пароварної шафи) та через окремий патрубок до форсунки для розпилення палива.
Контроль за рівнем води в парогенераторі здійснюється за допомогою водомірного скла та випробувального крана.
Тиск пари в парогенераторі контролюється за допомогою манометра, а для видалення надмірного тиску пари понад робочий тиск встановлено два запобіжних клапани, один на 0,05 МПа (0,5 кгс/см), другий на 0,06 МПа (0,6 кгс/см²).
Заповнення парогенератора водою здійснюється від системи водопостачання через пароконденсатну магістраль або вручну через заливну горловину. Підживлення парогенератора водою в разі зниження рівня води під час роботи здійснюється ручним насосом.
Зливання води з парогенератора здійснюється через вентиль, змонтований знизу парогенератора.
Парогенератор кухні КА-250 відрізняється від парогенератора кухні КА-125 тільки конструктивним оформленням. Принцип їх роботи однаковий. Парогенератор горизонтального виконання у вигляді циліндра зі сферичними днищами.
Усередині циліндричного корпусу парогенератора до сферичного днища ексцентрично вварена жарова трубка, усередині якої на шести патрубках розміщено оребрений циліндр меншого діаметру. Патрубки виконують роль підіймальних циркуляційних труб. Під час заповнення парогенератора водою жарова трубка повинна повністю знаходитися у воді.
Топка представляє собою зварну теплоізольовану камеру, яка стикується з жаровою трубкою парогенератора. Під час роботи парогенератора на рідкому паливі використовується форсунка КГФ-3М, а під час роботи на твердому паливі вона замінюється дверцятами з відбивачем.
Топкові гази з топки, проходячи по кільцевому зазору між жаровою трубкою та внутрішнім оребреним циліндром, віддають своє тепло теплосприймаючій поверхні корпусу жарової трубки, відходять у димову трубу.
Заповнення парогенератора водою здійснюється вручну через заливну горловину бака підживлення.
Парогенератор забезпечено двома запобіжними клапанами, двома манометрами і двома пробними кранами та водомірним склом.
2.1.11. Паливна система
Паливна система призначена для накопичення рідкого палива та подачі його до форсунок парогенератора та жарової плити.
Паливна система складається з паливних баків (у кухні КА-250 з п’яти, а в кухні КА-125 з трьох) ємністю 20 л кожний, приборів тиску, вентилів, кранів, трубопроводів з арматурою та форсунок (у кухні КА-250 повітряно-парового розпилення, а в кухні КА-125 пароутворюючий типу КГФ-3М). Паливні баки змонтовано під кузовом між лонжеронами шасі автомобіля. Схема паливної системи наведена в додатку 2 до цього Керівництва.
Подача палива до форсунок здійснюється за рахунок витискання його з паливних баків стисненим повітрям, яке надходить через редуктор тиску з ресивера пневмосистеми автомобіля. Тиск повітря в ресивері 0,6-0,7 МПа (6-7 кгс/см²), а в паливних баках після проходження через окремий редуктор тиску – 0,2 МПа (2 кгс/см²). Паливо з паливних баків проходить по паливо- проводу через фільтр та надходить до форсунок, в яких розпиляється стисненим повітрям. У кухні КА-250 розпилення палива повітрям здійснюється до моменту отримання пари в парогенераторі тиском 0,05 МПа (0,5 кгс/см²), після чого подачу повітря до форсунок відключають та розпилення палива здійснюється парою.
Для створення тиску в паливних баках ручним насосом у паливній системі передбачено ніпель для підключення насоса. Контроль за тиском палива в системі здійснюється за допомогою манометра, а контроль за наявністю пального в баках здійснюється пробним вентилем.
Для екстреного перекриття паливної магістралі (у разі затухання полум’я форсунок тощо) або у разі скидання тиску з паливного бака передбачено спеціальні вентилі, які змонтовані всередині кузова-фургона кухні.
Паливні баки, ресивер та фільтр мають пробки для спуску води та видалення механічних домішок палива.
Скидання тиску повітря з паливних баків під час заправки паливом здійснюється по повітропроводу, який з’єднує повітряний простір баків з атмосферою, через кутовий вентиль у разі, якщо перекритий вентиль надходження повітря від ресивера.
2.1.12. Система водопостачання
Система водопостачання призначена для надходження води від зовнішніх джерел, забезпечення водою стравоварного обладнання, кип’ятильників, миючих ванн, а також для заправлення та підживлення парогенераторів під час роботи.
Система водопостачання кухні КА-250 складається з бака для води ємністю 400 літрів, ручного насоса, розхідного бака для забезпечення миття холодною водою, змішувача мийки, заправних пристосувань, трубопроводів з арматурою та приданої до кухні мотопомпи.
У 400-літровому баці перевозиться та зберігається основний запас води, призначений для забезпечення роботи кухні в цілому. Цей бак знаходиться вздовж передньої стінки кузова-фургона за стравоварними котлами. Заливальна горловина змонтована по лівому борту кузова, а між заливальною горловиною та баком встановлені ручний насос та арматура для роздачі споживачам.
Насосом вода подається в витратні ємності та парогенератор.
У витратному баці ємністю 50 літрів зберігається та перевозиться вода, призначена для забезпечення мийки. Вода з цього бака самостійно поступає до змішувача мийки. Туди ж поступає і гаряча вода з кип’ятильника.
Заправка водою всього стравоварного та іншого обладнання здійснюється з основного бака за допомогою насоса або за необхідності вручну відрами.
Основний бак, стравоварне та інше обладнання від зовнішніх джерел води можуть заправлятися за допомогою мотопомпи або за рахунок тиску в заправнику.
Система водопостачання кухні КА-125 складається з бака ємністю 110 літрів, бака підживлення парогенератора, змішувача мийки, трубопроводів з арматурою та доданих заправних пристроїв (шлангів тощо).
Заправка системи водою здійснюється вручну через заливальну горловину, яка знаходиться на даху кузова-фургона. Заправка стравоварних котлів здійснюється також уручну відрами. Система дозволяє заправляти парогенератор з бака для води через бачок підживлення самопливом. До змішувача мийки вода подається з бака для води та кип’ятильника.
2.1.13. Система енергозабезпечення
Енергозабезпечення кухонь призначене для роботи у двох режимах під час руху та на стоянках.
Під час руху енергозабезпечення всіх споживачів здійснюється від внутрішньої мережі автомобіля постійним струмом напругою 12 В.
Під час стоянки енергозабезпечення ламп освітлення, як правило, здійснюється змінним струмом напругою 12 В від зовнішнього джерела струму через трансформатор, що знижує струм. Від акумуляторної батареї автомобіля живлення електрообладнання кухні під час стоянки дозволяється не більше однієї години.
Електрообладнання кухонь КА-250 складається з п’яти, а КА-125 з шести однолампових плафонів (для загального освітлення приміщення кухні лампами потужністю по 18,6 Вт кожна), лампи освітлення водомірного скла потужністю 3 Вт, двох вентиляторів автомобільного типу, штепсельної розетки для підключення переносної лампи, системи звукової сигналізації з кухні в кабіну водія, штепсельного з’єднання для підключення зовнішнього джерела струму, світломаскувального плафона з лампою 5,9 Вт.
Під спеціальним корпусом світломаскувального плафона змонтовано блокувальний пристрій для відключення ламп освітлення та включення синього світла під час відкривання дверей кузова-фургона та вмонтовано ще цілий ряд електроапаратів, у тому числі автомат захисту від струму перевантаження та короткого замикання кола постійного струму автомобіля, перемикач для перемикання електрообладнання з постійного струму на змінний струм напругою 12 В (за виключенням вентиляторів, переносної лампи із звуковою сигналізацією, які працюють на постійному струмі від акумуляторної батареї автомобіля), кнопка сигналізації в кабіну водія, перемикачі електродвигунів та лампи освітлення кухні.
2.1.14. Вентиляція
Вентиляція кухонь – припливно-витяжна комбінована (припливна – примусова, а витяжна – природна). Вона складається з двох припливних вентиляторів та двох витяжних люків, що відкриваються, змонтованих на даху кузова-фургона.
2.1.15. Допоміжне обладнання
Обладнання для зберігання та оброблення продуктів, збереження кухонного посуду, інвентарю та іншого допоміжного обладнання розміщено по правому та лівому борту кузова-фургона.
Усе допоміжне обладнання виготовлене з дюралюмінієвого прокату.
Шафи, які призначені для продовольства, за ємністю розраховані для збереження однієї дободачі свіжих продуктів та овочів відповідно до норми з розрахунку на 200 осіб.
Перегородки між шафами виконано з фанери. З такої самої фанери виготовлені кришки столів, накриті листовою нержавіючою сталлю, які використовуються для холодного розроблення м’яса, риби та овочів.
Мийка призначена для миття та санітарної обробки кухонного посуду та інвентарю. Вона складається з двосекційної ванни з нержавіючої сталі та змішувача холодної та гарячої води.
Витік використаної води здійснюється через отвори, які закриваються спеціальними пробками. Зверху мийка закривається кришкою, яка за необхідності може використовуватися як робочий стіл. Знизу миючої ванни розташована шафа для збереження миючих засобів.
Ізотермічна шафа (є тільки в кухні КА-250) призначена для збереження продуктів, які швидко псуються (м’ясо, риба, консерви тощо) при температурі 2–4° С. У верхній частині шафи встановлено два баки з льодосоляною сумішшю. Каркас шафи дерев’яний, облицьований з обох сторін нержавіючою сталлю та має теплоізоляцію з пінопласту.
Для заповнення баків водою мотопомпою від зовнішнього джерела та відводу використаної води від мийки до комплекту допоміжного інвентарю кухонь входять рукав, що всмоктує воду, та спускний рукав.
Спеціального інструменту для обслуговування кухонь не передбачається. Для проведення технічного обслуговування використовується інструмент, який входить до комплекту шасі автомобіля.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 718 | Нарушение авторских прав