|
Читайте также: |
ВИПУСКНА РОБОТА
ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ „БАКАЛАВР”
на тему:
Система управління якістю та шляхи її вдосконалення на підприємстві (на прикладі ПАТ „Вінтер”, м. Донецьк)
Студентки Череднікової Аліни Олександрівни ____________
Спеціальність 6.030601 „Менеджмент організацій”
Група МО – 15а
Науковий керівник: к. держ. упр. Циплухіна В.С. ____________
Консультанти:
1. Розділ 1,2 ____________ В.С. Циплухіна
2. Підрозділ 2.2 ____________ О.О. Сухіна
3. Розділ 3 _____________ Л.В. Кузьменко
Роботу захищено____________
Протокол №________________
з оцінкою__________________
Макіївка 2012 рік
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Кафедра „Менеджмент організацій”
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри_____________М.Ф. Іванов
„______”___________________ 2021 рік
ЗАВДАННЯ
На випускну роботу ОКР „бакалавр” студентові
Чередніковій Аліні Олександрівні
Тема випускної роботи: „Система управління якістю та шляхи її вдосконалення на підприємстві”
Затверджена наказом ректора по академії №_______ від__________________
Робота виконується на базі ПАТ „Вінтер”
Теоретичне завдання
Практичне завдання
Галузь застосування результатів роботи
Дата видачі завдання______________
Керівник______________
Студент_______________
РЕФЕРАТ
Тема „Система управління якістю та шляхи її вдосконалення на підприємстві (на прикладі ПАТ „Вінтер”, м. Донецьк)„
Випускна робота ОКР „бакалавр”: 81 стор., 14 рис., 3 табл., 4 додатки, 30 літературних джерел.
Об'єкт дослідження – діяльність підприємств харчової промисловості по забезпеченню якості продукції.
Предмет дослідження – рекомендації щодо удосконалення системи управління якістю підприємства (ПАТ „Вінтер”).
Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління системою якості на підприємстві ПАТ „Вінтер”.
Методи дослідження: економіко-статистичні, математичні, аналізу, синтезу.
Результати та їх новизна: розроблено рекомендації щодо удосконалення уравління системою якості підприємства в ринкових умовах.
Галузь застосування: підприємства харчової галузі.
Значущість роботи: результати дослідження можуть бути використані для інших підприємств всіх форм власності.
Висновки: проведене дослідження дозволить довести необхідність вдосконалення управління системою якості і його місце в забезпечені конкурентоспроможності в ринкових умовах.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
ПОНЯТТЯ ЯКОСТІ, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ, „ПЕТЛЯ ЯКОСТІ”, „ЗІРКА ЯКОСТІ”, НАГЛЯД ЗА СИСТЕМОЮ ЯКОСТІ, TOTAL QUALITY MANAGEMENT.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА
ПОНЯТИЕ КАЧЕСТВА, СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ, СТАНДАРТИЗАЦИЯ И СЕРТИФИКАЦИЯ ПРОДУКЦИИ, „ПЕТЛЯ КАЧЕСТВА”, НАДЗОР ЗА СИСТЕМОЙ КАЧЕСТВА, TOTAL QUALITY MANAGEMENT.
KEYWORDS
THE CONCEPT OF QUALITY, QUALITY CONTROL SYSTEM,, STANDARDIZATION AND CERTIFICATION, „QUALITY LOOP”, SURVEILLANCE SYSTEM QUALITY, TOTAL QUALITY MANAGEMENT.
ЗМІСТ
| Стор. | |
| ВСТУП………………………………………………………………….. | |
| РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА……............................................................................. | |
| 1.1. Сутність поняття „управління якістю” ………………………...... | |
| 1.2. Система управління якістю, її приципи, методи та функції......... | |
| 1.3. Сучасний стан систем управління якістю в Україні та за кордоном..................................................................................................... | |
| ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.................................................................... | |
| РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПАТ „ВІНТЕР” І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ................................................................................. | |
| 2.1. Загальна характеристика ПАТ „Вінтер”.......................................... | |
| 2.2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності ПАТ „Вінтер”...................................................................................................... | |
| 2.3. Дослідження системи управління якістю і основні напрямки її вдосконалення на підприємстві ПАТ „Вінтер”............................................ | |
| ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.................................................................... | |
| РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ................................................................. | |
| ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.................................................................... | |
| ВИСНОВКИ……………………………………....................................... | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………... | |
| ДОДАТКИ……………………………………………………………….. |
ВСТУП
Сучасні складні економічні і політичні процеси в Україні не дозволяють вітчизняним підприємствам у повній мірі проводити заходи з розширення внутрішнього і зовнішнього ринків збуту. Однією з причин такого становища є низька якість продукції.
Результати багаторічних досліджень діяльності багатьох підприємств, проведених науковцями, зокрема Агарков А., Басовський Л., Герасимов Б., Дунченко Н., Єфимов В., Карпенко Є., Ковальов А., Розова Н. та інші засвідчують, що вдосконалення системи управління якістю, поліпшення якості бізнес-процесів виробничої діяльності, продукції і послуг призводить до зростання кількості споживачів та тривалої тенденції збільшення прибутків. Відтак формування ефективної системи управління якістю на підприємстві позитивно впливає на його економічний розвиток і конкурентоспроможність.
В наш час в Європі і світі в цілому якість розглядають з точки зору якості роботи підприємства і виробленої продукції, системи управління, інноваційних процесів постійного вдосконалення, досягнення тривалих позитивних фінансових результатів з метою поліпшення життєвого рівня, екології, підвищення конкурентоспроможності. Як стверджують фахівці, завдяки розвитку систем якості Японія, США, Німеччина, Швеція, Швейцарія та інші розвинені країни досягли найвищого рівня виробництва і життя.
Управління якістю є спеціалізованим видом управлінської діяльності, до якого належить управління персоналом, фінансами, якістю, проектами, інноваціями, маркетингом.
Для досягнення кожної з поставлених цілей визначається політика підприємства в даній сфері, розробляється комплекс заходів впливу на виконавців і через них — на засоби виробництва.
Політика в області якості закладається в основу політики підприємства з усіма її складовими (маркетинг, проектування, закупівлі, контракти та ін.). Для кожної зі складових політики проводяться відповідні аналіз і оцінка. У результаті визначаються стратегії і плани, спрямовані на реалізацію політики в області якості.
Якість – поняття багатогранне, забезпечення її вимагає об'єднання творчого потенціалу і практичного досвіду багатьох фахівців. Проблема підвищення якості може бути вирішена тільки при спільних зусиллях держави, місцевих органів управління, керівників і членів трудових колективів підприємств. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми грають споживачі, що диктують свої вимоги і запити виробникам товарів і послуг.
Поліпшення якості продукції – найважливіший напрямок інтенсивного розвитку економіки, джерело економічного зростання, ефективності суспільного виробництва. У цих умовах зростає значення комплексного управління якістю продукції й ефективністю виробництва.
Метою бакалаврської роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління системою якості на підприємстві, а також забеспечення конкурентоспроможного рівня якості продукції.
Для досягнення поставленої мети було вирішено такі задачі:
проведення теоретичного аналізу понять “управління якістю”, “система забезпечення якості”;
аналіз сучасних систем управління якістю в Україні та закордоном;
аналіз організаційно-економічної діяльності підприємства;
дослідження системи управління якістю підприємства;
розробка рекомендацій щодо удосконалення системи управління якістю продукції.
Об'єкт дослідження – діяльність підприємств харчової промисловості по забезпеченню якості продукції.
Предмет дослідження – рекомендації щодо удосконалення системи управління якістю підприємтсва (ПАТ „Вінтер”).
Під час виконання роботи проводився аналіз інформації статей з періодичних журналів, підручників та посібників вітчизняних авторів, також використовувалася інформація з інтернет-джерел.
При виконанні роботи використовувалия наступні методи дослідження: економіко-статистичні, математичні, аналізу, синтезу.
Практична значимость результатів роботи полягає в можливості використання запропонованих шляхів вдосконалення системи управління якістю на підприємстві.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
1.1. Сутність поняття „управління якістю”
У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість – комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції [1].
Для подальшого уточнення поняття аналізу та управління якістю продукції доцільно звернути увагу на трактування поняття продукції й уточнити саме це поняття. Товари, роботи і послуги входять у загальне поняття продукція. Продукція– комплексне поняття, це – результат діяльності фірми, що може бути представлений товарами, продуктами (що мають речовинну форму) і послугами (не мають речовинної форми). Послуги виробничого характеру (ремонт і т.д.) називають роботами. Для того, щоб зробити ту чи іншу продукцію, виконати роботу, надати послугу, необхідно здійснити цілий ряд операцій, підготовчих робіт. Кінцева якість залежить від якості роботи на кожнім етапі.
Якість продукції є складовою і наслідком якості роботи. Тут безпосередньо оцінюється якість придатної продукції, думка споживача, аналізуються рекламації.
Формування якості продукції починається на стадії її проектування. Так, у фазі дослідження розробляють технічні й економічні принципи, створюють функціональні зразки (моделі). Після цього створюють основу виробничої документації і дослідний зразок. На стадії конструктивно-технологічних робіт підготовляють впровадження виробу у виробництво [2].
Якість роботи, як уже відзначалося, безпосередньо пов'язана з забезпеченням функціонування фірми. Це – якість керівництва і керування (планування, аналіз, контроль). Від якості планування (розробки стратегії, системи планів) залежить досягнення поставлених цілей і якість фірми.
Поняття якості формувалося під впливом історико-виробничих обставин. Це обумовлено тим, що кожне суспільне виробництво мало свої об'єктивні вимоги до якості продукції. Спочатку великого промислового виробництва перевірка якості припускала визначення точності і міцності [3].
У сучасній літературі і практиці існують різні трактування поняття якість. Еволюція понять якості наведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Історична еволюція понять якості.
| Автор формулювання | Формулювання визначень якості |
| Аристотель (3 ст. до н.е.) | Диференціація за ознакою «хороший – поганий». |
| Гегель (19 ст. н.е.) | Якість є насамперед тотожна з буттям визначеність, так що щось перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість. |
| Китайська версія | Ієрогліф, що позначає якість, складається з двох елементів -«рівновага» і «гроші» (якість = рівновага + гроші), отже, якість тотожна поняттю «висококласний», «дорогою». |
| Шухарт (1931р.) | Якість має два аспекти: - об'єктивні фізичні характеристики - суб'єктивна сторона: наскільки річ «хороша». |
| Ісікава К. (1950р.) | Якість, яка реально задовольняє споживачів. |
| Джуран Дж.М. (1974р.) | Придатність для використання (відповідність призначенню). Якість - є ступінь задоволення споживача. Для реалізації якості виробник повинен дізнатися вимоги споживача і зробити свою продукцію такий, щоб вона задовольняла цим вимогам. |
| Держстандарт 15467-79 | Якість продукції - сукупність властивостей продукції, що обумовлює її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. |
| Міжнародний стандарт ІSО 8402-86 | Якість - сукупність властивостей і характеристик продукції або послуг, які додають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби. |
Якість визначається послідовністю процесів, що створюють петлю якості, – це замкнута послідовність заходів, визначаючих якість товарів абопроцесів на їх виробництво та експлуатацію(рис. 1.1).
Рис. 1.1. Петля якості
Модель життєвого циклу продукції, або так звана петля якості, побудована на базі аналізу основних стадій формування і зміни показників якості. Основу моделі складає ланцюжок послідовних видів діяльності, якість яких відбивається на показниках якості продукції. Якість продукції планується і формується у виробничій сфері і піддається змінам в споживчій сфері. Характеристики продукції можуть бути змінені за допомогою дії на складові петлі якості.
Петля якості– концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях: від визначення потреб до оцінки їх задоволення
Петля якості наочно показує послідовне віддзеркалення якості процесів на якості кінцевого результату [4].
Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами ІСО серії 9000. Перша редакція міжнародних стандартів ІСО серії 9000 вийшла наприкінці 80-х років і ознаменувала вихід міжнародної стандартизації на якісно новий рівень. Ці стандарти вторглись безпосередньо у виробничі процеси, сферу управління й установили чіткі вимоги до систем забезпечення якості. Вони поклали початок сертифікації систем якості.
Підвищення складності виробів привело до збільшення числа оцінюваних властивостей. Центр ваги змістився до комплексної перевірки функціональних здібностей виробу. В умовах масового виробництва якість стала розглядатися не з позицій окремого екземпляра, а з позицій стандарту якості усіх вироблених у масовому виробництві виробів [7].
У зв’язку з цим виникає необхідність визначення поняття управління якістю. Управління якістю охоплює частину функцій управління, спрямованих на досягнення цілей у сфері якості. Цілі в сфері якості передбачають створення на підприємстві умов, в яких можливо контролювати, регулювати якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко змінювати встановлені вимоги.
Управління якістю – аспекти виконання функції управління, які визначають політику, цілі та відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в рамках системи якості.
У поняття управління якістю входять наступні аспекти (рис. 1.2):
I. Загальні аспекти:
1) планування на рівні вищого керівництва;
2) систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій та ін;
3) залучення всіх виробничих ресурсів і всього персоналу;
4) широке використання стандартизації, у тому числі і міжнародних стандартів, в управлінні якістю;
5) регулярні перевірки, вивчення зворотного зв'язку і коректування дій;
6) безперервне навчання персоналу прийомів і методів управління якістю.
Рис. 1.2. Аспекти управління якістю
II. Технічні аспекти:
1) використання у виробництві останніх світових стандартів або стандартів, що перевищують рівень світових;
2) контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю;
3) діагностика обладнання;
4) забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції;
5) регулярний перегляд технологій.
III. Економічні аспекти:
1) управління економікою якості;
2) планування капіталовкладень в якість (витрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностику, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу).
IV. Управлінські аспекти:
1) визначення політики у сфері якості та конкретний розподіл обов'язків і повноважень кожного співробітника;
2) розробка формалізованої методології управління якістю з використанням різних методів і прийомів управління якістю та контроль виконання методик;
3) планування необхідного кошторису капіталовкладень в якість у річному бюджетному плані;
4) орієнтація виробництва на використання останніх науково-технічних розробок і вимог;
5) контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.
Фірмі, до складу якої входить до десяти чоловік, для досягнення цілей у сфері якості досить просто забезпечити координацію дій всього персоналу, чіткість виконання всіх процедур та процесів. Фірмі з великою кількістю співробітників необхідно формалізоване визначення обов'язків і відповідальності в області якості на рівні співробітників, підрозділів і підприємства в цілому. Такий фірмі необхідно передбачити механізм гнучкого зміни обов'язків і відповідальності. Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості продукції та продуктивності праці у світовій практиці добре зарекомендували себе системи управління якістю. Ці системи відносяться до розряду інтегрованих механізмів управління програмно-цільового типу, що застосовуються для управління складними, динамічними об'єктами. За допомогою таких механізмів організація управління якістю орієнтується на мінімізацію всіх видів втрат і на узгоджене функціонування всіх елементів виробничо-збутової системи [5].
Значення якості продукції полягає в тому, що недостатній рівень якості мас негативні економічні, соціальні та екологічні наслідки. Економічні наслідки полягають у втратах матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виготовлення транспортування і збереження недоброякісної продукції, додаткові витрати на ремонт техніки; втрати у виробничій інфраструктурі (дороги, сховища, комунікації) тощо. Соціальні наслідклідки проявляються у зниженні темпів росту добробуту населення, падінні престижу вітчизняних товарів, зменшені прибутків підприємств. Екологічні наслідки — це додаткові втрати на очищення земельних ресурсів, водного і повітряного басейнів, на оздоровлення населення, втрати продуктивності сільськогосподарського виробництва через складну екологічну ситуацію [6].
1.2. Система управління якістю, її приципи, методи, функції та етапи
Якість є важливим інструментом у боротьбі за ринки збуту. Саме якість забезпечує конкурентноздатність товару. Вона складається з технічного рівня продукції і корисності товару для споживача через функціональні, соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні властивості. При цьому конкурентноздатність визначається сукупністю якісних і вартісних особливостей товару, що можуть задовольняти потреби споживача, а також витратами на придбання і споживання відповідного товару. Варто враховувати, що серед продукції аналогічного призначення більшою конкурентноздатністю володіє та, котра забезпечує найвищий корисний ефект стосовно сумарних витрат споживача. Безумовно, підвищення якості сполучене з витратами. Однак вони окупляться завдяки отриманому прибутку. Заняття лідируючого положення на ринку неможливо без розробки й освоєння нових товарів (модифікованих, поліпшених). Значення підвищення якості досить багатомірно. Вирішення цієї проблеми на мікрорівні важливо і для економіки в цілому, тому що дозволить установити нові і прогресивні пропорції між її галузями й усередині галузей.
Досить висока надійність придбаного споживачем устаткування забезпечить пропорційність виробничого процесу, що важливо для запобігання аварійних і позапланових виходів устаткування з ладу, виникнення "вузьких" місць.
Якщо не приділяти серйозну увагу якості, будуть потрібні значні засоби на виправлення дефектів. Набагато більший ефект буде досягнутий шляхом розробки довгострокових програм по запобіганню дефектів.
Донедавна вважалося, що якістю повинні займатися спеціальні підрозділи. Перехід до ринкової економіки обумовлює необхідність вивчення досвіду ведучих фірм світу по досягненню високої якості. Ведучі фірми країн з розвитою ринковою економікою вважають, що на досягнення якості повинні бути націлені всі служби. Ключову роль у підвищенні якості відіграють вимоги споживачів, інформація про несправності, прорахунки і помилки, оцінки споживачів.
Дослідження, проведені в ряді країн, показали, що в компаніях, що мало приділяють уваги якості, до 60% відсотків часу може йти на виправлення браку [16].
Основоположниками управління якості і розробниками його класичних методів є американські учені Демінг, Джуран, Фейгенбаум. Вони працювали в Японії і створили першу наукову школу менеджменту якості. Представники цієї школи японські учені Ісікава, Тагучи і ін. внесли вагомий внесок до розвитку методів планування якості і статистичного аналізу. Класичні методи менеджменту якості базуються на технічних підходах (широке використання статистичних методів обробки інформації, фізичних методів контролю якості і ін.) і широкому застосуванні методів управління. Сучасні методи менеджменту якості відрізняються соціальною спрямованістю в широкому сенсі. Сучасні методи якнайповніше відбиті в концепції “загального управління якістю”.
Ім'ям Едварда Демінга названа одна з найбільш престижних міжнародних премій - японська премія якості.
Кругом Демінга є модель постійного поліпшення якості (рис. 1.3). Згідно цієї моделі будь-яка діяльність може бути розділена на етапи.
Управління якістю– складова частина загального управління. Тому етапи циклу Демінга (планування – здійснення – контроль – дія, що управляє) є функціями управління якістю.
Рис. 1.3. Круг Демінга
Функція планування є аналізом і обліком результатів вивчення ринків, ринкової інформації, коефіцієнта ефективності капітальних витрат, технічного рівня підприємства, ефективності контролю, очікуваної реалізації, передбачуваній собівартості і так далі Планування передбачає визначення очікуваного рівня якості продукції. Якість продукції при цьому має бути виражене в цифрових характеристиках, встановлених нормативами, технічними умовами і іншою технічною документацією.
Функція виконання є реалізацією запроектованої якості в готову продукцію. Вона передбачає конструкторське і технологічне проектування, визначення типу використовуваного устаткування, а також методів роботи, методів і методик контролю. Крім того, функція виконання передбачає навчання і стажування виконавців робіт. Все це в комплексі здійснюється в цілях збереження відповідності продукції технічним умовам і дотримання встановлених термінів.
Функція контролю є контролем якості процесів, матеріалів і готової продукції для забезпечення їх відповідності заданим характеристикам. Після надходження товару на ринок функція контролю реалізується в цілях визначення реакції ринку на запропонований товар. Залежно від можливості або неможливості реалізувати товари відповідно до плану збуту можна скласти висновок про задані і необхідні характеристики їх якості.
Функція дій, що коректують, має на увазі вживання заходів по реалізації продукції і проведення заходів щодо технічного обслуговування (сервісу). Крім того, до неї відносяться аналіз інформації про якість реалізованого на ринку товару, виявлення можливостей поліпшення його якості, вивчення думки споживачів про якість товару для внесення необхідних змін до процессу виробництва. Інформація про якість реалізованого товару враховується при подальшому його проектуванні.
Джозеф Джуран так само, як і Едвард Демінг, є одним з основоположників менеджменту якості. По концепції Джурана, якістю можна управляти за допомогою трьох процесів (рис. 1.4).
1. Планування якості. Планування покликане встановити і документально оформити необхідні характеристики продукції і процесів.
2. Регулювання якості. Регулювання якості направлене на виправлення встановлених відхилень від необхідних характеристик і накопичення інформації для поліпшення якості.
3. Поліпшення якості. Поліпшення якості полягає у вирішенні проблем, що приводять до появи браку, постійному підвищенні ефективності виробництва.
Рис. 1.4. Структура трилогії Джурана
Японський учений в області статистики Тагучи (нагороджений премією Демінга) першим застосував процес поліпшення якості при плануванні продукції, так зване невиробниче регулювання якості. Даний підхід має три складові:
1) системне проектування;
2) проектування параметрів;
3) проектування допустимих відхилень [13].
Для графічної ілюстрації основних етапів розвитку систем якості використана фігура - "Знак якості" (рис. 1.5).
На зображеній на рис. 1.1. "Зірці якості" дві верхні границі - її "дах". Ліва площина "даху" - це система мотивації якісної роботи, права - система навчання персоналу. Ліва бічна грань зображує систему взаємин з постачальниками, права бічна грань - систему взаємин зі споживачами. У центрі зірки показуємо, які цілі переслідують і, у випадку успіху, досягають створювані системи, а унизу вказуємо час, коли та чи інша система була чітко сформульована в документах чи книгах, статтях (для конкретної системи якості) [15].
Рис. 1.5. Зірка якості
Отже, для того, щоб та чи інша спроектована і документована система якості, що включає керування процесами, заробила, потрібно:
а) використовувати засоби мотивації для персоналу;
б) навчати його як по професійних питаннях, так і з питань менеджменту якості;
в) вибудувати правильні відносини зі споживачами;
г) навчитися так керувати постачальниками, щоб вчасно одержувати від них необхідну продукцію заздалегідь установленої якості.
В історії розвитку документованих систем якості, мотивації, навчання і партнерських відносин можна виділити п'ять етапів і представити їх у виді п'яти зірок якості.
1. Перша зірка відповідає початковим етапам системного підходу, коли з'явилася перша система – система Тейлора (1905 р.). Вона установлювала вимоги до якості виробів у виді полів чи допусків визначених шаблонів, набудованих на верхню і нижню границі допусків, – прохідні і непрохідні калібри.
2. Друга зірка. Система Тейлора дала чудовий механізм керування якістю кожного конкретного виробу (деталь, складальна одиниця), однак виробництво – це процеси. І незабаром стало ясно, що керувати треба процесами.
3. Третя зірка. У 50-і роки була висунута концепція тотального (загального) керування якістю - TQC. Її автором був американський вчений А. Фейгенбаум. Системи TQC розвивалися в Японії з великим акцентом на застосування статистичних методів і залучення персоналу в роботу кружків якості. Самі японці довгий час підкреслювали, що вони використовують підхід TQSC, де S - Statіstіcal (статистичний).
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 246 | Нарушение авторских прав