Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відносини приватизації

Читайте также:
  1. Взаємовідносини домовика з людиною
  2. Відносини власності
  3. ЕКОЛОГІЧНІ ВІДНОСИНИ
  4. ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ
  5. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.
  6. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.

1 Згідно Із статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів Ук­
раїни від 20 05 93 № 57-93 «Про приватизацію цілісних
майнових комплексів державних підприємств та їхніх
структурних підрозділів, зданих в оренду» рішення про
приватизацію цілісних майнових комплексів, зданих в
оренду з правом викупу, приймаються державними органа­
ми приватизації, якщо на це є згода орендаря В Інших ви­
падках, тобто коли об'єктом оренди не є цілісний майновий
комплекс, відповідне рішення приймається органом прива­
тизації без згоди орендаря Названий Декрет Кабінету
Міністрів України, встановлюючи можливість прийняття
рішення про приватизацію зданого в оренду цілісного май­
нового комплексу лише за згодою орендаря, виходив з того,
що у протилежному випадку це означало б дострокове
розірвання договору оренди з підстав, не передбачених чин­
ним законодавством

[п 1 Листа від 05 1093 р № 01 8/1076 «Про деякі питання прак­тики застосування чинного законодавства при вирішенні спорів»]

2 Реєстрація товариства покупців (стаття 8 Закону Ук­
раїни «Про приватизацію майна державних підприємств») не
виключає необхідності подачі покупцем - юридичною особою
до відповідного органу приватизації заяви про приватизацію
згідно з п 4 ст 7 Закону України «Про приватизацію невели­
ких державних підприємств (малу приватизацію)»

[п 8 1 Листа від 07 04 94р JV° 01-8/237 «Про деякі питання засто­сування чинного законодавства при вирішенні спорів»]

3 Відповідно до статті 11 Закону України «Про привати­
зацію невеликих державних підприємств (малу привати­
зацію)» однією з умов викупу об'єктів малої приватизації
працівниками цих об'єктів є подача заяви про приватизацію не
пізніше як через 15 днів з дня опублікування переліку об'єктів,
що підлягають приватизації шляхом викупу Тільки у випад­
ках, коли покупці не подали заяви на приватизацію у встанов­
лений термін, об'єкт може бути проданий на аукціоні, за кон­
курсом

[п 8 2 Листа від 07 04 94р № 01-8/237 «Про деякі питання засто­сування чинного законодавства при вирішенні спорів»]


4. Згідно з п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію не­
великих державних підприємств (малу приватизацію)» орган
приватизації може відмовити покупцям у приватизації у ви­
падку, коли місцева Рада народних депутатів не затвердила
відповідного переліку підприємств.

[п.8.3 Листа від 07.04.94 р. № 01-8/237 «Про деякі питання засто­сування чинного законодавства при вирішенні спорів»].

5. Встановлений статтею 20 Закону України «Про привати­
зацію майна невеликих державних підприємств (малу прива­
тизацію)» строк є присічним і до нього не можуть застосовува­
тись правила щодо перебігу та поновлення строків позовної
давності. Цей строк встановлено для визнання недійсними
угод, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону, кон­
курсу, тому він не стосується договору купівлі-продажу
об'єкта приватизації, що укладається за результатами
аукціону, конкурсу. Щодо визнання недійсними таких дого­
ворів повинні застосовуватись загальні правила, встановлені
нормами глави 3 Цивільного кодексу України.

[п.З Листа від 26.06.95р. № 01-8/453 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

6. У Відомостях Верховної Ради України № 24, 1994 року,
ст. 183, опубліковано Закон України «Про внесення змін до
Закону України «Про приватизацію майна державних
підприємств», в якому друге речення частини другої статті 8
Закону викладене в такій редакції: «За умови, що товариство
покупців об'єднує більш як 50 відсотків працюючих, воно ко­
ристується пріоритетним правом у виборі способу привати­
зації, крім випадків, щодо яких встановлені обмеження зако­
нами України». 13 травня 1994 року газета «Голос України»,
яка є офіційним органом Верховної Ради України, надрукува­
ла уточнення до Закону України «Про внесення змін до Зако­
ну України «Про приватизацію майна державних
підприємств», в якому друге речення частини другої статті 8
викладено так: «При цьому товариство покупців повинно
об'єднувати більше 50 відсотків працюючих на підприємстві
(у структурному підрозділі)». У зв'язку із суттєвими
розбіжностями у текстах, які мають принципове значення для
вирішення спорів, Вищий арбітражний суд України звернувся


з відповідним запитом до Верховної Ради України. Контроль­на комісія Верховної Ради України з питань приватизації лис­том від 14.03.96 № 06-24/9-132 повідомила, що при вирішенні спорів, пов'язаних з приватизацією майна державних підприємств, слід керуватись статтею 8 у редакції, вміщеній у Відомостях Верховної Ради України, оскільки надруковане в газеті уточнення Верховною Радою України не приймалось.

[Лист від 21.03.96р. № 01-8/120 «Про редакцію частини 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»-].

1. Пунктом 2 статті 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено місячний строк для подання заяв про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Що ж до за­яви про визнання недійсним рішення органу приватизації про затвердження протоколу конкурсної комісії, то строк подання її названою статтею не обмежується.

[п.4.1 Листа від 10.06.96 р. № 01-8/207 «Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

8. Угоди, укладені за результатами конкурсу, можуть визна­
ватися недійсними з підстав, передбачених статтею 22 Закону
України «Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)», а також за правилами гла­
ви 3 Цивільного кодексу України. Відсутність рішення органу
приватизації про затвердження протоколу конкурсної комісії
не може бути підставою для визнання недійсним договору
купівлі-продажу, укладеного між органом приватизації і по­
купцем, оскільки укладання такого договору фактично є зго­
дою продавця з результатами конкурсу. Крім того, рішення ор­
гану приватизації про затвердження протоколу конкурсної
комісії є актом ненормативного характеру.

[п.4.1 Листа від 10.06.96 р. № 01-8/207 «Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

9. Стаття II Указу Президента України від 30.12.94 р. № 827
«Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в
Україні» не ставить право товариства покупців на одержання
10 % коштів, що надійшли за проданий об'єкт малої привати­
зації, у залежність від форми оплати придбаного об'єкта.


У відповідності зтгунктом 3 статті 1 Закону України «Про при­ватизаційні папери» одним із обов'язкових реквізитів прива­тизаційного паперу є його номінальне значення у вартісному (тобто грошовому) обчисленні. Отже, належні товариству по­купців 10 % коштів, одержаних за проданий об'єкт, обчислю­ються, виходячи з загальної ціни продажу у грошовому вира­женні, включаючи і вартість вкладених приватизаційних па­перів у їх номінальному значенні.

[п.1.1 Інформаційного листа від 01.07.96р. № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавст­ва при вирішенні спорів»].

10. Частиною другою статті II названого вище Указу Прези­
дента України передбачено право товариства покупців, яке не
стало переможцем аукціону або конкурсу, одержати 10 % з ціни
продажу об'єкта з відповідного позабюджетного фонду привати­
зації або з рахунку орендодавця приміщення (бюджету місцево­
го самоврядування), а не від покупця. Тому та обставина, що по­
купець не розрахувався за придбаний об'єкт малої приватизації,
не повинна ущемляти майнові інтереси товариства покупців.

[п. 1.2 Інформаційного листа від 01.07.96р. № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавст­ва при вирішенні спорів»].

11. Пунктом 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України
від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і
валютного контролю» валютою України визнається єдиний за­
конний засіб платежу на території України, який приймається
без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. У
відповідності зі статтею 2 Указу Президента України від
07.11.92 р. № 549/92 «Про реформу грошової системи Ук­
раїни» такими засобами платежу є український (тобто
національний) карбованець, представником якого виступає ку­
пон Національного банку України. Отже, національною валю­
тою України до Указу Президента від 25.08.96 р. «Про грошову
реформу в Україні» був український карбованець. Закон Ук­
раїни «Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)» було прийнято до введення в обіг ук­
раїнського карбованця як єдиного законного засобу платежу.

[п.10.2 Листа від 30.09.96 р. № 01-8/342 «Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].


12. Згідно з Законом України «Про особливості приватизації
майна в агропромисловому комплексі» приватизації підлягають
підприємства агропромислового комплексу, які перебувають у
загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки
Крим) та комунальній власності, для яких основним видом
діяльності є виробництво, переробка і реалізація сільськогоспо­
дарської продукції та продукції рибного і лісового господарства,
виконання робіт і надання послуг сільськогосподарським това­
ровиробникам. Перелік таких підприємств затверджений поста­
новою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 р. № 638 «Про
підприємства, що приватизуються з урахуванням особливостей,
визначених законодавством для агропромислового комплексу»
(зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету
Міністрів України від 17.09.96 р. № 1144).

[п.1 Листа від 18.03.97 р. ЛС° 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

13. На відміну від переліку способів приватизації, вміщеного у
статті 15 Закону України «Про приватизацію державного майна»,
підприємства агропромислового комплексу можуть приватизу­
ватись шляхом перетворення їх тільки або у колективні сільсько­
господарські підприємства, або у відкриті акціонерні товариства
в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів Ук­
раїни від 11.09.96 № 1099 «Про затвердження Порядку перетво­
рення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і
підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні
товариства». Отже підприємства агропромислового комплексу,
як правило, не можуть бути продані з аукціону або за конкурсом,
у тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів
чи вільно конвертованої валюти, а також приватизовані шляхом
викупу зданого в оренду майна або продажу державної частки
(акцій, паїв) у майні підприємства, що приватизується, на фон­
довій біржі чи в інший спосіб, що передбачає конкуренцію по­
купців. Рішення органу приватизації, яким визначений інший
ніж передбачено Законом України «Про особливості привати­
зації майна в агропромисловому комплексі» спосіб приватизації
підприємства агропромислового комплексу, не відповідатиме ви­
могам цього Закону.

[п.2 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].


14. У відповідності до статті 2, частини третьої статті 8 та стат­
ей 9,11, 13,14 і 15 Закону України «Про особливості приватизації
майна в агропромисловому комплексі» приватизація майна пе­
релічених у цих статтях підприємств здійснюється шляхом пере­
творення їх виключно у відкриті акціонерні товариства. Виняток
з цього правила складають ті з названих у статті 2 Закону України
«Про особливості приватизації майна в агропромисловому ком­
плексі» підприємства та підприємства зі змішаною формою влас­
ності, сума вартості майна яких є недостатньою для формування
статутного фонду відкритого акціонерного товариства (стаття 24
Закону України «Про господарські товариства»). Такі під­
приємства можуть приватизуватись шляхом викупу майна
працівниками цих підприємств і прирівняними до них особами
(частина третя статті 3 Закону) за власні кошти, приватизаційні і
компенсаційні сертифікати на умовах, передбачених статтею 3 За­
кону, або за кошти підприємств зі змішаною формою власності.

[п.З Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

15. Підприємства, зазначені у статтях 2, 13 і 15 Закону Ук­
раїни «Про особливості приватизації майна в агропромисло­
вому комплексі», які створені шляхом викупу зданого в орен­
ду державного майна, до набрання чинності Законом, підляга­
ють перетворенню у відкриті акціонерні товариства, якщо во­
ни мали або мають прямі договірні зв'язки з сільськогоспо­
дарськими товаровиробниками, що є для них постачальника­
ми сировини, споживачами робіт чи послуг.

[п.4 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

16. Приватизація майна підприємств, зазначених у статті
11 Закону України «Про особливості приватизації майна в аг­
ропромисловому комплексі», здійснюється за погодженням з
Кабінетом Міністрів України. Перелік таких об'єктів наведе­
ний у додатку до Постанови Верховної Ради України від
10.07.96 р. № 291/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону
України «Про особливості приватизації майна в агропромис­
ловому комплексі» (з доповненням, внесеним Постановою
Верховної Ради України від 27.12.96 р. № 661/96-ВР).

[п.5 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].


17. Приватизація об'єктів незавершеного будівництва агро­
промислового комплексу, які не були приватизовані до на­
брання чинності Законом України «Про особливості привати­
зації майна в агропромисловому комплексі», має суттєву
відмінність від загальних правил приватизації, визначених
Указом Президента України від 14.10.93 р. № 456/93 «Про
приватизацію об'єктів незавершеного будівництва» (зі зміна­
ми і доповненнями, внесеними Указом Президента України
від 02.06.95 р. № 416/95). Ця відмінність полягає у тому, що
об'єкти незавершеного будівництва агропромислового ком­
плексу у відповідності зі статтею 17 Закону можуть передава­
тись органами приватизації сільськогосподарським під­
приємствам (у тому числі недержавним) для завершення їх
будівництва з наступним пріоритетним правом викупу
працівниками цих підприємств частки державного майна у за­
значених об'єктах.

[п.6 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

18. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про приватизацію
державного майна» інформація про приватизацію будь-якого
об'єкта повинна вміщувати, зокрема, умови його продажу. Та­
кою умовою щодо об'єкта незавершеного будівництва агро­
промислового комплексу є обов'язок потенційного покупця
добудувати об'єкт, після чого він набуває пріоритетного права
викупу частки державного майна у даному об'єкті.

[п.6 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

19. Оскільки стаття 17 Закону України «Про особливості
приватизації майна в агропромисловому комплексі» не но­
сить імперативного характеру, слід дійти висновку, що у разі,
коли жодне з сільськогосподарських підприємств після
опублікування переліку об'єктів незавершеного будівництва,
які підлягають приватизації (стаття 19 Закону України «Про
приватизацію державного майна» та пункт 1 статті 7 Закону
України про малу приватизацію), протягом тридцяти днів з
дня опублікування переліку не звернеться з відповідною за­
явою до органу приватизації, останній, керуючись частиною
другою статті 4 названого вище Указу Президента України від
14.10.93 р. № 456/93 (в редакції Указу від 02.06.95 № 416/95),


ЗМ



вправі прийняти рішення про продаж цього об'єкта з аукціону або за конкурсом на- загальних підставах, тобто без вимоги щодо завершення будівництва.

[п.6 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

20. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про особливості
приватизації майна в агропромисловому комплексі» наявні у
державних підприємств агропромислового комплексу (крім
перелічених у статті 14 Закону) об'єкти соціально-побутово­
го призначення, інженерні мережі та споруди комунального
господарства, у тому числі і побудовані за кошти фонду
соціального розвитку, приватизації разом з майном
підприємства не підлягають. Ці об'єкти за згодою власників
підприємств передаються органами приватизації у комуналь­
ну власність, а заклади фізкультурно-спортивного призна­
чення - сільським спортивним товариствам. Таким чином, за­
значені у частині першій статті 19 Закону об'єкти не зміню­
ють своєї приналежності, тобто залишаються власністю дер­
жави у формі комунальної власності.

[п.7 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

21. Однією з особливостей приватизації майна агропромис­
лового комплексу є те, що на відміну від вимог пункту 4 статті
10 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення
аудиту в процесі приватизації радгоспів та інших державних
сільськогосподарських підприємств визнано не обов'язковим
(стаття 24 Закону України «Про особливості приватизації
майна в агропромисловому комплексі»). Отже, у випадках
приватизації підприємств інших форм власності їх аудит про­
водиться на загальних підставах.

[п.8 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

22. У відповідності зі статтею 5 Закону України «Про
особливості приватизації майна в агропромисловому ком­
плексі» рішення щодо майбутньої організаційної форми
підприємства, що приватизується, - колективне під­
приємство або відкрите акціонерне товариство - прийма­
ють загальні збори працівників (збори уповноважених). За
відсутності згоди загальних зборів (зборів уповноважених)


відкритого акціонерного товариства орган приватизації не вправі самостійно визначити майбутню організаційну фор­му підприємства, що приватизується.

[п.9 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].

23. Згідно з пунктом 1 статті 20 Закону України «Про при­
ватизацію невеликих державних підприємств (малу прива­
тизацію)» конкурс може бути припинено або об'єкт привати­
зації знімається з конкурсного відбору в разі істотних пору­
шень правил оголошення і проведення конкурсу, передбаче­
них цим Законом (наприклад, якщо на конкурс подано заяву
лише одним покупцем замість двох, як цього вимагає пункт 1
статті 16 названого Закону). Припинення конкурсу або знят­
тя об'єкта приватизації з конкурсного відбору до компетенції
арбітражного суду не належить. У разі якщо конкурсна
комісія, незважаючи на наявність істотних порушень правил
оголошення і проведення конкурсу, прийняла рішення про
продаж об'єкта, орган приватизації вправі не затверджувати
протокол засідання конкурсної комісії як такий, що супере­
чить вимогам чинного законодавства і тому не породжує
будь-яких правових наслідків для учасників конкурсу. І
тільки якщо орган приватизації затвердив такий протокол,
учасник конкурсу або і сам орган приватизації на підставі
пункту 2 статті 20 згаданого Закону вправі звернутись до
арбітражного суду з заявою про визнання недійсною угоди,
укладеної за результатами конкурсу.

[п.1.1 Листа від 15.05.97р. № 01-8/167 Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

24. Оскільки укладення договору купівлі-продажу об'єкта
приватизації за конкурсом неможливе без затвердження орга­
ном приватизації результатів конкурсу, (стаття 18 Закону Ук­
раїни «Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)», у разі відмови органу приватизації за­
твердити протокол конкурсної комісії і укласти договір
купівлі-продажу об'єкта приватизації з покупцем останній
вправі звернутись за захистом своїх законних інтересів до
арбітражного суду на загальних підставах (стаття ЗО Закону
України «Про приватизацію майна державних підприємств»).


32-2.304



Вирішуючи такий спір, арбітражний суд повинен звернути увагу на обгрунтованість відмови органу приватизації затвер­дити протокол конкурсної комісії.

[п.1.2 Листа від 15.05.92Р- № 01-8/167 «Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

25. Передбачений частиною другою статті 20 Закону Ук­
раїни «Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)» місячний строк для подання заяв про
визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі,
встановлено, по-перше, для певного кола суб'єктів пра­
вовідносин, пов'язаних з приватизацією (учасників аукціону,
конкурсу та органів приватизації), по-друге, виключно щодо
тих випадків, які наведені у частині першій цієї статті. Позов
про визнання укладеної на аукціоні, конкурсі угоди недійсною
може бути поданий іншою особою та/або з інших підстав, ніж
зазначені у статті 20 названого Закону.

[п.8Листа від 24.11.97р. № 01-8/452 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

26. Приватизація об'єктів електроенергетики здійснюється
відповідно до законодавства України про приватизацію, але з
урахуванням особливостей, визначених Законом. Зокрема, у
разі приватизації об'єктів електроенергетики Кабінет
Міністрів України за поданням Фонду державного майна Ук­
раїни приймає рішення про закріплення у державній влас­
ності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі
об'єктів електроенергетики. Окрім того, не підлягає привати­
зації майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної
системи України та централізоване диспетчерське (оператив­
но-технологічне) управління, магістральні і міждержавні еле­
ктричні мережі, а також майно наукових установ загальнодер­
жавного значення (частина третя і четверта статті 6 Закону
України «Про електроенергетику»).

[Лист від 25.02.98р. № 01-8/73 Про Закон України «Яро електро­енергетику»].

27. Відповідно до пункту 2 статті 20 Закону України «Про
приватизацію державного майна» у разі приватизації об'єкта
шляхом викупу оцінка його вартості здійснюється експертним


шляхом або способом, що враховує потенційну прибутковість. Згідно з пунктом 6 Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96 р. № 961, державний орган приватизації вправі самостійно обирати метод визначення вартості майна -за масовою чи експертною оцінкою. У випадку, якщо покупці, зокрема трудовий колектив підприємства, майно якого прива­тизується, не погоджуються з планом приватизації, який пе­редбачає початкову ціну об'єкта приватизації, арбітражному суду слід керуватися статтею 14 Закону України «Про прива­тизацію державного майна».

[п.6 Листа від 10.03.98 р. № 01-8/91 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

28. Частиною другою пункту 6 статті 17 Закону про малу
приватизацію передбачено, що протокол аукціону підпи­
сується ліцитатором як уповноваженим представником орга­
ну приватизації-продавця (пункт 1 статті 17 цього Закону) і
покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.
Оскільки відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України
дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну
або припинення цивільних прав чи обов'язків, визнаються
угодами, можна дійти висновку, що підписання протоколу
аукціону обома сторонами також слід вважати укладенням ни­
ми угоди. У такому випадку орган приватизації, не згодний з
результатами аукціону, повинен згідно з пунктом 2 статті 20
Закону про малу приватизацію порушувати питання про виз­
нання угоди недійсною з підстав, зазначених у пункті 1 цієї ж
статті, а не скасовувати результати аукціону своїм наказом чи
розпорядженням.

[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про ре­зультати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].

29. Орган приватизації не вправі був анулювати результати
аукціону, але має право звернутися до арбітражного суду із за­
явою про визнання недійсним протоколу цього аукціону як
укладеної угоди.

[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про ре­зультати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].


30. Арбітражний суд не має повноважень щодо визначення
способу приватизації.

[Лист від 06.04.98 р~№ 05-2/99 «Про надіслання довідки про ре­зультати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].

31. Закон України про малу приватизацію та стаття 162
Цивільного кодексу України не надають продавцю права
односторонньої відмови від виконання зобов'язання за до­
говором.

[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про ре­зультати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].

32. Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про
приватизацію державного майна» (аналогічна норма містила­
ся і у попередній редакції цього Закону) контрольні комісії,
утворені місцевою радою, створюються лише для забезпечен­
ня контролю за ходом приватизації. Питання ж про способи
приватизації вирішує виключно власник майна.

[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про ре­зультати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].

33. Згідно з пунктом 7 Порядку створення та реєстрації
товариства покупців у процесі приватизації, затвердженого
наказом Фонду державного майна України від 25.05.93
№ 235, товариство покупців, створене з метою придбання
об'єктів приватизації, припиняє свою діяльність після до­
сягнення поставленої мети. У разі якщо договорами, укла­
деними між відділенням Фонду державного майна України
і товариствами покупців, було передбачено обов'язок ос­
танніх щодо внесення інвестицій і такий обов'язок не вико­
нано, то мету діяльності відповідного товариства не можна
вважати досягнутою, а його діяльність - припиненою. От­
же, таке товариство покупців може бути відповідачем у
справі за позовом відділення Фонду державного майна Ук­
раїни. Що ж до відповідальності покупця за невиконання
умов договору купівлі-продажу в частині внесення інвес­
тицій, передбаченої пунктом 5 статті 29 Закону України
«Про приватизацію державного майна», то вона застосо­
вується протягом усього періоду чинності такого договору


з урахуванням строків позовної давності (статті 71 і 72 Цивільного кодексу України), які обчислюються з дати, ко­ли інвестиції повинні були бути внесені.

[п.2 Листа від 17.08.98р. № 01-8/314 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

34. Згідно з пунктом 5.1.19 статті 5 Закону України «Про
податок на додану вартість» (в редакції від 26.09.97) від цього
виду оподаткування звільнено операції з приватизації держав­
ного майна в обмін на приватизаційні папери або компен­
саційні сертифікати, а також з безоплатної приватизації жит­
лового фонду, присадибних земельних ділянок та земельних
паїв. Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про
приватизацію державного майна» продаж майна, що є у кому­
нальній власності, здійснюють органи, створювані місцевими
радами, які згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про
податок на додану вартість» є платниками цього податку (див.
також пункт 1.4 цієї статті).

[п.1.1 Листа від 29.01.99р. № 01-8/46 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

35. Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства
оборони України, узгодженим з Міністерством економіки Ук­
раїни, затверджує перелік військового майна, яке не підлягає
приватизації (частина третя статті 1 Закону України «Про гос­
подарську діяльність у Збройних Силах України»).

[пЗ Листа від 11.11.99 р. № 01-8/531 «Про Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»].

36. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації може
бути розірваний, якщо його умови щодо внесення інвес­
тицій не виконані. Порядок оформлення угод приватизації
регламентовано статтею 27 Закону України «Про привати­
зацію державного майна», пунктом 2 якої передбачено, що
умова про внесення інвестицій виключно у грошовій
формі, їх розміри та строки є обов'язковою для договору
купівлі-продажу. Пунктом 5 цієї ж норми встановлено, що
на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може
бути розірвано або визнано недійсним за рішенням
арбітражного суду в разі невиконання іншою стороною зо­
бов'язань, передбачених цим договором, у визначені стро-


ки Закон не ставить застосування відповідних санкцій у залежність від тієї обставини, чи зазначені вони у договорі кушвлі-продажу

[п 1 Листа від 28 04 2000 р № 01-8/188 «Про деякі питання прак тики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]

37 Договір кушвлі-продажу пакетів акцій може бути
визнано недійсним у разі невиконання покупцем умов дого­
вору щодо порядку відчуження пакету акцій та розрахунків
за них

[п 3 Листа від 28 04 2000 р № 01 8/188 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]

38 За пропозицією однієї Із сторін ціна об'єкта привати­
зації під час укладання договору кушвлі-продажу майна може
бути збільшена з урахуванням податку на додану вартість

[п 4 Листа від 28 04 2000 р №01 8/188 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]

39 Внесення до договору кушвлі-продажу пакета акцій
відкритого акціонерного товариства змін у частині умов Інве­
стування, у тому числі щодо розміру сум, строків та напрямку
Інвестування, здійснюється виключно за угодою сторін

[п 6 Оглядового листа від 22 09 2000 р № 01-8/516 «Про практи ку вирішення окремих категорій спорів»]

40 Відсутність згоди Фонду державного майна України на пе­
ревід боржником свого боргу за договором купівлі-продажу паке­
та акцій на Іншу особу є підставою для визнання укладеного до­
говору недійсним як такого, що не відповідає вимогам закону

[п 2 1 Оглядового листа від 04 12 2000 р № 01-8/719 «Про де які питання практики вирішення спорів, пов'язаних j функціону­ванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колегії Ви­щого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, по станов)»]

41 Укладення Фондом майна Автономної Республіки
Крим від свого Імені договору купівлі-продажу пакета акцій,


що є об'єктом загальнодержавної власності, за наявності відповідних повноважень, наданих Фондом державного майна України, є правомірним

[п 2 2 Оглядового листа від 04 122000 р № 01-8/719 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]

42 У здійсненні продажу пакета акцій відкритого акціонерно­
го товариства за конкурсом невиконання покупцем умов участі у
конкурсі є підставою для визнання недійсним договору кушвлі-
продажу пакета акцій, укладеного за результатами конкурсу

[п23 Оглядового листа від 04 12 2000 р № 01-8/719 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]

43 Здійснення повноважень власника державного майна у
процесі приватизації покладено на державні органи привати­
зації (пункт 3 статті 7 Закону України «Про приватизацію дер­
жавного майна») Разом з тим, слід мати на увазі, що обсяг
відповідних повноважень не може виходити за межі, визначені
правовими актами, які регулюють діяльність згаданих органів,
а саме Тимчасовим положенням про Фонд державного майна
України, положеннями про регіональні відділення цього Фон­
ду та законами України про приватизацію державного майна
Зокрема, органи приватизації не вправі на власний розсуд
здійснювати перерозподіл майна між підприємствами

[п 12 Листа від 31 012001 р № 01-8/98 «Про деякі приписи зако­нодавства, яке регулює питання, пов'язані Із здійсненням права влас­ності та його захистом»]

44 Чинне законодавство, у тому числі Цивільний кодекс
України, Закони України «Про власність», «Про підприємства
в Україні», «Про господарські товариства», «Про приватизацію
державного майна» тощо, не ставить можливість звернення
стягнення на майно підприємства-боржника за рішенням суду
у залежність від тієї обставини, чи належить відповідне
підприємство до об'єктів, що не підлягають приватизації

[п 2 Інформаційного листа від 20 04 2001 р № 01-8/480 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавст­ва у вирішенні спорів»]


45. Нормативно-правові акти з питань приватизації, у тому
числі видані Фондом Державного майна України, застосову­
ються у вирішенні пов'язаних з приватизацією спорів, якщо
вони відповідають вимогам законів з питань приватизації.

[п. 1 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

46. До відносин приватизації застосовується законодавст­
во, чинне на момент виникнення цих відносин.

[п. 1 Листа від 25.04.2001 р. № 01 -8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

47. Відповідно до частини другої статті 1 Закону про малу
приватизацію до не врегульованих ним відносин з привати­
зації невеликих державних підприємств застосовуються нор­
ми Закону. Згідно зі статтею ЗО Закону України «Про привати­
зацію державного майна» спори, що виникають у процесі при­
ватизації, вирішуються в установленому порядку судом або
арбітражним судом відповідно до їх компетенції.

[п.2 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

48. Коло суб'єктів приватизації визначено статтею 6 Зако­
ну України «Про приватизацію державного майна», згідно з
якою цими суб'єктами є: державні органи приватизації, по­
купці (їх представники) та посередники. Перелік осіб, які мо­
жуть бути покупцями, наведено у статті 8 Закону.

[п.З Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

49. Абзацом четвертим частини другої статті 5 Закону про
малу приватизацію з числа осіб, що можуть бути покупцями,
виключено тих, яким законодавством заборонено займатися
підприємницькою діяльністю (стаття 2 Закону України «Про
підприємництво»). Стаття 5 Закону про малу приватизацію не
передбачає також участі посередників у малій приватизації.

[п.З Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].


50. Здійснення приватизації державного майна покладено
на органи, перелік яких наведено у частинах першій, шостій і
сьомій статті 7 Закону України «Про приватизацію державно­
го майна». Такими органами є: Фонд державного майна Ук­
раїни, його регіональні відділення та представництва - щодо
майна, яке є державною власністю; органи приватизації в Ав­
тономній Республіці Крим - щодо майна, яке є у власності Ав­
тономної Республіки Крим згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 14.04.94 № 238 «Про розмежування дер­
жавного майна України між загальнодержавною власністю та
власністю Автономної Республіки Крим». Названі органи
складають єдину систему державних органів приватизації в
Україні, повноваження яких визначено частиною третьою
статті 7 Закону. До компетенції цих органів віднесено, зокре­
ма, продаж державного майна у процесі його приватизації.

[п.4 Листа від 25.04.2001 р.01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

51. Закон України «Про приватизацію державного майна»
не надає державним органам приватизації права делегувати
свої повноваження будь-якому іншому органу, тому договори
купівлі-продажу, укладені іншим, ніж державний орган прива­
тизації, продавцем, повинні визнаватись недійсними на
підставі статті 48 Цивільного кодексу України.

[п.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

52. Продаж майна, яке перебуває у комунальній власності
здійснюється органами, створюваними відповідними місцеви­
ми радами та їм підпорядкованими, підзвітними і підконт­
рольними (частина сьома статті 7 Закону України «Про прива­
тизацію державного майна»).

[п.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

53. Перелік об'єктів державної власності, що підлягають
приватизації, визначено частиною першою статті 5 Закону
«Про приватизацію державного майна». Разом з тим, у частині
другій цієї ж статті визначено об'єкти, які не підлягають при-


ватизацп у зв язку з їх загальнодержавним значенням, а також передбачено, що не підлягають приватизації казенні підприємства. Вирішуючи питання про належність конкрет­ного об'єкта до одного з відповідних переліків, арбітражні су­ди повинні виходити також з вимог Закону України «Про пе­релік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та Постанови Верховної Ради України від 10.07.96 р. № 291/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромис­ловому комплексі», якою, зокрема, затверджено Перелік дер­жавних підприємств та організацій агропромислового ком­плексу, приватизація майна яких здійснюється за погоджен­ням з Кабінетом Міністрів України (з подальшими змінами). [п.5 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

54. На підставі частини четвертої статті 12 Закону Ук­
раїни «Про приватизацію державного майна» та частини шо­
стої статті 7 Закону про малу приватизацію з моменту прий­
няття рішення про приватизацію майна державного
підприємства стосовно цього підприємства припиняється
чинність окремих норм Закону України «Про підприємства в
Україні». Такі підприємства не вправі без дозволу органу
приватизації укладати угоди купівлі-продажу, передачі,
обміну, здачі в оренду майна, що знаходиться у віданні
підприємства, надавати це майно безоплатно, списувати йо­
го, випускати та придбавати цінні папери, надавати та одер­
жувати певного розміру кредити. Укладені у цей період
підприємством всупереч вимогам названих норм угоди по­
винні визнаватись недійсними як такі, що не відповідають за­
кону (стаття 48 Цивільного кодексу України).

[п.6 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

55. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про приватизацію
державного майна» ініціатива щодо приватизації певного
об'єкта може виходити як від органів приватизації, так і від по­
купців, що визнаються такими відповідно до статті 8 Закону.
Відмова у приватизації припустима лише з підстав, визначе-


них частиною третьою статті 12 Закону та абзацом другим ча­стини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію. Акти ор­ганів приватизації про відмову у приватизації можуть визна­ватись недійсними на загальних підставах за заявами заінтере­сованих осіб.

[п. 7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

56. У разі ухилення державного органу приватизації від
розгляду заяви про приватизацію особа, заяву якої не розгля­
нуто у встановлений законом строк, не позбавлена права звер­
нутись до арбітражного суду з заявою про спонукання держав­
ного органу приватизації прийняти належне рішення.

[п. 7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

57. Арбітражним судам слід мати на увазі рішення Кон­
ституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп, яким
передбачено таке. Положення частин першої, третьої статті
7 Закону про малу приватизацію щодо ініціативи покупців
про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що
підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця
пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта
малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема, шляхом
викупу. Пропозиція покупця щодо способу приватизації
підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не
є обов'язковою для органів, які визначають або затверджу­
ють переліки об'єктів малої приватизації, за винятком ви­
падків, передбачених статтею 11 Закону про малу привати­
зацію та іншими законами.

[п.7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

58. Положення частини п'ятої статті 7 Закону про малу
приватизацію слід розуміти так, що органи приватизації зо­
бов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі
відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у
приватизації, включити конкретне підприємство до переліку
об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб,


або прийняти рішення про відмову в приватизації. Включен­ня підприємства до іншого,/ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації не може розглядатися як відмова у при­ватизації.

[п. 7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

59. Вичерпний перелік способів приватизації державного
майна визначено статтею 15 Закону України «Про привати­
зацію державного майна», статтею 3 Закону про малу привати­
зацію, відповідними статтями Закону про особливості прива­
тизації майна в агропромисловому комплексі та Програмою.

[п.8 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

60. Пунктом 51 розділу IX Державної програми привати­
зації на 2000 - 2002 роки (затверджена Законом України від
18.05.2000 р. № 1723-ІП) передбачено право пріоритетного
(пільгового) викупу орендарем орендованого державного май­
на (будівлі, споруди, приміщення) за умови здійснення ним за
рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремле-
ного поліпшення (капітального ремонту тощо) вартістю не
менше 25 % залишкової вартості будівлі (споруди, приміщен­
ня). У випадку якщо залишкова вартість такого поліпшення
менша 25 % (поточний ремонт), орендована будівля (споруда,
приміщення) приватизується на конкурентних засадах
(аукціон, конкурс), а орендар, який не став переможцем кон­
курсу, аукціону, одержує право на грошову компенсацію вар­
тості здійсненного поліпшення за рахунок коштів, отриманих
від продажу об'єкта приватизації. У випадку відмови держав­
ного органу приватизації сплатити орендареві таку компен­
сацію спірні питання щодо її стягнення можуть бути предме­
том судового розгляду. У разі здійснення поліпшення орендо­
ваного майна за власною ініціативою без погодження з орен­
додавцем орендар не набуває права пільгового викупу держав­
ного майна та втрачає право на відповідну грошову компен­
сацію незалежно від обсягу та вартості невідокремленого
поліпшення (абзац 3 частини другої статті 27 Закону України
«Про оренду державного та комунального майна»). Зазначене


І Іе стосується продажу об'єктів незавершеного будівництва шляхом некомерційного конкурсу з умовою завершення спо­рудження довгобудів.

[п.8 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

61. Здійснення приватизації способом, не передбаченим чин­
ним законодавством для даного об'єкта, є підставою для визнан­
ня угоди приватизації недійсною. Наприклад, якщо привати­
зація об'єкта оренди здійснюється не шляхом викупу орендова­
ного майна, цей об'єкт повинен бути виставлений на аукціон або
конкурс. Інші, неконкурентні способи продажу державного май­
на можуть застосовуватись лише щодо об'єктів, не проданих на
аукціоні, за конкурсом, і у порядку, передбаченому абзацом дру­
гим частини першої статті 21 Закону про малу приватизацію.

[п.8 Листа від 25.04.2001р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

62. Арбітражний суд, визнаючи недійсним акт відповідного
органу приватизації, не вправі своїм рішенням змінювати чи
скасовувати визначений згідно з законодавством спосіб при­
ватизації конкретного об'єкта. Вимоги заінтересованої особи
щодо зміни чи скасування способу приватизації розгляду
арбітражним судом не підлягають.

[п.8 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].

63. Одним із способів приватизації державного майна є викуп
його за договором оренди. Якщо договір оренди не припинив
свого існування (стаття 26 Закону України «Про оренду держав­
ного та комунального майна»), державний орган приватизації не
вправі приймати рішення про приватизацію цього майна іншим
крім викупу способом, а в разі прийняття такого рішення воно
повинно визнаватись недійсним за позовом заінтересованої осо­
би. Винятком з цього правила є відсутність заяви працівників
орендного підприємства на його приватизацію.

[п.9 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів законодавства про привати­зацію державного майна»].


64. Відповідно до частини дев'ятої статті 17 Закону України
«Про приватизацію державного майна» орендар має право на
викуп об'єкта оренди, якща це було передбачено договором
оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про
оренду державного та комунального майна». Якщо ж договір
оренди укладено після набрання чинності цим Законом або в до­
говорі, укладеному до набрання ним чинності, не передбачено
викуп об'єкта оренди, приватизація такого об'єкта здійснюється
відповідно до чинного законодавства (стаття 25 Закону України
«Про оренду державного та комунального майна»).

[п.9.1 Листа від 25.04.2001 p. № 01-8/50O «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

65. У випадках приватизації шляхом викупу орендного
підприємства як цілісного майнового комплексу укладення дого­
вору купівлі-продажу є обов'язковим, хоча б у договорі оренди і
було передбачено всі необхідні умови викупу, визначені абзацом
другим частини дев'ятої статті 17 Закону України «Про привати­
зацію державного майна» (частина перша статті 27 Закону).

[п.9.2 Листа від 25.04.2001 p. № 01-8/50O «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

66. Закон надає орендареві право відмовитись від викупу об'єкта
оренди (абзац третій частини дев'ятої статті 17 Закону України
«Про приватизацію державного майна»). Отже, якщо державний
орган приватизації включив такий об'єкт до переліку тих, що при­
ватизуються шляхом викупу, за відсутності згоди орендаря на при­
ватизацію, у тому числі шляхом викупу, арбітражний суд не пови­
нен зобов'язувати орендаря виконувати цю умову договору оренди.
Зі свого боку орендар, відмовившись від приватизації об'єкта орен­
ди, втрачає право ініціювати продовження строку дії договору орен­
ди після його закінчення (частина друга статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України від 15.12.92 № 9-92 «Про додаткове регулюван­
ня орендних відносин» з подальшими змінами та доповненнями).

[п.9.3 Листа від 25.04.2001 p. № 01-8/50O «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

67. З метою приватизації орендованого цілісного майново­
го комплексу державного підприємства, організації, їх струк-


турних підрозділів (крім невеликих державних підприємств) державні органи приватизації та орендарі можуть заснувати відкрите акціонерне товариство (частина перша статті 17 За­кону України «Про приватизацію державного майна»), яке підлягає державній реєстрації у встановленому законодавст­вом порядку. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, а товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря (частина третя статті 17 Закону).

[п.9.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

68. Якщо орендар відмовиться виступити засновником
акціонерного товариства, приватизація зданого в оренду май­
на здійснюється без його згоди шляхом продажу акцій (час­
ток, паїв), що належать державі у майні акціонерного товари­
ства (частина восьма статті 17 та стаття 18 Закону України
«Про приватизацію державного майна»). У цьому випадку до­
говір оренди зберігає чинність для нового власника привати­
зованого майна до кінця строку дії договору оренди.

[п.9.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

69. Порядок перетворення у процесі приватизації держав­
них, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою
власності у відкриті акціонерні товариства затверджено поста­
новою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 № 1099 (з по­
дальшими змінами і доповненнями).

[п.9.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

70. У вирішенні спорів, пов'язаних з продажем на аукціоні,
за конкурсом об'єктів незавершеного будівництва, що знахо­
дяться на балансі державних чи комунальних підприємств, не­
обхідно враховувати, що ці об'єкти входять до складу майнових
активів таких підприємств і можуть бути продані на умовах і в
порядку, передбаченому Законом про малу приватизацію.

[п.10 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

332-зм 513


71. Згідно з абзацом першим пункту 25 Методики оцінки
вартості майна під час приватизації, затвердженої постано­
вою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1554, акти
оцінки вартості майна, а також висновки експерта про
вартість оцінюваного майна, тобто вірогідної ціни продажу,
підлягають затвердженню керівником державного органу
приватизації у двомісячний термін з дати оцінки (крім ви­
падків, зазначених у підпункті 10 пункту 12 Методики). За­
тверджені у встановленому порядку акт оцінки або висновок
експерта можуть оспорюватись і визнаватись недійсними на
загальних підставах. У випадку порушення державним орга­
ном приватизації строку затвердження акта оцінки (виснов­
ку експерта) заінтересована сторона вправі звернутись з
відповідною заявою за підпорядкованістю.

[п.11 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

72. Термін дії акта оцінки майна (висновку експерта про
вартість оцінюваного майна та звіту про експертну оцінку)
обмежений двома місяцями з дня його затвердження; термін
дії висновку експерта та звіту експерта про експертну оцінку
оцінюваного майна для реєстрації статуту господарського то­
вариства, що створюється на базі державного майна, - 6
місяців від дати затвердження. В окремих випадках цей
термін може бути продовжений за рішенням державного ор­
гану приватизації, але не більш ніж на 3 місяці, або на строк,
необхідний для повторного проведення аукціону (конкурсу),
погодження у передбачених законодавством випадках умов
приватизації об'єкта з Кабінетом Міністрів України, іншими
органами виконавчої влади.

[п.11 Листа від 25.04.2001 p. № 01-S/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

73. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про приватизацію
державного майна» державний орган приватизації затверджує
склад комісії з приватизації і встановлює строк подання про­
екту плану приватизації. Відповідно до абзацу другого части­
ни другої статті 14 Закону до розробки проекту плану прива­
тизації може бути включено проект реорганізації об'єкта, у


якому передбачено створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.

[п. 12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

74. У вирішенні спорів, пов'язаних з реорганізацією
підприємств у процесі їх приватизації шляхом виділу структур­
них підрозділів і створення на їх основі самостійних під­
приємств, арбітражним судам доцільно враховувати таке. Згада­
на реорганізація може здійснюватись лише після прийняття
рішення про приватизацію підприємства (а не його структурно­
го підрозділу, перетворюваного у самостійне підприємство), у
тому числі і на підставі заявки трудового колективу структурно­
го підрозділу, поданої у порядку, передбаченому статтею 12 За­
кону України «Про приватизацію державного майна». Після
прийняття рішення про приватизацію підприємства у цілому
державний орган приватизації вправі здійснити реорганізацію
даного підприємства, у тому числі шляхом виділу з його складу
одного чи декількох структурних підрозділів, для чого не
потрібна згода всього трудового колективу підприємства.

[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

75. У разі виникнення спору, пов'язаного з перетворенням
структурних підрозділів державних чи комунальних
підприємств у відкриті акціонерні товариства, арбітражний
суд має врахувати, що таке перетворення здійснюється за
рішенням трудового колективу цього підрозділу і представни­
ка власника, тобто згода трудових колективів інших структур­
них підрозділів підприємства не потрібна.

/п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

76. Примусовий поділ господарюючого суб'єкта можливий
за умов, передбачених розділом 3 Положення про порядок
поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них струк­
турних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністер­
ства економіки України, Міністерства статистики України, Ан-
тимонопольного комітету України від 20.04.94 № 43/79/5, а са-


33*2-304



ме: можливості організаційного та/або територіального відо­кремлення структурного підрозділу; відсутності тісного техно­логічного зв'язку структурного підрозділу з підприємством; до­тримання вимог антимонопольного законодавства.

[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

77. Якщо рішення про заснування акціонерного товариства
на базі структурного підрозділу прийнято без дотримання цих
умов, воно може бути визнане недійсним арбітражним судом
на загальних підставах. Крім того, арбітражний суд може виз­
нати недійсними установчі документи такого акціонерного то­
вариства або рішення про його реєстрацію.

[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

78. Підприємства не позбавлені права на звернення до
арбітражного суду із заявами про визнання недійсними вида­
них у процесі підготовки до приватизації актів державних чи
інших органів щодо створення, реорганізації чи ліквідації
підприємств. До таких актів належать, зокрема, рішення про пе­
ретворення підприємства у відкрите акціонерне товариство, про
виділ зі складу підприємства структурних підрозділів, про ство­
рення на базі цих підрозділів самостійних підприємств тощо.

[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

79. Державні органи приватизації можуть звертатись до
арбітражного суду у справах, пов'язаних з захистом майнових
інтересів держави, у тому числі з заявами про визнання
недійсними актів державних чи інших органів, виданих з пи­
тань, які чинним законодавством віднесені до компетенції дер­
жавних органів приватизації.

[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

80. Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України
«Про приватизацію державного майна» проект плану привати­
зації, розроблений комісією з приватизації (статті 13 і 14 Закону),


та альтернативний проект плану, поданий трудовим колективом підприємства, майно якого приватизується (частина третя статті 14 Закону), розглядаються місцевими органами ФДМУ. План приватизації підлягає затвердженню цим органом і доведенню до заінтересованих осіб протягом 10 днів з дати одержання проектів. [п.13 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

81. Рішення про затвердження плану приватизації
відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про
приватизацію державного майна» може бути оскаржено у де­
сятиденний строк безпосередньо до ФДМУ чи Верховної Ра­
ди Автономної Республіки Крим незалежно від того, органом
якого рівня воно прийняте.

[п.13 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

82. Закон України «Про приватизацію державного майна»
не визначає терміну, з якого слід обчислювати зазначений у
частині п'ятій статті 14 цього Закону строк. Проте, оскільки
право оскарження рішення державного органу приватизації
надано заінтересованим особам, слід дійти висновку, що цей
строк повинен обчислюватись з дати одержання рішення
заінтересованою особою, а не з дати його прийняття.

[п.13.1 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

83. Недотримання порядку оскарження рішення про за­
твердження плану приватизації не позбавляє заінтересованих
осіб права звернутись за судовим захистом їх прав та інтересів
на загальних підставах.

[п. 13.1 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

84. Органам приватизації, створеним місцевими радами
(частина сьома статті 7 Закону України «Про приватизацію
державного майна»), не надано право затверджувати плани
приватизації. Отже, у випадку прийняття цими органами та­
кого рішення воно повинно бути визнано недійсним як таке,


що прийняте з перевищенням даним органом його компе­тенції. На зазначені рішення не поширюється порядок оскар­ження, передбачений частиною п'ятою статті 14 Закону.

[п.13.2 Листа від 25.04.2001 р.01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

85. Одним із способів приватизації державного майна,
визначених статтею 15 Закону України «Про приватизацію
державного майна», є продаж об'єктів приватизації на
аукціоні або за конкурсом, організацію і проведення яких
статтями 17 та 18 Закону про малу приватизацію покладено
на органи приватизації.

[п.14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].

86. Відповідно до статті 15 Закону України «Про привати­
зацію державного майна» продаж об'єктів приватизації на
аукціоні або за конкурсом здійснюється в порядку, встановлено­
му розділом IV Закону про малу приватизацію. Арбітражним су­
дам необхідно мати на увазі, що на аукціоні або за конкурсом не
можуть продаватись об'єкти, які підлягають приватизації шля­
хом викупу за договором оренди, крім випадків, коли працівни­
ки орендного підприємства не подали заявки на приватизацію.

[п.14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про прива­тизацію державного майна»].


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.067 сек.)