Читайте также:
|
Незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК).
Об'єктом цього злочину є передбачений законодавством порядок приватизації державного і комунального майна.
Предмет злочину – державне і комунальне майно.
Приватизація – це відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних чи юридичних осіб. Приватизація регулюється Законами України: „Про приватизацію державного майна” (в редакції від 26.06.2008 р.), „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (в редакції від 27.4.2007 р.) й іншими нормативно-правовими актами. Основні цілі, пріоритети та способи приватизації визначаються в Державній програмі приватизації, яка затверджується Верховною Радою України законом України один раз в три роки.
Заниження вартості майна означає визначення її способом, який взагалі не передбачений законами про приватизацію або, хоч і передбачений, але не має застосовуватися в конкретному випадку. Методика оцінки вартості майна в основному залежить від того, яке майно приватизується і яким способом.
Затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, є виключною компетенцією Верховної Ради України (п. 36 ст. 85 Конституції України). Він передбачений в ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а також Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 7 липня 1999 року.
Приватизація неправомочною особою означає приватизацію особою, яка за законодавством не може бути суб'єктом приватизації.
Цей злочин вважається закінченим з моменту переходу майна, що приватизується, до покупця – фізичної чи юридичної особи.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб'єктом злочину можуть бути працівники органів приватизації та інші особи.
У частині 2 ст. 233 КК встановлена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинені групою осіб за попередньою змовою. Великим розміром визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Покарання, за злочин: за ч. 1 ст. 233 КК – позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 223 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Незаконні дії щодо приватизаційних паперів (ст. 234 КК). Предмет цього злочину – приватизаційні папери. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 року приватизаційні папери – це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними. Предметом цього злочину є чужі приватизаційні папери.
Об'єктивна сторона цього злочину характеризується купівлею, продажем або іншою незаконною передачею чужих приватизаційних паперів (наприклад, використання для розрахунків або як заставу для забезпечення платежів підприємств), або розміщенням та іншими операціями з чужими приватизаційними документами без належного дозволу (наприклад, посередницька діяльність з приватизаційними паперами без ліцензії).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з передбачених у ст. 234 КК дій.
Суб'єктивна сторона злочину – умисел. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка не є власником приватизаційних паперів.
Частина 2 ст. 234 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235 КК, або організованою групою, або з використанням службового становища.
У частині 3 ст. 234 КК встановлена відповідальність за викрадення приватизаційних паперів.
Викрадення означає протиправне таємне або відкрите вилучення чужих приватизаційних паперів поза або всупереч волі особи, у якої вони знаходяться, і обертання їх на свою або інших осіб користь. Викрадення може бути поєднане із застосуванням фізичного або психічного насильства або без такого. Тобто викрадення охоплює всі ті способи вилучення майна, які характеризують крадіжку (ст. 185 КК), грабіж (ст. 186 КК) і розбій (ст. 187 КК). У разі застосування насильства, що згідно із законом карається більш суворим покаранням, вчинене необхідно додатково кваліфікувати за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи.
Протиправне заволодіння приватизаційними паперами шляхом обману, зловживання довірою або зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також їх привласнення чи розтрата кваліфікується як злочин проти власності (статті 190 і 191 КК).
Злочин вважається закінченим, якщо приватизаційні папери вилучені, а винний отримав можливість користуватися чи розпоряджатися ними.
Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел, що поєднаний з корисливим мотивом.
Суб'єкт злочину – будь-яка особа.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 234 КК – штраф від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 234 КК – позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, за ч. 3 ст. 234 КК – позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (ст. 235 КК). Предмет цього злочину – документи, необхідні для приватизації державного і комунального майна.
Об'єктивна сторона цього злочину характеризується поданням неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотриманням вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами.
Диспозиція ст. 235 КК є бланкетною і вимагає звернення до законів та інших нормативно-правових актів про приватизацію для визначення у кожному конкретному випадку переліку необхідних документів, що подаються покупцями майна, а також обов'язкових умов приватизації. Це, наприклад, зобов'язання, передбачені бізнес-планом, планом приватизації або умовами аукціону, конкурсу, викупу, які обов'язково включаються до договору купівлі-продажу майна, яке приватизується.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з указаних дій.
Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб'єкт злочину – будь-яка особа. За недотримання обов'язкових умов щодо приватизації несе відповідальність особа, яка зобов'язана їх дотримуватися згідно із законодавством про приватизацію.
Покарання за злочин: за ст. 235 КК – штраф від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.
ПРАКТИКУМ.
Задача № 1.
Чепас з допомогою виготовленого ним шрифту підробляв номери на білетах лотереї „Лото-забава”, по яких одержував виграші – всього в сумі 10 тис. грн.
Варіант 1. Чепас одержав вигриші на цю суму зі підробленими ним казначейськими зобов'язаннями.
Варіант 2. Він одержав ці гроші за підробленим акредитивом.
Кваліфікуйте дії Чепаса.
Задача № 2.
Машиніст Малінін в подвійній підлозі тепловоза кілька разів провозив з-за кордону диски для лазерних систем зчитування із записами порнографічного характеру, які продавав потім своїм знайомим та передавав на реалізацію приватному підприємцю Акулову. Всього Малініним було контрабандно ввезено в Україну дисків на суму 30 тис. грн., із них Акулов реалізував дисків на суму 21 тис. грн.
Як кваліфікувати дії Акулова?
Задача № 3.
Керівник філії банку Власов від окремих громадян приймав начебто на депозит великі суми іноземної валюти з виплатою відсотків, вдвічі більших, ніж за депозитними договорами, виплачував банк. Договори оформлялись від імені банку, на них проставлялась печатка філії банку. Одержання грошей ніякими документами, крім договорів, не підтверджувалось, депозитні рахунки не відкривались. Отримані кошти Власов надавав у кредит тіньовим структурам під більш високі відсотки, ніж виплачував „вкладникам”. На кредитних договорах також проставлялася печатка банку. Всього від своєї діяльності Власов протягом двох років одержав доход у сумі 400 тис. доларів США. Громадяни, які „вкладали” кошти на депозитні рахунки, і громадяни, які брали кошти в кредит, усвідомлювали, що кошти через касу філії банку не оприбутковувались.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Власова.
Задача № 4.
Без державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності зубні техніки медичних установ Швець і Ніколаєв за змовою між собою, а також самостійно систематично протягом чотирьох місяців за місцем своєї роботи виготовляли і там же або на квартирах клієнтів ставили за плату зубні коронки. Разом вони виготовили 28 зубних коронок (в тому числі 16 із золота клієнтів). Швець виготовив вісімнадцять коронок (в тому числі із золота клієнтів шість), а Ніколаєв – десять (всі з золота клієнтів). Вартість кожної коронки становила 2500 грн.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Швеця і Ніколаєва.
Задача № 5.
Карпенко з плодів свого саду та плодів, куплених у сусідів-садоводів, виробляв вино, яке продавав за цінами, що не перевищували роздрібних цін на аналогічний товар. Він же перевозив за плату пасажирів на власному автомобілі, який придбав за гроші, одержані від продажу вина. Спеціального дозволу на заняття такими видами діяльності Карпенко не брав. Усього Карпенком було реалізовано вина на 29 тис. грн., а від перевезення пасажирів він протягом року одержав 17 тис. грн.
Як кваліфікувати дії Карпенка?
Задача № 6.
Сторожук у себе вдома обладнав майстерню по ремонту радіотелевізійної апаратури, в якій тривалий час надавав послуги клієнтам по цінах за домовленістю. Пізніше він почав також широко практикувати записи пісень у виконанні популярних зарубіжних і вітчизняних співаків (не питаючи їх дозволу): чисті касети купував у магазинах, а записавши за допомогою наявної у нього апаратури пісні, продавав касети на речовому ринку.
Чи є дії Сторожука кримінально караними?
Задача № 7.
Шкілюк тривалий час займався вичинкою шкіри на замовлення громадян і для продажу, для чого обладнав підвальне приміщення свого будинку під майстерню. Шкури він скуповував по селах у приватних господарствах. За три роки Шкілюк від здійснюваної діяльності отримав доход у сумі 160 тис. грн. протягом чотирьох місяців у нього в майстерні працював далекий родич Шматоваленко якому Шкілюк виплатив за це 10 тис. грн.
Чи є дії Шкілюка кримінально караними?
Задача № 8.
Гончар, маючи намір зайнятись незаконним виготовленням і реалізацією горілчаних виробів, підбурив безробітного громадянина Швеця зареєструвати на його ім'я приватне підприємство, предметом діяльності якого була зазначена діяльність з виробництва парфумерних виробів. Від імені зареєстрованого підприємства був укладений контракт зі спиртовим заводом на придбання 60 тонн спирту для виготовлення парфумерних виробів. Приватне підприємство уклало договір оренди підвального приміщення, в якому Гончар встановив обладнання, що забезпечувало масове виробництво горілчаних виробів, найняв трьох робітників, які здійснювали розливання розбавленого пом'якшеною водою спирту в пляшки. На пляшки наклеювались фальшиві марки акцизного збору та етикетки виробників горілчаних виробів. Виготовлені горілчані вироби передавались на реалізацію приватному підприємцю Яцині. Із 60-ти тонн спирту 59 було використано на виготовлення горілчаних виробів і лише 500 літрів – на виготовлення парфумерних виробів. Підприємство мало ліцензію лише на виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового. Виготовлення горілчаних виробів у звітності не відображалось. Податки сплачувались лише з діяльності по виготовленню парфумерно-косметичних виробів. Безробітний Швець не цікавився, з якою метою створене підприємство.
Довідка: ставка акцизного збору з 1 л спирту для виготовлення горілчаних виробів – 16 гривень, а для вироблення парфумерних виробів – 1,2 гривні.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Гончара.
Задача № 9.
ЗАТ „Ітер” уклало контракт з іноземною фірмою, згідно з яким продало їй металургійну продукцію на суму 2 млн. Доларів США. Після поставки продукції грошові кошти, які фірмою, згідно з контрактом, підписаним головою правління ЗАТ Ілюхіним, були перераховані не на рахунок ЗАТ в уповноваженому банку України, а на рахунок іншої іноземної фірми як оплата за технологічне обладнання вартістю 2 млн. Грн., яке ця фірма поставила ЗАТ „Інтер”.
Чи є дії Ілюхіна злочином, відповідальність за який передбачена ст. 207 КК України?
Задача № 10.
Ректор державного інституту Сотниченко всупереч бюджетним призначенням, визначеним кошторисом доходів і видатків інституту, кошти, призначені для ремонту приміщень у сумі 750 тис. грн., використав для придбання для інституту двох автомобілів.
Варіант 1. Зазначені кошти були внесені на депозитний рахунок для отримання доходу.
Варіант 2. Зазначені кошти були призначені для придбання меблів і були витрачені на придбання меблів не українського, а іноземного виробництва.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Сотниченко.
Задача № 11.
Голова правління акціонерного товариства Нечаєв дав вказівку головному бухгалтеру товариства не перераховувати до бюджету кошти, що утримувались як прибутковий податок із заробітної плати працівників, які працювали в товаристві за сумісництвом та за договорами підряду. Всього протягом року до бюджету не було перераховано утриманого прибуткового податку в сумі 27 тис. гривень.
Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Нечаєва і головного бухгалтера?
Задача № 12.
Директор підприємства товариства сліпих Сичов та головний бухгалтер цього підприємства Шульга подали до податкової інспекції довідку, що кількість працюючих на підприємстві інвалідів становить понад 50 відсотків, а фонд їх заробітної плати – 30 відсотків від загального фонду оплати праці, в той час як інвалідів працювало менше 40 відсотків, внаслідок чого підприємство отримало пільги з податків. Протягом 2001 року підприємство ухилилось від сплати податків на суму 48 тис. грн.
Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Сичова і Шульги?
Чи зміниться кваліфікація дій вказаних осіб, якщо сума несплачених податків становила 90 тис. грн.?
Задача № 13.
Протягом 14 місяців маслосирбаза випустила 9 т нестандартного плавленого сиру (з невластивими запахами, пліснявою та іншими відступами від стандартів) на 900 тис. грн. Його було забраковано одержувачами – холодильниками в різних містах про що складено акти з участю представників маслосирбази. Обвинувачення за ст. 227 КК України пред'явлене завідувачці лабораторії, що виконувала функції відділу технічного контролю, Запоровій та головному інженеру бази Ізранцеву, які не забезпечили належного контролю за якістю сировини, а також продукції, яка випускалась базою, допускали порушення технологічної дисципліни, не вживали необхідних заходів для поліпшення якості продукції.
Чи правильно пред'явлене обвинувачення?
Задача № 14.
Директор заводу Усов, головний інженер Остапюк і начальник відділу технічного контролю Ходченко були віддані до суду за ст. 227 КК України за випуск металевих фотоштативів (350 штук на 9 тис. грн.) низької якості. При постановленні вироку апеляційний суд, який розглядав справу по першій інстанції, змінив кваліфікацію злочину: підсудні були визнані винними у службовій недбалості і засуджені за ч. 2 ст. 367 КК України. Зміну кваліфікації вчиненого Усовим, Остапюком і Ходченком суд мотивував тим, що завод випускав фотоштативи без державного стандарту (в наявності були лише тимчасові технічні умови), база „Укропткультторгу” прийняла продукцію без жодних претензій, дії винних не були умисними, а випливали із злочинно-недбалого ставлення до своїх обов'язків. На вирок апеляційного суду прокурор вніс апеляційне подання з мотивів неправильної кваліфікації злочину.
Чи є підстави для задоволення подання прокурора?
Задача № 15.
Контролер пасажирських потягів Крутинін на 130 відібраних ним у пасажирів використаних проїзних квитках підробив дати видачі і номер потягу і передав касирові Денисенко. Та продала їх через касу. Вирученими грошима вони поділились.
Як кваліфікувати дії Крутиніна та Денисенко?
Задача № 16.
Фролова, працюючи кіоскером магазину „Південний”, одержала 26 грудня для роздрібної торгівлі 500 поліетиленових кульків по 0,3 грн. кожний і 200 кг цукру по 2,5 грн. за 1 кг. Кульки вона продала по 0,4 грн. за штуку, а цукор – по 2 грн. 70 коп. За 1 кг. Протягом січня вона щоденно одержувала приблизно таку саму партію кульків і цукру, обманувши покупців на загальну суму 210 грн.
Кваліфікуйте дії Фролової.
Задача № 17.
Громадянин Німеччини Шульц при виїзді з України у митній декларації зазначив, що він вивозить 2000 євро, які він ввіз при в'їзді в Україну, але при проведенні огляду ручної поклажі Шульца у ній було виявлено роздекларовані ним 3000 доларів США та ікону ХVIII ст., яку йому подарував родич його дружини, колишньої громадянки України. За висновком експертизи вартість ікони еквівалентна сумі 3000 євро.
Чи підлягає Шульц кримінальної відповідальності за ст. 201 КК України; якщо так, то які ознаки кримінально-караної контрабанди є в його діях?
Задача № 18.
Барка у власному будинку протягом трьох місяців виготовила 120 л самогону, який продавала мешканцям селища по 3 грн. за півлітрову пляшку. Вироком місцевого суду Барка була засуджена за ч. 2 ст. 204 за ознакою незаконного виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів та використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво алкогольних напоїв. Суд у вироку послався на те, що при виготовленні самогону Бурка використовувала обладнання, яке забезпечує масове виробництво алкогольних напоїв, а саме – самогонний апарат. Захисник Барка оскаржив вирок районного суду до апеляційного суду.
Яким має бути рішення апеляційного суду?
Задача № 19.
Під час комплексної перевірки у фірми „Монтана” співробітниками податкової міліції було вилучено близько двох тисяч „піратських” аудіокасет з записами співачки Руслани „Дикі танці”, а також устаткування для їх тиражування.
Визначте відповідальність власника фірми.
Задача № 20.
В ході оперативної розробки було встановлено, що на одному з підприємств м. Харкова виготовлялися фальсифіковані „французькі” вина. Співробітники цього підприємства виготовляли відповідні пляшки та пробки, а студенти художнього училища малювали етикетки. Готова продукція розповсюджувалася по оптовим магазинам міста.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 21.
В одному з передмість м. Полтави співробітниками податкової поліції встановлено, що Пархоменко протягом року скупляв газовий конденсат, з якого у подальшому виробляв дизельне паливо, яке реалізовував за ринковими цінами. Всього за вказаний період ним було продано близько 900 т. дизельного палива.
Визначте відповідальність Пархоменка.
Задача № 22.
Коломієць, маючи вільні кошти, протягом двох років скуповував квартири, які оформляв на своїх родичів. У подальшому, коли ціни на нерухоме майно значно підвищилися, продав їх, отримавши прибуток у розмірі 456 тис. грв.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 23.
З метою неконтрольованого виробництва горілки, фірма „Сана” підписала угоду на закупівлю горілки „SV”. Отримуючи товар згідно договору „Сана”, організувала його оптовий продаж. Разом з цим, власники фірми відкрили підпільний цех по виробництву горілки „SV”, яку реалізовували у своєму ж оптовому магазині.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 24.
Винокур, Шилов та Петрищев за втраченим паспортом на ім'я Носова зареєстрували фірму “Немо”, для надання туристичних послуг. Для цього Винокур передав, а Шилов вклеїв фотокартку Петрищева, який став директором “Немо”. Крім цього, Винокур, використовуючи комп’ютерну техніку, вніс у зазначений паспорт неправдиві дані щодо прописки. Після реєстрації співробітники фірми (Петрищев, Винокур та Шилов), провівши рекламну кампанію, залучивши клієнтів та отримавши від останніх кошти у розмірі 159 тис. Грв. Зникли, а кошти привласнили.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 25.
Ковальов, будучи директором АТ „Плаза”, скориставшись тим, що у підприємства є вільні кошти, надав кредити, згідно яких підприємство по їх поверненню отримало кошти у розмірі 75 тис. грв. (обумовлений відсоток за користування кредитом).
Чи підлягає Ковальов кримінальній відповідальності? Якщо так, то за яких умов?
Задача № 26.
Власник одного з харківських бутіків за відповідний відсоток від обороту надавав послуги з „відмивання коштів”. З цією метою він завищував свій торговий оборот, а „чорний нал” оформляв як надходження від реалізації.
Визначте відповідальність власника бутіку.
Задача № 27.
Керівник підприємства Котов систематично через підставні фірми обналічував кошти за фінансовими угодами. Отриманий „чорний нал” Котов використовував на розвиток свого бізнесу.
Відповідальність Котова.
Задача № 28.
Директор АТ „Доміно” Кузьменко з метою отримання кредиту для закупівлі устаткування, надав до банку неправдиві дані щодо належного підприємству майна. АТ не змогло вчасно повернути борг та сплатити відповідний відсоток за користування кредитом.
Відповідальність Кузьменка.
Варіант: Кузьменко витратив одержані кошти не на закупівлю устаткування, а для придбання будинку в одному з елітних куточків м. Харкова.
Задача № 29.
Пономаренко як власник супермаркету уклав угоду про отримання кредиту в розмірі 150 тис. грв. На півроку й в якості його забезпечення він надав гарантійний лист про повернення кредиту від підприємства ВАТ „Соло”, де він працював комерційним директором. Цей лист Пономаренко надрукував на фірмову бланку „Соло”, підробив підписи генерального директора та головного бухгалтера. Кредит він не повернув і банк, у безакцептному порядку перерахував з рахунку „Соло” 350 тис. грв.
Відповідальність Пономаренка.
Варіант: Пономаренко частину отриманого кредиту використав на капітальний ремонт супермаркету, а 85 тис. грв. – на придбання власної квартири.
Задача № 30.
Чернікова, займаючись виготовленням одягу на замовлення, для надання кращого вигляду на власну продукцію виготовляла лейби з товарним знаком однієї з французьких фірм.
Чи підлягає Чернікова відповідальності?
Задача № 31.
Одне з приватних підприємств м. Харкова розпочало виробництво та продаж власної шкіряної галантерейної продукції, яка дуже нагадувала вид продукції фірми „Лаум”, навіть були схожі назви – „Лоум”.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.
Задача № 32.
Продавщиці, виконуючи розпорядження директора магазину на всій партії магнітол „Sony” виробництва Малайзії заклеїли надпис „Made in Malaysia” білою наклейкою „Made in Japan”.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.
Задача № 33.
Колекціонер Момот займався виготовленням з міді фальшивих „золотих” царських монет, які збував його знайомий Куценко. Всього їм вдалося реалізувати 12 таких монет.
Відповідальність Момот і Куценка.
Задача № 34.
Вікторова, працюючи барменом кафе „Кабул”, систематично не доливала в порції горілки „Довгань” – 30 мл., порції фруктового соку – 100 мл., а також не докладала в бутерброди по 40 г. ковбаси.
Визначте відповідальність Вікторової.
Чи зміниться рішення, якщо зазначені дії Вікторова виконувала за дорученням власника кафе?
Задача № 35.
Манюшко, працюючи реалізатором на ТЦ „Барабашова”, при продажі покупцю Ситніковій цибулі та картоплі шляхом обмірювання, отримала від покупця 11 грв. 50 коп., замість належних 9.94 грв
Чи підлягає Манюшко кримінальній відповідальності. Якщо так, то за якою статтею?
Задача № 36.
Петренко як продавець фірмового магазину ХМК, шляхом невірного підрахунку коштів обманула покупця Цибулю на 1 грн. 60 коп.
Чи підлягає Петренко кримінальній відповідальності. Якщо так, то за яких умов?
Задача № 37.
Кривиченко як директор ТОВ „Промінь”, використовуючи свої повноваження, у 1-му півріччі 2002 року необґрунтовано включив суми до валових витрат без документального підтвердження – 6250 грв. У 2-му кварталі 2002 року завищив валові затрати на 23100 грв.
Чи підлягає Кривиченко кримінальній відповідальності?
Задача № 38.
Підприємство „Піраміда” займалося фінансово-господарською діяльністю. Довенко як головний бухгалтер „Піраміди” не нараховувала та не сплачувала податок на додану вартість з реалізації продукції в рахунок оплати праці приватним особам, з реалізації продукції згідно договорів найманим працівникам, на реалізацію продукції нижче собівартості та по бартерним операціям, що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів в сумі 43 922, 22 грв.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Чи зміниться рішення, якщо зазначені дії Довенко виконувала за дорученням директора цього підприємства?
Задача № 39.
Донченко, будучи атестованим співробітником міліції, „відкрив” на ім'я своєї дружини кафе „Івушка”, фактичним власником якого був сам.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 40.
Колбасов як приватний колекціонер холодної зброї, систематично надавав послуги приватним особам з ремонту рідкісних екземплярів зброї. При цьому його послуги коштували від 20 у.о.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 41.
Виконроб одного із заводів залізобетонних конструкцій Днєпряков дав вказівку про застосування при виготовленні залізобетонних плит перекриття заіржавілої арматури і цементу низької марки. Виготовленні плити були потім використані у будівництві промислової споруди заводу ХТЗ. Через три роки експлуатації одна із плит тріснула, ще через місяць розломилась і впала під власною вагою. Робітникові ХТЗ, що знаходився на своєму робочому місці було розтрощено руку до ліктя.
Визначте відповідальність Днєпрякова.
Задача № 42.
Оперуповноважений карного розшуку Діденко через підставних осіб організував та керував роботою автозаправної станції.
Відповідальність Діденка.
Задача № 43.
Громадянин іншої держави, студент одного з вузів м. Харкова Жан Люсьєн систематично надавав послуги по ремонту мисливської зброї, за що отримав прибуток у сумі 11830 грн. До адміністративної відповідальності Жан Люсьєн не притягався.
Визначте відповідальність Люсьєна.
Задача № 44.
Осипов, директор ТОВ „Круг”, звернувся до банку з проханням надати товариству кредит на закупівлю промислового устаткування та сировини. Банк однією з умов надання кредиту передбачив обов'язок ТОВ „Круг” подати завірені копії угод із постачальниками. Осипов підробив на „угодах” відбитки фірмових печаток крупних машинобудівних заводів та сировинних баз і представив ці „угоди” банку. В результаті дій Осипова ТОВ „Круг” отримало кредит у розмірі 200.000,00 грн. Згодом ТОВ „Круг” було об'явлено банкрутом, а гроші – перераховані іншим структурам як оплата за отримані від них послуги.
Визначте відповідальність Осипова.
Задача № 45.
Директор малого підприємства „Ініціатива” Озеров передав у статутний фонд створюваного ТОВ „Вектра” майно „Ініціативи”. Після цього Озеров заключив кредитний договір про надання кредиту у розмірі 100.000 грн., при цьому Озеров представив баланс „Ініціативи”, у якому майно, передане у статутний фонд ТОВ „Вектра”, враховувалось у основних фондах „Ініціативи”. Вся господарська діяльність на МП „Ініціатива” була призупинена на невизначений строк, кредит витрачено на виплату податків та заробітної плати працівникам „Ініціативи”.
Відповідальність Озерова.
Задача № 46.
Підприємець Ніконов, з метою отримання кредиту у розмірі 10000 грн. на закупівлю рибних консервів, надав у банк певні документи. Однак, коли кредитний договір був укладений і гроші перераховані на розрахунковий рахунок підприємця, він перерахував частину з отриманої суми (8000 грн.), у банк „Гарант” на рахунок сплати відсотків за раніше отриманий кредит, а 2000 грн., що залишилися, пішли на закупівлю рибних консервів.
Відповідальність Ніконова.
Задача № 47.
Раніше засуджений за обман покупців у великих розмірах Назаренко, позбавлений права займатися торгівельною діяльністю, створив у іншому місті ТОВ „Сокіл” з метою зайняття торгівельною діяльністю. Виконуючи обов'язки директора ТОВ, він надав у банки „Гігант” та „Ера” завідомо фальшиві документи і отримав кредит у розмірі 5000 грн. на розширення виробництва. Пізніше, взявши гроші готівкою, він їх привласнив і зник у невідомому напрямку.
Відповідальність Назаренка.
Задача № 48.
Авраменко і Сердюк, маючи у своєму розпорядженні комп'ютерно-копіювальну техніку, виготовили 100 екземплярів акцій прибуткового підприємства „Барс” (номіналом 20 грн. кожна), після чого збували їх громадянам за готівку.
Відповідальність Авраменка і Сердюка.
Задача № 49.
Соколенко, Федоров та Череватюк створили довірче товариство „Асторія”. Цим товариством були залучені грошові кошти населення у розмірі 5.000.000 грн., частина з яких була витрачена на оренду офісу, придбання у свою власність автомобілів та квартир (600.000 грн.).
Відповідальність Соколенка, Федорова та Череватюка.
Задача № 50.
Коваленко та Матвєєв займалися пошивом та реалізацією шкіряних курток. Одного разу вони звернулись до Тимофєєва, що також займався пошивом та реалізацією шкіряних курток, і запропонували йому передавати їм куртки для реалізації. Тимофєєв згоди не дав, а продовжував самостійно шити та реалізовувати куртки. Після цього Коваленко і Матвєїв вилучили момент, перестріли на вулиці Тимофєєва і побили його, завдавши тілесні ушкодження середньої тяжкості. При цьому Коваленко під час биття „пропонував” Тимофєєву погодитись на їхню пропозицію.
Визначте відповідальність Коваленка та Матвєєва.
Задача № 51.
Директор ринку Цукерман, загрожуючи позбавити приватних підприємців, що вели торгівлю на цьому ринку, торгового місця, примушував їх орендувати місця у камері схову.
Чи підлягає Цукерман кримінальній відповідальності?
Задача № 52.
Фройман, директор та власник усіх магазинів „МПС” за попередньою домовленістю з Хоменко, головою кредитної спілки „Фома”, направив останньому вексель на суму 1,5 млн. грн., який Хоменко акцептував, а згодом продав Сидорчуку за 1,1 млн. грн., які вони поділили між собою. Коли Сидорчук забажав пред'явити вексель до сплати, з'ясувалось, що Фройман продав акції АО „МПС” Братинському, при цьому не вказав, що видав векселів на 12 млн. грн. Братинський, з метою уникнення платежів по зобов'язанням АО „МПС”, приховав його майна на 18 млн. грн., і почав процес визнання АО „МПС” банкрутом.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Фроймана, Хоменка та Братинського.
Задача № 53.
При реалізації оперативної розробки злочинів у кредитно-фінансовій сфері, під час отримання кредиту у комерційному банці „Ажаль” у розмірі 11 200 грн. був затриманий директор ООО „Мегаполіс” Онопчук. Онопчук у якості застави надав автомобіль „Газель”, який був отриманий ООО „Мегаполіс” за договором лізингу, для чого самостійно, шляхом травлення та дописки вніс зміни у технічний паспорт автомобілю.
На допиті Онопчук вказав, що вчинив вказані діяння за порадою голови інвестиційного департаменту КБ „Ажаль” – Пилипова, якому передав за це 2400 грн., а крім того придбав установчі документи та інші реквізити ООО „Магнолія” у громадянина Фрідмана за 1200 грн.. Гроші він збирався використати за призначенням, на закупівлю устаткування.
Пилипов при допиті визнав факт отримання грошей від Онопчука, однак заявив, що використав ці гроші на представницькі розходи, а Онопчуку сказав лише, що застава потрібна належати йому, тобто Онопчуку, лише тоді він одержить кредит.
Фрідман на допиті вказав, що про наміри Онопчука нічого не знав, познайомився з ним при продажу ООО „Магнолія”, зокрема це четверта фірма, яку він продає, оскільки він спеціалізується на реєстрації та продажу суб'єктів підприємницької діяльності.
Чи можливо кваліфікувати дії Онопчука як замах на шахрайство (ст.ст. 15, 185 КК України)?
Дайте кримінально-правову оцінку діям Онопчука, Пилипова та Фрідмана?
Чи є вони організованою злочинною групою?
Задача № 54.
Підприємець Агафонов, якому було запропоновано об'єднатися для подальшого ведення справ директором АО „Лани” Горідзе, звернувся до детективного агентства „2000” з замовленням здобути інформацію щодо Горідзе. Директор „2000” Бурмак у свою чергу звернувся до свого знайомого Кочан, що працював у районній податковій адміністрації, який передав йому зміст усновчих документів та копії податкових звітів АО „Лани”. При передачі вказаної інформації Бурмак та Кочан були затримані, а тому згадана угода не відбулася. Внаслідок цього АО „Лани”, зазнало збитків на загальну суму 5 000 гривень. З цієї суми – 500 гр. Прямі матеріальні збитки, 500 гр. Моральна шкода та 4 000 гр. Втрачений прибуток.
Які ознаки є обов'язковими для об'єктивної сторони складу злочину передбаченого ст. 232 КК України?
Чи зазнало АО „Лани” крупної матеріальної шкоди?
Дайте кримінально-правову оцінку діям Агафонова, Бурмак та Кочан.
Задача № 55.
До прокуратури району звернувся директор кафе Гур'єв з заявою, що начальник відділу регіонального представництва Міністерства торгівлі Ковальов вимагає в нього хабара 300 доларів США.
При документуванні розмови Гур'єва з Ковальовим було зафіксовано, що останній пропонує Гур'єву передати в подарунок певному благодійному фонду 300 доларів США, поєднуючи з виконанням цієї пропозиції видачу ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами. При затриманні Ковальов пояснив, що керувався виключно альтруїстичними намірами. Керівник фонду Турейчик пояснила, що з Ковальовим не знайома, стосунків не підтримувала.
Дайте кримінально правову оцінку діям Ковальова.
Чи підлягає він відповідальності за вимагання хабара?
У чому полягає різниця між службовим злочином та злочином у сфері господарської діяльності?
Задача № 56.
Целюлозно-паперовий комбінат виробив 200 тонн целюлози підвищеної вологості. Державна контрольна лабораторія нагляду за стандартами та вимірювальною технікою встановила цей дефект і заборонила її відвантаження. Однак, мотивуючи згодою споживача – виробника тари для продуктів харчування, головний інженер ЦПК дав вказівку відвантажувати згадану партію целюлози. Прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи у зв'язку з фактом випуску нестандартної продукції, пославшись на те, що споживач знав про дефект виробу і погодився прийняти його.
Чи правомірні доводи прокуратури?
Задача № 57.
Телемеханік ательє по ремонту телерадіотехніки Мазур при прийомі замовлення від Даниленка на безоплатний гарантійний ремонт телевізора, повідомивши останньому, що для ремонту телевізора треба замінити деталі, яких немає на складі, пообіцявши за 30 грн. Дістати їх, в іншому разі відмовляючись здійсняти ремонт. Отримавши від Даниленка вказану суму Мазур зробив ремонт.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Мазура.
Задача № 58.
Під час контрольної закупки, співробітники ДСБЕЗ виявили факт недоважування реалізатором харчового кіоску, розташованого біля території ринку, Поповою 45 грамів ковбаси „Московської”, вартістю 9 гривень за кг. Як було встановлено, обважування було здійснено, внаслідок того, що ваги занижували показник на 45 грамів. Обов'язок контролювати та відповідно реагувати на недоліки вагів був покладений на директора ЧП Євтушенко, якому Попова неодноразова протягом місяця вказувала на недоліки, що мали місце, але той ваги їй не поміняв, та дав вказівку працювати як є.
Чи є підстави звинуватити Попову у злочині передбаченому ст. 225 КК України?
Дайте кримінально-правову оцінку діям Попової та Євтушенко.
Задача № 59.
Слідчому Антонову надійшов матеріал КП № 5423 стосовно перевірки заяви підприємця Бойко. Як було встановлено, Бойко одержав перемогу у тендері, що був проведений місцевою райдержадміністрацією, стосовно постачання будівельної техніки. Але, замісник голови райдержадміністрації Фокін, погрожуючи Бойко відмовою в укладенні контракту, примусив останнього перевести 2 000 гр. На рахунок одного з позабюджетних фондів, що належали райдержадміністрації. Гроші з цього фонду було використано на здійснення ремонту у приміщеннях райдержадміністрації, у тому числі і в кабінеті Фокіна.
З'ясуйте різницю між складами злочинів, що передбачені ст. 189, 368, 206 КК України.
Яке рішення повинен прийняти слідчий стосовно цього випадку?
Задача № 60.
Кіріенко та Ромащенко були затримані на митному кордоні під час спроби провезти мисливську рушницю. Як було встановлено слідством рушниця належала К., який мав дозвіл на володіння нею, але вивіз за кордон не оформив. Перевезення зброї проводилось із її приховуванням від митного контролю шляхом часткового розібрання та укладення частин до валіз і рибацького знаряддя. Кіріенка та Ромащенка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 201 КК України.
Чи вірна така кваліфікація?
Які предмети підлягають обов'язковому пред'явленню під час митного контролю, чим це регулюється?
Задача № 61.
Родина Бібікових займалася тим, що скуповувала в Італії взуття, яке перевозила до м. Харкова, де реалізовувала на ринку „Московський”. Так, одного разу, Бібікова було затримано поза митним контролем при спробі ввезти на територію України 150 пар взуття. Загальна вартість товару становила близько 30000 тис. грв.
Відповідальність Бібікова.
Задача № 62.
Рабинович, як адвокат однієї з юридичних консультацій, виконував обов'язки захисника з кримінальних справ. Значну частину його прибутку становили кошти, які він отримував від своїх підзахисних. Складаючи декларацію про прибутки для надання її до податкових органів, Рабинович занижував суму, отриманих прибутків, внаслідок чого держава не отримала 9000 грв.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 63.
Ніде не працюючі Кофанов та Слинько, бажаючи підзаробити, організували у себе в гаражі пункт з прийому металобрухту. Так вони протягом шести місяців приймали від населення металобрухт, скуповували його по навколишніх селах, який у подальшому здавали до іншого пункту прийому. За рахунок різниці в ціні вони отримали прибуток у розмірі 13 тис. грв.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 64.
Марченко, будучи студентом одного з навчальних закладів м. Харкова, надавав послуги своїм однокурсникам з виготовлення місячних проїзних квитків на проїзд у тролейбусах.
Відповідальність Марченка.
Задача № 65.
Карапетян, реалізовуючи фрукти на одному з ринків міста, попросив свого знайомого Жебу виготовити йому кілограмову гирю вагою 900 г. Використовуючи цю гирю, Карапетян, як було встановлено при контрольній закупці, обвісив чотирьох чоловік на загальну суму 14 грв.30 коп.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Карапетяна та Жеби.
Задача № 66.
Продавець магазину „Полюшко” Карпова помітивши, що термін придатності однієї з консерви вже закінчився повідомила про це заступника директора Фролова. Фролов, вислухавши, Карпову віддав розпорядження продовжувати реалізовувати товар, однак якщо хтось з покупців помітить, що товар неякісний, вибачитися та повернути сплачені кошти. Таким чином було реалізовано три ящики консерви.
Відповідальність Крапової та Фролова.
ЛІТЕРАТУРА.
Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – Х.: Консум, 1998.
Андрушко П.П. Коментар до статей 205, 233, 234, 234 Кримінального кодексу України//Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 1.
Андрушко П. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (Коментар до ст. 148² Кримінального кодексу України)//ЮВУ. – 2001. – 15-21 березня.
Андрушко П. Фіктивне підприємництво: проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - № 10; № 11.
Андрушко П. П. Кримінальна відповідальність за порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (стаття 148-8 Кримінального кодексу України)//ЮВУ. – 2001. – 29 березня – 4 квітня.
Андрушко П. Коментар до статей 148-3, 153-2, 153-3, 155-9, 194-1 Кримінального кодексу України//ЮВУ. – 2001. – 1-7 лютого.
Андрушко П. Коментар до ст. 148-3 Кримінального кодексу України//ЮВУ. – 2001. – 15-21 лютого.
Андрушко П.П. Предмет злочинів порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (Стаття 148-8 КК України)//Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 100. Правознавство. – 2000.
Андрушко П.П., Данько В. Деякі питання кваліфікації обману покупців//РП. – 1990. - № 5.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – Вища школа, 1989.
Байрактарь Д. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації випуску цінних паперів//Підприємство, господарство і право. – 2001. - № 5.
Беницкий А. С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем: проблемы квалификации и совершенствования законодательства. – Луганск: РИО ЛИВД, 2001.
Бєлінський О., Філіпов В., Лобач В. Відповідальність за окремі правопорушення у сфері оподаткування//Право України. – 1996. - № 8.
Бєлінський О., Філіпов В., Лобач В. Відповідальність за приховування прибутків за законодавством України//Право України. – 1996. - № 7.
Бєлінський О., Філіпов В., Папаїка О., Лісова В. Законодавство України про відповідальність за податкові правопорушення//Право України. – 1995. - № 11.
Білецький В. Фіктивне підприємництво і економічна злочинність//Право України. – 1997. - № 5.
Бондарєва М. „Відмивання” грошей: міжнародні кримінально-правові аспекти проблеми//Право України. – 1999. - № 1.
Боротьба з господарськими злочинами. – Донецьк, 1997.
Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми). – Харьків: Право, 2001.
Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. К.: А.С.К., 2000.
Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов'язкових внесків державі. – Львів, 1998.
Брич Л. Розмір суспільно-небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів//Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Вип. 35. – Львів, 2000.
Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. – К.: Атіка, 2000.
Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею//Підприємство, господарство і право. – 2001. - № 1, 2.
Верещак В.М. Питання, що стосуються розгляду справ про фальшивомонетництво//Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). – К.: Юрінком Інтер, 1998.
Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Форум, 2001.
Гревцова Р.Ю. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері оподаткування: досвід України у світовому контексті//Право України – 2000. - № 11.
Гревцова Р.Ю. Кримінальна відповідальність за злочини, що посягають на права та законні інтереси суб'єктів підприємницької діяльності як платників податків//Реферативний огляд чинного законодавства України. К.: Київський регіональний центр Академії правових наук України, Науково-аналітичний центр юридичної фірми „САЛКОМ”, 2000.
Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України. – Харьків: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2001.
Гуторова Н.О. Проблеми кримінальної відповідальності за посередню винність при вчиненні злочинів проти державних фінансів//Право України – 2001. - № 12.
Долгий О. Щодо кримінальних порушень встановленого законом порядку зміни складу структури бюджетів//Право України – 1998. - № 3.
Доля Л. Небезпека легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом//Право України – 2002. - № 2.
Дорош Л. Актуальні проблеми захисту ринку цінних паперів в Україні//Вісник Академії правих наук. – 2000. - № 3 (22).
Дудоров О. Суб'єктивна сторона ухилення від сплати податків: питання теорії та судової практики//ЮВУ. – 1998. – 26 лютого 4 березня.
Дудоров О. Ухилення від сплати податків: момент закінчення злочинів//Закон і бізнес. – 1998. – 18 березня.
Дудоров О. Кримінальний кодекс України 1927 року про відповідальність за злочини, пов'язані з оподаткуванням//Право України – 1999. - № 4.
Дудоров О. Злочини, пов'язані з банкрутством: проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства//Вісник академії правових наук України. – 2000.
Дудоров О., Богушко О. Злочини, пов'язані з банкрутством: кримінально-правова характеристика, вдосконалення законодавства//ЮВУ. – 2000. – 20-26 липня.
Дудоров О. О., Мельнк М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: навчальний посібник/За ред М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2001.
Дудоров О. Кримінально-правові аспекти валютного регулювання//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - № 11.
Дудоров О. Тлумачення ознак фіктивного підприємництва у доктрині та правозастосовчій практиці//Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 2, 3.
Дьомін Ю., Кравченко О. Про необхідність вдосконалення законодавства щодо порядку переміщення через митний кордон України культурних цінностей//Вісник прокуратури. – 2000. - № 1.
Жирний Г.Ю., Дацюк Н.В. Деякі питання складу ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів//Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу Донецького державного університету. – Донецьк, 1998.
Капіца Ю.М. Проблеми правової охорони комерційної таємниці, ноу-хау та конфіденційної інформації в праві України//Реферативний огляд чинного законодавства України. – К.: Київський регіональний центр Академії правових наук України, Науково-аналітичний центр юридичної фірми „САЛКОМ”, 2000.
Конституція України. – К., 1996.
Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002.
Кузьменко Р., Роженко Р. „Круглий стіл” з питань господарсько-правових засобів запобігання економічним злочинам//Право України – 1996. - № 4.
Кочерга В., Фесенко Є. Законопроект, який став законом (до статей 80-3, 80-4)//Право України – 1998. - № 7.
Кравченко О. Щодо добровільної відмови від вчинення злочину на стадії замаху по справах про контрабанду//Право України – 1999. - № 4.
Кравченко О. Окремі проблеми, що постали у судовій практиці при розгляді справ про контрабанду//Право України – 2000. - № 1.
Кравченко О. О. Кримінально-правові норми про контрабанду потребують реконструкції//ВВСУ. – 2001. - № 1.
Львов Б., Бенедисюк И. Уголовная ответственность за нарушение бюджетного законодательства//Бизнес. – 1998. – 12 січня.
Ляпунова Н. Стійка фінансова неспроможність як ознака приховування банкрутства//Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 3 (22).
Ляпунова Н. Щодо фіктивного банкрутства//Право України. – 2000. - № 11.
Матишевський П.С., Яценко С.С., Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
Матишевський П. С., Дидковская С.П., Туркевич И.К. Правовые и медицинский меры борьбы с пьянством и алкоголизмом. – К., 1987.
Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон, 2001.
Мельник М. І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.
Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.
Мельник Н., Хавронюк Н. Уголовная ответственность за нарушение бюджетного законодательства: комментарий и некоторые выводы//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - № 11.
Михайленко П. П., Гельфанд Н.А. Уголовно-правовая охрана сельского хозяйства. – М., 1963.
Мойсик В., Андрушко П. Відповідальність за ухилення від сплати податків: законодавств, практика застосування і напрями вдосконалення//ЮВУ. – 1998. – 2-8 квітня; 9-15 квтня.
Мойсик В.Р., Андрушко П.П. Відповідальність за ухилення від сплати податків: Законодавство, практика застосування і напрями вдосконалення//Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). – К.: Юрінком Інтер, 1998.
Мойсик В.Р., Андрушко П.П. Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 148-5 КК України)//ВВСУ. – 2000. - № 2.
Мойсик В.Р., Дудоров О.О. Порівняльно-правовий аналіз законодавства США та України про відповідальність за ухилення від сплати податків//Адвокат. – 1998. - № 2.
Мойсик В.Р. Про об'єкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами//ВВСУ. – 2002. - № 1.
Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.
Навроцький В.О. Господарські злочини: Лекції для студентів юридичного факультету. Львів, 1997.
Омельчук О. Загальна характеристика об'єкта контрабанди//Вісник Львіського університету. Серія юридична. – Вип. 35. – Львів, 2000.
Осадчий В.И. Мошенничество с финансовыми ресурсами//Все о бухгалтерском учете. – 1996. - № 46.
Осадчий В.І. Кримінальна відповідальність за порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів//Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. – 1996. - № 34.
Паламаренко Я. Реалізація законодавства про відповідальність у податковій сфері: деякі проблеми//Право України. – 2001. - № 5.
Папаика А., Филиппов В., Лобач В., Белинский Е. Ответственность должностных лиц предпринимательских структур и частных предпринимателей за преступления, связанные с налогообложением//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - № 6.
Перепелица А.И. Уголовная ответственность за преступления в сфере финансовой деятельности и обращения ценных бумаг (Комментарии к действующему законодательству). – Харьков: Одиссей, 1998.
Перепелица А.И. Уголовная ответственность за хозяйственные преступления в сфере предпринимательской деятельности: Комментарий к действующему законодательству. – Харьков: Рубикон, 1997.
Перепелица А.И. Новое в уголовном законодательстве об ответственности за хозяйственные преступления (комментарий к действующему законодательству)//Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності. – Вип. Перший. – Харків, 2000.
Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела, 1998.
Применение органами внутренних дел уголовного законодательства в борьбе с преступностью в сфере экономики: Учебное пособие. – К., 1991.
Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х ч./за заг. Ред В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000.
Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К, 1994.
Пушко И. Ответственность за сокрытие банкротства в уголовном праве Украины//Бизнес. – 1997. – 28 января.
Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання або розголошення комерційної таємниці//Право України. – 2000. - № 3.
Салімонов І. Значення суспільно-небезпечного наслідку як ознаки обману покупців і замовників//Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 3.
Самилык Г.М. Уголовная ответственность за обман заказчиков: Учебное пособие. – К., 1980.
Самилык Г.М., Трофимов С.В. Квалификация хозяйственных преступлений: Учебное пособие. – К., 1989.
Сергєєва О. Питання співвідношення ноу-хау та комерційної таємниці в праві України//Право України. – 2000. - № 11.
Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка, 1985.
Скомороха В. Окремі питання застосування ст. 147 Кримінального кодексу України: Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.
Сташис В.В. Уголовно-правовая охрана социалистического хозяйства. – Харьков, 1973.
Стрельцов Е.Л. Ответственность за обман заказчиков по советскому уголовному праву. – К., 1985.
Стрельцов Є.Л. Економічні злочини: внутрідержавні та міжнародні аспекти: навч. посібник. – Одеса: АстроПринт, 2000.
Стрельцов Є.Л. Господарські злочини: Глава VI Кримінального кодексу України з науково-практичним коментарем. – Одеса: АстроПринт, 1998.
Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине: Курс лекций. – Одесса: АО «Бахва», 1997.
Стрельцов Є. Правові проблеми регулювання підприємницької діяльності (кримінально-правовий аспект)//Право України. – 1992. - № 2.
Сухов Ю. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування та її вдосконалення//Право України – 2000. - № 1.
Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления. – Харьков, 1979.
Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления: Объект и система. – Харьков, 1984.
Таций В.Я. Уголовная ответственность за выпуск недоброкачественной промышленной продукции. – Харьков, 1981.
Титаренко Ю.Л., Филонов В.П., Ковеленко О.И. Хозяйственные преступления: Материально-правовая характеристика, квалификация, уголовная ответственность, предупреждение и профилактика. – Донецк, 1998.
Фесенко Є.В. Нова Конституція України і проблеми вдосконалення чинного кримінального законодавства//Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства: Збірник наукових праць. – Вип. 2. – К., 1997.
Хавронюк Н. Уголовная ответственность за нарушение законодательства о качестве продукции//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. - № 5.
Хавронюк Н. И. Мельник Н.И. Законодательство Украины о торговле. Настольная книга продавца и покупателя: В 3-х ч. – К.: Блиц-Информ, 1997.
Шумський П., Пришко А. Окремі питання боротьби з організованою злочинністю//Право України. – 1999. - № 1.
Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.
Яценко С.С. Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Митний кодекс України//ВВР. – 2002. - № 38-39; ВВР – 2007 - № 12.
Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року//ВВР. – 1993. - № 17; 1994 - № 20; 1995 - № 16; 1999 - № 37; ВВР – 2006 - № 33.
Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18 листопада 1997 року//ВВР. – 1998. - № 9; 2000 - № 38; ВВР – 2004 - № 19. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст. 184, № 995-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст. 438.
Бюджетний кодекс України//ВВР. – 2001. - № 37-38; ВВР – 2007 - № 7-8. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253, № 586-VI від 24.09.2008, № 639-VI від 31.10.2008, № 800-VI від 25.12.2008.
Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України від 21 вересня 1999 року//ОВУ. – 1999. - № 42; ВВР. – 1999. - № 48; ВВР – 2005 - № 25.
Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року//ВВР. – 1999. - № 29; 2000 - № 14-16, 29, 42; 2001 - № 5-6; 2002 - №17; ВВР – 2006 - № 9.Із змінами, внесеними згідно із Законом № 800-VI від 25.12.2008.
Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року//ВВР. – 1994. - № 1; 1995 - № 14, 23; 1999 - № 34; 2002 - № 17; ВВР – 2006 - № 7.
Про держаний нагляд за додержання стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року//ВВР. – 1993. - № 23; 2000 - № 27; ОВУ. – 2000 - №27; ВВР – 2006 - № 22.
Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування: Закон України від 17 січня 2002 року//ГУ. – 2002. – 2 березня; ВВР. – 2002. - № 17; ВВР – 2005 - № 33.
Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі: Указ Президента України від 21 січня 1998 року//УК. – 1998. – 27 січня.
Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 грудня 1995 року//ВВР. – 1995. - № 46; 1996 - № 41, 45; 1998 - № 26; 1999 - № 8; 2000 - № 30; 2001 - № 11; УК. – 2002 – 13 квітня; ВВР – 2007 - № 4.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253, № 797-VI від 25.12.2008.
Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України від 23 грудня 1997 року//ВВР. – 1998. - № 19; ВВР – 2005 - № 50.
Про метрологію та метрологічну діяльність: Закон України від 11 лютого 1998 року//ВВР. – 1998. - № 30-31; ВВР – 2004 - № 37.
Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 року із наступними змінами//ЗУ. – К., 1996; ВВР. – 1998. - № 14, 17, 26; 1999. - № 36, 38, 42-43, 48; 2000. - № 5, 6-7, 13, 32, 36, 38, 41, 45, 46; 2001 - № 31; ВВР – 2007 - № 10.
Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 року в редакції від 18 лютого 1997 року//ВВР. – 1997. - № 16, 29; 1998. - № 35; 1999. - № 2-3, 5-6, 7, 8, 2021, 26, 51; 2000. - № 36, 39; 2002. - № 16, 17; ВВР – 2006 - № 2-3.
Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року//Бюлетень законодавства і юридичної практики України: Законодавства України про податки і збори з громадян. – 2000. - № 3; ВВР. – 1999. - № 25; 2000. - № 5, 32; 2001. - № 10; 2005 - № 27. Декрет втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності на підставі Закону № 889-IV від 22.05.2003 – набрав чинності з 01.01.2004, ВВР, 2003, № 37, ст. 308.
Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року//ВВР. – 2001. - № 10; 2002. – № 17; 2005 - № 7-8.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст. 267, № 2631-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 26, ст. 358, № 2711-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, № 33, ст. 430, № 2801-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст. 480, № 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст. 18, № 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст. 110, № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст. 96, № 3541-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст. 296, № 398-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, № 3, ст. 31, № 876-V від 05.04.2007, ВВР, 2007, № 27, ст. 363, № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78.
Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року//ВВР. – 2001. - № 5-6; 2007 - № 2.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 639-VI від 31.10.2008, № 661-VI від 12.12.2008.
Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 рок
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 496 | Нарушение авторских прав