Окремі види договорів 10. 1. Поставка 4 страница

[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про по­ставки продукції для державних потреб»].

104. У частиш восьмій статті 2 Закону України «Про по­
ставки продукції для державних потреб» зазначені виконавці
державного замовлення, для яких воно є обов'язковим, якщо
його виконання не спричиняє збитків цим виконавцям. У ви­
падках, коли підприємства, установи чи організації, для яких
виконання державного замовлення є обов'язковим, ухиляють­
ся від укладання державного контракту, необхідно виходити з
того, що вони зобов'язані укласти такий контракт, доки не до­
ведуть, що виконання державного замовлення неминуче спри­
чинятиме їм збитки.

[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про по­ставки продукції для державних потреб»].

105. Частиною першою статті 4 Закону України «Про по­
ставки продукції для державних потреб» передбачено, що у
разі невиконання або неналежного виконання державного
контракту на поставку продукції для державних потреб з вин­
ної сторони стягується передбачена контрактом неустойка
(штраф, пеня), а також відшкодовуються завдані збитки. Та­
ким чином, виходячи з Постанови Верховної Ради України від
12.09.91 «Про порядок тимчасової дії на території України ок­
ремих актів законодавства Союзу РСР», розділи Положень
про поставки продукції і товарів щодо майнової відповідаль­
ності сторін за договором поставки не поширюються на відно­
сини сторін за державним контрактом (договором) на постав­
ку продукції для державних потреб. Проте сторони не позбав­
лені права самостійно передбачити у договорі майнову
відповідальність згідно з цими Положеннями з посиланням на
конкретні їх пункти.

[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про по­ставки продукції для державних потреб»].

106. Вирішення питання про майнову відповідальність та­
ких виконавців за необгрунтовану відмову від укладання дер­
жавного контракту залежить від відсутності технічних можли­
востей виконання державного замовлення (частина друга
статті 4 Закону України «Про поставки продукції для держав­
них потреб»). Доведення зазначеної обставини є обов'язком
виконавця державного замовлення.

[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про по­ставки продукції для державних потреб»].

18*2-30}

107. Взаємини господарюючих суб'єктів держав - учасниць
СНД щодо поставки товарів регулюються Угодою про загальні
умови поставок товарів між організаціями держав - учасниць
СНД, підписаною у м. Києві 20.03.92 р. Частиною третьою
статті 20 цієї угоди передбачено, що у разі порушення сторо­
ною 20-тиденного строку передачі на розгляд відповідного ор­
гану розбіжностей до договору поставки, останній набирає си­
ли в редакції сторони, яка надіслала протокол розбіжностей.

[п.5 Інформаційного листа від 01.07.96 р. № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавст­ва при вирішенні спорів»].

108. За змістом абзацу п'ятого частини першої статті 23 За­
кону України «Про захист прав споживачів» розмір відпо­
відальності господарюючих суб'єктів за зазначені у цій нормі
порушення повинен встановлюватись виходячи з вартості
партії товару, одержаного для реалізації від поставщика, а не з
ціни, за якою господарюючий суб'єкт реалізовує цей товар. Як­
що ціна склотари є заставною і визначена окремо від вартості
товару, то при встановленні розміру відповідальності господа­
рюючого суб'єкта вартість такої тари враховуватись не повинна.

[п.8 Інформаційного листа від 01.07.96 р. № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавст­ва при вирішенні спорів»].

109. Згідно зі статтею 2 Указу Президента України від
05.01.95 № 24/95 сплату компенсації за проданий за державним
контрактом цукор покладено на Мінсільгосппрод і Держхарчо-
пром України. Та обставина, що у затвердженому 09.02.95 р. Пер­
шим віце-прем'єр-міністром України та погодженому з
Національним банком України Порядку компенсації сільського­
сподарським товаровиробникам втрат, зумовлених інфляцією,
за продукцію, реалізовану у 1994 році за державним контрактом,
викладений і порядок розрахунків за цукор, не суперечить
змісту Указу Президента України від 05.01.95 № 24/95.

[п.8Листа від 30.09.96р. № 01-8/342 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

110. Відповідно до частини третьої пункту 5 Порядку ком­
пенсації сільськогосподарським товаровиробникам втрат, зу­
мовлених інфляцією, за продукцію, реалізовану у 1994 році за

державним контрактом, затвердженого 09.02.95 р. Першим віце-прем'єр-міністром України за погодженням з першим за­ступником Голови Національного банку України, грошові ко­шти товаровиробникам повинні перераховувати заготівельні та переробні підприємства і організації в міру надходження коштів на рахунки цих підприємств і організацій від виробни­чих об'єднань елеваторної і зернопереробної промисловості.

[п.6Листа від 14.10.98р. № 01-8/391 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

111. Право господарюючого суб'єкта кредитувати інших за
рахунок власного майна випливає з його повноважень власника,
які встановлені Законом України «Про власність», зокрема,
статтями 2, 4, ЗО, 37 - 39 та пунктом 5 статті 24 Закону України
«Про підприємства в Україні», відповідно до якого підприємство
може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати по­
слуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами) процентів
за користування цим кредитом. З порівняльного аналізу понят­
тя, предмету і значення договорів поставки і кредиту, у тому
числі товарного, випливає, що у даному випадку кредитні зо­
бов'язання є похідними договору поставки, і не виділяються у
самостійний вид договірних правовідносин. Статтею 1 Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначе­
но, зокрема, такі види кредиту: фінансовий та товарний. Отже,
укладання господарюючими суб'єктами договору поставки то­
варів на умовах відстрочення кінцевого розрахунку та під про­
цент не суперечить чинному законодавству України. Процент,
який сплачує покупець (замовник) постачальникові, - це плата
за наданий товарний кредит. Сторони за договором на підставі
Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконан­
ня грошових зобов'язань» з метою забезпечення зобов'язання
вправі також передбачити неустойку (пеню), яку покупець має
сплатити постачальникові у разі невиконання зобов'язання роз­
рахуватися у визначений договором строк.

[п.4 Листа від 24.09.99р. № 01-8/451 «Про деякі питання практи­ки застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодав­ства»].

112. Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу України
зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в уста-

новлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а за відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Отже, збільшення чи зменшення ціни відповідної продукції може бути підставою для відповідного коригування зобов'язання щодо кількості продукції, яка обмінюється за бартерним договором, проте таке коригування припустимо виключно за згодою сторін такого договору.

[п.З Інформаційного листа від 20.04.2001 р. № 01-8/480 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавст­ва у вирішенні спорів»].

КОНТРАКТАЦІЯ

1. Кабінетом Міністрів України ЗО грудня 1991 року поста­новою № 395 затверджено Положення про механізм еко­номічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, яке є обов'язко­вим при укладанні і виконанні договорів контрактації для всіх виробників сільськогосподарської продукції і сировини неза­лежно від форм власності, відомчої підпорядкованості госпо­дарств і заготівельних організацій.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

1. Положенням про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської про­дукції на 1992 рік, зокрема, передбачено, що для забезпечення внутрішніх потреб республіки в продовольстві і сировині, ви­конання міжурядових угод та створення необхідних резервів запроваджується державне замовлення на сільськогосподарсь­ку продукцію, обсяги якого доводяться до товаровиробників, у тому числі селянських (фермерських) господарств. Визначені обсяги державного замовлення є основою для укладання дого­ворів контрактації сільськогосподарської продукції.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

3. Вивезення, експедирування та розвантаження законт­
рактованої продукції забезпечують заготівельні організації за
свій рахунок власним або залученим транспортом. За домо­
вленістю вивезення цієї продукції може провадитись транс­
портом господарств з відшкодуванням витрат заготівельними
організаціями.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

4. Положенням про механізм економічного стимулювання
укладання договорів контрактації сільськогосподарської про­
дукції на 1992 рік встановлена майнова відповідальність
сторін за невиконання або неналежне виконання договору

контрактації сільськогосподарської продукції, а також за про-строчку поставки або недопоставку продукції виробничо-технічного призначення, невиконання робіт (послуг) район­ним підприємством матеріально-технічного і сервісного забез­печення та районним виробничим об'єднанням по аг* рохіїмічному обслуговуванню відповідно до укладеної з госпо­дарством угоди.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

5. У разі невиконання договорів контрактації господарства
сплачують заготівельним організаціям і переробним
підприємствам штраф у розмірі вартості недопоставленої про­
дукції, крім випадків недобору продукції внаслідок стихійного
лиха.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

6. За невиконання договірних зобов'язань по прийманню
сільськогосподарської продукції заготівельники сплачують
господарствам штраф у розмірі вартості неприйнятої про-
дукідії за цінами, визначеними в договорах, а також відшкодо­
вують витрати по доставці її в обидва кінці. У разі неправиль­
ного визначення кількості, якості і вартості прийнятої
сільськогосподарської продукції заготівельник повертає гос­
подарству недоплачену суму та сплачує до позабюджетних
фондів штраф у розмірі 200 відсотків від цієї суми.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

7. За невиконання договірних зобов'язань по зустрічному
продажу цукру, олії, макухи (шротів), меляси, жому, а також
неповернення знежиреного молока за подану сировину за­
готівельник несе відповідальність у вигляді сплати господар­
ству вартості недопоставленої продукції переробки, що не
звільняє його від поставки її в повному обсязі.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

8. Районні підприємства матеріально-технічного і сервісного
забезпечення та районні виробничі об'єднання по агрохімічному
обслуговуванню за прострочку поставки або недопоставку про­
дукції виробничо-технічного призначення, невиконання робіт
(послуг) відповідно до укладеної угоди сплачують господарствам
штраф у розмірі вартості недопоставленої продукції або невико­
наних робіт (послуг). Таку ж відповідальність несуть промислові
підприємства України за прострочку або недопоставку продукції
виробничо-технічного призначення за договорами з постачаль­
ницькими організаціями агропромислового комплексу.

[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].

9. Відповідно до урядової Програми надзвичайних заходів
щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового
стану, погодженої Верховною Радою України, постановою
Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1991 р. № 136 «Про
встановлення єдиного державного замовлення Української
РСР на поставку продукції та виконання робіт (послуг) на
1992 рік» для забезпечення стабілізації економіки республіки
на 1992 рік для підприємств, об'єднань і організацій незалежно
від форм власності запроваджується єдине, державне замов­
лення на поставку продукції, у тому числі сільгосппродукції.

[п.1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

10. Указом Президента України від 4 травня 1992 року
«Про державне замовлення в Україні» передбачено, що на час
переходу економіки України до ринкових відносин, форму­
вання вільного ринку продукції сільського господарства дер­
жавне замовлення є обов'язковим до виконання.

[п.1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

11. При вирішенні господарських спорів, пов'язаних з ук­
ладанням і виконанням договорів контрактації сільськогоспо­
дарської продукції на 1992 рік, арбітражним судам слід керу-

ватись Положенням про механізм економічного стимулюван­ня укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 1991 р. № 395.

[п. 1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

12. При вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням і вико­
нанням договорів контрактації сільськогосподарської про­
дукції на 1992 рік, Положення про порядок укладання і вико­
нання договорів контрактації сільськогосподарської продукції
застосовується в частині, що не протирічить Положенню, за­
твердженому постановою Кабінету Міністрів України від ЗО
грудня 1991 р. № 395.

[п.1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

13. Підставою для укладання договорів контрактації
сільськогосподарської продукції є державне замовлення, обся­
ги якого доводяться безпосередньо до товаровиробників, у то­
му числі до селянських (фермерських) господарств Радою
Міністрів Республіки Крим, облвиконкомами, міськ(рай)ви-
конкомами, місцевою державною адміністрацією в межах
встановленого їм державного замовлення. У разі незгоди з до­
веденим державним замовленням на сільськогосподарську
продукцію підприємства-товаровиробники, на які поши­
рюється дія Закону України «Про підприємства в Українській
РСР» на підставі пункту 2 статті 27 цього Закону мають право
звернутись до арбітражного суду з заявою про визнання дер­
жавного замовлення повністю або частково недійсним.
Оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про селянсь­
ке (фермерське) господарство» відносини, пов'язані з створен­
ням і діяльністю цих господарств, регулюються Законом «Про
підприємства в Українській РСР», селянське (фермерське)
господарство також має право звернутись до арбітражного су­
ду з аналогічною заявою. Щодо споживчої організації, то таке
право їй надане пунктом 7 статті 17 Закону України «Про спо-

живчу кооперацію». «Колгоспи мають право звернутись до арбітражного суду з заявою про визнання недійсним держав­ного замовлення на підставі пункту 2 статті 10 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР».

[п.2 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 •«Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

14. Якщо у встановленому порядку до державного замовлен­
ня не внесені зміни, при вирішенні спорів по умовах договору
щодо кількості і асортименту продукції необхідно виходити з
того, що ці умови повинні відповідати державному замовленню.

[п.З Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

15. Відповідно до Положення закупівля всього обсягу
сільськогосподарської продукції і сировини в 1992 р. в раху­
нок державного замовлення провадиться за цінами згідно з до­
мовленістю. Таким чином, спори, що виникають при погод­
женні ціни, підлягають вирішенню арбітражним судом на за­
гальних підставах. При цьому необхідно враховувати, що до
договірної ціни не включаються витрати по вивезенню, експе­
дируванню та розвантаженню законтрактованої продукції.
Згідно з Положенням перелічені витрати відносяться за раху­
нок заготівельних організацій.

[п.4 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 •«Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

16. У випадку невиконання договору контрактації щодо
кількості та асортименту належної до здачі продукції в 1992
році господарства сплачують заготівельнику і переробним
підприємствам неустойку у розмірі вартості незданої про­
дукції за цінами, визначеними в договорі. Як зазначено у По­
ложенні, цю неустойку господарство сплачує крім випадків
недобору продукції внаслідок стихійного лиха. Однак це не оз­
начає, що тільки стихійне лихо є підставою для звільнення
господарства від відповідальності, тобто що воно несе

відповідальність без вини. При вирішенні таких спорів не­обхідно виходити з того, що крім стихійного лиха можуть бу­ти і інші обставини, які свідчать про відсутність вини госпо­дарства у невиконанні або неналежному виконанні зо­бов'язання (стаття 209 Цивільного кодексу України). Щодо стихійного лиха, то при вирішенні спорів слід оцінювати по­дані господарством документи (висновок компетентних ор­ганів, довідки метеослужби, акти органів страхування тощо) і визначити, у якій мірі стихійне лихо вплинуло на неналежне виконання зобов'язання за договором контрактації.

[п.5 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

17. Відповідно до Положення за невиконання договірних
зобов'язань по прийманню сільськогосподарської продукції
заготівельник сплачує господарству неустойку у розмірі вар­
тості неприйнятої продукції в цінах, визначених в договорі.
При вирішенні спорів щодо застосування цієї відповідаль­
ності слід виходити з умов договору про місце здачі-прий-
мання продукції з поданих доказів про наявність або
відсутність у господарстві продукції, яка підлягає прийман­
ню за погодженим графіком, відмову заготівельника від
приймання продукції, яку доставлено на прийомний пункт
засобами господарства тощо. Зокрема, такими доказами мо­
жуть бути товарно-транспортні документи, акти, звітні доку­
менти господарства.

[п.6 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

18. Відповідальність заготівельника перед господарством
за неправильне визначення кількості, якості і неправильну оп­
лату прийнятої сільськогосподарської продукції передбачена
статтею 33 Положення про порядок укладання і виконання до­
говорів контрактації сільськогосподарської продукції. Таким
чином, встановлену Положенням відповідальність заготівель­
ника за ці порушення у вигляді сплати до позабюджетних
фондів штрафу у розмірі 200 відсотків від неоплаченої у зв'яз-

ку з цим суми слід розглядати як додаткову, тобто таку, яка за­стосовується поряд з сумою штрафу, що стягується на користь господарства.

[п.7 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

19. Виходячи з вартості законтрактованої продукції госпо­
дарствам видаються сертифікати для придбання матеріально-
технічних ресурсів. На підставі цих сертифікатів господарства
та інші товаровиробники укладають договори поставки з рай­
онними підприємствами матеріально-технічного і сервісного
забезпечення, агрохімічного обслуговування відповідно до
розподілу фондів управлінням сільського господарства або
органом, що виконує ці функції.

[п.8 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

20. При вирішенні питання щодо розміру майнової
відповідальності перед господарством (товаровиробником) за
прострочку поставки або недопоставку продукції, а також
відповідальності підприємств України перед постачальниць­
кими організаціями агропромислового комплексу за такі по­
рушення зобов'язань необхідно керуватись не Положенням
про поставки продукції виробничо-технічного призначення, а
цим Положенням, тобто стягувати неустойку у розмірі вар­
тості недопоставленої продукції.

[п.8 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання за­стосування при вирішенні господарських спорів Положення про ме­ханізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].

21. Закупівля ж сільськогосподарської продукції і продо­
вольства для загальнодержавних потреб регулюється Указом
Президента України від 18.01.96 № 62/96 «Про задоволення
державних і регіональних потреб у сільськогосподарській про­
дукції на 1996 рік».

[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про по­ставки продукції для державних потреб»].

Дата добавления: 2015-11-26