Окремі види договорів 10. 1. Поставка 2 страница

рукція якої не передбачає застосування кришки або затвору і для перевірки наявності в цій тарі продукції (товарів) нема не­обхідності порушувати цілісність тари або пломби (розкривати приколочені кришки, зривати пломби тощо).

[п.З Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

38. Наявність акта прийомки фактичної кількості одержа­
ної продукції не звільняє одержувача від обов'язку складання
акта прийомки після надходження рахунку-фактури.
Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок прийомки про­
дукції за кількістю продукція приймається за транспортними і
супровідними документами (рахунок-фактура, специфікація,
опис, пакувальний ярлик та ін.) відправника. За відсутності
всіх або деяких з цих документів одержувач складає акт про
фактичну наявність продукції і в ньому зазначає, які докумен­
ти відсутні. Одержувач зобов'язаний скласти акт про фактич­
ну наявність продукції і тоді, коли її кількість відповідає паку­
вальним ярликам (специфікації). У тих випадках, коли після
одержання рахунку-фактури буде встановлено, що кількість
прийнятої за актом про фактичну наявність продукції менша,
ніж зазначено в рахунку, має складатися акт відповідно до
пунктів 16, 20, 25 зазначеної Інструкції. Тому посилання одер­
жувача на відсутність потреби у складанні акта прийомки,
оскільки одержано ту кількість виробів, яка зазначена в паку­
вальних ярликах, є безпідставним.

[п.4 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

39. Представник громадськості підприємства-одержувача
може брати участь у прийомці продукції за кількістю не більше
двох разів на місяць. Питання про допустимість участі у прий­
омці продукції за кількістю конкретної особи на протязі місяця
вирішується в залежності від того, скільки разів цій особі вида­
валось посвідчення на право участі у прийомці певної партії
продукції. Якщо таких посвідчень представнику громадськості
було видано не більше двох на протязі місяця, то вимоги п. 20
Інструкції про порядок прийомки продукції за кількістю слід
вважати додержаними. При цьому не має значення, що партія

продукції надійшла в декількох вагонах або контейнерах і навіть що прийомка тривала більше одного дня. Якщо представ­ник громадськості був уповноважений брати участь у прийомці продукції, яка надійшла маршрутом вагонів або у мехсекціях, і за результатами прийомки було складено декілька актів, то в цьому випадку таку прийомку слід враховувати як одну, незва­жаючи на те, що загальна кількість продукції складалась з декількох партій. Інструкція про порядок прийомки продукції за якістю не містить зазначеного обмеження щодо участі пред­ставника громадськості у прийомці продукції за якістю. Відповідно до Інструкцій про порядок прийомки продукції за кількістю та якістю представник громадськості підприємства-одержувача призначається керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням профкому цього підприємства. Якщо на підприємстві немає профспілкової організації, пред­ставник громадськості не може бути затвердженим іншими гро­мадськими організаціями або трудовим колективом.

[п.5 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

40. Якщо згідно з вимогами договору, стандарту, іншої нор­
мативно-технічної документації, зокрема, п. 20 Інструкції про
порядок прийомки продукції за якістю її прийомка повинна
бути проведена відповідною інспекцією або експертом бюро
товарних експертиз, акт про неналежну якість продукції, скла­
дений за участю представників громадськості або іншого
підприємства, вважається належним тільки у тих випадках,
коли в місці знаходження одержувача така інспекція або бюро
товарних експертиз відсутні або у разі їх відмови виділити ек­
сперта. Місцезнаходження покупця - це район діяльності
відповідної інспекції або бюро товарних експертиз. Зазначене
порушення порядку прийомки продукції за якістю госпо­
дарському суду слід оцінювати на загальних підставах з ураху­
ванням причин порушення.

[п.6 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

41. Якщо постачальник (відправник) зазначив на тарі вагу
брутто та нетто, у тому числі шляхом наклеювання ярлика,

одержувач зобов'язаний перевірити вагу брутто в строк, пе­редбачений в підпункті «а» п. 9 Інструкції про порядок прийомки продукції за кількістю, тобто в момент ЇЇ одержання. У випадку виявлення невідповідності ваги брутто вазі, зазна­ченій у транспортних або супровідних документах чи на тра­фареті, одержувач не повинен розкривати тару та упаковку (п. 16 Інструкції) решти місць, а зупинити прийомку, зберегти продукцію і провести подальшу прийомку відповідно до пунктів 17 та 18 Інструкції.

[п.7 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

42. Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок прийомки
продукції за якістю виготовлювач (відправник, постачальник)
має право перевірити якість продукції, яку забраковано і по­
вернуто одержувачем (покупцем) у порядку і у випадках, пе­
редбачених обов'язковими правилами або договором. Таким
чином, мова йде не тільки про право на таку перевірку, а й про
необхідність встановлення нормативним актом або договором
порядку перевірки якості продукції, яка забракована одержу­
вачем (покупцем) і повернута виготовлювачу (постачальни­
ку). При цьому слід мати на увазі, що Інструкція визначає по­
рядок прийомки продукції за якістю одержувачем (покупцем),
а не виготовлювачем, якому повернуто забраковану продукцію.

[п.8 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю»].

43. При вирішенні спорів, пов'язаних з умовою договору
про право виготовлювача (постачальника) перевіряти якість
забракованої і повернутої йому продукції, необхідно виходити
з того, що чинне законодавство не надає такого права, якщо не­
належну якість продукції встановлено висновком відповідної
інспекції або бюро товарних експертиз. У цих випадках виго­
товлювач (постачальник), не згодний з таким висновком, мо­
же оскаржити їх у встановленому порядку і вимагати прове­
дення повторної експертизи.

[п.8 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю»].

44. Інколи в актах, складених за результатами перевірки
якості забракованоі і повернутої продукції, констатується, що
встановлений одержувачем (покупцем) продукції дефект «не
підтвердився», І на цій підставі виготовлювач (постачальник)
заперечує свою відповідальність за поставку неякісної про­
дукції. При вирішенні таких спорів господарським судам слід
мати на увазі, що відповідно до статей 209 та 250 Цивільного
кодексу України постачальник не несе відповідальності за не­
належне виконання зобов'язання за умови подання доказів
відсутності своєї вини, зокрема, того, що недоліки виникли
внаслідок порушення одержувачем правил користування про­
дукцією або зберігання її. Таким чином, якщо одержувач (по­
купець) подав докази поставки продукції неналежної якості
(виходу виробу з ладу в період гарантійного строку) виготов­
лювач (постачальник) не може бути звільненим від
відповідальності за мотивами непідтвердження дефекту при
перевірці, поки він не доведе відсутності своєї вини або того,
що дефект виник з вини одержувача, тобто порушення ос­
таннім правил користування або зберігання продукції.

[п.8 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю»].

45. При вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою про­
дукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також
в неналежній тарі (упаковці), господарським судам необхідно
керуватись статтями 248 - 253 Цивільного кодексу України,
положеннями про поставки продукції виробничо-технічного
призначення і товарів народного споживання, стандартами,
іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною доку­
ментацією, інструкціями про порядок приймання продукції
(товарів) за якістю, а також договором.

[п.1 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

46. Щодо відносин підприємств і організацій України з гос­
подарюючими суб'єктами держав - учасниць СНД, то
відповідно до Угоди про загальні умови поставок товарів між
організаціями держав - учасниць Співдружності Незалежних
Держав усі питання якості і комплектності продукції (товарів),

що поставляється, у тому числі майнова відповідальність сторін, повинні визначатись в договорі за взаємним погоджен­ням між постачальником та споживачем. Застосування до цих відносин положень про поставки продукції і товарів, у тому числі встановленої ними майнової відповідальності, може мати місце тільки тоді, коли це передбачено договором з посиланням на конкретні норми зазначених положень.

[п.1 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

47. Встановлена положеннями про поставки майнова
відповідальність у вигляді штрафу за поставку продукції (то­
варів) неналежної якості, некомплектної або в неналежній тарі
(упаковці) є засобом забезпечення належного виконання зо­
бов'язання (стаття 178 Цивільного кодексу України). Отже, ці
санкції господарський суд може застосовувати тільки за порушен­
ня зобов'язань за договором поставки (стаття 253 Цивільного ко­
дексу України). Таким чином, за відсутності договору поставки у
господарського суду нема правових підстав стягувати зазначені
санкції, у тому числі обертати їх у доход державного бюджету.

[п.2 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

48. Відповідно до статті 164 Цивільного кодексу України ви­
конання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покла­
дене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбаче­
но встановленими правилами, а так само, якщо третя особа
зв'язана з однією із сторін адміністративною підлеглістю або
відповідним договором. У цьому разі відповідальність за нена­
лежне виконання зобов'язання несе сторона за договором, з
якого воно виникло, якщо чинним законодавством не передба­
чено, що відповідальність несе безпосередній виконавець. По­
ложенням про поставки продукції і товарів передбачено, що
відповідальність за поставку продукції і товарів неналежної
якості може бути покладена як на постачальника, так і на виго­
товлювача, який не є постачальником відносно одержувача. Од­
нак, якщо за договором поставки виготовлювач, який не є по­
стачальником для одержувача, здійснив за вказівкою свого по­
купця транзитне відвантаження продукції, то на такого виго-

товлювача за позовом одержувача може бути покладена відповідальність за поставку продукції неналежної якості за умови наявності договору між одержувачем та покупцем виго­товлювача. У разі відвантаження продукції (товарів) без такого договору виготовлювач не може нести відповідальність перед одержувачем, який встановив їх неналежну якість.

[п.З Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

49. Відповідно до положень про поставки виготовлювач
(постачальник) несе відповідальність за якість продукції і то­
варів у цілому, включаючи складові частини і комплектуючі
вироби, тобто і у тих випадках, коли стандартами, іншою нор­
мативно-технічною документацією передбачено, що за якість
складових частин та комплектуючих виробів несе
відповідальність їх виготовлювач. Якщо позовні вимоги задо­
волені за рахунок постачальника основного виробу або ос­
танній добровільно задовольнив вимоги покупця (одержува­
ча), постачальник (виготовлювач) продукції (товарів) має пра­
во звернутися до постачальника (виготовлювача) комплектую­
чого виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків, у
тому числі суми штрафу, сплаченої покупцю (одержувачу) у
зв'язку з поставкою основного виробу неналежної якості.

[п.4 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

50. Якщо товари реалізуються за регульованими цінами,
встановлені пунктами 52 та 53 Положення про поставки то­
варів народного споживання штрафи стягуються, виходячи з
цих цін з відрахуванням торговельної знижки. У разі поставки
товарів за вільними (договірними) цінами ці штрафи слід стя­
гувати, виходячи з цієї ціни без врахування будь-яких надба­
вок та суми податку на добавлену вартість. Встановлені пунк­
тами 59 і 60 Положення про поставки продукції виробничо-
технічного призначення штрафи стягуються, виходячи з регу­
льованих або вільних (договірних) цін без врахування надба­
вок та суми податку на добавлену вартість.

[п.5 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

52. Відповідно до статті 250 Цивільного кодексу Ук­
раїни, пунктів 40 та 33 положень про поставки продукції і товарів
постачальник зобов'язаний безоплатно виправити недоліки про­
дукції (товарів), на яку встановлено гарантійний строк, або заміни­
ти її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення
покупцем правил користування продукцією або зберігання її. Ви­
правлення недоліків або заміна продукції (товарів) за вибором по­
стачальника (виготовлювача) повинні бути здійснені в 20-денний
строк після одержання повідомлення покупця (одержувача), якщо
інший строк не встановлений обов'язковими для сторін правила­
ми чи їх угодою. Якщо покупець (одержувач) не повідомив поста­
чальника (виготовлювача) про виявлені недоліки продукції (то­
варів), останній звільняється від сплати штрафу, передбаченого
пунктами 59 та 52 положень про поставки продукції і товарів.

[п.6 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

53. Відповідно до статті 14 Закону «Про захист прав спожи­
вачів» продавець за вибором покупця забезпечує заміну товаром
аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної
якості, або відповідне зниження його купівельної ціни, або без­
платне усунення недоліків товару чи відшкодування затрат по­
купця на їх виправлення, або розірвання договору купівлі-про-
дажу та відшкодування збитків, яких зазнав покупець. Не в усіх
перелічених випадках надіслання повідомлення про неналежну
якість товару є підставою для стягнення з постачальника (виго­
товлювача) штрафу, передбаченого пунктом 52 Положення про
поставки товарів народного споживання. Так, незважаючи на це
повідомлення, штраф не підлягає стягненню, якщо продавець
здійснив відповідне зниження ціни товару, відшкодував затрати
покупця на виправлення недоліків або сам виправив недоліки.
Тільки у випадку заміни товару неналежної якості або розірван­
ня договору і повернення вартості товару торговельне
підприємство-покупець (одержувач) має право стягнути зазна­
чений штраф з постачальника (виготовлювача), якщо останній
після одержання повідомлення про неналежну якість товару у
встановлений строк не виправив недоліки або не замінив товар.

[п.6 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

54. Згідно з пунктами 41 та 34 положень про поставки продукції
і товарів у випадку поставки продукції (товарів) з дефектами, які
можуть бути усунені на місці, виготовлювач (постачальник) зо­
бов'язаний на вимогу покупця (одержувача) у встановлений строк
виправити ці дефекти, у тому числі шляхом заміни продукції (то­
варів). Таким чином, надіслання тільки повідомлення про на­
явність дефектів без вимоги щодо їх усунення не є підставою для
стягнення з постачальника (виготовлювача) штрафу, передбачено­
го пунктами 59 та 52 положень про поставки продукції і товарів.

[п.7 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

55. Якщо якість продукції (товарів) не відповідає стандар­
там, технічним умовам, іншій документації, зразкам (етало­
нам) або умовам договору, покупець (одержувач) має право
відмовитись від її прийняття і вимагати заміни (пункти 41 та
34 положень про поставки продукції і товарів). За таких обста­
вин постачальник (виготовлювач) сплачує штраф, передбаче­
ний пунктами 59 та 52 положень про поставки продукції і то­
варів, у тому числі і у випадку заміни продукції (товарів).

[п.8 Роз'яснення від 12.11.93 р. Л* 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

56. Відповідно до пунктів 24 та 19 положень про поставки
продукції і товарів покупець має право односторонньо відмови­
тись від виконання договору, тобто розірвати договір, у випадках
поставки продукції (товарів), яка не відповідає вимогам стан­
дартів, технічних умов, іншій документації, зразкам (еталонам).
У цьому випадку постачальник зобов'язаний відшкодувати по­
купцю усі збитки, пов'язані з розірванням договору. Договір вва­
жається розірваним (зміненим) через місяць після одержання
постачальником письмового повідомлення покупця про відмову
від виконання договору, якщо інший, більш тривалий строк не
буде зазначений у цьому повідомленні. Продукція (товари), ви­
готовлена та відвантажена постачальником до одержання такого
повідомлення, повинна бути прийнята і оплачена покупцем.

[п.9 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

П2-304 257

57. При укладанні договору сторони не мають права перед­
бачати менш високі показники, ніж встановлені обов'язкови­
ми вимогами стандартів, нормативно-технічної документації
щодо якості продукції (товарів). Якщо в договорі передбачені
менш високі вимоги, при вирішенні спору господарському су­
ду слід виходити з вимог стандартів, нормативно-технічної до­
кументації, а не з умови договору. Чинне законодавство (пунк­
ти 39 та 32 положень про поставки) надає сторонам право пе­
редбачити в договорі більш високі вимоги щодо якості про­
дукції (товарів) у порівнянні з стандартами, технічними умо­
вами, іншою документацією, зразками (еталонами). За неви­
конання цієї умови договору майнова відповідальність поста­
чальника (виготовлювача) застосовується лише тоді, коли це
передбачено договором.

[п.10 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

58. Якщо продукція (товари) відповідає умовам договору,
стандартам, іншій нормативно-технічній документації, але ви­
явилась більш низького сорту (якості) у порівнянні з доку­
ментом, що посвідчує її якість, майнові санкції за це порушен­
ня, а також за неналежну маркіровку (зазначення більш висо­
кого сорту, ніж фактичний) можуть бути застосовані госпо­
дарським судом тільки тоді, коли такі санкції передбачені до­
говором. У цих випадках покупець (одержувач) має право ви­
магати від постачальника (виготовлювача) відшкодування за­
вданих йому збитків, у тому числі у вигляді уцінки продукції
(товарів), у зв'язку з неналежним виконанням договірних зо­
бов'язань. Вимоги щодо стягнення суми уцінки підлягають за­
доволенню за умови подання доказів доведення уцінки до спо­
живача або переоцінки продукції (товарів).

[п.11 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 -«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

59. Відповідно до пунктів 41 та 34 положення про поставки
покупець (одержувач) має право відмовитись від прийняття
продукції (товарів) більш низького сорту (якості) у
порівнянні з документом, що посвідчує її якість, але за умови,
коли її кількість перевищує обсяг відповідного сорту (якості)

за договором, або якщо поставка цієї продукції (товарів) вза­галі не передбачена договором.

[п.11 Роз'яснення від 12.11.93р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

60. Продукція (товари) повинна поставлятися комплектне
відповідно до вимог стандартів, технічних умов або інших
обов'язкових для сторін норм, однак сторони можуть передба­
чити в договорі поставку продукції (товарів) з додатковими до
комплекту виробами (складовими частинами) або без окре­
мих виробів (складових частин), що входять до комплекту, але
не потрібні покупцеві. Що ж до продукції виробничо-
технічного призначення, то у договорі може бути передбачена
її поставка окремими частинами комплекту, в тому числі їх
відвантаження безпосередньо виготовлювачами. За цих умов
зобов'язання постачальника вважається виконаним належним
чином, якщо остання частина комплекту була відвантажена у
встановлений договором строк поставки. У протилежному ви­
падку, тобто коли остання частина комплекту відвантажена
постачальником або виготовлювачем після закінчення строку
поставки, постачальник несе відповідальність, встановлену за
поставку некомплектної продукції, у тому числі сплачує
відповідний штраф.

[п.12 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

61. Застосовуючи відповідальність, встановлену Положен­
ням про поставки або договором, за поставку немаркірованої
або неналежно маркірованої продукції (товарів) господарсь­
ким судам слід виходити з того, що неналежною маркіровкою
є така, що не відповідає стандартам, іншій нормативно-
технічній документації або умовам договору (зокрема,
відсутність одного або декількох обов'язкових реквізитів
маркіровки, зазначення невірних відомостей щодо наймену­
вання, якості, сорту, ціни, нечіткість відтиску, що виключає чи­
тання маркіровки).

[п.13 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

П'2-304

62. З набранням чинності Законом України від 3 грудня 1996 року «Про внесення зміни до Цивільного кодексу Ук­раїнської РСР» не можуть застосовуватися пункти 69 і 60 по­ложень про поставки у частині безакцентного стягнення штрафів, передбачених цими положеннями. Спори, пов'язані зі стягненням згаданих штрафів, вирішуються господарськи­ми судами на загальних підставах.

[п.14 Роз'яснення від 12.11.93 р. № 01-6/1205 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і то­варів неналежної якості та некомплектних»].

64. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів
України від 12.11.93 № 932 оплата продукції (виконаних робіт,
наданих послуг) здійснюється: за державним контрактом -
центральними органами державної виконавчої влади, які ви­
дали завдання, за рахунок коштів з державного бюджету; за
продукцію, виготовлену згідно з державним замовленням і по­
ставлену за міждержавними угодами, - Державним комітетом
з матеріальних ресурсів, Міністерством зовнішніх еко­
номічних зв'язків, Міністерством сільського господарства і
продовольства, Державним комітетом по харчовій промисло­
вості та підприємствами й організаціями, які входять до їхньої
сфери управління, відповідно до закріпленої, за цими органа­
ми номенклатури за рахунок наявних у них коштів і
банківських кредитів; за продукцію, виготовлену за держав­
ним замовленням і поставлену споживачам України, - безпо­
середньо споживачами продукції, які уклали договори постав­
ки, за рахунок власних коштів.

[Лист від 10.01.94 р. № 05-2/10 «Про порядок формування та розміщення державного контракту і державного замовлення у 1994 році»].

65. При вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням держав­
ного контракту або договору, заснованого на державному за­
мовленні, слід мати на увазі, що відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 12.11.93 № 932 виконавці дер­
жавного контракту і державного замовлення вправі са­
мостійно обирати шляхи поставки виготовленої продукції за­
мовнику (споживачу).

[Лист від 10.01.94 р. № 05-2/10 «Про порядок формування та роз­міщення державного контракту і державного замовлення у 1994 році»].

66. У зв'язку з інфляцією виникають питання щодо права
постачальника вимагати від покупця (одержувача) оплати
продукції за більш високими, ніж обумовлено договором ціна­
ми і правомірності відмови постачальника поставляти про­
дукцію у разі незгоди покупця з оплатою її за цінами вище до­
говірних. Якщо розрахунки за продукцію здійснюються за до­
говірними цінами, постачальник не має права вимагати опла­
ти продукції за іншою (підвищеною) ціною, доки у встановле­
ному порядку не будуть внесені відповідні зміни до умов дого­
вору щодо ціни. Зі свого боку кредитор за договором згідно зі
статтею 208 Цивільного кодексу України має право вимагати
від боржника (постачальника) передачі продукції в натурі.

[п.7 Листа від 07.04.94 р. № 01-8/237 «Про деякі питання засто­сування чинного законодавства при вирішенні спорів»].

67. Відповідно до статті 164 Цивільного кодексу України у разі
покладення виконання зобов'язання на третю особу відпо­
відальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язан­
ня несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо законо­
давством не передбачено, що відповідальність несе безпосередній
виконавець. Такі норми, наприклад, встановлені пунктом 66 По­
ложення про поставки продукції та пунктом 57 Положення про
поставки товарів і тому відповідальність за несвоєчасну оплату
продукції (товарів) несуть як покупець за договором, так і плат­
ник, але за всіх обставин для стягнення пені за прострочку плате­
жу з одержувача (платника) необхідні договірні відносини як між
постачальником і покупцем, так і між останнім та одержувачем.

[п.6 Роз'яснення від 29.04.94 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»].

68. При вирішенні питання про стягнення пені за не­
своєчасне виконання грошових зобов'язань арбітражні суди
повинні враховувати, що чинним законодавством (наприклад,
Указом Президента України від 28 жовтня 1993 року «Про дер­
жавний контракт і державне замовлення на 1994 рік») або до­
говором для розрахунків за продукцію (товари), роботи та по­
слуги може бути встановлена попередня оплата.

[п.8 Роз'яснення від 29.04.94 р. № 02-5/293 «Дро деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»].

69. Пеню як один із видів неустойки, яка стягується за кож­
ний день прострочки і в межах 6-місячного строку позовної
давності, необхідно відрізняти від відсотків за користування
чужими коштами, що є платою саме за користування чужими
коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне вико­
нання зобов'язання. Стягнення цих відсотків передбачено, зо­
крема, пунктом 67 Положення про поставки продукції та
пунктом 58 Положення про поставки товарів (при повторній
оплаті однієї і тієї ж продукції (товарів), неправильному за­
стосуванні цін тощо).

[п.9 Роз'яснення від 29.04.94 p. Me 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»].

Дата добавления: 2015-11-26