Окремі види договорів 10. 1. Поставка 1 страница

Читайте также:

1. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.01.92 р. № 39-р звільнено, як виняток, підприємства Мінлісгоспу та Держдеревпрому України, що поставляють рудниковий стояк для потреб вугледобувної промисловості України, від сплати штрафних санкцій за недопоставку деревини споживачам на внутрішній ринок.

[Лист від 27.01.92 р. № 01-7/104 «Про звільнення від сплати штрафних санкцій»].

1. Спори, пов'язані з пошкодженням (знищенням) продукції і товарів у результаті їх бою або пошкодження тари при перевозках, за відсутністю вини перевізника не відносяться ні до спорів, що випливають з поставки продукції (товарів) неналежної якості, ні до спорів про недостачі. Такі спори, а також справи, пов'язані з пошкодженням зворотної тари при перевозках, слід розглядати як спори про відшкодування збитків.

[Постанова від 15.10.92 року № 1 «Про вирішення спорів, пов'язаних з пошкодженням (знищенням) продукції і товарів у результаті їх бою або пошкодження тари»].

3. Приймання продукції і товарів, що надійшли до покупця
(одержувача) пошкодженими в результаті їх бою або пошкод
ження тари, а також пошкодженої зворотної тари повинно
здійснюватись у порядку, передбаченому договором, а якщо
такий порядок договором не встановлений - доведення обста
вин і причин їх пошкодження повинно здійснюватись стосов
но Інструкції про порядок приймання продукції (товарів) за
якістю. З метою виключення своєї вини одержувач повинен
зафіксувати факт надходження пошкодженої продукції (то
варів), а також зворотної тари в процесі розвантаження транс
портних засобів.

[Постанова від 15.10.92 року № 1 «Про вирішення спорів, пов'язаних з пошкодженням (знищенням) продукції і товарів у результаті їх бою або пошкодження тари»].

4. Якщо в процесі приймання продукції (товарів) буде
встановлено, що причиною пошкодження (знищення) про
дукції (товарів) є їх неналежна якість (конструктивні, техно
логічні чи інші виробничі недоліки), то відповідальність за

відвантаження продукції (товарів) неналежної якості і строк позовної давності повинні застосовуватись в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством.

[Постанова від 15.10.92року № 1 «Про вирішення спорів, пов'язаних з пошкодженням (знищенням) продукції і товарів у результаті їх бою або пошкодження тари»].

5. У тих випадках, коли прийомка продовольчих товарів
здійснюється за правилами Інструкції про порядок прийомки
продукції виробничо-технічного призначення і товарів народно
го споживання за кількістю, товари, відвантажені в асортименті,
повинні прийматись за кількістю по кожній позиції асортименту
окремо. В актах прийомки таких товарів необхідно відображати
кількість недостачі кожного з найменувань одержаного товару.

[Лист від 24.12.92 р. № 01-8/1530 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з недостачами продовольчих товарів при поставках і перевозках»].

6. Норма розходжень у показниках вагів застосовується ли
ше тоді, коли виявлена недостача не перевищує норми природ
ної втрати вантажу і норми розходження у показаннях вагів.

7. За наявності в прийомних документах вад, через які ці
документи позбавлено доказової сили, слід вважати недоведе-
ним факт недостачі, а не вину вантажовідправника.

8. Всі питання застосування, обігу і повернення засобів
упаковки, у тому числі майнової відповідальності за порушен
ня зобов'язання щодо цих засобів, повинні знайти своє регу
лювання в договорі (контракті).

[п.1 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної І картонної тари та паперових мішків»].

9. Після звільнення від продукції і товарів усі види засобів
упаковки багаторазового використання підлягають обов'язко
вому поверненню, якщо інше не передбачено Правилами за-

стосування, обігу і повернення цих засобів або договором (п. З Правил). Якщо Правилами або договором покупець (одержувач) продукції і товарів не звільнений від обов'язку повернення засобів упаковки багаторазового використання, ці засоби підлягають обов'язковому поверненню в кількості, порядку і строки, передбачені Правилами.

[п.2 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].

10. Обов'язок повернення засобів упаковки багаторазового
використання є зобов'язанням, виконання якого відповідно до
статті 178 Цивільного кодексу України може забезпечуватися
неустойкою (штрафом).

[п.З Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня
1992 року № 174 до компетенції Міністерства державних ре
сурсів України віднесено вирішення питання щодо
відповідальності за несвоєчасне повернення засобів упаковки
багаторазового використання. Відповідно до пункту 95 Пра
вил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багато
разового використання за прострочку повернення (здачі) цих
засобів до 15 днів покупець (одержувач) сплачує постачальни
ку штраф у розмірі 150 % ціни придбання таких засобів, а по
над 15 днів - 300 % з урахуванням раніше сплаченого штрафу.
Зазначені штрафи можуть бути стягнуті лише за наявності до
говору поставки продукції (товарів) між постачальником і по
купцем (одержувачем).

12. Щодо Правил повторного використання дерев'яної,
картонної тари та паперових мішків, які регулюють
взаємовідносини тароздавачів і тарних підприємств, то
відповідно до пункту 7 цих Правил здача дерев'яної, картон-

ної тари та паперових мішків на тарні підприємства проводиться без обов'язкового укладання договорів. Повторне використання тари для упаковки виробленої продукції таро-здавач може здійснити тільки за умови укладання про це договору з тарним підприємством. Якщо такий договір не укладений, тара та паперові мішки підлягають здачі на тарні підприємства в кількості, встановленій пунктом 5 Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків.

13. У тих випадках, коли штраф за прострочку повернення
(здачі) засобів упаковки і тари до 15 днів не стягнутий, у тому
числі внаслідок пропуску строку позовної давності, у госпо
дарського суду нема підстав при стягненні штрафу в розмірі
300 % відраховувати суму штрафу, яку б покупець (тарозда-
вач) повинен був сплатити за прострочку повернення (здачі)
засобів упаковки або тари до 15 днів.

14. Згідно зі статтею 164 Цивільного кодексу України вико
нання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покла
дено в цілому або частині на третю особу, якщо це передбаче
но встановленими правилами, а так само, якщо третя особа
зв'язана з однією з сторін адміністративною підлеглістю або
відповідним договором. У разі покладання виконання зо
бов'язання на третю особу, у тому числі шляхом видачі розна
рядок на відвантаження продукції, відповідальність за невико
нання або неналежне виконання зобов'язання несе сторона за
договором, з якого воно виникло, якщо законодавством не пе
редбачено, що відповідальність несе безпосередньо викона
вець. Оскільки законодавством України не передбачено, що
відповідальність за прострочку повернення засобів упаковки
багаторазового використання може нести одержувач про
дукції, відповідальність за невиконання або неналежне вико-

пання цього зобов'язання повинна нести сторона за договором, тобто покупець.

[п.4 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки г повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].

15. Відповідно до пункту 98 Правил застосування, обігу і повер
нення засобів упаковки багаторазового використання штрафи, пе
редбачені пунктами 95, 96, 97 цих Правил, застосовуються у пре
тензійно-позовному порядку у випадках, зазначених у договорах.
У разі відсутності у договорі умов щодо обов'язкового повернення
засобів упаковки та майнової відповідальності за порушення тако
го зобов'язання в арбітражного суду немає правових підстав для
задоволення вимог, пов'язаних зі сплатою зазначених штрафів.

[п.5 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].

16. Коли продукцію (товари) відвантажено за вказівкою
покупця за договором, і з вини одержувача покупець сплатив
постачальнику штраф за прострочку повернення засобів упа
ковки, він вправі звернутися до одержувача з вимогою про
відшкодування збитків, заподіяних сплатою штрафу.

17. Відповідно до пункту 3 Правил застосування, обігу і по
вернення засобів упаковки багаторазового використання у ви
падках одержання продукції і товарів від постачальників - ор
ганізацій матеріально-технічного постачання і оптових торго
вельних підприємств (організацій) засоби упаковки поверта
ються цим підприємствам і організаціям. У такому разі поста
чальник має самостійне право на стягнення з покупця (одер
жувача) штрафу за прострочку повернення засобів упаковки
багаторазового використання.

[п.5 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].

«2-3(4 241

18. Відповідно до пункту 8 Правил застосування, обігу і по
вернення засобів упаковки багаторазового використання
відправник продукції і товарів зобов'язаний протягом 2 днів
після відвантаження рекомендованим листом надіслати одержу
вачу сертифікат. При затримці з висилкою сертифіката строк
повернення засобів упаковки збільшується на кількість днів за
тримки. Отже, у разі порушення строку висилки сертифіката,
строк повернення засобів упаковки слід обчислювати після
закінчення двох днів з дати відвантаження продукції (товару) з
урахуванням кількості днів, на яку затримано висилку сер
тифікатів. Якщо затримка з висилкою сертифіката перевищує ЗО
днів, строк повернення засобів упаковки збільшується тільки на
ЗО днів і після цього такі засоби підлягають поверненню відправ
нику продукції (товарів), тобто максимальна кількість днів, на
яку збільшується строк повернення засобів упаковки у випадку
затримки з висилкою сертифіката, не може перевищувати ЗО
днів. Відсутність сертифіката на повернення засобів упаковки не
звільняє від відповідальності за прострочку їх повернення.

[п.6 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].

19. З введенням у дію Закону України «Про захист прав спо
живача» обов'язок усунення недоліків товару покладений не на
виготовлювача, а на продавця - торговельне підприємство. Тому
фактично відпадає необхідність укладання договорів між
підприємством-виготовлювачем і підприємством побутового об
слуговування населення. Згідно зі ст. 250 Цивільного кодексу Ук
раїни та Положенням про поставки товарів поставщик зобов'яза
ний безоплатно виправити недоліки товару, на який встановлено
гарантійний строк або замінити товар. Ці норми регулюють
відносини між поставщиком (виготовлювачем) і покупцем (тор
говельним підприємством). У зв'язку з цим не виключається
можливість укладання за згодою сторін договору між виготовлю
вачем і відповідним підприємством, в т.ч. по сервісному обслуго
вуванню товарів, які прийняті від населення внаслідок недоліків,
однак такі взаємини не регулюються Типовими договорами.

[п. 1 Листа від 14.06.93 р. № 01-8/672 «Про деякі питання практики застосування чинного законодавства при вирішенні господарських спорів»].

20. Пунктами 73 Положення про поставки продукції ви
робничо-технічного призначення і 64 Положення про постав
ки товарів народного споживання передбачений порядок ви
рахування санкцій, встановлених цими Положеннями. Якщо
товари реалізуються за регульованими цінами, неустойка
(штраф, пеня) за невиконання або неналежне виконання зо
бов'язань за договором поставки стягується виходячи з цих
цін з відрахуванням торговельної знижки, а по продукції - з
цієї ціни без врахування встановлених надбавок. При ре
алізації продукції і товарів за вільними (договірними) цінами
штрафні санкції слід стягувати виходячи з цієї ціни без будь-
яких надбавок та суми податку на добавлену вартість.

[п.4 Листа від 14.06.93р. № 01-8/672 «Про деякі питання практики застосування чинного законодавства при вирішенні господарських спорів»].

21. Відповідно до пункту 1 статті 21 Закону «Про
підприємства в Україні» підприємства вільні у виборі предме
та договору і визначенні зобов'язання. Щодо поставки про
дукції для державних потреб, то такі поставки також здійсню
ються на підставі договорів, але з урахуванням порядку, що
визначається законодавчими актами України (пункт 2 статті
20 Закону «Про підприємства в Україні»).

[п.2 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

22. Якщо підприємство, у тому числі яке належить до за
гальнодержавної (комунальної) власності, поставляє про
дукцію не для державних потреб, то відповідно до пункту 1
статті 21 Закону «Про підприємства в Україні» поставщик
(продавець) сам визначає предмет договору і свої зобов'язан
ня. У цьому випадку держава, крім важелів економічного по
рядку, не має права втручатись у вирішення питання збуту
продукції.

23. Поняття «державний контракт» відрізняється від понят
тя контракту (договору), який укладають на підставі держав
ного замовлення, тим, що державний контракт укладають орга-

ни державної виконавчої влади, визначені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.93 № 100, оплату продукції гарантує держава за рахунок державного бюджету.

24. Характерною рисою державного замовлення є те, що
його виконання стимулюється шляхом надання виконавцю
економічних та інших пільг, порядок надання яких та їх розмір
після затвердження Кабінетом Міністрів України доводиться
до замовників, а також підприємств-виконавців через галузеві
міністерства, відомства.

25. Відповідно до розділу 1 Тимчасового положення про
порядок формування та розміщення обсягів поставок про
дукції (робіт, послуг) для виконання державних контрактів і
державного замовлення на 1993 рік, затвердженого постано
вою Кабінету Міністрів України від 10.02.93 № 100, укладання
державного контракту або договору на підставі державного за
мовлення обов'язкове тільки для підприємств-монополістів.
Отже, інші підприємства мають право відмовитись від укла
дання державного контракту або виконання державного за
мовлення.

[пЗ Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

26. Згідно зі статтею 42 Цивільного кодексу України мов
чання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, перед
бачених законодавством. Чинне законодавство, яке регулює
взаємовідносини за договором (контрактом) поставки про
дукції, не передбачає, що відсутність відповіді підприємства на
пропозицію замовника укласти державний контракт або прий
няти до виконання державне замовлення слід розцінювати як
згоду підприємства-виконавця. Тому у разі неодержання
відповіді підприємства-монополіста на пропозицію замовника
укласти державний контракт або прийняти до виконання дер
жавне замовлення і укласти на його підставі договір замовник

має право звернутись до арбітражного суду з заявою про зобов'язання такого підприємства укласти відповідний контракт (договір). Щодо інших підприємств-виконавців, то у випадках відмови від укладання державного контракту або прийняття державного замовлення, а також відсутності відповіді на пропозиції замовника у арбітражного суду нема підстав для зобов'язання підприємства укласти контракт (договір) або вважати, що підприємство прийняло замовлення до виконання.

[п.4 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

27. За своєю правовою природою державний контракт на
поставку продукції і договір (контракт), укладений на підставі
державного замовлення, є договором поставки і, крім наведе
них нормативних актів щодо поставки продукції для держав
них потреб у 1993 році, взаємовідносини сторін регулюються
нормами зобов'язального права та Положеннями про поставку
продукції (товарів), у частині, що не суперечить законодавст
ву України.

[п.5 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Яро деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

28. Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України
договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто
згоди з усіх істотних умов, тобто визнаних такими за законом
або необхідних для договорів даного виду. Істотними умовами
договору поставки продукції є предмет контракту (договору),
тобто номенклатура, кількість і якість продукції, строк постав
ки і ціна (пункт 19 Положення про поставки продукції вироб
ничо-технічного призначення). Якщо ці обов'язкові умови в
договорі відсутні, він вважається неукладеним.

[п.5 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

29. Вимоги підприємця-виконавця щодо обов'язку замов
ника забезпечити його матеріально-технічними ресурсами в
обсязі, номенклатурі та асортименті, необхідними для вико
нання державного контракту або державного замовлення, за
доволенню не підлягають. Кабінет Міністрів України Декре-

том від 22 січня 1993 р. «Про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік» зупинив дію абзаців другого і третього пункту 22 Закону «Про підприємства в Україні» та встановив, що такі виконавці самостійно забезпечують себе матеріально-технічними ресурсами. Виняток становлять окремі види ресурсів, виробництво і споживання яких контролюється і централізовано розподіляється державою. Перелік таких ресурсів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.93 № 100. Розподіл цієї продукції здійснюється через відповідні міністерства і відомства.

[п.7 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

30. Відповідно до Тимчасового положення про порядок
формування та розміщення обсягів поставок продукції (робіт,
послуг) для виконання державних контрактів і державного за
мовлення на 1993 рік конкретні економічні та інші пільги, які
надаються виконавцям державного замовлення, визначаються
Кабінетом Міністрів України і тому вимоги поставщика про
надання йому замовником (покупцем) пільг, обсяг і види яких
виходять за межі, затверджені Кабінетом Міністрів України,
не підлягають задоволенню.

31. У розділі 2 Тимчасового положення про порядок фор
мування та розміщення обсягів поставок продукції (робіт, по
слуг) для виконання державних контрактів і державного за
мовлення на 1993 рік зазначено, що у разі невиконання зо
бов'язань, що випливають з державних контрактів, сторони
несуть відповідальність, передбачену цим контрактом і чин
ним законодавством.

[п.7 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

32. При вирішенні спорів щодо встановлення в контракті
видів і розміру майнової відповідальності сторін слід виходи
ти з того, що в контракті можуть бути передбачені санкції за
невиконання або неналежне виконання зобов'язань за пору-

шення яких законодавством санкції не встановлені, а також збільшений розмір санкцій, передбачений Положенням про поставки, тільки за згодою обох сторін (пункт 71 Положення про поставки продукції).

[п 7 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

33. При вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою за держав
ним контрактом або державним замовленням продукції, яка не
відповідає вимогам стандартів, технічних умов, іншим обов'яз
ковим для сторін нормам або договору, слід виходити з того, що
відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за пору
шення стандартів, норм і правил, встановлена Декретом Кабіне
ту Міністрів України від 8 квітня 1993 р. «Про державний на
гляд за додержанням стандартів, норм і правил та відпо
відальність за їх порушення», не виключає застосування до
підприємств-виготовлювачів (поставщиків) майнових санкцій,
передбачених Положенням про поставки (контрактом, догово
ром) та стягнення їх на користь замовника (покупця) або одер
жувача продукції відповідно до чинного законодавства.

34. Відповідно до Угоди про загальні умови поставок товарів
між організаціями держав - учасниць СНД (набула чинності з
1 липня 1992 року) поставщик зобов'язаний укласти договір по
ставки продукції (товарів), коли така поставка передбачена
міждержавною (міжурядовою) угодою і до поставщика у вста
новленому порядку доведено повідомлення відповідного дер
жавного органу за місцем знаходження покупця про
прикріплення покупця до поставщика (пункт 10 Угоди). При
вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням таких договорів, не
обхідно враховувати вимоги чинного законодавства щодо:
форм розрахунків (постанова Кабінету Міністрів України і
Національного банку України від 03.12.92 № 675 «Про нор
малізацію розрахунків з суб'єктами господарської діяльності
країн, що використовують рублі як засіб платежу», інструктив
ний лист Кабінету Міністрів України та Національного банку
України від 26.04.93 № 10046-19020/730); режиму квотування і

ліцензування експорту продукції і товарів (Декрети Кабінету Міністрів України від 26.12.92 «Про встановлення спеціального режиму експорту окремих видів товарів» та від 12.01.93 «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)», постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.93 № 212 «Про загальні обсяги квот щодо експорту продукції та порядок експорту в межах державного замовлення і державного контракту»); встановлення ціни (постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.93 № 421 «Про розрахунки у разі експорту продукції (робіт, послуг) у межах державного контракту»).

[п.8 Роз'яснення від 15.06.93 р. № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням договорів поставки продукції (товарів) в 1993 році»].

35. Деякі вантажовідправники заперечують акти прийомки
продукції (товарів) за кількістю, посилаючись на те, що
відповідно до п. 19 Інструкції про порядок прийомки продукції
і товарів за кількістю одержувач повинен здійснити перевірку
ваги вантажу на вагах того ж типу, на яких вантаж був зважений
в пункті відправлення. Такі заперечення є безпідставними,
оскільки чинними нормами, що регулюють порядок прийомки
продукції (товарів), не встановлений обов'язок вантажоодержу
вача зважувати вантаж на вагах того ж типу, на яких він був зва
жений в пункті відправлення. Пункт 13 зазначеної Інструкції
передбачає не однотипність вагів і не засіб визначення
кількості, а лише одиниць вимірювання. Тому вимоги щодо пе
ревірки ваги вантажу у пункті призначення на вагах того ж ти
пу, на яких було проведене зважування при відвантаженні, не
грунтуються на чинних нормативних актах.

[п.1 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

36. Передбачений п. 8 Інструкції про порядок прийомки
продукції і товарів за якістю строк складання акту про вияв
лені виробничі недоліки товарів на оптові організації торгівлі
не поширюється. При розгляді справ за позовами організацій
оптової торгівлі (баз) до виготовлювачів (постачальників) ви
никають спори щодо додержання порядку прийомки товару за
якістю, зокрема про право бази складати акт про виробничі не
доліки товарів протягом чотирьох місяців після їх одержання.

Вирішуючи такі спори, слід мати на увазі, що у даному випадку посилання на п. 8 зазначеної Інструкції як на норму, яка надає базі право скласти акт про неналежну якість товару на протязі 4-х місяців після його одержання, є помилковим. Відповідно до п. 8 Інструкції торговельні організації мають право незалежно від перевірки якості товару, проведеної ними в строки, передбачені п. 6 Інструкції, скласти акт про виявлені виробничі недоліки, якщо такі недоліки встановлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або в процесі цього продажу. Здійснення базою оптової торгівлі підготовки товару для відвантаження до роздрібної торговельної мережі не можна ототожнювати з підготовкою товару до роздрібного продажу, який проводить лише підприємство роздрібної торгівлі. Таким чином, право скласти акт про виявлені виробничі недоліки на протязі чотирьох місяців після одержання товару надане не всім торговельним підприємствам (організаціям), а тільки тим, які здійснюють роздрібний продаж товарів. Одночасно необхідно враховувати, що п. 8 Інструкції регламентує строк складання акту щодо продукції (товарів), на яку не встановлені гарантійні строки експлуатації. Так, якщо, зокрема, на товар встановлений гарантійний строк експлуатації, перебіг якого починається з дня роздрібного продажу, то при вирішенні питання про своєчасність прийомки товару за якістю слід керуватись абз. 5 п. 9 Інструкції, відповідно до якого акт про приховані недоліки таких товарів може складатися в період зберігання до продажу незалежно від часу його одержання.

[п.2 Роз'яснення від 12.10.93 р. № 01-6/1106 «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю»].

37. Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за якістю покупці, у тому числі бази оптових торговельних підприємств, які перевідправляють продукцію (товари) в упаковці первісного виготовлювача (відправника), повинні здійснити прийомку продукції і товарів за якістю, якщо їх одержано у пошкодженій, відкритій або не-маркірованій тарі, у тарі з пошкодженими пломбами або за наявності ознак пошкодження, псування продукції і товарів. При вирішенні спорів, що виникають з питання визначення поняття «відкрита тара», слід виходити з того, що це тара, конст-

Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.019 сек.)