Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз результатів розрахунків і висновки

Читайте также:
  1. Алгебра і початки аналізу
  2. Аналіз альтернатив та вибір стратегії
  3. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань
  4. Аналіз витрат обігу торговельного підприємства
  5. Аналіз грошових потоків за прямим методом
  6. Аналіз дебіторської заборгованості
  7. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів

ПЛАН ОБСЯГУ ПОСЛУГ

В результаті виробничого процесу, який здійснюється в галузях матеріального виробництва, створюється відповідна продукція, послуги, що мають споживчу цінність, здатні задовольнити потреби суспільства в матеріальних благах і послугах.

Результатом процесу виробництва в галузі зв'язку є продукція, яка суттєво відрізняється від інших видів продукції.

Продукція зв`язку – кінцевий корисний результат, вироблений діяльністю по передачі різного роду повідомлення на відстані.

Продукція зв`язку виступає у вигляді послуги, котрій властиві особливості:

- не має речовій форми;

- процес виробництва невід'ємний від процесу споживання;

- в утворені послуги приймає участь не менш двох підприємств;

- нерівномірність поступу загрузки по годинам доби, дням неділі, порам року.

Послуга зв`язку може бути представлена в двох основних формах:

- в формі обміну (передача різного роду повідомлень);

- в формі технічних пристроїв надаючи у користування або в оренду на тривалий час для прийому та передачі інформації.

У зв`язку з тим, що в утворені послуги приймає участь декілька підприємств, розрізняють продукцію підгалузі зв`язку та продукцію підприємства зв`язку.

Продукція підгалузі зв`язку – кінцевий корисний результат доставляє мий повним виробничим циклом по передачі повідомлень на відстані. Вона має завершений характер та може реалізуватися по встановленим тарифам, як послуга.

Продукція підприємства зв`язку – виконання певних виробничих функцій по передачі повідомлення на окремих етапах виробничого циклу (вхідний, транзитний, вихідний етап). Вона має незавершений характер.

У планово-економічної роботи підприємств зв'язку в залежності від задач використовуються різні способи вимірювання продукції.

Натуральний – є найбільш точним так як він точно відображає споживчу вартість. З його допомогою розраховується доході від реалізації послуг, чисельність робітників, потрібність в матеріалах, запчастинах, апаратурі. Недоліком являється неможливість визначити об`єм послуг в цілому по підприємству, так як неможливо підсумовувати різнорідні показники.


Умовно – натуральний використовується для внутрішньовиробничого плануванні. Його сутність полягає у тому, що кількість різнорідних натуральних показників (наприклад кількість вхідних та транзитних розмов) наводяться до одного показника (наприклад до вихідних розмов) за допомогою коефіцієнта приведення, який розраховується на основі співвідношення цін та трудовитрат на продукцію. Використовується обмежено.

Грошовий є універсальним, так як за його допомогою можливо визначити об`єм послуг по підприємству в цілому та по галузі.

По завданню на основі табл. 3 та табл. 4 плануємо об`єм телеграфного зв`язку та проводове радіомовлення.

Об`єм послуг телеграфного зв`язку виражається величиною вихідного платного обміну по телеграмам.

Вихідний платний обмін по телеграмам на плановий рік визначається по формулі:

 

(1.1)

 

де - вихідний платний об`єм на плановий рік, тис. од.;

- вихідний платний обмін, очікуваний в поточному році, тис. од;

- середньорічний темп росту (спадку) вихідного платного обміну, %.

 

Середньорічний темп росту (спаду) вихідного платного обміну по формулі:

 

(1.2)

 

де - середньорічний темп росту (спадку) вихідного платного обміну, %;

t кількість років в аналізованому періоді;

- вихідний платний обмін, очікуваний в поточному році, тис. од;

- вихідний платний обмін першого року аналізованого періоду, тис. од.

На основі даних табл. 4 розраховуємо вихідний телеграфний обмін на плановий рік.

Визначаємо середньорічний темп росту вихідних телеграм по формулі (1.2):

 

 

На плановий рік темп росту вихідних телеграм на рівні:

 

 

Визначаємо вихідний обмін телеграмами на плановий рік по формулі (1.1):

 

 

Обсяг послуг проводове радіомовлення виражається середньорічною кількістю основних та додаткових радіоточок, приймачів проводове мовлення, яке визначається на основі даних про наявність технічних пристроїв на 1 січня планового року, плану їх приросту та терміну ведення в експлуатацію.

Залежно від терміну вводу в експлуатацію середньорічна кількість технічних пристроїв розраховується по формулам:

Введення у дію додаткових радіоточок заплановано у I кварталі, тому:

 

(1.3)

де - приріст технічних пристроїв намічених с і -го місяця, од.;

- кількість повних місяців з моменту вводу технічних пристроїв в експлуатацію до кінця планового року.

 

Введення у дію нових основних радіоточок передбачено у листопаді планового року, тому:

 

(1.4)

 

р/точек.

 

 

По приймачам ефірного радіомовлення передбачений рівномірне введення протягом планового року, тому:

 

(1.3)

 

де - наявність технічних пристроїв на 1 січня планового року, од.;

- планує мий приріст технічних пристроїв, од.;

- середньорічна кількість технічних пристроїв, од.

 

приймачів

 

Кількість нарядів на підключення технічних пристроїв визначається на рівні плану їх приросту:

- по основних радіоточкам:

- по додаткових радіоточкам:

- по приймачів ефірного радіомовлення:

 

 

ПЛАН ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ

Доходи від реалізації послуг – це грошові кошти, які підприємства отримують в результаті реалізації послуг зв`язку населенню та народному господарству. На основі доходів від реалізації послуг розраховуються усі економічні показники роботи підприємства зв`язку: продуктивність праці, собівартість одиниці продукції.

В розділі «Доходи» річного плану економічного та соціального розвитку ЦТП визначається загальна сума доходів від реалізації послуг, в тому числі по підгалузям зв`язку: міжміський телефонний зв`язок; міський телефонний зв`язок; телеграфний зв`язок;провідне мовлення.

Загальна сума доходів від реалізації послуг ЦТП зв`язку на плановий рік визначається по формулі:

 

(2.1)

 

Доходи по міжміському та міському телефонному зв`язку беремо з табл. 2.

Доходи телеграфного зв`язку на плановий рік визначається як добуток середньої доходної такси та величини вихідного платного обміну по телеграмам в плановому році:

 

(2.2)

 

Планування середньої доходної такси по телеграмам виконаємо в наступній послідовності:

1. Визначаємо середню доходну таксу по телеграмам, очікувану в текучому році по формулі:

 

(2.3)

 

де - доходи від вихідного платного обміну по телеграмам, очікуваного в текучому році, тис. грн.;

- величина вихідного платного обміну по телеграмам очікуваного в текучому році, тис. од.

 

тис.грн.

 

2. Визначається середня доходна такса по телеграмам на плановий рік як добуток середньої доходної такси, очікуваної за поточний рік, та наміченого темпу її зросту в плановому році по формулі:

 

(2.4)

 

 

Одержаний результат підставляємо у формулу (2.2):

 

 

Доходи проводового мовлення в плановому році визначається як сума доходів від абонентської плати за користування радіоточками, доходів від установки радіоточок, доходів від технічного обслуговування приймачів ефірного мовлення, відомчих радіовузлів та інших доходів проводове мовлення:

 

(2.5)

 

Доходи від абонентської плати за користування радіоточками в плановому році визначається як добуток абонентської плати та середньовікової кількості обслуговуваних радіоточок по формулі:

 

(2.6)

 

де - середня абонентська плата за користування радіоточками в плановому році, грн.;

- середньорічна кількість радіоточок в плановому році, од.

 

Середньорічна кількість радіоточок на плановий рік визначається як сума середньорічної кількості основних та додаткових радіоточок по формулі:

 

(2.7)

 

р/точек

 

Планування середньої абонентської плати за користування виконаємо в наступній послідовності:

1. Визначаємо середню абонентську плату за користування радіоточками, очікувану за поточний рік шляхом здвоєння середньої абонентської плати за перше півріччя поточного року, так як в другому півріччі поточного року не передбачається змін у структурі радіоточок та тарифах:

 

(2.8)

 

2. Якщо в плановому році не передбачається змін у структурі радіоточок, середню абонентську плату в плановому році залишають на рівні поточного року:

 

 

 

Визначаємо доходи від абонентської плати за користування радіоточками в плановому році по формулі (2.6):

 

 

Доходи від технічного обслуговування приймачів ефірного мовлення плануються по аналогічній методиці:

 

(2.9)

 

Середня доходна такса по технічному обслуговувані приймачів ефірного радіомовлення в текучому році дорівнює подвійній таксі за перше півріччя поточного року. В плановому році таксу залишаємо на рівні поточного року, тому:

 

(2.10)

 

 

Визначаємо доходи від технічного обслуговування приймачів ефірного мовлення по формулі (2.10):

 

 

Доходи від установки основних, додаткових радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення на плановий рік визначається по формулі:

 

(2.11)

 

де - доходи від установки радіоточок в плановому році, тис. грн.;

- середня доходна такса по установці радіоточок і -го виду та приймачів ефірного радіомовлення в плановому році, грн.;

- кількість нарядів на установку радіоточок і -го виду в плановому році, нар.;

 

Кількість нарядів на установку основних та додаткових радіоточок, та приймачів ефірного радіомовлення в плановому році береться з плану об`єму послуг.

Середня доходна такса по установці радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення за поточний рік приймається рівній середній доходній таксі по установці радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення в першому півріччі поточного року, так як доходи від установки радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення ЦТП отримує один раз:

 

(2.12)

 

В плановому році не передбачається змін у структурі нарядів на установку радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення, тому в плановому році залишаємо середню доходну таксу по установці радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення на рівні поточного року:

 

(2.13)

 

Визначаємо доходи від установки основних, додаткових радіоточок та приймачів ефірного радіомовлення на плановий рік по формулі (2.11):

 

 

Визначаємо доходи проводове мовлення в плановому році по формулі (2.5):

 

 

Визначаємо загальну суму доходів від реалізації послуг ЦТП зв`язку на плановий рік по формулі (2.1):

 

 

Відповідно до Податкового кодексу України доходи від реалізації послуг обкладаються податком на додану вартість за ставкою 20%:

 

 

(2.14)

 

 

Сума чистого доходу від реалізації послуг на плановий рік визначається як різність між доходами від реалізації послуг та сумою ПДВ:

 

(2.15)

 

 

 

ПЛАН ПО ПРАЦІ

В розділі «Праця» плана соціального та економічного розвитку ЦТУ визначаються наступні показники: фонд оплати праці, продуктивність праці. Фонд оплати праці в плановому році визначається як добуток середньомісячної заробітної плати одного робітника та середньорічної чисельності робітників по формулі:

 

(3.1)

 

де - середньорічна заробітна плата одного працівника в плановому році, грн.

- середньорічна чисельність працівників, чол.

Продуктивність праці визначається кількістю продукції, виготовленої одним робітником в одиницю часу.

Продуктивність праці в плановому році визначаємо по формулі:

 

(3.2)

 

 

Отримане значення означає, що на одного працівника в плановому році припадає 30670.9 грн. доходів від реалізації послуг.

Одним із об’єктивних законів розвитку суспільства є постійний ріст продуктивності праці. Ріст продуктивності праці – основний інтенсивний фактор розвитку виробництва. На ріст виробництва праці в галузі зв’язку впливають наступні фактори: 1) впровадження нової техніки та прогресивних технологій; 2) модернізація існуючої техніки; 3) автоматизація та механізація виробничих процесів; 4) впровадження обчислювальної та комп’ютерної техніки; 5) удосконалення структури управління галузі зв’язку; 6) раціональна побудова мережі зв’язку та розміщення підприємств зв’язку по території країни; 7) покращення виробництва та праці; 8) ріст кількості послуг; 9) збільшення доходів від реалізації послуг.

Для аналізу вимірювання продуктивності праці в плановому році розраховуємо наступні показники:

1 Індекс динаміки продуктивності праці:

 

(3.3)

 

 

де - продуктивність праці очікувана за поточний рік, грн.

2 Абсолютна зміна виробництва праці за аналізований період:

 

(3.4)

 

 

3 Приріст продуктивності праці:

 

(3.5)

 

 

Таким чином продуктивність праці в плановому році збільшиться на 3.16% в порівнянні з поточним роком.

Ріст продуктивності праці впливає на ефективність використання трудових ресурсів.

Для аналізу розраховуємо наступний показник.

Одним із важливіших показників, характеризуючий збільшення продуктивності праці, є доля приросту продукції отриманої за рахунок зросту продуктивності праці.

 

(3.6)

 

(3.7)

 

 

(3.8)

 

 

Отриманий результат підставляємо в формулу (3.6):

 

 

Умовна економія штата:

 

(3.9)

 

(3.10)

 

 

Отриманий результат підставляємо в формулу (3.9):

 

 

Проаналізував результати розрахунку можна зробити висновок, що в плановому році за рахунок збільшення продуктивності праці на 3.16% отримано 72.543% приросту доходів від реалізації послуг, а 27.457% приросту доходів забезпечено за рахунок збільшення середньорічної чисельності робітників на 4.407%.

Якщо б в плановому році продуктивність праці залишилась на рівні поточного року, то для отримання планової суми доходів додатково знадобилось 8.

При плану по праці необхідно перевірити співвідношення темпів зросту продуктивності праці та темпів зросту середньої заробітної плати

 

 

Приріст середньомісячної заробітної плати визначається по формулі:

 

 

 

де - заробітна плата одного працівника за рік очікувана в поточному році, грн.

Таким чином темп росту продуктивності праці більше темпу росту заробітної плати на 2.775%.

 

 

ПЛАН СОБІВАРТОСТІ ПОСЛУГ

 

Одним з основних розділів річного плану економічного і соціального розвитку ЦТП є прогноз витрат, необхідних для забезпечення нормальної виробничої діяльності підприємства. Витрати плануються по кожній статті окремо, потім розраховується загальна сума експлуатаційних витрат, а також собівартість одиниці реалізованих послуг у плановому році.

Планові суми витрат за статтями визначаються прямими розрахунками або за допомогою укрупнених вимірників. Для забезпечення однакового визначення складу витрат, які включаються в собівартість послуг усіх підприємств зв'язку незалежно від їх типу, групуються наступні статті витрат:

1. Витрати на оплату праці .

2. Нарахування на заробітну плату .

3. Амортизаційні відрахування .

4. Матеріальні витрати - всього, в тому числі: матеріали, паливо, запасні частини , електроенергія зі сторони для виробничих потреб .

5. Транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення пошти .

6. Інші витрати - всього, в тому числі: платежі з обов'язкового страхування майна; плата за відсотками за кредити банків; плата по взаєморозрахунках між підприємствами за взаємопослуги зв'язку; витрати на оренду нежитлових приміщень; витрати на капітальний та поточний ремонт та інші .

7. Загальногосподарські та адміністративно-управлінські витрати: витрати на підготовку та утримання приміщень, підготовку кадрів, охорону праці та техніку безпеки та інші .

Розраховані витрати по окремих елементах і статтям включаються до загального кошторису, що визначає річну суму витрат на весь запланований обсяг продукції (послуг):

(4.1)

 

де - собівартість реалізованих послуг в плановому році, тис. грн.;

- затрати за статтями затрат, тис. грн.;

Заплануємо затрати по статтям:

1. Витрати на оплату праці (загальний фонд оплати праці) визначаємо виходячи зі штатного розкладу в межах планованої чисельності штату з урахуванням доплат, надбавок, передбачених чинним законодавством, а також планованого відсотка премії в цілому по підприємству.

 

 

2. Нарахування на заробітну плату (єдиний соціальний внесок) визначаємо за ставками ОСВ від сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, відповідно до Закону про оплату праці.

Підприємства зв’язку віднесені до 4-го класу професіонального ризику виробництва, для якого ставка ОСВ установлена в розмірі 36,79%.

 

(4.2)

 

 

3. Амортизаційні відчислення розраховуються в залежності від мінімально допустимих термінів використання об’єктів основних засобів установлених для кожної групи основних засобів. В курсовій роботі умовно приймаємо наступні терміни корисного використання об’єктів основних засобів:

3 група (будівлі, споруди, передавальні пристрої) - 20 років;

4 група (машини та обладнання) - 8 років;

5 група (транспортні засоби) - 13,25 року.

При начисленні амортизації об’єктів основних засобів, які входять в групу 3, використовується прямолінійний метод; в групи 4 та 5 – метод прискореного зменшення остаточної вартості.

В курсовій роботі умовно приймаємо ліквідаційну вартість основних об’єктів рівній нулю.

Розраховуємо амортизаційні відчислення для 3 групи основних засобів прямолінійним методом при якому річна сума амортизації визначається діленням амортизуємій вартості, на термін корисного використання об’єкта основних засобів, по формулі:

 

(4.3)

 

 

де - первісна вартість об’єкта ОС, тис. грн.;

- ліквідаційна вартість об’єкта ОС, тис. грн.;

Т – термін корисного використання об’єкта основних пристроїв, рік.

Розрахуємо амортизуючи відчислення для 4 та 5 групи основних засобів при якому річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку
нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка визначена виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.

 

(4.3)

 

 

 

Визначаємо загальну суму амортизуючи відчислень в цілому по ЦТП по формулі:

 

(4.4)

 

 

4. Витрати за статтями "Матеріали, паливо, запасні частини", "Електроенергія для загальновиробничих потреб", "Загальновиробничі витрати" "Транспортні витрати" по нормативному методу. Планова сума витрат за вказаними статтями визначається як добуток нормативу i-го виду витрат нa одиницю доходів у плановому році і кількості укрупнених вимірників, за формулою:

 

(4.5)

 

 

 

 

 

де - величина затрат по певної статті на плановий рік, тис. грн.;

- норматив і -го виду витрат на одиницю доходів в плановому році, грн.

- планова сума доходів від реалізації послуг, тис. грн.

Отриманні результати підставляємо в формулу (4.1):

 

Собівартість одиниці реалізованих послуг в плановому році по формулі:

 

(4.6)

 

де - собівартість одиниці реалізованих послуг в плановому році, грн.

Собівартість одиниці реалізованих послуг показує суму витрат, яка припадає на 100 грн. чистого доходу від реалізації послуг.

Відсоток зниження собівартості одиниці реалізованих послуг у плановому році визначається за формулою:

 

(4.7)

 

 

Зміна суми витрат за рахунок зниження собівартості одиниці реалізованих послуг визначається за формулою:

 

(4.8)

 

 

де + - умовна сума перевитрат засобів,

Отриманий результат показує що за рахунок зниження собівартості одиниці реалізованих послуг на 2.7% у плановому році ЦТУ отримує економію коштів у сумі 110932.8 грн.

 

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ПО ПРИБУТКУ

 

У розділі "Прибуток" річного плану економічного і соціального розвитку визначаються:

валовий прибуток;

прибуток від операційної діяльності;

прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

прибуток від звичайної діяльності;

чистий прибуток.

Валовий прибуток - це прибуток від операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією послуг, що є основною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходів. Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації послуг і собівартістю реалізованих послуг за формулою:

 

(5.1)

 

 

 

Прибуток від операційної діяльності - це прибуток від основної діяльності підприємства, а також від інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Вона визначається як сума валового доходу, іншого операційного доходу за вирахуванням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат за формулою:

 

(5.2)

 

де - прибуток від операційної діяльності, тис. грн.;

- інший операційний дохід (штрафи, пені, неустойки отримані, доходи від оренди приміщень, від реалізації оборотних активів, від безоплатного отримання обігових активів, відшкодування раніше списаних активів, від списання кредиторської заборгованості, отримані гранти та субсидії, плата батьків за дитячі дошкільні установи, плата путівок у дитячі табори, квартплата, повернення позик та ін.), тис. грн.;

- адміністративні витрати (витрати за статтями, пов'язані з утриманням адміністративно - управлінського апарату підприємства: витрати на утримання та службові відрядження АУП, винагорода за юридичні та аудиторські послуги, плата за розрахунково-касове обслуговування банку тощо), тис. грн.;

- витрати на збут (витрати на рекламу, дослідження ринку, оплата роботи продавців, витрати на маркетинг), тис. грн.;

- інші операційні витрати (витрати на дослідження і розробки, суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів, втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки, витрати на виплату матеріальної допомоги, витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, витрати на продаж валюти, витрати від різниці курсу валют), тис. грн.

 

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - це прибуток від якої б то не було основної діяльності підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок її проведення. Вона визначається як сума прибутку (збитку) від операційної прибутку, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат за формулою:

 

(5.3)

 

де - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.

- доходи (витрати) від фінансової діяльності (інвестиції (збиток) в асоційовані й дочірні підприємства, отримані (сплачені) дивіденди і відсотки за користування кредитами, інші доходи (витрати) від фінансових операцій, тис. грн.

- доходи (витрати) від інвестиційної діяльності (доходи (витрати) від реалізації фінансових інвестицій, доходи (витрати) від реалізації майнових комплексів, доходи від безоплатного отримання необоротних активів, витрати від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій інші доходи і витрати), тис. грн.

 

 

У відповідності з Податковим кодексом Україна ставка податку на прибуток підприємств з 1 квітня по 31 грудня 2011 року включно становить 23% прибутку від звичайної діяльності до оподаткування за формулою:

 

(5.4)

 

де - сума податку на прибуток у плановому році, тис. грн.

 

 

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток за формулою:

 

(5.5)

 

 

Критерієм економічної ефективності виробництва і характеристикою ступеня його прибутковості є відносна величина прибутку, що називається рівнем рентабельності. Рентабельність дає можливість порівнювати виробничо-фінансові результати з витратами або з обсягом використаних виробничих засобів (ресурсів),характеризуючи ефективність їх використання.

Рентабельність визначається як відношення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування до операційних витрат за формулою:

 

(5.6)

 

де - операційні витрати в плановому році, тис. грн.

Операційні витрати - це витрати, пов'язані з основною операційною діяльністю. Вони розрізняються за функціями (виробництво, управління, збут тощо) і класифікуються в розрізі економічних елементів (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати) і визначаються за формулою:

 

(5.7)

 

 

Отриманий результат підставляємо у формулу (5.6):

 

 

На одну гривню операційних витрат припадає 70.4% прибутку від звичайної діяльності до оподаткування.

 

 

6 СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ПО РОЗДІЛУ «БАЛАНС, ОНОВЛЕННЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ»

 

У даному розділі річного плану економічного і соціального розвитку розраховуються вартісні показники використання та руху основних виробничих засобів (ОВЗ). Коефіцієнт фондовіддачі в плановому році визначається за формулою:

 

(6.1)

 

де - середньорічна вартість основних виробничих засобів у плановому році, тис. грн.

 

 

Отриманий результат показує,що однієї гривні середньорічної вартості ОВЗ отримують 0.58 копійок від реалізації послуг.

Коефіцієнт фондомісткості в плановому році визначається за формулою:

 

(6.2)

 

 

Отриманий результат показує, що на одну гривню доходів від реалізації послуг припадає 1.72 копійок ОВЗ.

Коефіцієнт фондоозброєності в плановому році визначається за формулою:

 

(6.3)

 

 

Отриманий результат показує, що на одного працівника припадає 53.3 гривні ОВЗ.

Рентабельність ОВЗ у плановому році визначається за формулою:

 

(6.4)

 

 

Отриманий результат показує, що з однієї гривні середньорічній вартості ОВЗ отримують 0.22 прибутку від звичайної діяльності до податкообкладання.

Коефіцієнт оновлення ОВЗ у плановому році визначаємо за формулою:

 

(6.5)

 

де - вартість ОВЗ, введених в експлуатацію в плановому році, тис. грн.;

- вартість ОПВ на кінець планового року, тис. грн.

 

 

Отриманий результат означає, що частка нових основних виробничих засобів у їх повної первісної вартості на кінець року складає 9.1%.

Коефіцієнт вибуття ОВЗ у плановому році визначаємо за формулою:

 

(6.6)

 

де - вартість ОВЗ, ліквідованих у плановому році, тис. грн.

- вартість ОВЗ на початок планового року, тис. грн.

 

 

Отриманий результат означає. що частка ліквідованих ОВЗ у їх повної початкової вартості на початок року складає 3.4%.

 

 

Отримані результати показують, що темпі оновлення ОВЗ перевищують темпи вибуття.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗРАХУНКІВ І ВИСНОВКИ

Найменування показників Поточний 2011 рік Плановий 2012 рік В відсотках к плану, %
Доходи від реалізаціі послуг, тис. грн 7373.4 7698.4 104.4
Податок на додану вартість, тис. грн 1228.9 1286.1 104.4
Чистий дохід від реалізації послуг, тис. грн. 6144.5 6412.3 104.4
Середньорічна чисельність працівників, чол.     101.2
Середньорічна заробітна плата одного працівника, чол. 2547.7 2618.4 102.8
Продуктивність праці, грн. 29731.6 30670.9 103.2
Собівартість реалізованих послуг, тис. грн. 4154.8 4013.5 96.6
Собівартість одиниці реалізованих послуг, грн. 64.33 62.6 97.3
Коефіцієнт фондовіддачі, коп. - 0.58 -
Коефіцієнт фондомісткості, грн. - 1.72 -
Коефіцієнт фондоозброєності, грн. - 53.3 -
Рентабельність ОВС, коп. - 0.22 -
Прибуток від звичайної діяльності, тис. грн. 2713.1 2272.29 83.8
Рентабельність, % 65.30 70.4 107.8

 

На основі даних таблиці 7.1 аналізуємо економічні показники роботи ЦТП в плановому році в порівнянні з поточним роком.

Ефективність роботи ЦТП збільшиться, так як рівень рентабельності збільшиться на 7.8%.

До позитивних моментів в роботі підприємства можна віднести:

- Ріст доходів від реалізації послуг на 4.4%.

- Ріст продуктивності праці на 3.2%, при цьому темп росту продуктивності праці більше темпу росту заробітної плати на 2.775%.

- Збільшення ефективності використання трудових ресурсів. В плановому році за рахунок збільшення продуктивності праці на 3.16% отримано 72.543% приросту доходів від реалізації послуг, а % приросту доходів забезпечено за рахунок збільшення середньорічної чисельності робітників на 4.407%.

- Зниження собівартості реалізованих послуг на 3.4%.

- Зниження собівартості одиниці реалізованих послуг на 2.7%. За рахунок зниження собівартості одиниці реалізованих послуг на 2.7% у плановому році ЦТУ отримує економію коштів у сумі 110932.8 грн.

- Збільшення ефективності використання ОВЗ, про що свідчить ріст фондовіддачі, фондоозброєності та рентабельності ОВЗ, при зниженні фондоємності.

Для досягнення запланованих показників необхідно передбачити наступні організаційно-технічні заходи спрямовані на:

1. Підвищення продуктивності праці. На зростання продуктивності праці в галузі зв’язку впливає: впровадження нової техніки та прогресивних технологій; модернізація існуючої техніки; автоматизація та механізація виробничих процесів; введення обчислювальної та комп’ютерної техніки; удосконалення структури управління галузі зв’язку, зростання кількості послуг.

2. Економію коштів та зниження собівартості одиниці послуг. Чинники, впливаючі на зниження собівартості, поділяються на три групи:

- народногосподарські, що не залежать від даного підприємства. До них відноситься зміна оптових цін на матеріали й енергію, тариф­них ставок, посадових окладів, норм відрахування на соціальне стра­хування, норм амортизації тощо;

- галузеві, які залежать від галузі зв'язку: раціональне розміщен­ні засобів зв'язку в країні, створення економічних систем зв'язку, за­провадження нової техніки тощо.

- внутрішньовиробничі, що безпосередньо залежать від роботи підприємства.

Найбільший інтерес становлять внутрішньовиробничі чинники. До них відносяться: запровадження нової техніки та технології, механізація та автоматизація виробничих процесів, економія виробничої електроенергії, матеріалів і запасних частин, підвищення продуктивності роботи, поліпшення використання виробничих фондів.

3. Поліпшення використання основних виробничих фондів. Основними шляхами поліпшення використання виробничих фондів з урахуванням особливості галузі є: раціональна побудова і подальше удосконалення загальнодержавної мережі зв'язку, збільшення числа пунктів зв'язку і тривалості роботи, встановлення раціональної схеми проходження інформації між різними пунктами за оптимальної організації прямих і транзитних зв’язків; запровадження комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, користування високоефективних багатоканальних систем зв'язку, систем автоматичного керування каналами зв'язку, модер­нізація існуючого устаткування з метою підвищення його продуктивності. На найближчу перспективу накреслено перспективу зниження питомих і капітальних вкладень по виробничих потужностях МТЗ, щовводяться в дію (в розрахунку на 1000 кан.-км) за рахунок значного їхнього приросту внаслідок доущільненнялінії чи конструкції діючихпідприємств; активізація послуг зв'язку, що призводить до зростання доходів; поліпшення використання діючих фондів шляхом збільшення І частки діючого устаткування у складі наявного устаткування, підвищення коефіцієнтів задіяння монтованої ємності станції, екстенсивного й інтенсивного використання виробничого устаткування.

4. Поліпшення якості послуг зв’язку. Підвищення якості послуг - закономірність розвитку будь-якого виробництва. Але ця закономірність не реалізовується автоматично Для підвищення якості послуг зв'язку не можна обмежуватися лише розробленням системи показників і оцінкою на її засадах рівня якості. Забезпечення високої якості послуг можна досягти лише спрямованою діяльністю по управлінню якістю. Це, в свою чергу, вимагає створенні комплексу відповідних передумов: економічних, організаційних, технічних, виховних. До економічних передумов належить створення відповідної сис­теми планування якості, ціноутворення, оплати праці і преміювання, обліку, матеріальної відповідальності та нормування. До технічних - удосконалення засобів зв'язку, технологічних процесів, застосовуваних матеріалів. Коли застосовувана техніка зв’язку недосконала, не відповідає останнім досягненням в галузі зв'язку, то як би добре не виконувалася визначена операція на підприємстві зв’язку, як би не намагалися працівники, неможливо дістати високу якість послуг. До організаційних передумов належать розроблення і впровад­ження системи стандартів, забезпечення чіткого ритму виробництва. До виховних - створення атмосфери загальної зацікавленості у високій якості та відповідальності за результати своєї праці. У відповідності з цими основними напрямами поліпшення якості послуг зв'язку с: впровадження досягнень науково-технічного прогре­су; поліпшення організації виробництва, праці й управління; економіч­не стимулювання.

Для достижения запланированных показателей, необходимо предусмотреть следующие организационно-технические мероприятия, направленные на:

- рост производительности труда (4-5 мероприятий написать столбиком в теме «Трудовые ресурсы» п.6)

- Заходи щодо зниження собівартості послуг зв`язку є: виявлення невикористаних резервів для зниження собівартості послуг зв`язку. Зниження собівартості перетворюються в дійсність внаслідок запровадження визначних виробничо-технічних і організаційно- економічних заходів. Зниження собівартості за рахунок зростання продуктивності праці можливе тільки при випередженні темпами зростання продуктивності праці темпів зростання середньої заробітної плати. Чим вище питома вага оплати праці в собівартості одиниці обсягу робіт, тим більше вплив зростання продуктивності праці на зниження собівартості. Зниження собівартості вище на тих підприємствах, де частка витрат на оплату праці в загальних витратах вище. Зниження собівартості продукції є економія витрат на виробничу електроенергію і на матеріали й запасні частини.

- Шляхи поліпшення використання виробничих фондів: Міра використання діючих виробничих фондів забезпечує не тільки економію капітальних витрат, вивільнення обігових коштів з обігу, але й економію поточних експлуатаційних витрат, раціональна побудова і подальше удосконалення загальнодержавної мережі зв`язку, запровадження комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, активізація послуг зв`язку, що призводить до зростання доходів, поліпшення використання діючих фондів шляхом збільшення частки діючого устаткування у складі наявного устаткування.

- Поліпшення якості праці зв`язку є: вчасне введення в дію виробничих фондів, впровадження додаткових послуг зв`язку.

 

 


Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.125 сек.)