Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження 5 страница

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину спеціальний — працівник правоохоронно­го органа, наділений правом запроваджувати дізнання чи досу­дове слідство.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 373 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч.2 ст. 373 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочи­ну (ст. 383). Крім основного безпосереднього об'єкта — інтересів правосуддя - цей злочин посягає і на додатковий об'єкт — інте­реси особи, а з об'єктивної сторони полягає у повідомленні про нібито вчинений злочин, яке направляється на адресу органів дізнання, слідчого, прокурора або суду. Форма повідомлення — будь-яка: усна, письмова, через третіх осіб, анонімна, із викори­станням комп'ютерних мереж тощо. Неправдивість повідомлен­ня може стосуватися як самого факту злочину (наприклад по­відомлення про нібито вчинену крадіжку), так і особи, яка ніби­то вчинила злочин. Злочин визнається закінченим із моменту одержання неправдивого повідомлення відповідним органом (службовою особою), незалежно від того, чи порушено кримі­нальну справу і чи було неправдиво звинувачено особу притяг­нуто до кримінальної відповідальності.

За частиною 2 ст. 383 КК караються ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення (наприклад, із підробленням речових доказів, використанням лжесвідчення тощо), а також вчинені з корисливих мотивів.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, оскільки вин­ний усвідомлює, що відомості про злочин є завідомо неправдивими.

Суб'єкт злочину - будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 383 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років; за ч, 2 ст. 383 — обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Завідомо неправдиве показання (ст. 384) з об'єктивної сто­рони полягає у неправдивому: а) показанні свідка, потерпілого;

б) висновку експерта; в) перекладі перекладача. Злочин вчи­нюється під час провадження дізнання, досудового слідства, су­дового розгляду або розслідування тимчасовою слідчою чи спе­ціальною комісією Верховної Ради України і визнається закін­ченим із моменту здійснення будь-якої із зазначених дій.

Неправдивість показань свідка чи потерпілого полягає у повідомленні неправдивих відомостей про факти та обставини, які їм відомі та які мають значення для вирішення справи. Неправдивість висновку полягає в повідомленнях експертом неправдивих відомостей у висновку, які можуть стосуватися як окремих питань, так і висновків за справою в цілому. Неправ­дивий переклад - це неправильна передача тих показань, доку­ментів та інших матеріалів справи, які підлягають перекладу. Злочин вчинюється лише шляхом активних дій, оскільки умов­чання (замовчування) свідка, експерта чи перекладача про відомі їм обставини справи (бездіяльність) є однією з форм відмови від давання показань, виконання обов'язків експерта чи перекладача, яка карається за ч.1 ст. 385 КК.

За частиною 2 ст. 384 КК караються ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а та­кож вчинені з корисливих мотивів.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, оскільки винний усвідомлює, що його показання, висновок чи переклад містять завідомо неправдиві відомості, та бажає довести їх до органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Суб'єкт злочину спеціальний — свідок, потерпілий, експерт, перекладач, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, висновок або переклад. Підоз­рюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач чи відповідач за такі дії відповідальності не несуть.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; за ч.2 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох п'яти років.

Дата добавления: 2015-11-26