Звільнення від відбування покарання за хворобою

Поняття звільнення від відбування покарання за хворобою. Стаття 85 КК визначає чотири самостійних види звіль­нення від відбування покарання за хворобою, ознаки яких є до певної міри відмінними. Перший вид — це відмова держави від подальшого виконання покарання щодо особи, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу (ч. 1 ст. 84 КК). Дру­гий вид — це відмова держави від подальшого виконання по­карання щодо особи, ягка під час його відбування захворіла на тяжку хворобу (крім психічної) (ч. 2 ст. 84). Третій вид — це відмова держави від виконання призначеного особі покаран­ня, якщо така особа після вчинення злочину захворіла на тяжку хворобу (крім психічної) (ч. 2 ст. 84 КК). І, нарешті, четвертий вид — це відмова держави від подальшого виконання покаран­ня щодо військовослужбовця, який визнаний непридатним до військової служби за станом здоров'я (ч. З ст. 84 КК). Подаль­ша характеристика звільнення від відбування покарання за хво­робою має здійснюватися окремо стосовно кожного з назва­них його видів. Окремі питання звільнення від відбування по­карання за хворобою роз'яснюються в постанові Пленуму Вер­ховного Суду України № 8 від 28 вересня 1973 р. «Про прак­тику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хво­робу» (далі — Постанова № 8 від 28.09.1973), при застосуванні якої слід брати до уваги, що вона була прийнята під час чинності КК України 1960 р.

Передумовою першого виду звільнення від відбування покарання за хворобою є реальне відбування особою будь-якого покарання, яке призначене їй судом. Передумовою другого ви­ду звільнення від відбування покарання за хворобою є реаль­не відбування особою призначеного їй судом покарання, по­дальшому відбуванню якого перешкоджає певне тяжке захво­рювання. Не створює передумови цього виду звільнення від покарання відбування особою таких покарань, як позбавлен­ня права обіймати певні посади або займатися певною діяль­ністю, позбавлення військового чи спеціального звання, ран­гу, чину або кваліфікаційного класу, оскільки жодне захворю­вання не може перешкоджати їх відбуванню. Передумовою тре­тього виду звільнення від відбування покарання за хворобою є засудження особи з призначенням їй такого покарання, відбуванню якого перешкоджатиме наявне у такої особи тяжке захворювання. Передумови другого і третього виду звільнен­ня, в цілому, схожі між собою. Відмінність між ними полягає тільки у тому, що при другому виді звільнення від відбуван­ня покарання таке покарання вже відбувається особою, а при третьому — воно тільки призначене судом і ще не відбуваєть­ся. Нарешті, передумовою четвертого виду звільнення від від­бування покарання за хворобою є реальне відбування засудже­ною особою основного покарання у вигляді службового обме­ження для військовослужбовців, арешту (який відбувається на гауптвахті) або тримання в дисциплінарному батальйоні.

Підставою першого виду звільнення від відбування покарання за хворобою визнається захворювання особи під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. Маються на увазі ті психічні захворювання і в тій стадії їх розвитку, наявність яких у особи, наприклад під час вчинення нею суспільно небезпечного діяння, дає підстави для визнання її неосудною. Саме тому ч. 1 ст. 84 КК встановлює, що до особи, яка звільняється від подальшого відбування покарання у зв'язку із психічним захворюванням, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до ста­тей 92-95 КК.

Підставою другого виду звільнення від відбування покарання за хворобою визнається захворювання особи під час від­бування покарання на іншу (крім психічної) тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання. «Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання» затверджено спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я Украї­ни № 3/6 від 18 січня 2000 р.

Слід мати на увазі, що сам факт захворювання на тяжку хворобу, яка, однак, або не перешкоджає подальшому відбуванню покарання, або може бути вилікувана в процесі відбу­вання покарання, не створює підстави для даного виду звіль­нення від покарання. Тому закон вимагає, щоб суд приймав рішення про те, що певна хвороба перешкоджає відбуванню особою покарання з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, характеру захворювання, особи засудженого та інших обста­вин справи (ч. 2 ст. 84 КК). Відповідно до абзацу 2 п. 2 Поста­нови № 8 від 28.09.1973 р. «звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття пока­рання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення во­лі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погір­шення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття пока­рання їх хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань» (мається на увазі згаданий перелік захворювань).

Підставою третього виду звільнення від відбування покарання за хворобою є захворювання особи після вчинення злочину на будь-яку тяжку хворобу (крім психічної), яка, на думку суду, перешкоджатиме відбуванню нею призначеного їй покарання. В цьому випадку суд також має дійти висновку про те, що певна хвороба перешкоджатиме відбуванню особою покарання з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, характеру захворювання, особи засудженого та інших обставин справи (ч. 2 ст. 84 КК).

Підставою четвертого виду звільнення від відбування покарання за хворобою є визнання військовослужбовця непридатним до військової служби за станом здоров'я. Перелік хвороб, за наявності яких військово-лікарняна комісія може визнати військовослужбовця непридатним до подальшого проходжен­ня військової служби, визначається додатком № 1 «Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України» до Поло­ження про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від № 2 від 4 січня 1994 р.

Умова звільнення від відбування покарання за хворобою щодо жодного з чотирьох його видів законом не встановлюється. Інакше кажучи, всі чотири види звільнення від відбування покарання за хворобою є безумовними.

За своїм характером перший і четвертий вид звільнення від відбування покарання за хворобою є обов'язковими, а другий і третій — факультативними.

Кримінально-правові наслідки звільнення від відбуван­ня покарання за хворобою є виключно сприятливими для звільненої особи. По-перше, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 84 КК, такі особи остаточно звільняються від відбування покарання за вчинений злочин. По-друге, при першому і другому (крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 84 КК), а також четвертому видах звільнення від відбування покарання за хворобою строк погашення судимості для особи обчислюватиметься з самого моменту звільнення, а при третьому виді звільненая— особа не вважається судимою з моменту її звільнення від покарання. Нарешті, по-третє, у разі вчинення особою, звіль­неною від відбування покарання за хворобою, нового злочину, їй не може призначатися покарання за правилами сукупності вироків.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 КК у разі одужання осіб, звільнених за першим, другим і третім видом звільнення від відбування покарання за хворобою, вони повинні бути направлені для відбування (чи подальшого відбування) призначеного їм покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 КК України, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбачени­ми в ч. 5 ст. 72 КК, а саме один день позбавлення волі дорів­нює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру. Особи, звільнені від відбування покарання за чет­вертим видом звільнення від покарання за хворобою, навіть після їх одужання не направляються для подальшого відбу­вання покарання.

Дата добавления: 2015-11-26