Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відмінність покарання та пробації від інших примусових заходів кримінально-правового впливу

Читайте также:
  1. Cпеціальні правила призначення покарання неповнолітнім
  2. Види ділових заходів
  3. Види заохочувальних заходів кримінально-правового впливу
  4. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
  5. Відмежування правопорушення від інших видів порушення прав
  6. Відмінність злочину від інших правопорушень

Покарання варто відрізняти і від примусових заходів виховного впливу. Хоча по своїй природі вони є кримінально – правовими заходами. Будучи передбаченими КК, вони представляють різновид примусових заходів. Їхнє застосування до неповнолітнього означає звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання. Головна відмінність цих заходів від покарання передбачається в тому, що вони не спричиняють судимості.

Примусові заходи медичного характеру також мають визначену схожість з заходами кримінального покарання. Воно виражається в тому, що, як і покарання, ці заходи є різновидом примусових заходів і призначаються судом. Проте ці заходи мають принципову відмінність від заходів кримінального покарання. Зазначені примусові заходи позбавлені такої властивості покарання, як кара. Вони не виражають негативної оцінки від імені держави і суду суспільно – небезпечних дій осіб, до яких вони застосовуються. Ці заходи не переслідують мети виправлення зазначених осіб, а спрямовані на їхнє лікування чи поліпшення їхнього психічного стану, а також на попередження здійснення ними нових діянь, передбачених Особливою частиною КК. На відміну від покарання суд, призначивши примусові заходи медичного характеру, не встановлює їхньої тривалості, тому що не в змозі визначити термін, необхідний для лікування чи поліпшення стану здоров’я особи.

 

 

(Розділ Х ККУ)

Стаття 50. Поняття покарання та його мета
1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод
засудженого.
2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

 

Санкція- це частина статті, яка визначає вид і розмір покарання за злочин, зазначений в диспозиції. За видом і розміром покарання, що міститься в санкції, можна встановити, чи є злочин, наприклад, тяжким чи середньої або навіть невеликої тяжкості.Розглядаючи проблему ефективності покарання у протидії злочинності, слід звернути увагу на те, що це питання є одним із найбільш актуальних як для юридичної науки, так і безпосередньо для практичної діяльності органів кримінальної юстиції. Дослідження проблем, пов’язаних із ефективністю застосування кримінально-правових засобів у протидії злочинності, має важливе значення для з’ясування місця і ролі покарання у протидії злочинності; вибору найбільш доцільних засобів впливу на осіб, що порушили кримінально-правові заборони; подальше вдосконалення кримінального законодавства.

За можливістю визначення строку покарання всі покарання поділяють на строкові і безстрокові покарання. Строковими покараннями є: позбавлення волі, обмеження волі, арешт, виправні роботи без позбавлення волі, службові обмеження для військовослужбовців, громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, тримання у дисциплінарному батальйоні.
Так, виправні роботи без позбавлення волі можуть призначатися на строк від шести місяців до двох років, дисциплінарний батальйон - від шести місяців до двох років, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - від двох до п'яти років, позбавлення волі - від одного року до п'ятнадцяти років. Вийти за межі цього строку суд ні за яких умов не має права, за винятком випадку, передбаченого в ст. 71 КК, коли призначається покарання за сукупністю вироків.
Безстроковими покараннями є: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і довічне позбавлення волі.



Стаття 52. Основні та додаткові покарання
1. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.
2. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
4. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути
приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.

Загрузка...

В багатьох сучасних суспільствах смертна кара була скасована, в тому числі і в Україні. Смертна кара вважається недопустимою на території Ради Європи. Деякі країни скасували смертну кару за винятком особливих обставин, таких як, наприклад, зраду під час військових дій.


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 218 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.015 сек.)