|
Читайте также: |
1. В ході судового розгляду кримінальної справи про обвинувачення Янчука у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, який не визнавав своєї вини у вчиненні злочину та користувався послугами захисника, прокурор, звернув увагу, що захисник за призначенням діє некваліфіковано, неефективно, неактивно, не виконує покладеного на нього обов’язку щодо здійснення захисту прав і законних інтересів підсудного? У захисній промові захисник зазначив, що не погоджується з думкою свого підзахисного та його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
1. Які обов’язки захисника у кримінальному судочинстві?
2. Яка методика прокурорського нагляду за додержанням права обвинуваченого на захист?
3. Яке рішення повинен прийняти прокурор в описаній ситуації?
2. Обвинуваченому Петрову 21 січня 2013 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після обрання запобіжного заходу Петров був етапований до СІЗО. 17 березня 2013 року начальник СІЗО телефоном повідомив слідчого, в провадженні, якого знаходилась кримінальна справа про те що, закінчується строк тримання Петрова під вартою. Слідчий повідомив про це заступника прокурора району та попросив внести до суду подання про продовження строків тримання під вартою. Однак, заступник прокурора відмовив у задоволення прохання слідчого. 22 березня 2013 року начальник СІЗО своєю постановою звільнив Петрова з під варти, та повідомив про це прокурора району.
1. Зробіть правовий аналіз даної ситуації.
2. Який порядок продовження строків тримання під вартою?
3. Які вимоги ставляться до подання про продовження строків тримання під вартою?
3. 26 грудня 2012 року слідчий на підставі п. 3 ст. 213 КПК України виніс постанову про закриття кримінальної справи про обвинувачення Андрощука у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Андрощуку було направлене повідомлення такого змісту: “Ставлю до відома, що кримінальна справа про обвинувачення Вас у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрита 26 грудня за недоведеністю Вашої участі у вчиненні злочину”. Дане повідомлення Андрощук одержав 29 грудня.
Повідомлення про закриття кримінальної справи було також направлено потерпілій Зварич Т. М., яка його одержала в той же день, що й Андрощук.
8 січня Андрощук оскаржив прокуророві постанову слідчого про закриття кримінальної справи. У скарзі він просив постанову скасувати, довести досудове слідство до кінця, передати справу в суд і хай останній підтвердить його невинуватість, постановивши виправдувальний вирок.
Ще раніше, 4 січня, скаргу на постанову про закриття кримінальної справи подала прокуророві потерпіла Зварич. В ній вона вказувала, що кримінальна справа закрита безпідставно. В справі “є достатні дані, які свідчать про вину Андрощука у вчиненні крадіжки”. Крім того, слідчий відмовився надати їй та її представникові - адвокатові Злобіну матеріали провадження для ознайомлення. Потерпіла скаржилась також на те, що вона не була визнана цивільним позивачем, не дивлячись на те, що їй злочином була завдана істотна матеріальна шкода. Такі дії слідчого позбавили її можливості домогтися відшкодування шкоди. 8 лютого прокурор повідомив обох скаржників про те, що їх скарги є безпідставними і не підлягають задоволенню. При цьому він зазначив, що його рішення щодо скарг є остаточним.
1. Який порядок закриття кримінальної справи?
2. Які обов'язки покладає на слідчого (прокурора, суд) кримінально-процесуальний закон у випадку закриття кримінальної справи (вкажіть окремо - за нереабілітуючими підставами і реабілітуючими)?
3. Дайте правову оцінку відповідям прокурора на скарги.
4. Єжову, інваліду Великої Вітчизняної війни (він був без обох рук і сліпий на одне око), було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Під час пред’явлення обвинувачення Єжов заявив клопотання слідчому, що він бажає мати захисником свого старого фронтового товариша Сопруна. Останній працює юрисконсультом на підприємстві, вважається висококваліфікованим юристом і сам виявив бажання його захищати. З Сопруном вони разом воювали і після закінчення війни підтримували фронтову дружбу.
Порадившись з прокурором, який здійснював нагляд за досудовим слідством, слідчий задовольнив клопотання обвинуваченого, призначивши захисником Сопруна і в його присутності пред’явив обвинувачення Єжову.
1. Хто може бути захисником у кримінальному провадженні?
2. Дайте правову оцінку дій слідчого і прокурора.
ТЕМА 4: ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ОРГАНАМИ ПРОКУРАТУРИ
План.
1. Поняття і значення досудового розслідування прокуратури.
2. Роль досудового розслідування у кримінальному переслідуванні.
3. Зміст досудового розслідування у прокуратурі.
4. Особливості підслідності слідчим прокуратури.
5. Процесуальний статус слідчого прокуратури.
6. Основні процесуальні рішення слідчого прокуратури.
Нормативний матеріал:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 14 квітня 2012 р. (із змінами і доповненнями).
3. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями).
4. Наказ Генерального прокурора України № 3/1гн від 28 грудня 2012 року «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сфері транспорту».
5. Наказ Генерального прокурора України №12 гн від 12 липня 2012 року «Про особливості діяльності прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері».
6. Наказ Генерального прокурора України №3 гн від 07.11.2012 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів».
7. Наказ Генерального прокурора України №3/2гн від 4 жовтня 2011 року «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин».
Обов’язкова спеціальна література:
1. Горбачов В. Підслідність кримінальних справ // Вісник прокуратури. – 2003. – №11. – С.46.
2. Зеленецкий В.С. Функциональная структура прокурорской деятельности. Учебное пособие. – Харьков, 1978.
3. Клименко В. Взаємодія органів дізнання зі слідчими військових прокуратур при провадженні розслідування // Право України. – 2000. №3.
4. Прокурорський нагляд в Україні: підручник/ І.І. Когутич, В.Т. Нор, А.А. Павлишин, В.В. Луцик. – К.: Інюре, 2011. – 592 с.
5. Реформування досудового слідства в органах прокуратури // Вісник прокуратури. – 2003. – №5. – С.76-79.
6. Скаредов Г.И. Участие прокурора в следственных действиях. – М., 1987.
Додаткова спеціальна література:
1. Викторов Б.А. Общие условия предварительного расследования. – М., 1971.
2. Власов В.И. Расследование преступлений: проблемы качества. – Саратов, 1988.
3. Зинатуллин З.З. и др.. Подследственность уголовных дел. - Казань, 1986.
4. Михайлов А.И. Отдельные поручения следователя. – М., 1971.
5. Халиулин А.Г. Осуществление функции уголовного преследования прокуратурой России. – Кемерово, 1997.
6. Шимановский В.В. Общие условия производства предварительного следствия. – Л., 1983.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Чому обвинувачення прокуратурою у сфері здійснення досудового розслідування потрібно розглядати як одну із її функцій, яка не тотожна із функцією нагляду?
2. Яке співвідношення досудового розслідування і обвинувачення?
3. Як регулюється функція досудового розслідування прокуратури Конституцією України?
4. Як регулюється функція досудового розслідування Законом України “Про прокуратуру”?
5. Що слід розуміти під кримінально-процесуальною функцією?
6. Що спільного і відмінного між кримінально–процесуальними функціями і функціями прокуратури?
7. Яка кількість кримінально-процесуальних функцій вам відома?
8. Хто реалізує функцію обвинувачення у кримінальному судочинстві?
9. Хто здійснює досудове розслідування у кримінальних провадженнях?
10. Що таке підслідність? її значення і види.
11. Які кримінальні провадження підслідні слідчим прокуратури?
12. Що розуміють під процесуальною самостійністю і процесуальною незалежністю органів досудового розслідування?
13. Що розуміють під слідчою дією? Їх кількість, види.
14. Що розуміють під негласною слідчою дією? Їх види та форми.
15. У чому сутність примусового характеру слідчих дій?
16. Назвіть види форм закінчення досудового розслідування.
17. У чому процесуальне значення обвинувального акту?
Задачі і завдання.
1. Слідчий Личкавської прокуратури м. Львова Петренко 12 квітня 2013 року в 16 год. 30 хв. звернувся з клопотанням до слідчого судді Львівського апеляційного суді про отримання дозволу на проведення контрольованої поставки наркотичних засобів. Слідчий суддя розглянув клопотання 13 квітня 2012 року в 12 год. 30 хв. та прийняв рішення про задоволення клопотання встановивши строк проведення контрольованої поставки у 2 тижні.
Слідчий не погодився із строком проведення негласної слідчої дії зазначеної в ухвалі і оскаржив її до Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ.
1. Який порядок отримання дозволу на проведення контролю за вчиненням злочину?
2. Який порядок продовження строку проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
2. 26 грудня 2012 року слідчий прокуратури м. Львова на підставі п. 3 ст. 284 КПК України виніс постанову про закриття кримінального провадження за підозрою Андрощука у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Андрощуку було направлене повідомлення такого змісту: “Ставлю до відома, що кримінальне провадження за підозрою Вас у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрите 26 грудня у зв’язку з відсутністю достатніх доказів для доведення Вашої винуватості. Дане повідомлення Андрощук одержав 28 грудня.
Повідомлення про закриття кримінального провадження було також направлено потерпілій Зварич Т. М., яка його одержала в той же день, що й Андрощук.
11 січня Андрощук оскаржив прокурору Львівської області постанову слідчого про закриття кримінального провадження. У скарзі він просив постанову скасувати, довести досудове розслідування до кінця, передати справу в суд і хай останній підтвердить його невинуватість, постановивши виправдувальний вирок.
Ще раніше, 9 січня, скаргу на постанову про закриття кримінального провадження подала прокурору м. Львова потерпіла Зварич. В ній вона вказувала, що кримінальна справа закрита безпідставно. В справі “є достатні дані, які свідчать про вину Андрощука у вчиненні крадіжки”. Крім того, слідчий відмовився надати їй та її представникові - адвокатові Злобіну матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Потерпіла скаржилась також на те, що вона не була визнана цивільним позивачем, не дивлячись на те, що їй злочином була завдана істотна матеріальна шкода. Такі дії слідчого позбавили її можливості домогтися відшкодування шкоди. 8 лютого прокурор повідомив обох скаржників про те, що їх скарги є безпідставними і не підлягають задоволенню. При цьому він зазначив, що його рішення щодо скарг є остаточним.
1. Чи може бути закрите кримінальне провадження за відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості підозрюваного у вчиненні злочину?
2. Який порядок закриття кримінальне провадження?
3. Які обов'язки покладає на слідчого (прокурора) кримінально-процесуальний закон у випадку закриття кримінальної справи?
4. Який порядок та строки оскарження постанови про закриття кримінального провадження?
5. Дайте правову оцінку діям слідчого та відповідям прокурора на скарги.
6. Складіть проект рішення прокурора в описаній ситуації.
3. Зробіть аналіз наведеного процесуального акту.
„Затверджую”
заступник прокурора Львівської області
м. Львова, ст. радник юстиції
І.Васьків
(підпис)
15 березня 2012 року.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 130 | Нарушение авторских прав