Читайте также:
|
Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК). Предметом злочину є вибухові речовини і радіоактивні матеріали, їх поняття дано при аналізі злочинів, передбачених статтями 261 і 262 КК.
Об'єктивна сторона злочину полягає у порушенні правил безпечного поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами: правил зберігання, використання, обліку, перевезення цих предметів або інших правил поводження з ними, а також незаконному пересиланні цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків. Порушення правил поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності.
Правила зберігання вибухових речовин і радіоактивних матеріалів передбачають знаходження їх у безпечному стані, у певному місці, а також попередження їх викрадення чи втрати. Правила використання встановлюють безпечні способи їх застосування, а правила обліку вимагають контролю за їх рухом, своєчасною фіксацією їх надходження, реєстрацією (документування) видачі, витрачання і повернення тощо. Правила перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів передбачають їх безпечне переміщення різними видами транспорту, а інші правила поводження з цими предметами регулюють безпечні способи виготовлення, випробування, знищення тощо даних предметів.
Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем означає їх відправлення для доставки в те або інше місце. Пересилання вантажем вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів можливе лише з дозволу органів транспорту із дотриманням відповідних правил безпеки.
Порушення правил поводження спричиняє кримінальну відповідальність лише у разі, якщо ці порушення створили небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.
З суб'єктивної сторони порушення правил поводження з вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами може бути вчинено як умисно, так і з необережності. Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем можливе лише з прямим умислом. Щодо створення небезпеки загибелі людей або настання інших тяжких наслідків вина може бути тільки необережною.
Суб'єкт злочину спеціальний – особа, яка має дозвіл на поводження з цими предметами, і у зв'язку з цим зобов'язана дотримуватися правил безпеки поводження з ними.
Суб'єктом незаконного пересилання поштою або вантажем вибухових, легкозаймистих та їдких речовин або радіоактивних матеріалів може бути будь-яка особа.
У частині 2 ст. 267 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, а також за незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 267 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 267 КК – позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років.
Порушення вимог режиму радіаційної безпеки (ст. 267-1 КК). Об'єктивна сторона злочину полягає у переміщенні будь-яким способом за межі зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселенні без надання передбаченого законом дозволу або проведенні дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного і тваринного походження, промислової або іншої продукції, тварин, риби, рослин або будь-яких інших об'єктів.
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека.
З суб'єктивної сторони порушеннявимог режиму радіаційної безпеки може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
Суб'єкт злочину – будь-яка особа.
У частині 2 ст. 267-1КК передбачена відповідальність за придбання з метою використання або збуту об'єктів, визначених у частині першій цієї статті, якщо факт їх походження із зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення заздалегідь відомий винній особі.
У частині 3 ст. 267-1КК передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені з метою збуту, або збут об'єктів, визначених у частині першій цієї статті.
У частині 4 ст. 267-1КК передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою або повторно, а також якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 267-1 КК – штраф від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 267-1 КК – штраф від сімдесяти до вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк; за ч. 3 ст. 267-1 КК – штраф від сімдесяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 4 ст. 267-1 КК – позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК). Предметом цього злочину є відходи і вторинна сировина та речовини або матеріали, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відходи” від 5 березня 1998 року відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Деякі (окремі) види відходів виступають як вторинна сировина.
Вторинна сировина – це залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що утворюються у процесі виробництва, або залишки предметів споживання та їх тари, придатні для подальшого використання.
Порядок ввезення в Україну окремих видів відходів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів можливий лише у разі надання дозволу Мінекоресурсів України.
Небезпечні відходи – це відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, та які потребують спеціальних методів і способів поводження з ними. Перелік небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Об'єктивна сторона злочину полягає у ввезенні на територію України чи транзиті через її територію: відходів або вторинної сировини без належного дозволу, речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення.
Ввезення на територію України предмета – це його переміщення через кордон України.
Транзит відходів – це безперервне перевезення відходів від одного кордону національної території до іншого без зберігання, за виключенням зберігання, зумовленого технологічним процесом перевезення відходів.
Злочин вважається закінченим з моменту перетину вантажу з відходами або вторинною сировиною кордону України.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 268 КК – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 268 КК – штраф від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК). Предметом цього злочину є вибухові і легкозаймисті речовини. Поняття вибухових речовин дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 262 КК.
Легкозаймисті речовини – це вогненебезпечні речовини, які здатні самозайматися або легко спалахувати і цим викликати або підсилювати пожежу.
Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному перевезенні на повітряному судні зазначених речовин. Перевезення цих речовин означає їх транспортування, доставку повітряним транспортом. Поняття повітряного судна дано у ч. 2 ст. 15 Повітряного кодексу України.
Незаконним вважається перевезення на повітряному судні цих речовин без відповідного дозволу (ст. 63 Повітряного кодексу України) або перевезення таких вибухових або легкозаймистих речовин, які не підлягають транспортуванню на повітряних суднах (ст. 75 Повітряного кодексу України).
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.
Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 2 ст. 269 КК передбачена відповідальність за цей злочин, якщо він спричинив загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 269 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.; за ч. 2 ст. 269 КК – позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК). Об'єктивна сторона цього злочину полягає у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.
Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності. Під встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки слід розуміти положення, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожеж. Вимоги пожежної безпеки включаються в стандарти, паспорти, норми, правила, положення, інструкції.
Відповідальність за ст. 270 КК настає лише тоді, коли порушення вимог пожежної безпеки спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.
Пожежа – це неконтрольоване горіння предметів поза спеціальним вогнищем, що створює безпосередню небезпеку для життя і здоров'я, майна і (або) довкілля, нормальній діяльності підприємств, установ чи організацій або заподіює їм шкоду.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є наслідки: шкода здоров'ю людей або майнова шкода у великому розмірі.
Шкода здоров'ю людей – заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень одній або більше особам. Відповідно до примітки до ст. 270 КК КК майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більш разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Суб'єктивна сторона злочину щодо порушення вимог пожежної безпеки може бути як умисел, так і необережність, а щодо наслідків (шкоди здоров'ю людей або майнової шкоди) – лише необережність.
Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 2 ст. 270 КК передбачена відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270 КК).
Покарання за злочин за ч. 1 ст. 270 КК – штраф від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 270 КК – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
ПРАКТИКУМ.
Задача № 1.
Брати Володимир та Георгій Коровіни, Петрушко і Щекальов вбили працівника міліції Шаронова і заволоділи пістолетом. Після цього всі вони вчинили чотири збройних напади на окремих громадян. Одного разу Коровін Володимир прийшов разом з братом додому вночі, зізнався дружині, що вони вчинили напад на сім'ю Ахімблат, і попросив викинути в річку їхні черевики та замити сліди на кухні. Дружина виконала прохання.
Дайте кримінально-правову оцінку дій суб'єктів злочинів.
Задача № 2.
Малич і Бришников, які ніде не працювали, домовились про спільне вчинення нападів на відділення банку. З цією метою Малич купив собі мисливську рушницю, з якої виготовив обріз, а Баришникив придбав фінського ножа. Вони розробили конспіративні способи зв'язку між собою, склали план дій для нападу на ряд філій банку. Жодного нападу Малич і Баришников не вчинили, оскільки були затримані, обріз і фінський ніж у них вилучено.
Варіант. Дружина Баришникова зажадала від чоловіка відмовитися від злочину. Під час сварки з нею Баришников фінським ножем заподіяв їй легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Кваліфікуйте дії Малича і Баришникова.
Задача № 3.
Гриценко незаконно зберігав удома револьвер. Розповівши про це Усикові, він запропонував останньому вчинити напад на когось з громадян. Той погодився. Вночі Гриценко та Усик напали на Одинцова і, погрожуючи зброєю, відібрали у нього наручний годинник, але тут же були затримані працівниками міліції.
Варіант. При вчиненні нападу на Одинцова Гриценко погрожував потерпілому дерев'яним макетом револьвера, а Усик – складаним ножем.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Гриценко і Усика.
Задача № 4.
Чайченко з телефона-автомата зателефонував до чергової частини РУВС м. Києва і під погрозою вибуху міни в лікарні зажадав відпустити затриманого за підозрою у вчиненні розбійного нападу його друга Шумова. Через півгодини зателефонував удруге, попередивши, що до вибуху залишилося менше години. Хворі та персонал лікарні були змушені покинути приміщення, обстеженням якого встановлено, що ніякої міни в ньому немає.
Кваліфікуйте дії Чайченка.
Задача № 5.
Воєводін у стані сп'яніння їхав у вагоні потяга, маючи при собі виготовлений ним на роботі ніж типу „фінського”. В тамбурі він палив цигарку. До нього підійшов п'яний Губін і попросив запалити. Воєводін відмовив. Губін почав лаятись. В сварку втрутився приятель Губіна Федоров, що теж був напідпитку. Тримаючи в руці ніж зі складеним лезом, Федоров схопив Воєводіна за груди і притис в куток тамбура, погрожуючи розправою. На допомогу Федорову поривався Губін, якого утримував сторонній чоловік. Обороняючись, Воєводін дістав з кишені свого саморобного ножа і ударив ним Федорова в живіт, спричинивши тяжке тілесне ушкодження.
Кваліфікуйте дії Воєводіна.
Задача № 6.
Начальник чергової частини міського відділу міліції Курочкін самовільно за місцем роботи взяв із сейфа спортивний пістолет, протягом дня носив його при собі, а пізно ввечері із застосуванням цього пістолета на ґрунті ревнощів заподіяв дружині легкі тілесні ушкодження, вистреливши їй у ногу.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Курочкіна.
Задача № 7.
Задерако під час сварки у себе вдома з родичем Прилипком схопив фінського ножа, який зберігав після смерті батька, наздогнав у коридорі Прилипка і вдарів його ножем в плече, заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Варіант. Ніж був виготовлений Задерако за місцем його роботи.
Кваліфікуйте дії Задерако.
Задача № 8.
Зубков, виставивши раму у вікні державного магазину „Культтовари”, проник туди і викрав 10 годинників, транзисторний приймач, електробритву, 2 гладкоствольні мисливські рушниці. Через 5 днів Зубков з квартири свого родича Баранова викрав малокаліберну гвинтівку і 700 патронів до неї, що належали районному комітету Товариства сприяння обороні України.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Зубкова.
Задача № 9.
Група мисливців після полювання поверталась додому в кузові вантажної автомашини. Коли машина забуксувала, мисливці вилізлі з кузова, лишивши там свої рушниці і двох собак, щоб виштовхнути машину з баюри. В момент розкачки машини стався постріл, яким був смертельно поранений один з мисливців. Коли заглянули в кузов, то побачили, що з рушниці Гончарова йде димок. Той пояснив, що залишив рушницю зарядженою, але на запобіжнику.
Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?
Задача № 10.
Хижняк разом з Губком п'яними вчинили в жіночому гуртожитку бешкет, били мешканців. Прибулому працівникові міліції Андреюку вони чинили опір, побили його та забрали пістолет. Хижняк, який забрав пістолет собі, зберігав його вдома в шухлядці письмового стола і не закривав на ключ. 14-річний син Хижняка, щоб похвастатися перед однолітками, взяв з шухлядки пістолет. Всі почали його розглядати. Стався постріл, яким Сочкову Вові було заподіяно тяжке тілесне ушкодження.
Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?
Задача № 11.
Євменчук і Солод домовилися грабувати магазин, для чого придбали зброю. Вночі вони напали на працівника міліції, який повертався з чергування додому, збили його з ніг і відібрали пістолет. Невдовзі вони були затримані.
Варіант 1. Євменчук і Солод були затримані після першого нападу на магазин.
Варіант 2. Вони були затримані після п'ятого нападу на магазини.
Кваліфікуйте дії Євменчука і Солода.
Задача № 12.
Пшоняник і Рипун упродовж місяца на моторному човні вистежували на річці човни рибалок, нападали на них і, погрожуючи пістолетом і мисливською рушницею, відбирали у них сітки, улов, гроші. Вони були затримані працівниками міліції.
Варіант. Пшоняник і Рипун погрожували рибалкам рушницями для підводного полювання.
Кваліфікуйте дії Пшоняника і Рипуна.
Задача № 13.
Хрущ, не маючи відповідного дозволу, придбав мисливську рушницю і патрони до неї. Рушницю він повісив на стіні, а патрони поклав у шухляду стола. Його п'ятнадцятирічний син Олег одного разу взяв рушницю і два патрони, вийшов на подвір'я і зробив два постріли по птахам, одним з яких заподіяв тяжке тілесне ушкодження сусідському хлопчикові Васі.
Варіант 1. Рушниця мала нарізний ствол.
Варіант 2. Олегу було 16 років.
Дайте кримінально-правову оцінку дії Хруща.
Задача № 14.
Тугай знайшов в лісосмузі пістолет, який відніс до дільничного уповноваженого міліції.
Варіант 1. Тугай протягом тижня зберігав пістолет у себе дома, а потім вирішив віднести його в міліцію.
Варіант 2. Тугай передав пістолет Сличку.
Дайте кримінально-правову оцінку дії Тугая.
Задача № 15.
Від'їжджаючи разом з сім'єю у тривале відрядження за кордон, Ковшик попросив свого друга Бреуса пожити в цей час в його квартирі, щоб її ніхто не обікрав. Серед інших речей він назвав і рушницю з нарізним стволом, яка зберігається у нього на законних підставах. Бреус погодився.
Варіант. Ковшик попросив Бреуса зберігати у себе рушницю на час його відсутності.
Дайте кримінально-правову оцінку дії Ковшика.
Задача № 16.
Коврига разом з іншими речами рейсовим пасажирським літаком перевіз з Борисполя до Одеси 3 кг амоніту та 1 кг ацетону.
Варіант 1. Коврига перевіз пістолет Макарова.
Варіант 2. Коврига перевіз газовий пістолет.
Кваліфікуйте дії Ковриги.
Задача № 17.
На прохання Муштая Санько вислав йому поштою 3 кг пороху. Від жари і тряски під час перевезення порох вибухнув, чим було заподіяно істотну матеріальну шкоду.
Варіант. Від вибуху дві особи дістали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Як кваліфікувати дії Муштая та Санько?
Задача № 18.
Учні випускного класу однієї із середніх шкіл м. Харкова Остапенко та П'ятак займалися тим що, систематично дзвонили службовим особам метрополітену та повідомляли їм про мінування стацій, закладення отруюючих речовин у місцях посадки людей у вагони. Тричі, після повідомлень про „небезпеку” у метрополітені припинявся рух поїздів по Олексіївському напрямку, метрополітену спричинена матеріальна шкода у вигляді недотриманого прибутку в розмірі 4600,00 грн.
Відповідальність Остапенко та П'ятака.
Задача № 19.
Отримавши незадовільну оцінку на екзамені та образившись на викладача, студент другого курсу політехнічного університету Кравцов, зателефонував в райвідділ міліції та повідомив, що в приміщені університету встановлений вибуховий пристрій. В зв'язку з цим заняття в університеті були припинені, студенти та викладачі були евакуйовані з приміщення, але після ретельної перевірки вибухового пристрою виявлено не було.
Визначте відповідальність Кравцова.
Чи зміниться кваліфікація дій Кравцова якби він дійсно заклав вибуховий пристрій в одній з аудиторій університету?
Задача № 20.
Байрамов, Лисенко та Скулінець, мешканці м. Валки Харківської області, проникли в збройну кімнату районної школи та викрали там дві дрібнокаліберні гвинтівки і 120 патронів до них. Через 10 днів ці гвинтівки з патронами були продані за 1800 грн. Кобцю. Як було встановлено слідством, у збройній кімнаті не була справною сигналізація та замки на шафах.
Відповідальність Кобця, Байрамова, Лисенка та Скулінця.
Задача № 21.
П'яні Волков і Хадченко вночі вешталися по студгуртожитку, стукали в двері кімнат, нецензурно лаялись, на зауваження не реагували, намагались влаштувати бійку. При цьому Хадченко погрожував саморобним пістолетом, спрямовуючи його на студентів. Судово-криміналістична експертиза встановила, що пістолет був технічно несправним (зламаний бойок ударника) і для стрільби непридатним.
Варіант. Пістолет був придатним до стрільби.
Варіант. Пістолет використовувався для розбиття лампочок в кількох кімнатах.
Варіант. Хадченко зробив постріл в одного з студентів, поранивши його.
Проаналізуйте подані варіанти та зробіть висновок про відповідальність Волкова і Хадченко.
Задача № 22.
Інспектор ДАІ сержант міліції Анушкевич під час обшуку приватного автомобіля Ващенко виявив, що у важелі коробки перемикання передач вмонтований стилет. Лезо стилета знаходилось у порожнині важеля коробки, а ручка стилета служила за ручку важеля коробки. Для того, щоб дістати стилет та використати за призначенням необхідно було зробити чотири оберти по гвинту. Анушкевич подав відповідний рапорт, за результатами розгляду якого слідчим Кошелем була збуджена кримінальна справа про притягнення Ващенко до кримінальної відповідальності за ст. 263 КК.
Визначте відповідальність Ващенко, Кошеля.
Чи зміниться кваліфікація, якщо Ващенко після зупинки автомобіля інспектором швидко дістане стилет та, залишаючи машину, заховає його у кишені?
Задача № 23.
Румянцев під час охоти придбав у невідомих осіб 12 запалів електродетонаторів, зберігав їх без належного дозволу. Скориставшись відсутністю батьків, 8-річний син Румянцева взяв п'ять запалів та під час гри необережно замкнув контакти, від чого стався вибух. Осколками запалу у одного з підлітків було вибито око.
Чи є підстави для притягнення Румянцева до кримінальної відповідальності?
Задача № 24.
Старший мисливознавець державного господарства Глєбов під час виконання своїх обов'язків носив при собі подарований йому іноземним туристом мисливський ніж зарубіжної фірми, на якому він кустарним способом витравив серію і номер, присвоєні заводом-виготовлювачем іншому ножу, на носіння якого Глєбов мав право, але який загубив. Він був членом товариства мисливців і рибалок, в його мисливському квітку зафіксовано дозвіл на носіння мисливського ножа.
Чи підлягає відповідальності Глебов?
Що є предметом злочину передбаченого ст. 262 і 263 КК України?
Задача № 25.
Шеховцов, Мамонтов та Донченко згуртувалися для вчинення розбійних нападів на заможних жителів міста. Для цього Шеховцов збирав потрібну інформацію, розробляв плани нападу. Мамонтов забезпечував транспортними засобами, реалізовував викрадене майно. Донченко, користуючись своїми зв'язками, забезпечував безпеку діяльності їх групи. При цьому напади вчинювався ними спільно. З'ясовано, що їм вдалося вчинити три розбійні напади без використання вогнепальної зброї, а у подальшому – за рахунок викрадених коштів, Донченко придбав два пістолети, які ви користувалися членами групи при вчиненні наступних нападів.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 26.
До Конюшенко як оперативного співробітника міліції звернувся Толочко, який за винагороду просив допомогти уникнути викриттю одного з членів злочинного угруповання. Конюшенко, надавши відповідну інформацію, таким чином допоміг уникнути кримінальній відповідальності Мраморову.
Відповідальність Конюшенко.
Задача № 27.
У грудні 2003 року на одній із станцій метро стався вибух. Згодом з'ясовано, що вибух організувала одна з політичних партій з метою провокації воєнного конфлікту.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 28.
Зубко маючи на меті зірвати вибори губернатора встановив в одному з супермаркетів вибухівку і вночі підірвав. Внаслідок вибуху постраждало 76 чоловік, троє з яких померли.
Визначте відповідальність Зубко.
Задача № 29.
Саруханов у своїй роботі використовував радіоактивні матеріали, про що стало відомо Бутко та Небрату. Останні, маючи на меті шантажувати підприємців з метою отримання коштів, прийшли до будинку Саруханова і запропонували викрасти за винагороду для них певну кількість радіоактивних матеріалів. Саруханов відмовився. Тоді Бутко та Небрат пригрозили, що якщо через день він не принесе радіоактивні матеріали, вони спалять його будинок. Саруханов звернувся до правоохоронних органів і Бутко та Небрата було затримано.
Відповідальність Бутко та Небрата.
Задача № 30.
Панкратов систематично для своїх знайомих надавав послуги щодо виготовлення вибухових пристроїв, вогнепальної зброї. При цьому у окремих випадках йому ставало відомо, що його „витвори” використовувалися у розбійних нападах.
Визначте відповідальність Панкратова.
Задача № 31.
Старшокурсник Дуров, 28 жовтня 2002 року гуляючи по парку, знайшов саморобний пістолет, який приніс додому, де його й зберігав. Довідавшись від друзів, що його дії є кримінально караними, він 10 грудня вирішив здати знайдений пістолет до органів внутрішніх справ. Коли Дуров прямував до РВВС, його було затримано працівниками патрульно-постової служби й доставлено до РВВС.
Відповідальність Дурова.
Чи впливає на кваліфікацію проміжок часу, протягом якого Дуров незаконно зберігав вогнепальну зброю.
ЛІТЕРАТУРА.
Антипченко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визнання)//Право України. – 1999. - № 2.
Антипов В.И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами на общественную безопасность. Учебное пособие. – К., 1987.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – К.: Вища школа, 1989.
Бєлоконєв В. Співвідношення понять „боєприпаси” і „вибухові речовини” у кримінальному праві//Право України. – 1997. - № 2.
Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2000.
Бойко В. Ф. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т. – К.: А.С.К., 2000.
Борисов В., Ємельянов В. Науковий семінар з проблеми боротьби з тероризмом та злочинами терористичної спрямованості//Вісник Академії правових наук України. – 1998. - № 4 (15).
Верещак В. Розгляд справ про злочини, пов'язані з пожежами. Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.
Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Форум, 2001.
Ємельянов В.П. Злочини терористичної спрямованості. – Харків: Рубікон, 1997.
Емельянов В.П. Терроризм – как явление и как состав преступления. – Харьков: Право, 1999.
Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терорезирования (уголовно-правовое исследование). – М.: NOTA BENE, 2000.
Ємельянов В. Щодо кримінально-правового визначення тероризму//Право України. – 1999. - № 8.
Ємельянов В. Об'єкт тероризму: його ознаки//Право України. – 1999. - № 11.
Ємельянов В. Кримінальна відповідальність за злочини терористичної спрямованості проти державних діячів//Право України. – 2000. - № 1.
Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.
Конституція України. – К., 1996.
Кононенко В. Деякі питання судової практики у справах про бандитизм//Право України. – 1996. - №4.
Кононенко В. Деякі питання судової практики у справах про бандитизм: Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.
Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації//Право України. – 1998. - № 3.
Матишевський П.С., Яценко С.С., Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
Матышевский П.С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения. – М., 1964.
Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон., А.С.К., 2002.
Навроцький В.О. Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров'я: Лекції для студентів юридичного факультету. Львів, 1997.
Навроцький В. О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.
Окнян В. Відмежування злочинних порушень правил пожежної безпеки від адміністративних правопорушень та суміжних злочинів//ЮВУ. – 1998. – 30 квітня – 6 травня.
Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К., 1994.
Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка, 1985.
Тихий В.П. Об'єкт злочинів проти суспільної безпеки//Вісник Академії правових наук України. – 1995. - № 3.
Тихий В.П. Злочини проти суспільної (загальної) безпеки: Конспект лекцій. – Харьков, 1996.
Тихий В.П. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности обращения с общеопасными предметами: Учебное пособие. – К., 1989.
Тихий В.П. Ответственность за преступления против общественной безопасности: Учебное пособие. – Харьков, 1984.
Тихий В.П. Ответственность за хищение огнестрельного оружия, боевых припасов и взрывчатых веществ по советскому уголовному праву. – Харьков, 1976.
Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. – Харьков, 1981.
Яценко С. С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.
Яценко С. С. Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 року//ВВР. – 1995. - № 12; 2000. - № 30; ВВР – 2005 – № 27. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 232-V від 05.10.2006, ВВР, 2006, № 49, ст. 486, № 515-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 52, ст. 394, № 516-VI від 17.09.2008.Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 червня 1995 року//ВВР. – 1995. - № 27; 2000. - № 30; ВВР – 2005 - № 27.
Правила забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання: Затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 грудня 2000 року № 241//ОВУ. – 2001. - № 3.
Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання: Закон України від 19 жовтня 2000 року//ВВР. – 2001. – № 1. (Iз змінами, внесеними згідно із Законом № 623-V від 08.02.2007).
Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 року//ВВР. – 1998. - № 36-37; ВВР – 2005 - № 6.
Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 року//ЗУ. – К., 1996. – Т. 6; ВВР – 2007 - № 4.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253, № 800-VI від 25.12.2008.
Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Затверджена наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622//ОВУ. – 1998. - № 42; 1999. – № 19. (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 292 від 13.04.99; № 615 від 26.06.2002, від 16 липня 2004 року № 806).
Інструкція про створення єдиної автоматизованої системи номерного обліку вогнепальної (стрілецької) зброї, яка зберігається й використовується в МВС, на об'єктах дозвільної системи та перебуває в особистому користуванні громадян: Затверджена наказом МВС України від 2 вересня 1998 року № 659//ОВУ. – 1999. - № 9.
Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 року № 4 в редакції постанови від 3 березня 2000 року № 3//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.
Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 3//ЮВУ. – 2002. – 29 червня 5 липня.
Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 13//Інфодиск: Законодавство України. – 2007.
Тема 11.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 379 | Нарушение авторских прав