Читайте также:
|
|
4) нецензурна лайка в громадських місцях;
5) безпричинне порушення порядку поведінки в суспільстві.
#2007 Заподіяння якої шкоди (вчинення якого злочину, передбаченого самостійною кримінально-правовою нормою) не охоплюється складами простого, кваліфікованого та особливо кваліфікованого хуліганства, а потребує кваліфікації за сукупністю норм?
1) опір члену громадського формування з охорони громадського порядку;
2) нанесення легкого тілесного ушкодження, яке потягло короткочасний розлад здоров'я чи незначну втрату працездатності;
3) нанесення тілесного ушкодження, яке спричинило непоправне знівечення обличчя;
4) заподіяння побоїв;
5) нанесення тілесного ушкодження, внаслідок якого настала стійка втрата працездатності у розмірі 5%.
#2008 Заподіяння якої шкоди (вчинення якого злочину, передбаченого самостійною кримінально-правовою нормою) не охоплюється складами простого, кваліфікованого та особливо кваліфікованого хуліганства й потребує кваліфікації за сукупністю норм?
1) нанесення удару;
2) нанесення тілесного ушкодження, внаслідок якого настала стійка втрата працездатності у розмірі 5%.
3) умисне знищення чи пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу;
4) нанесення тілесного ушкодження, що потягло розлад здоров'я тривалістю 5 днів;
5) знищення чи пошкодження майна, вчинене без кваліфікуючих ознак.
#2009 В якій відповіді правильно, згідно з формулюванням, використаним у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК, названий предмет злочину проти громадського порядку та моральності?
1) твори в яких в грубо-непристойній формі зображується статеве життя;
2) твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру;
3) фото-, кіно- та відеоматеріали антисоціального змісту;
4) друкована та інша порнографічна продукція;
5) кінофільми, відеофільми та інші твори, в яких зображаються сцени насильства та жорстокості.
#2010 В якій відповіді правильно, згідно з формулюванням, використаним в диспозиції відповідної статті Особливої частини КК, названий предмет злочину проти громадського порядку та моральності?
1) речі порнографічного призначення;
2) фото-, кіно- та відеоматеріали антисоціального змісту;
3) друкована та інша продукція аморального змісту;
4) кіно та відеопродукція, яка поширюється без відповідного дозволу;
5) твори, що пропагують культ насильства і жорстокості.
#2011 В якій відповіді наведено правильне положення, що стосується відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності?
1) хуліганство може бути вчинене лише на підприємствах, установах, вулицях, площах та інших громадських місцях;
2) опір, вчинений щодо особи, яка припиняє хуліганські дії, охоплюється складом хуліганства;
3) відповідальність за всі злочини проти громадського порядку та моральності настає по досягненні 14-річного віку;
4) заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку і безпеці громадян, кваліфікуються як злісне хуліганство;
5) втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність визнається закінченим злочином з моменту вчинення неповнолітнім хоча б одного злочину.
#2012 В якій відповіді наведено правильне положення, що стосується відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності?
1) кримінальна відповідальність за просте хуліганство настає за наявності адміністративної преюдиції за дрібне хуліганство;
2) відповідальність за всі злочини проти громадського порядку настає після досягнення 16-річного віку;
3) зберігання без мети збуту порнографічних предметів не тягне кримінальної відповідальності;
4) завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об’єктів власності кваліфікується як злісне хуліганство;
5) особлива зухвалість є ознакою особливо кваліфікованого виду хуліганства.
#2013 В якій відповіді наведено правильне положення, що стосується відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності?
1) втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності;
2) за повторне дрібне хуліганство за чинним КК передбачено кримінальну відповідальність;
3) застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, може бути підставою для кваліфікації скоєного як особливо кваліфікованого хуліганства;
4) за зберігання кіно- і відеопродукції порнографічного характеру без мети збуту встановлено кримінальну відповідальність;
5) за заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, кримінальна відповідальність передбачена в окремій статті КК.
#2014 В якій відповіді наведене правильне положення, що стосується відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності?
1) кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами за чинним КК не передбачена;
2) застосування предметів, підібраних на місці злочину, хоча б вони і не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, може бути підставою для кваліфікації скоєного як особливо злісного хуліганства;
3) завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян кваліфікується як хуліганство;
4) втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність вчиняється лише умисно;
5) всі злочини проти громадського порядку та моральності мають матеріальні склади.
#2015 Способом вчинення яких злочинів у КК названо використання уразливого стану особи:
1) „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”;
2) „Зґвалтування”;
3) „Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом”;
4) „Залишення в небезпеці”;
5) „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані”.
#2016 Які положення, що стосуються кваліфікації хуліганства, є правильними?
1) хуліганство та наступний за ним опір працівникові правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв’язку із затриманням винної особи, кваліфікується за сукупністю злочинів, як хуліганство – за відповідною частиною ст.296 КК України та опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків – за ч.2 ст.342 КК України;
2) хуліганство та наступний за ним опір працівникові правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв’язку із затриманням винної особи, кваліфікується як хуліганство, поєднане з опором представникові влади – за ч.3 ст.296 КК України;
3) групове порушення громадського порядку (ст.293 КК України) на відміну від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч.2 ст.296 КК України) супроводжується явною неповагою до суспільства;
4) як хуліганство повинні кваліфікуватись дії, викликані особистими неприязними стосунками, що супроводжувались погрозами вбивством, образою нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сімї, в квартирі щодо родичів, знайомих;
5) склад хуліганства, вчиненого групою осіб, передбачає наявність натовпу, який керується різними мотивами, учасники якого безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії.
#2017 Як кваліфікувати вчинення злочину повнолітньою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок свого віку (ст.22 КК) чи неосудності (ст.19 КК) не є його суб’єктами?
1) як підбурювання до вчинення того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб’єктом;
2) за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинене діяння за попередньою змовою групою осіб;
3) за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинення відповідного діяння групою осіб;
4) як виконавця того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб’єктом;
5) як виконавця того злочину, який ним було вчинено разом з неделіктоздатним суб’єктом за статтею (частиною статті) КК, якою передбачено відповідальність за цей злочин і за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
#2018 Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:
1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.303 КК України „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”, котра є щодо неї нормою про ціле;
3) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.300 „Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”, котра передбачає суміжний склад злочину;
4) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.301 „Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”, котра є щодо неї нормою про частину.
5) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.302 „Створення і утримання місць розпусти і звідництво”, котра є щодо неї спеціальною нормою.
#2019 Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:
1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.307 „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів”, котра є щодо неї спеціальною нормою;
3) конкуренція норми, закріпленої у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність” з іншими статтями Особливої частини КК України, у яких також встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у конкретні види злочинної діяльності, вирішується на користь застосування ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
4) у разі конкуренції норми, закріпленої у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, і норми, передбаченої у ч.2 ст.315 КК України „Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів”, перевагу у застосуванні має норма, що міститься у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
5) між нормою, передбаченою у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність” і іншими нормами, у яких встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, не може виникнути конкуренції.
#2020 Які положення, що стосуються розмежування складів злочинів „Зґвалтування” та „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”, є правильними:
1) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування за умови, що між діями цієї особи і тієї, яка вступила у статевий акт, наявний об’єктивний і суб’єктивний зв’язок, що характеризує співучасть у злочині;
2) дії особи, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, завжди повинні оцінюватись як „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”, оскільки охоплюються об’єктивною стороною основного складу цього злочину;
3) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування, як у тому випадку, коли виконавець знав про факт примушування потерпілої особи до вступу з ним у статевий акт, так і тоді, коли він вважав її поведінку добровільною, викликаною бажанням отримувати майнову винагороду;
4) склади злочинів: „Зґвалтування” та „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією” не мають спільних ознак, тобто ознак, що є тотожними за змістом у кожному з цих складів злочинів;
5) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування, незалежно від того, чи виконавець здогадувався про факт примушування потерпілої особи шляхом застосованого до неї фізичного насильства, чи погрози його застосування до вступу з ним у статевий акт.
#2021 Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення щодо неповнолітнього чи з його використанням:
1) „Групове порушення громадського порядку”;
2) „Масові заворушення”;
3) „Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку”;
4) „Хуліганство”;
5) „Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”.
#2022 Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, вчинення яких із залученням неповнолітнього не потребує кваліфікації за сукупністю із статтею про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність:
1) „Наруга над могилою”;
2) „Знищення, руйнування, або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці”;
3) „Жорстоке поводження з тваринами”;
4) „Масові заворушення”;
5) „Створення або утримання місць розпусти і звідництво”.
#2023 Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення службовою особою з використанням службового становища:
1) „Наруга над могилою”;
2) „Знищення, руйнування, або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці”;
3) „Жорстоке поводження з тваринами”;
4) „Ввезення, виготовлення, або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”;
5) „Створення або утримання місць розпусти і звідництво”.
#2024 Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, вчинення яких службовою особою з використанням службового становища не потребує кваліфікації за сукупністю із статтею про службовий злочин:
1) „Наруга над могилою”;
2) „Знищення, руйнування, або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці”;
3) „Жорстоке поводження з тваринами”;
4) „Ввезення, виготовлення, або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”;
5) „Створення або утримання місць розпусти і звідництво”.
#2025 Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення організованою групою:
1) „Знищення, руйнування, або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці”;
2) „Ввезення, виготовлення, або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”;
3) „Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”;
4) „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”;
5) „Наруга над могилою”.
21. Кримінально-правова охорона здоров¢я населення в Україні
# 2101 Назвіть орган, який затверджує перелік речовин, що належать до наркотичних засобів:
1) Верховна Рада України;
2) Кабінет Міністрів України;
3) Міністерство охорони здоров’я України;
4) Міністерство внутрішніх справ України;
5) Генеральна прокуратура України.
# 2102 Назвіть орган, котрий затвердив акт, на підставі якого визначається кількісна категорія аналогів наркотичних засобів, які перебувають у незаконному обігу:
1) Верховна Рада України;
2) Кабінет Міністрів України;
3) Міністерство охорони здоров’я України;
4) Міністерство внутрішніх справ України;
5) Генеральна прокуратура України.
# 2103 Вкажіть дії, в яких полягає збут наркотичних засобів:
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав