Висновки_____

Отже, демократія визначається як форма суспільного самоврядування, яку здійснюють рівноправні громадяни, котрі беруть безпосередню участь в обговоренні й вирішенні суспільних справ (пряма демократія) або уповноважують на це своїх представників (представницька демократія). В обох випадках визначальну роль відіграють вільний вибір і голосування.

Упродовж тривалого існування (а корені демократії сховані в глибинах історії) демократія розвивалася і продовжує розвиватися шляхом залучення до соціального життя дедалі більшого загалу.

Нині демократія перетворилася на політичну форму, яка найбільш відповідає природі людини й нормальному станові суспільства.

Демократія стала однією із докорінних ознак сучасної цивілізації, а її поширення є одним із провідних векторів світового розвитку.

Демократія не належить до систем, які функціонують «автоматично», самі собою. Жива сила й енергія демократичного способу життя мусить бути репрезентована громадянами. Саме в їхній гідності і взаємовідносинах втілюються усі цінності й чесноти демократії.

Демократія в її живому втіленні в десятках країн сучасного світу, з їхнім розмаїтим соціальним та культурним контекстом істотно відрізняється (і завжди відрізнялася) від того, що можна було б назвати ідеалом демократії. Проте є низка її корінних рис та принципів, за відсутності яких державний лад не може вважатися демократичним: участь народу у створенні органів влади та в контролі за ними; більша або менша залученість громадян до прийняття політичних рішень; громадянство і громадянськість, конституціоналізм, особиста свобода, людська гідність, моральна автономія особи, приватність і невтручання в особисте життя, компетентність і відповідальність, вільні засоби масової інформації, соціальний порядок та інші.

Для розвитку демократії необхідна сукупність передумов: об'єктивних і суб'єктивних; економічних, соціальних і культурних. Найважливішими з них є: наявність приватної власності на засоби виробництва і ринкових економічних відносин; розвиненість громадянського суспільства — системи автономних соціальних інститутів, за допомогою яких громадяни задовольняють власні потреби і захищають свої інтереси; соціальний капітал і громадянська політична культура; наявність відносно усталених норм моралі й законності; певний тип національного характеру й менталітету.

Порівняльний аналіз процесів демократизації в сучасному світі засвідчує, що значно легше стати на шлях демократичного розвитку, ніж досягнути успіху в ньому. Та поки що не виявлено якоїсь «формули демократії», за допомогою якої можна було б визначити «ступінь готовності» тієї чи іншої країни до вкорінення демократичного ладу.

Країни не однаково володіють чинниками та спонуками, які сприяють розбудові демократичних засад суспільства, але зачатки демократичного устрою можна знайти в історичних формах життя практичного кожного народу.

Контрольні запитання

Яким змістом збагатилося поняття демократії з часів античного світу?
Це було псуванням «справжньої» демократії чи, навпаки, прогресом де
мократії?

Які елементи (принципи) демократичного ладу ви вважаєте найголов
нішими? Які з них наявні сьогодні в Україні?

Які перешкоди на шляху демократії наявні сьогодні в Україні?

Чому не може існувати ідеальної демократії?

Які існують форми демократії? Прихильником якої з них ви себе вважаєте?

Пастки, небезпеки і хвороби демократії: як громадянин може виробити
імунітет проти усього цього?

Кажуть, що авторитаризм та демократія є немовби двома полюсами
влади. Немає такої влади, яка була б виключно авторитарною, як нема і та
кої, яка була б взірцем демократії. А чи не містить і сама демократія в собі ці
два полюси? В чому полягає авторитаризм демократії? Якою мусить бути
«демократична демократія»?

У чому Ви вбачаєте межі демократії?

Які з цінностей демократії здаються Вам найбільш привабливими? Які
протиріччя вони містять у собі?

---

Дата добавления: 2015-11-26