Висновки і пропозиції вдосконалення законодавства України

Таким чином на основі аналізу законодавства та юридичної літератури з питань укладання акціонерних угод, можна зробити визначити наступні їх особливості:

· специфічний суб’єктивний склад: сторонами акціонерної угоди можуть бути лише акціонери, проте за законодавством деяких країн стороною може виступати і сама компанія;

· особливий предмет акціонерної угоди, що випливає з корпоративних прав якими наділені акціонери відповідним законодавством;

· конфеденційність акціонерної угоди з певними винятками;

· особливий порядок внесення змін до акціонерної угоди.

Підсумовуючи вищевикладене, слід за­значити, що за відповідного законодавчо­го регулювання і відсутності критичного ставлення до таких угод вищих судових інстанцій (п. 6.4 рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практи­ку застосування законодавства при роз­гляді справ, що виникають з корпоратив­них відносин») ак­ціонерні угоди можуть стати ефективним і гнучким інструментом реалізації прав акціонерів, що дозволять у повному обсязі реалізувати інтереси акціонерів у сфері управління товариством. Погоджуючись з раніше висловленою в юридичній літера­турі позицією науковців щодо внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» з питань акціонерних угод [15; 16], вважаю за доцільне закріпити, насамперед у ст. 2 зазначеного Закону, визначення акціонерної угоди як догово­ру між акціонерами товариства (або май­бутніми акціонерами), за яким вони набу­вають додаткових обов'язків поряд з тими, що закріплені законом та статутом стосовно питань спільної реалізації ними прав на управління товариством.

Слід доповнити Закон України «Про акціонерні товариства» ст. 29, в якій і передбачити основні положення акціонер­них угод. Зокрема закріпити в законі пе­релік питань, що можуть бути предметом акціонерної угоди, і, як справедливо за­значає 0. М. Вінник [17], такий перелік має носити відкритий характер. Так, ак­ціонерною угодою можуть бути врегульо­вані питання формування органів управ­ління товариства, в тому числі питання порядку голосування на загальних збо­рах; розподіл прибутку; механізм вирі­шення питань, стосовно яких сторони ак­ціонерної угоди не можуть дійти згоди, так звані «тупикові ситуації»; купівля та/або продаж акцій, розміщення акцій та інші питання. Передбачити суб'єктний склад такої угоди: сторонами акціонерної угоди можуть виступати всі або частина акціонерів, а в певних випадках і саме то­вариство; порядок укладення акціонер­них угод, внесення змін та припинення акціонерних угод, а також питання обо­в'язковості акціонерних угод для майбут­ніх власників акцій. Також передбачити вимоги до форми такої угоди — повна письмова, відповідальність за невиконан­ня умов акціонерної угоди і можливість судового захисту інтересів сторін договору в разі невиконання учасником договірних відносин зобов'язань за такою угодою. Важливим питанням, яке потрібно враху­вати в процесі легалізації акціонерних угод в українське законодавство, є визна­чення тих положень чи домовленостей, які нею не можуть передбачатися, напри­клад положень, які порушують вимоги за­конодавства, обов'язку передати іншим акціонерам дивіденди, вимога одного чи декількох акціонерів про ліквідацію това­риства тощо.

Належне правове регулювання відно­син, що виникають під час укладення ак­ціонерних угод, забезпечить ефективне корпоративне управління діяльністю ак­ціонерних товариств, захист інтересів ак­ціонерів та товариства загалом.

Дата добавления: 2015-12-07