Вплив європейських культурних процесів на освітньо-культу­рне відродження в Україні. Перші українські вчені: П. Русин і Ю. Дрогобич

Українське культурне відродження розгорталося на національ­ній основі, але, безперечно, в тісному зв'язку і під впливом світових культурних процесів. На зміст, характер і спрямованість української суспільної думки, освіти й куль­тури справили вплив ідеї гуманізму і реформації, які панували у Європі у XVI—XVII ст. Гуманізм епохи Відродження знаменував собою становлення нових відносин у Єв­ропі. На противагу феодальній ідеології, в основі якої був Бог, гуманіс­тична філософія звертає увагу на людину, її утвердження в поцей­бічному світі, на пошук людського щастя, яке гуманісти вбачали в свободі й освіченості особистості, в справедливому суспільному ладі. Гума­нізм зароди­вся в Італії і швидко поширився на інші країни Єв­ропи. З пробу­дженням наці­ональної свідомості, інтересу до рідної історії, культури, мови, з виникненням потреби у розвитку освіти й науки гуманістичні ідеї знаходять грунт і в Україні. Їх провідника­ми здебільшого були представники української інтелігенції, які на­вчалися в польських та західноєвропейських університетах.

Перші українські вчені Ю. Дрогобич та П. Русин

У списках зарубіжних студентів, починаючи з XIV ст., можна віднайти українців, які за національною приналежністю значили­ся як RUTENUS, ROXOLANUS, RUSSICUS (Рутенія і Роксоланія — це назви України, поширені в Західній Європі в ті часи).

Чимало українців, які навчались за кордоном, стали відомими вченими, професорами, медиками, поетами, художниками, пред­ставниками гуманістич­ної культури на Заході.

Серед них Юрій Дрогобич, або Юрій Котермакчи Георгій з Ру­сі (1450—1494), що народився в Дрогобичі на Прикарпатті, в роди­ні ремісника. На честь рідного міста вибрав псевдонім Дрогобич. Середню освіту отримав у м. Дрого­бичі та Львові. Навчався в Кра­ківському й Болонському університетах. Здобув ступінь доктора філософії й медицини. Займав посаду ректора медицини та ві­льних мистецтв у Болонському університеті, викладав математику й аст­роно­мію. Повернувшись до Польщі, викладав медицину й астроно­мію в Ягеллонсь­кому університеті. Університети, де вчився й ви­кладав Ю. Дрогобич, були найбільшими гуманістичними центрами в Європі. Вчителями Ю. Дрогобича були такі відомі італійські гу­маністи, як філософ Джовані Гацоні, астроном і медик Джироламо Манфреді, астроном із Кракова Мартін Регіс та ін. Учнями Дрого­бича були такі згодом відомі діячі, як поет-гуманіст Конрад Цельтіс з Німеччини, польський астроном Ніколай Копернік та ін.

Ю. Дрогобич — перший вітчизняний автор друкованої книги. В 1483 р. у римській типографії Зільбера була надрукована книга Ю. Дрогобича «Прогно­стична оцінка нинішнього 1481 року» латин­ською мовою, яка починалася вступом у вигляді вірша, що дає підстави вважати його першим гуманістичним поетом України. Його перу належить декілька наукових трактатів в галузі аст­роно­мії та географії.

Ю. Дрогобич — вчений зі світовим ім'ям, ряд його праць збе­рігається в університетських бібліотеках Західної Європи.

До українських гуманістів також належали Павло Русин із Кросна — нині територія Польщі (близько 1470 — близько 1517), Лукаш з Нового Міста (р. н. невід. — 1542). Станіслав Оріховський-Роксолан (1513—1566) та ін.

Педагог і поет-гуманіст Павло Русин народився на території, заселеній лемками — українська етнічна група, яка нині проживає на території Закарпат­ської області, Польщі, Чехії, Словаки'. За­кінчив Грейсвальдський університет у Німеччині. Все його пода­льше життя пов'язане з педагогічною та видавничою діяльністю у Краківському університеті. У 1506 році йому присвоєний уче­ний ступінь магістра.

Серед учнів П. Русина були видатні слов'янські поети XVI ст. Ян Ланти­шек, Ян з Вицліни, майбутні письменники та педагоги, вихідці з України та Бі­лорусії. П. Русин видавав твори хорватсько-угорського письменника Яна Пан­нонія.

У 1491 р. у Кракові П. Русин приймав участь у роботі типографії Ф. Швайпольта по друкуванню та виданню кириличним шри­фтом перших кни­жок слов'янською мовою. Серед них був Часо­слов для навчання дітей грамоті в Україні, Білорусії та Росії. Піс­ля зруйнування католицьким духовенством давньоруських книгосховищ на західноукраїнських землях П. Русин вважав їх видання великою перемогою у відродженні освіти в Україні. Як і Ю. Дрогобич, він писав латинською мовою. Літературна спад­щина П. Русина величезна. Тільки в збірці «Пісні Павла Русина з Кросно» нараховується більше 4 тис. ряд­ків. Його твори були знай­дені в архівах і почали вивчатися українськими та польськими вченими трохи більше ніж ЗО років тому.

Внесок українців в європейську гуманістичну культуру часів Від­ро­дження дістав високу оцінку. «Вихідці з українських степів», по­вертаючись на батьківщину після навчання в Європі, яке іноді три­вало 10—15 років, на по­лишали своєї діяльності. Навколо них гурту­валася прогресивна українська мо­лодь, формувалися послідовники.

Таким чином, гуманістична культура доби Відродження спра­вила знач­ний вплив на розвиток українського духовного життя. А доробок українських гуманістів цілком справедливо треба вва­жати частиною культурної спадщини України.

Дата добавления: 2015-12-08