|
Читайте также: |
Откен гасырдын 30-шы жылдары елді дагдарыстан алып шыккан АКШ президенті Рузвельттін «Бізге озіміздін коркынышымыздан баска коркатын ешнарсе жок» деген бір ауыз созінін асері керемет болды. Бул – шындык. Коркыныш кимылдатпай кояды. Егер де біз коркынышсыз оз коркынышымызды каская карсы алсак, жауды женеміз.
/ Жокшылыктын коркынышы/
"Коркак саудагердін байлыкка колы жетпейді, тауекелшіл батыр саудагер байлыкта жолы болады". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Байлык пен кедейшіліктін арасында мамле болмак емес. Екеуінін жолы екі баска, карама-карсы. Егер сіз байыгыныз келсе, кедейшілікке апаратын адеттердін барін тастауыныз керек. «Байлык» деген соз бул жерде тек кана акша жайы емес, сондай-ак денсаулык, солмайтын жастык, оміршендік, куат, узак гумыр – заттык та руханилык та жагы кенінен камтылады. Коптеген адамдар ушін аса байлык – денсаулык.
Жокшылыктын коркынышы – жуйкенін жукаруынан болган акылдын калпы. Кедейшіліктін коркынышынан кутылу ушін, баскаша ойлау жуйесін курыныз. Акикатын айтканда, озініз ойлау жуйенізді тубегейлікті озгерту, курау агымында, денсаулык пен молшылыктын жолына тусесіз.
/Аурудын коркынышы/
"Баска тускен балеге, киыншылыкка сабырлы, шыдамды бол". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Аурудын коркынышынын тукымы арбір адамнын миында мекендейді. Осы тукым касіретті гулмен жайкалып кетпес ушін, сіздін міндетініз – озінізге ен жогары денгейдегі ойлау жуйесін кушін куру.
Ойлау жуйеніз дурыс болмаса, арбір ауру олім акелетін жарылыс жасайды. Елес жумыс жасай бастайды. Жай гана бас ауруы мидын кабынуына алып келеді. Егер де сіз осы кітапта баяндалган табиги омір суру багдарламасымен омір сурсеніз, аурудын коркынышын умытатын боласыз.
Сіз озініздін жаман адеттерінізбен аурулар тудырасыз. Витаминдері мен минералдары жок олі тамак жеген кезде бірдененін жетіспеуінен зардап шегесіз. Егер де айналыстарды жаксартатын сауыгу жаттыгуларын жасамайтын жалкау болсаныз, онда осыдан тагы да запа шегесіз.
Егер де таигат зандылыгымен журсеніз, сізде ешуакытта аурудын коркынышы болмайды. Табигат зандылыгымен омір сурініз, сонда сынгырлаган денсаулыкпен марапатталасыз.
Созге калудын коркынышы
Шешен де откен не булбул,
Косем де откен не дулдул.
Соз манісін білсеніз,
Акыл – мизан, олшеу кыл.
Егер кисык корінсе,
Мейлін таста, мейлін кул.
Егер тузу корінсе,
Ойлап-ойлап, кулакка іл.
Акымак коп, акылды аз,
Деме коптін созі пул. Абай
– Ойлау жуйеніз томендеген кезде, сіз оте сезімтал боласыз. Сізге елдін барі карап, озінізді осектеп жатканын сезесіз. Осы коркыныштан кутылу ушін, біріншіден, – коптеген адамдардын коре алмайтынын тусінуініз, білуініз шарт. Олар оздерінін алсіздіктерін буркелемеу ушін – унемі біреуді сыртынан сойлеулері, сынап-мінеулері керек. Осындай коре алмаушылык – осек. Бірак айтады гой: «Жаксынын артынан соз ереді, жаманнын артынан шоп ереді».
Есінізде болсын, не істесен де, ел тугілі туысына да жакпайсын, баріне бірдей жаксы коріне алмайсын.
Даналыкпен арі акылмен омір суре, озінізді согіп сынайтындардын созін каперінізге алманыз. Жаратушымен жане табигатпен онашада болыныз. Неліктен кейбір акылы алжаскандардын созі маган асер етуі керек? Мен акылдык, тандік жане рухани жогары денгейде омір суремін. Осек пен канку создерге толыктай жабыкпын.
/Суйіспеншілік пен махаббатты жогалту коркынышы/
Жарк етпес кара конілім не кылса да,
Аспанда ай менен кун шагылса да,
Дуниеде, сіра, сендей маган жар жок,
Саган жар менен артык табылса да.
Сорлы асык саргайса да, сагынса да,
Жар тайып, жаксы созден жанылса да,
Шыдайды риза болып жар ісіне,
Корлык пен мазагына табынса да. Абай
– Ойлау жуйеніз алсіреп, ойыныз тарам-тарам болып, сананыз басы ауган жакка лагып кеткен кезде, мусапірлігін аныкталады. Сіз озіне деген сенімді жогалтып, мусапірлігінді сезініп, коленкеннен де корка бастайсын. Біреу келіп жакын адамынды алып кететіндей болады. Осы коркынышты женетін бірак жол бар – бул озініздін ойлау жуйеніз бен жуйке кушінізді табиги калыппен журіп толыктырып, мусапірлік калыптан арылу.
Кызганшактык – біздін баріміз жабыла куресетін нарсе. Біз біреуді суйуіміз мумкін, бірак ол адам сіздін меншігініз емес кой. Оз ойлау кушінізді курган мезетте, ар адам оз омірімен суруге тиіс даналыгын тусінесіз. Озініздін кызганшактыгыныздан, суйікті адамынызды жогалту каупінен жогары денгейдегі ойлау мен жуйке кушін курыныз.
Махаббат – алемдегі ен улы куш. Суйе білініз, сіз де суйікті боласыз. Есінізде болсын, сіз озініз суйген жане сізді суйетін адамды еш уакытта жогалтпайсыз. Егер айырыла калсаныз есінізде болсын, онда ол да, сіз де шын суймегендерініз. Бул жай гана сезім асері болган.
Алемде тураксыз пенделердін коп екенін есінізден шыгарманыз, олар коз жасынызга турмайды.
Суйкімім кетіп, жалгыз каламын деген коркыныш коптеген адамдардын санасына себепсіз уялайды. Сіздін суйіспеншілігінізді ансайтын, сізді жаксы коретін біреу кайтсе де табылады. Ізденіз, табыныз. Сізге жетіспейтін, – жанаша ойлау жуйесі аркылы келетін жойкын жуйке куші мен сенімділік.
/Карілік коркынышы дегеніміз не?/
Омірдін унап ойынын,
Шатыраш ойнап журмін шат.
Жер ашып тур койынын:
«Кел жылдам, – деп, – корге жат!» Шакарім
– Карілік коркынышы дегеніміз не?
– Адамды келенсіз ойлар мендеп, жуйке куші томенгі денгейге жеткенде, осы коркыныш миды жаулап алады. Адам озін карі, алсіз, сокыр, санырау, селкілдеп ускыны кеткен калыпта кореді. Осы коркынышпен дурыс омір суріп, дурыс ойлау аркылы куресуге болады. Енді осыны акылга салып таразылап байкайык.
Біріншіден, карілік деген нарсе жок, себебі біздін денеміздегі жасаушалар, суйек пен тістен баскасы, он бір ай гана омір суреді. Кун сайын миллиондаган жасаушаларды жогалтып, миллиондаган жасаушаларды курамыз. Сонда біздін кай болігіміз карі? Бундай болік жок. Бізді картайтатын денеміздегі улар. Біздін жауымыз туган куніміз емес, улар.
Есінізде болсын, адамда кун тізбектік жане биологиялык жас молшері болады. Егер де табигат занымен журсеніз, кун тізбектік жас ешнарсені білдірмейді.
/Олім коркынышы калай туындайды?/
"Тірлігінді олімге азірлік кор". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Олім коркынышы калай туындайды?
– Табигаттын тылсым сырларына орай, ойлау жуйеніз бен жуйке кушініз азайганда миынызды мазалайтын, озінізді азаптайтын олім коркынышы таяйды. Кейбір адамдар унемі оліп каламын ба деп коркып омір суреді. Осы ауру ойлар, барлык рухани агымдарды алмастырады. Жындыханаларда олім коркынышынан есі ауып кеткен ерлер мен айелдер толып жатыр. Бул коркыныштын пайдасы жок, ажал ойласан да, ойламасан да дамін таусылган куні келеді. Шакарім бул туралы:
Омір, дуние, жер мен кок, откен заман,
Ажал алмай коймайды ешкімді аман.
Олмей, ошпей, картаймай жургін келсе,
Ол болмай ма тагдырды жамандаган?
Ажалды калыпты жагдай деп кабыл алыныз. Жогарыда суреттелгендей тагдырды жамандауга бола ма? Тагдырыныз онша жаман емес те шыгар. Арине, олім коркынышы жаксы емес. Жастык – картыкка, омір – олімге дайындалу. Бакытты олмеуге себеп жок. Егер де озініз фани омірде жаксы жумыс жасап, істерінді ретке келтіріп, жаныныз жай тауып неге коз жумбаска? Егер де узак гумыр кешсеніз олімге коз жумбаныз.
Ол туралы котерінкі коніл куймен айтып озінізді дайынданыз. Барлык омірініз – олімге дайындык. Озінізді канагаттанган калыпта устаныз, окініште калманыз. Аскак омір суріп, салтанатты олуге умтылыныз. Жаратушы шын журегінмен, конілінмен не сурайсын соны береді. Адамдардын назік денелері мен назік алемде озара куат алмасу унемі журіп жатады. Біз ойымыз жане назік денелеріміз аркылы коршаган ортага жане назік алемге озіміздін санамыздан болініп шашыраган куатымыз аркылы – тілегімізді, калауымызды, арманымызды, максатымызды білдіреміз, хабарлаймыз, Жаратушыдан сураймыз.
Осынын асерінен коршаган орта мен назік алем ойлаган ойымызга орай: тілегімізді, калауымызды, арманымызды, максатымызды кабыл етіп, осылардын іс жузіне асыуын камтамасыз етеді.
Казір атом гасыры, гылым айтады, букіл Галамшар куат деп. Физиканын бірінші заны: «Куат курылмайды да, курымайды да», – дейді. Ол материянын ар турлі турлерінде, шексіз жолдарымен пайда бола береді, бірак осынын барі бір куат. Онын турі гана озгереді, бірак жойылып кетпейді. Омір дегеніміз – куат. Егер де куат жойылмайтын болса, онда куаттын баска турлері сиякты омір де жойылмайды. Омір ар турлі агымдар аркылы озгерістерге тусуі мумкін, біракта омірлік куат болып кала береді. Олім тек кана бір калыптан екінші калыпка отетін отпелі кезен.
Жан денеде болганда адам омір суреді, ал ол денеден кеткенде омір суру догарылады. Дене біраз уакыт откен сон біртіндеп ыдырап, материянын баска туріне айналып кетеді.
Кейбір адамдардын адамнын алдагы олім туралы ойланбауынын себебі неде?
Кунделікті тіршілікте адамнын алдагы олім туралы ойланбауынын себебі – жаннын мангіліктігінде. Жан мангілік болгандыктан, озін танге балайтын кейбір жандарга фани омірдін откіншілігін ойлатпайды. Оларга Абай былай дейді:
Адамзат – бугін адам, ертен топырак,
Бугінгі омір жаркылдап алдар бірак.
Ертен озін кайдасын, білемісін,
Олмек ушін тугансын, ойла, шырак.
Егер олім отпелі кезен болса, онда олімнен кейін узак уйкыдан баска ештене де болмайды, ал уйкыдан коркып керегі жок.
– Ой озендері кай багытпен агады?
Омір екі арнамен агып жаткан озенге уксас. Бір арнасы денсаулыкпен пен бакытка апарса, екінші арнасы карама-карсы багыт: ауруга, мезгілсіз карілікке, бакытсыздыкка, сатсіздікке апарады. Бул озен киял немесе колдан жасалган емес, ол Ертіс калай акса, ол да адамнын миында су турінде емес, ой турінде агып жатыр. Бул озенде табыстын агысы жаксы ойлардан, ал сатсіздіктін агысы жаман ойлардан туындайды. Осы келенсіз ойлардын басты каупі – коркыныш.
– Дін коркынышка карсы тура ала ма?
– Дін багалы нарсені жасайды, коркыныш осыларды куртады. Дін – курайды. Коркыныш – куртады. Оркенниетті дамудын басынан аягына дейін осылай болады. Барлык табыстын бастауы – сенім. Барлык сатсіздіктін –бастауы коркыныш. Сондыктан да біз коркынышпен куресе алуымыз ушін, онын табигаты мен себептерін тусінуіміз шарт.
Коркыныш унемі туракты болмайды, олай деп нак сеніммен айтып отырганымыздын себебі, коркыныштан да сенім кушті. Біздін оміріміздін басты багдарламасы, адамдарды коркыныштан куткарып, конілдеріне сенім уялату, себебі коркыныштын камшылайтыны соншалык, олардын кейбіреулері оздеріне-оздері кол жумсауга дайын.
Егер де сізді коркыныш билеп турса, жуйке соккысы мен ширыгуынан кутыла алмайсыз. Егер сіз табигат-анага сенбесеніз озінізді денініз сау, жасарган калпынызда сезінбейсіз. Сіз буган толыктай сенуініз кажет, ол сізді тан мен жан ауруларынын курдымынан суырап алып шыгады. Озініздін ойлау жуйенізді озгертіп, жуйке куші коймасын толтырып алганнан кейін, коркыныштан пайда болган кедергілердін барін де женетін боласыз.
– Коркынышты калай женуге болады?
– Коркынышты жену ушін тандік, акылдык, рухани куат керек. Оз коркынышынызды озініз женуініз керек, себебі озінізбен бірге озініздін даналыгыныз бар.
Кудай бізге коркыныш сезімін танбайды, тек кана куатты, махаббатты жане дурыс ойды гана береді.
Осы создерді оздерінін бакытсыздыктары, сатсіздіктерімен куресіп журген ерлер мен айелдерге берініздер.
Олар оздерінін намаздарында, уйыгандарында (созерцания), жолдары ашылып, акыл-ойларына сенім уялаганша кайта-кайта кайталап айта беруі керек.
Табигаттын жолымен омір суре бастаганда, жогаргы куштерден – ойлау жуйенізді озгертіп, коркыныш пен жуйкенін ширыгуынан куткаруын сурап отінініз. Кунделікті намаз окыганда, не уйыганда осы куштермен жолыгуыныз мумкін. Адам тек кана ішіп-жеу ушін гана омір сурмейді.
Коркыныштан кашпаныз, оны талдап таннін бір сезімі ретінде кабылданыз. Таннін сезімінін алдауына жол берменіз. Озінді-озін мусіркеменіз. Озінді мусіркеу – бостан боска куатты жогалту. Осыдан кутылсан баскадан да тіленшілеп комек куту адетін жоясын. Нагыз кайгы келгенде, каскайып турып карсы алатын боласын. Білініз, уакыт барін де емдейді.
Еш уакытта женілісті мойындаманыз. Есінізде болсын, озінізге тагы бір мумкіншілік беру еш уакытта кеш емес.
Тагы да – откен кунмен омір сурменіз. Откен омір барлыгымызга таяк жегізіп, озегімізге окініш орнатып, журегімізге каяу салган. Бірак тугелдей жаман болган жок, тек осыларды гана еске тусіру кажет. Тіпті сіздін откен омірініз тым бакытты болса да, откен кунмен омір сурменіз. Омір артка кайта бурылмайды.
YII. /КЕДЕЙШІЛІКТЕН КУТЫЛУДЫН БАСТЫ БАГДАРЛАМАЛАРЫ/
Сансыз мумкіншіліктердін негізі. Байлык. Омірініздін гулденуін – даму жоспарын курудан бастаныз. Ынта. Жетістік.
Ауелде бір суык муз – акыл зерек,
Жылыткан тула бойды ыстык журек.
Токтаулылык, калыпты, шыдамдылык,
Бул – кайраттан шыгады, білсен керек. Абай
Сансыз мумкіншіліктердін негізі:
– Баюга, турмысты жаксартуга калай кол жеткізуге болады, кандай мумкіншіліктер бар?
– Негізгі мумкіншіліктерін – сансыз ойдын кілті. Денсаулыгымызды жаксартамыз ба, байлыгымызды кобейтеміз бе, жеке басымыздын касиеттерін дамытамыз ба немесе касіпкерліктегі мамандыгымызды жетілдіреміз бе, шынга шыгып керемет жетістікке жетуіміз бен кузга кулауымыз тек кана біздін сансыз мумкіншіліктердін негіздерін аныктай алу кабілетімізде, осыларды тауып алып кажетімізге жаратуда гана жатыр.
Мысалы, кузде мол онім алу ушін, дихан озінін барлык кабілетін сансыз мумкіншіліктердін негізі: топырак, тукым, су, кун саулесі, косымша коректендіруге жане кутуге жумсайды. Осы мумкіншіліктердін аркайсысы да оте манызды, тек осы сансыз мумкіншіліктер уйлесімділік тапканда гана мол онім алуга болады.
Сондыктан да жана жобаны бастамас бурын немесе алдына жана максат койган кезінде, озіне мынадай сурактар кой: КІРІС ПЕН ШЫГЫСТЫН АРАСЫНДА КАНДАЙ САНСЫЗ МУМКІНШІЛІКТЕРДІН НЕГІЗДЕРІ БАР?
Осы карапайым агымды (процесс) тусіне жане колдана білсеніз, онда алдыга койган арман мен максатыныздын іске асуынын бірінші жолы.
/Байлык/
"Ырыстын кун кору улесінін оннан тогыз болімі сауда да, ал онннан бір болігі шаруада".
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Біздін кобіміз улкен алапат озгерістерді басымыздан откізгеніміз жок. Біз озімізді бірінен сон бірі келетін, жана, жаксара тускен адеттерді бойымызга калыптастыра отыра, кажетті багытка карай акырын итереміз. Акырында барып, біз оміріміздін туп-тамырымен, кадімгідей озгеріске тускенін анык байкайтын боламыз.
Сіздін жеке басынызда дамытудагы ізденістердін уш орісі бар, оны Сізге осыларды білу абзал. Сіз жеке дамуынызды рухани, сырт-келбет жане акыл-парасат тургысында карауынызга болады.
– Байлык дегенді калай тусінеміз?
– Байлык дегеніміз акшаннын бар болып, сырттан куйылып келіп жатуы. Сіз коп молшерде акша табуыныз мумкін. Егерде осы акшаныз озінізге жумыс жасаган кезде гана байыйсыз. Баю ушін алдымен акша табуыныз керек, сонан кейін осы акшаны озінізге кіріс акелетіндей етіп жумыска жегуініз кажет. Оз бетінше байыган адамдардын молшылыкка жету жолдары да артурлі. Кейбіреуі егін осіріп, курылыс салып, уйдін ішін безендіріп, енді біреуі асхана, мейрамхана ашып, баска біреуі жук тасып немесе озінін желілі бизнесін ашып дегендей, адамдар казір неше турлі акша табудын жолдарын тауып алган. Осынын барі олардын оз жумыстары мен сататын заттарын баскалармен салыстырганда жаксы білуінде, осыдан кіріс алуында.
Онан арі, «байлык» тек кана экономикалык тусінік емес. Тажірибенін байлыгы, достыктын байлыгы, суйіспеншіліктін байлыгы, жануяннын уйлесімділігінін байлыгы, мадениеттін байлыгы, денсаулыгыннын байлыгы.
Біракта біздін максатымыз «байлык» деген создін акша еркіндігі екендігін айта кетуіміз керек. Каражат тауелсіздігі деп – касіпкерлігінді жане мандай терінді акшага не акцияга айландыргандагынды «байлыгынды» айтамыз.
Осы тусініктін коп не аздыгы, аркайсымыздын бай адам екенімізді сан жагынан сезінуімізде. Біздін сеніміміз бойынша, баріміздін негізгі максатымыз біреу-ак: Акша кыспагынан азат болуымыз, тандау еркіндігіне ие болу, шабытты жумыс жасап жане баскалармен болісе білуімізде.
Сіз ушін шындап келгенде байлык нені білдіреді? Каражат тауелсіздігіне жету ушін канша акша кажет? Булар – тек жай сурактар емес. Озініз байкап отыргандай, материалдык байлык дегеннін аныктамасын негурлым айкын тусінсеніз, осы кітаптагы ойлар Сізге согурлым коп пайда береді.
/Омірініздін гулденуін – даму жоспарын курудан бастаныз/
"Егер де сіз алдынызга койган максаттарды іске асыра бастасаныз, максаттар сіз ушін жумыс істей бастайды. Егер де ойлаган жоспарды іске асырсан, онда осы жоспар сіз ушін жумыс жасайды. Кандай да болмасын пайдалы арекетті іс жузіне асырмайык, аяктап келгенде осылардын барі де сіз ушін кызмет аткарады". Джим Рон
– Жетістікке жету ушін неден бастау керек?
– ЖЕТІСТІККЕ ЖЕТУ УШІН ЖЕКЕ ІСІНІЗДІ БАСТАУЫНЫЗ КАЖЕТ.
Ол ушін, Омірініздін гулденуінін даму жоспарын курудан бастаныз. Бай адам болу ушін «байлыктын» жоспарын жасаныз. Есінізде болсын, сізге бай болу ушін «байлыктын жетістігі» жоспарын жасаудын кажеті жок, адам ешбір каражатсыз-ак «калай бай болу керек?» жоспарын жасай алады.
Сіз озініз ушін жасауынызга болатын толып жаткан жоспар турлері бар:
– егер Сіз наукас болсаныз, озініздін денсаулыгынызды калай тузетуге болатын жоспар курудан бастаныз;
– Сіз озінізді унемі шаршап-шалдыгып жургендей сезінесіз бе? Онда кажетті куш-куатты калай табуга болатын жоспар куруды бастаныз.
– Сіз озініздін білім денгейініздін томендігін сезінесіз бе? Жаксы! Білімініздін денгейін котерудін жоспарын жасаудан бастаныз.
Егер Сіз колымнан тук келмейді дейтін болсаныз, онда «Менін колымнан келеді» – деп жоспар жасаудан бастаныз.
/Ынта/
"Ынта – иманнан. Ынтасыздык – екі жузділіктін салдары". Пайгамбарымыз Мухаммед(с.г.с.)
– Ынтаны калай тусіндіресін?
– Адамнын ойлау жуйесінін денгейі кандай болмасын, озі бетімен ынталанса жаксы кітап окуды бастай алады. Басты нарсе, бірінші кадамды бугін жасау.
– Сіздін жоба-жоспарыныз кандай болмасын;
– Бірінші максатынызды жолга коюды;
– Сіздін кызметініздін себебіне сеп болатын унтаспаларды тындауды, бейне таспаларды коруді;
– Салмагыныздын елеулі томендеуіне жоспар жасауды;
– Киын тутынушылардын аркайсына телефон шалуды;
– Озініздін жана есеп-шотынызга «болашактын инвестициясына» акша салуды;
– Кунделік жазуды бугіннен бастаныз.
Енді мен Сізді ынталарды жасауга шакырамын: Сіздін жана бастаманыздын бірінші куні жана бастама аптасынын болігі болсын.
Жалгастыра берініз, сонда барып озініздін осы жана бастама аптасынын ішінде каншама коптеген істерді бастай алатынынызга жане жалгастыра алатынынызга коз жеткізер едініз.
Сосын, жана бастаманын айын жасаныз, бул жана бастамалардын жылы болсын. Сіз озініздін жана бастаманыздын бірінші жылын аяктаганынызда – откен жагдайлар, откен дагдылар, откен ыкпалдар, откен окініштер, откен сатсіздіктер енді ешкашанда кайта оралмайтын болады.
/Жетістік/
"Кандай гылым болса да, ол адам санасына дербес, ерекше мандерді угыну аркылы уялайды". Ал - Фараби
– Жетістік дегеніміз не?
Жетістік – біздін карастырып откен арбір угымдардагыдай бул соз де коп манділігімен ерекшеленеді.
Жетістік – сондай-ак таптырмайтын адеттен тыс угым. Акыр сонында, жетістік – озі сапар, озі сонын максаты, солай емес пе?
Жетістік – омірдін жеткілікті кушін сезінген жанга келетін табыс, сонымен бірге турмыс даналыгы.
Жетістік – кундылыкты багалау жане тартіпті пайдалану аркылы нагыз кундылыкты дамыту.
Жетістік – материалдык та, рухани да, нагыз да, карапайымда корінетін болуы мумкін.
Жетістік – салгырттыктан іске кошу, олі тамактан тірі тамакка: жеміс-жидекке кошу, шыгыннан инвестицияга кошу агымы.
Жетістік – озгеруге, осуге, дамуга жане орныгуга шакыруга деген жауап.
Жетістік – барінен бурын омірініздін кандай боларын озініздін калаганыныздай етіп жасау мумкіншілігі. Барлык мумкіндіктерді ойластыра отыра, озініз кызыгатын баска адамдардын барлык улгі-онегелерін карастыру. Сіз омірінізден нені калайсыз? Бул – манызды сурак!
YIII. /АДАМДАРДЫ КЕМЕНГЕРЛІККЕ АПАРАТЫН ІЛІМ ІЗДЕНІЗ/
Такырыбы: Адамдарды кеменгерлікке апаратын ілім ізденіз. Білім казыналарын игеру. Калай кеменгер болуга болады? Ойланып-толганыныз. Баскалардан уйренініз. Кітаптар мен таспалар. Тындай білу. Бакылау. Келешекке каржы кую.
"Жок, сен жаксылык, жамандыкты жараткан – Кудай, бірак кылдырган Кудай емес, ауруды жараткан – Кудай, ауырткан Кудай емес, байлыкты, кедейлікті жараткан – Кудай, бар кылган, кедей кылган Кудай емес деп, нанып уксан болар, айтпесе – жок". Абай
– Омір максатына жету ушін не керек?
– Жаксы омір максатынызга жету ушін кандай болмасын маліметтер болмасын кажет. Егер олардан хабардар болсаныз, онда оларды калай алуга болатынын да білуініз керек.
Табыска жеткендерге жетістік кездейсок келе койган жок. Мунын барі, біріншіден, зерттеудін, екіншіден, тажірибенін натижесі. Бір нарсені табу ушін ен ауелі іздеу кажет. Омірінізді озгертіп жіберетін улы идея кажет пе? Ол – кайдан келетіні белгісіз. Ал егер озінізге керекті білімді кажымай-талмай іздесеніз, онда кажетті білім жолынызда жататын болады, ол кобінесе кутпеген жерінізден шыгатын болады.
Білімініз таяз, турмысыныз томен, денсаулыгыныз нашарлай бастаганда, коштен калып бара жатканынызды бар болмысынызбен сезінсеніз сізді мазасыздык жаулап алады. Мазасыздык белен алып кетсе сізді талкандайды. Мазасыздыкты да кайгы сиякты, коптеген адамдар копірте береді. Олар оздерінін кауіптерін соншалыкты осіріп айтканда амалсыз мусіркейсін. Мазасыздыктан іскер катынастын бузылганында, махаббатты жогалтканда, жокшылыкта т.б. жагдайларда кутыла алмайсын.
Бірак, бул жерде де айкын ой мен суык акылды колдануымыз керек. Мазасыздык ештенеге де комектеспейді. Керісінше, біз мазасызданып кобалжыган сайын жуйке кушіміз ширыга тусіп, киыншылыкпен куресуге дарменсіз боламыз. Біз тек кана жаксылыкка гана сенуіміз керек. Жаксылыкка сенген адам максатына жетеді, ал сары уайымга салынган адам – ешуакытта.
Кеменгерлікке апаратын ілім ізденіз. Жаксы кітаптар окыныз. Кызыкты да адамды табыска, жетістікке, денсаулыкка жетелеп шаттандыратын кітаптар баршылык. Озінізді конілдендіріп кулдіретін, жансаулыгын мен денсаулыгынды тузейтін теледидар багдарламасын караныз. Коніл куйі томен, бет-алпетінде уайым табы бар адамдарга жоламаныз.
Онша сезімтал болманыз. Егер сізге дунк ете туссе коніліне алманыз. Туймедейді туйедей кылып, озініздін жуйке кушінізді бет алды шыгындаманыз. Коптеген адамдар рухани сыркат. Олардын денгейіне туспеніз. «Бакытсыздык барімізге» – дейді олар. Оларга сенбеніз! Аулак болыныз!
Баскалар коре алмасын, іштері куйсін, сенімсіздікпен, теріс рухани омірмен гумыр кеше берсін. Тек кана сіз емес! Озінізді уландырып ауырмайтындай акылга ие болыныз. Кудай ушін, адамдардын ішінен жетілгенді іздеменіз. Тек кана олардын жаксы жактарын гана коре білініз. Тіпті жаманымыздын ішімізде коп жаксылары бар, жаксыларымыздын ішінде коп жамандары бар, жеке-жеке боліп алу мумкін емес.
/Білім казыналарын игеру/
«Бiз тук бiлмеймiз, бiз де бiлемiз деп надандыгымызды бiлiмдiлiкке бермей таласканда, олер-тiрiлерiмiздi бiлмей, куре тамырымызды адырайтып кетемiз». Абай
– Білім казынасын калай игеруге болады?
– Жаксы ойлар тез келеді де, тез умытылады. Бул да білімнін бір турі. Ендеше кімге болмасын осындай тамаша ойларды, лезде келген білімді, керемет кайталанбас саттерді конілінін тупкіріне жане коз алдында сактау ушін:
Біріншіден, ерекше саттерді сезе коюга жане есте тута калуга уйренініз. Камераны пайдаланыныз. Коп сурет тусірініз. Окиганы секундтын бір болігі ішінде устап калу – бул жиырмасыншы гасырдын гажайыбы. Мундай гажайыпты оз-озінен болып жаткандай санау кандай женіл!
Сіздін отыз жыл бурынгы тускен суретті коргенініз бар ма? Осыдан отыз жыл бурын омірдін кандай болгандыгы жайлы тутас бір тарихты корсететін суреттер бізде жеткілікті екендігі керемет емес пе? Ендеше буган селкос караманыз. Сіз озініз букіл тарихынызды суреттер мен бейнефильмдердін бай жинагына топтастырып жатканынызга сенініз.
Білімді менгерудін екінші тасілі – Сіздін жеке кітапхананыз. Біздін айтып отырганымыз – Озініз багалайтын, асты сызылган, беттерінін бурыштары буктеліп калган жане коптеген белгі койылган кітаптарыныз. Омірлік кундылыктар философиялык тужырымдарга, Сізге септігі тиген, беттерінін шеттеріне белгі койылган кітаптар. Куны нагыз казынага татитын осындай шынайы бага жетпес байлык!
Бугінде біздін байланыс жайлы угымымыздагы кундылык – біздін омірімізді, созімізді сактайтын бейне жане ун таспалар. Булардын барі де біздін балаларымыз ушін ерекше мура болмак.
Егер алдыга дамып, табыска жетемін десеніз, камшынын сабындай гана кыска гумырынызда ала алатын букіл білімдерді менгеруге тура келеді. Байлык пен бакытка татитын, барлык багалы идеяларды жинайтын кунделік немесе койын даптер, кунтізбе пайдаланыныз. Натижесінде, Сізде акырындап жинакталатын тангажайып казына – бизнес идеялары, алеуметтік идеялар, мадениет саласындагы идеялар, инвестиция жайлы идеялар, турмыс дастуріне катысты идеялар. Сіз осылардын барлыгынын кундылыгын елестете алар ма едініз? Казынанын бундай турі Сіздін козтоймастыкпен жиган турмыстык заттарыныздан алдекайда багалы.
/Калай кеменгер болуга болады?/
Акылсыз би болмас,
Саулесіз уй болмас.
Журекте оты жок,
Адамда ми болмас. Абай
– Калай кеменгер болуга болады?
– Кеменгер болудын екі тасілі бар. Бірінші тасілі – оз омір тажірибенізден уйрену. Екінші тасіл – баска адамдардын тасілінен уйрену.
Томенде кімді болмасын кеменгерлікке апаратын – озіміздін омір тажірибемізден туйіндеген кейбір манызды маселелерге токталайык:
1. Озініз колыныздан келетін нарсені гана істеніз. Кейбіреулер шамасы келмейтін іске тыраштанып жуйкесін жукартады. Бір адамнын жан-жакты болуы мумкін емес. Озінізді барін білгіш, барін істегіш, жан-жакты адам ретінде кумпитіп корсетуге ауестенбесеніз, омірініз бакытты, денініз сау, гумырыныз узак болады.
2. Озініздін мазасыздыгынызды ішке букпей, жасырмай айтыныз. Іштен тынбаныз. Егер де біреуге конілініз толмаса, жаймен барып сабырлы турде маселенін басын шешіп алыныз. Адепкіде бул жай гана тусінбеушіліктін салдары гана болады. Осындай айкын да ашык карым-катынасты балаларынызбен, жолдастарынызбен, аріптесінізбен, туган-туыстарынызбен устаныз. Оздерінін наразылыктарын білдірмей, іштей быксып жаткан пенделер оте коп. Осынын салдарынан бір-бірлерін каншама адамдар кормей кетеді. Олар оздерін тас корганмен коршап алып, жуйкелерінін кушін жогалтады. Осындай жагдайда біреуге сеніп іштегі шерді таркатуыныз кажет. Осыдан кейін жагдайды баска кырынан коріп, дурыс шешім кабылдайсыз.
3. Озініздін коніл-куйінізді бакылап отырыныз. Коніл-куй жогалтуга болмайтын оте кымбат калып. Бакылауда болган коніл-куй максатынызга апаратын кушке айналады. Егер коніл-куйініз сабынша бузылса озінізге де, айналанызга да кесепатын тигізбей коймайды. Сіз ашуланган уакытта, багалы акылдан да, ар-уяттан да, адамгершіліктен де, куат пен кулшыныс кушінен де айырыласыз.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 301 | Нарушение авторских прав