|
Читайте также: |
Сіз багалы бір затты карызга (кредитке) алган кезінізде, борышка белшенізден батасыз. Сіздін турмыс жагдайыныз кулдырай бастайды, себебі калтаныздан акша толеуге мажбурсіз. Сіз банкирді байытып жатырсыз. Омірініздін бір болігі осыган кетеді.
Сіз карызга алган затынызды пайдаланасыз, біракта осы затты алган саттегі куанышыныз коп узамай су сепкендей басылады. Акша дагдарысына ушырайсыз. Нактылы шаттык – жоктан бар жасап, озінізге жане коршаган ортанызга жайлы жагдай жасаганда гана келеді.
Алі туйін салмаган алманы жей аласыз ба? Жесеніз де тек кана ойша. Сонда калай болганы? Озініз енбек сініріп барып таппаган уйінізді, багалы дуниенізді, машинанызды калай гана пайдаланасыз? Бул акымактык.
Сіз жанынызды салып болашак урпактын несібесін урлап жатырсыз. Сіз де, балаларыныз да бас еркіндіктерінен айрылды. Неліктен? Себебі оркениеттін (цивилизация) тырнагына іліктініз.
Адам озі курган, жасаган немесе ата-бабасынан мурага калган дуниелерді, багалы заттарды гана пайдалануы кажет. Тіпті мурага калган дуниені пайдаланганнын озінде де, осыны ары дамытып кобейтпесе, бул да таусылады.
/Осімкорлык/
Осімге акша берген де, осімге акша алган да дозакка барады.
– Осімкорлыкты калай тусіндірер едін?
– Осімкорлык дегеніміз біреуге карыз акша беріп, кайтарганда устемемен алу. Касиетті Куран Каримде айтылган. Осімкорлык – зор куна.
Егер де акшаны осімімен карызга берсеніз – адамды озінізге тауелді кылып коясыз. Бул дегенініз – кулдык. Булай істеу карыз бергенге де, карыз алганга да оте кауіпті. Тусіндірейін. Жогары ес (сознательный разум) пен томенгі есте (подсознательный разум) карыз алушы – енсесін езіп турган карыздан кутылгысы келеді. Будан кутылудын бір жолы – карыз берген адамнын козін жою. Адам жок – шыргалан жок. Сондай-ак томенгі естін аукымында – карыз алган адам, карыз берген адамга унемі – жамандык, жауыздык, ауру, апат, олім тілеп жатады.
Осімкор – алгыс емес, унемі каргыстын курсауында болады. Казак атам айткан: «Коп тілегі кабыл болады» – деп. Кей кездерде осы адамдардын ойынын кабылдануы гажап емес, алемнін аділеттілік занына сай калыпты жагдай.
Карыз алган адам – куле кіріп, кунірене шыгады. Осімге карыз беруші адам, осы кагиданы санасына сініріп, миынын бір кыртысына кашап жазып алганы жон болар еді.
/Карызды кайтару/
"Кімде кім біреуден карыз алганда оны кайтару ниетінде болса, Алла тагала оны отеуіне жардем етеді. Кімде кім оны жеп кету максатында алса, Алла тагала малынын берекесін ушырады да, оны отей алмай оліп кетеді". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Бул жагдайды екі жактан талдайык: біріншісі – озініз карыз болган, екіншісі – сізге карыз болган сатті.
– Карызга белшесінен баткан пенденін ары карайгы іс-арекеті калай болады?
– Казіргі жагдайда карызга белшенізден батып турсаныз да, шурк етпеніз. Кандай жагдайдан болмаса да шыгатын екі жол бар. Оз оміріміздегі барлык келенсіздіктерді, окигаларды озіміз жасаймыз гой.
Бірден тыгырыктан шыгатын жолды пайымдап: «Уаделі уакытында, керекті жерде мен озімнін алган карызымды, алгысымды айта отырып кайтарамын. Екі жакта канагаттанатын боламыз».
Енді озініздін ішкі жан дуниенізге карап, осы келенсіздіктін жагдайын талданыз. Карызга калай батканыныздын себебін аныктаныз. (Жогарыда жазылганды кайталап окып шыгыныз).
Осыдан сон ойлау жуйенізді, козкарасынызды озгертініз. Тусінініз, бул жалган алемде ешкім де, ешкімге карыз емес. Тек кана озініздін омірге деген жауапкершілігініз бен белгілі бір парыздарыныз бар екенін уга білініз.
Адам гапыл дуниені дер менікі,
Менікі деп жургеннін барі оныкі.(Алланікі)
Тан калып, мал да калып, жан кеткенде,
Сонда, ойла, болады не сенікі? Абай
Карыз – ескіше ойлау жуйеніздін натижесі. Сондыктан да, ойлау жуйенізді жанаша багытка багыттаганда, кандай болмасын откен карыздарыныздан арылыныз, ойтпесеніз – олар озінін бугауынан босатпай буындырып, шыргаландарды тудыра береді. Ангіме тек кана акша карызы жайлы емес, бірінші кезекте ар-уждан жайлы. Ол ушін ен кажетті нарсе жауапкершілік, парыз жане озінді устаудын тартібі.
Акшаны бірден толеу міндет емес, боліп-боліп толеніз. Осылай істегенде озініздін карызды кайтсем де кайтарамын деген максатынызды білдіресіз. Осыны карыз берген адамга ескертіп айтыныз. Егер де акшаны осімімен алсаныз, мумкін болса осімін толеуден бас тартыныз.
/Егер сізге карыз болса/
"Бір кісі адамдарга карыз беріп журуші еді жане кызметшісіне айтатын: «Кедейлердін карыздарын кешіріп жібере бер, Танірім де біздін куналарімізді кешіріп жіберсе» деп. Ол кісі олген сон Танірі онын куналарін кешіріп жіберген екен". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Егер адам сізге карыз болса ше?
– Егер бір адам озінізге карыз болып, осы карызды кайтару каперіне де кіріп шыкпайтын жагдай омірде жиі кездесетін жайт. Осы кезде біздін санамызда кандай кубылыстар болып жатады?
– Егер кімде-кім сізге карыз болса, онда онын бейнесі озініздін томенгі есінізде жазылып калады да куатынызды сорады, ойткені борыштар адамга деген сезімініз куруга емес, куртуга багытталган. Осы адамга деген окпеніз, ызаныз, мусіркеушілігініз, ошпенділігініз жан-дуниенізде шогырлана береді.
Зан бар: ойыныз кайда – куатыныз сонда, куатыныз кайда – каныныз да сонда. Осылайша озінізді алсіретесіз. Борышкордын бейнесі томенгі есте болгандыктан, кайта-кайта айналып осыган келе бересіз.
Не істеу керек?
Бунын барі де карапайым нарсе!
Ен бірінші былай деп пайымданыз: «Керекті уакытта, керекті жерде, оган да, маган да жайлы жагдайда – карызга берген акшамды кайтарып аламын».
Енді акшаныз кайтсе де озінізге кайтып келеді, ал осы жумыстын іске асуын озініздін томенгі есінізге тапсырыныз, жолын озі табады.
Бул да алі толык емес. Енді ен маныздысы!
Борышты адамнын карызын кешірініз де, ол адамга осылайша силык берініз. Карызынызды силаныз.
Егер карызынызды кайтармаса, сурамай-ак койыныз. Жауапкершілігін оз мойнынызга алыныз. Сізден карыз алган мезеттте, гарыш сізді акшадан арылтты. Бул акшадан киналмай кутылудын зиянсыз жолы. Сіз осы акшаны жогалтып, урлатып немесе біреулер тонап алса – денсаулыгыныздан айрылуыныз мумкін еді. Сізден карыз алган адам: сізді неше турлі пале-жаладан, кауіп-катерден аман алып калды. Карызын кешірініз де, омірлік берген сабагына алгыс айтыныз. Борышкердін телефонын, не мекен жайын білсеніз озініздін шешімінізді міндетті турде хабарланыз.
– Егер де адамнын карызын кешірмесек не болады?
– Егер адамнын карызын кешірмесен, онда онын жанын, ар-ожданын аласын. Карыз болган адам кепілдікке бірдеме тастауы керек кой. Оз жан-дуниенізді тубегейлікті тусіне алмай жургенде, біреудін жанынын, ар-ожданынын сізге кажеті бар ма?
Сіз карызды кешірген мезетте, озініздін жан-дуниенізде – жана адамдарга, акшага, білімге орын босайды. Бурынгы карызымды кайтсем де кайтарам деп расуа болып журген куатыныз – озінізге кайта айналып келеді. Баскаларга еркіндік бере отырып, озін осы фани алемдегі – дуниеге, затка байланудан, дуние коныздыгыннан, сарандыгыннан, ашкоздігіннен, иттігіннен, жексурындыгыннан, жагымпаздыгыннан, алаяктыгыннан, менменсуіннен, жауыздыгыннан, катігездігіннен, канпезерлігіннен, суайттыгыннан, екіжузділігіннен, жокшылыгыннан, кайыршылыгыннан, кулдыгыннан, мигулалыгыннан, акымактыгыннан, есерлігіннен, дангойлыгыннан, жындысурейлігіннен, іш мерездігіннен, алкеуделігіннен, жарыместігіннен, боспелігіннен, т.б. ен бастысы – баска пендеге табынудан кутыласыз.
/Беру керек пе, бермеу керек пе? Алу керек пе, алмау керек пе?/
"Сарандыктан, пасыктыктан артык ауру жок". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Карыз беру, карызга алу керек пе?
– Егер сізге біреу келіп бірдеме сураса ойланыныз. Алемге бірдеме беретін кезіміз жетті. Не беру керек? Озінде бар нарсені гана бере аласын гой. Суйіспеншілікті, мейірімділікті, махабатты, куанышты, шаттыкты! Адамдарга осыларды силаудан бастаныз.
Егер де артык акшаныз бар болса, акша берініз, тек кана карызга емес! Сонынан окініш пен кудіктен, дамеленуден азаптанбау ушін былай гана бере салыныз. Силык ретінде марапаттаныз! Берсе берер, бермесе кояр. Кандай айырмашылык бар?! Сіз кысылып турган адамга комектестініз, кайырымды іс жасадыныз.
Акша беруге мумкіншілігініз болмаса не бергініз келмесе, онда карызга акша бермейтінінізді, ал осы акшаны казіргі сатте силай алмайтынынызды, біракта баскаша колдан келетін комегінінізді аямайтынынызды тусіндіріп айтыныз.
Адамдар адетте акша бермей коя ма деп «жок» немесе «бар» деп айтады. Бул жагдайда онын жанын «коркыныш» билеп алган, буйтіп алган акшада береке болмайды. Сондыктан да, осы сатте жан-дуниенізді кандай сезім билеп алганы оте манызды.
Оте кызык бір жайт бар. Карызга акша алганда, куат сакталу заны бойынша, кепілдікке дуниенді салмаган жагдайда, кепілдікке – жанынды, ар-ожданынды, уятынды саласын. Ескерте кететін жайт – егер кепілдікке озіннін дуниенді салсан, осы саттен бастап ол дуниен сенікі емес, куат денгейінде осы дуниенізді баска біреу баскаратын болады. Ягни, сіздін ішкі жан-дуниеніздін мазасыздыгы артып, жанын жай таппайды. Осы сізді алсіретеді.
"Карызынан кутылмай дуниеден откен адам, сол карыз узілмейінше корінде кісендеулі калады". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Кыскаша кортындылайык:
Адам озін-озі, сондай-ак коршаган ортаны негурлым суйіп, силаса – согурлым карызы аз болады немесе мулдем болмайды.
Ешкім – ешкімге карыз емес. Біз баріміз – біртутаспыз. Осыдан шыгатын зандылык: «Негурлым коп берсен – согурлым коп аласын» немесе «Береген колым – алаган».
– Адамдар неге тілемсектеніп сурай береді?
– Адам омір суруі ушін кажетті жагдайдын барі бар, бул оган туа салысымен берілген. Онда неліктен бірдемелерді тілемсектеніп сурай береміз? Бізге аркашанда аз. Біресе ата-анамыздан, одан калса мемлекеттен, болмай бара жатса окыган намазымызды пулдап Жаратушыдан сураймыз.
"Казак кулшылыгым Кудайга лайык болса екен деп кам жемейді. Тек журт кылганды біз де кылып, жыгылып, турып журсек болганы дейді. Саудагер несиесін жия келгенде, «тапканым осы, біттім деп, алсан – ал, айтпесе саган бола жерден мал казам ба?» дейтугыны болушы еді гой. Кудай тагаланы дал осы саудагердей кыламын дейді". Абай, он алтыншы соз
Егер де, бірдемеге пулыныз жетпей турса, онда оз мумкіншілігінізді толыктай пайдаланбай турсыз. Ішкі жан-дуниенізге назар аударыныз. Біздін аркайсымыздын ішімізде шексіз байлык козі, булагы булыгып бугып жатыр. Осында бір караганда акылга симайтын калып бар. Осы бастаудан негурлым коп ала бастасан, бастауыныз да согурлым молая береді. Немесе коп берген сайын, молынан куйыла бастайды. Біракта, ескеретін бір шарт бар. Бергенде ак конілінізбен, шын ниетінізбен, шексіз суйіспеншілігінізбен берініз. Берсеніз – тек кана карызга емес!
Y. /ЖАЛКАУ АДАМНЫН ОЙ ОРІСІ/
Такырыбы: Жалкау адамнын ой орісі. Озін-озі шектеушілік. Сатсіздік.
Жалкау тірі болганмен олгенге есеп,
Білімнін кеселі жок мунан кесек.
Білімсіз, арекетсіз еріншекті,
Кунакер де болмаспыз олді десек. Шакарім
– Жалкаулар калай омір суреді?
– Жалкау адамдар максатсыз омір суріп, уакытты елемейді. Олар, мумкіндігінше, жуйесіз омір суру калпын унатады. Олар оздерінін омірлерін айдаладагы жел куган канбактай максатсыз отіп жатыр деп тусінеді. Сойте тура, мундай омірмен ере журетін екі уштылык пен ішкі сезімдерден рахат табады.
Егер оларда жумыс болса, ол – уакытша болады, ойткені олар кез келген жуйемен, уакытты тартіпке салгысы келген арекетке карсы турады. Осындай максатсыз адам: «Мен омір бойы кешігіп журемін. Мен, балки, оз уакытымды ешкашан да баскара алмаспын. Мен буган енді ман бермеймін, не болса, ол болсын озімнін казіргі жагдайыма конілім толады» – дейді.
Бул козкарастын дурыс емес жері бар ма? Біз кім жайында айтып отырмыз? Иа, Сіздін омірініз жайлы айтып отырмыз. Егер Сіз озініздін осындай омір калпын устанганынызды сезінсеніз, онда мундай багыт – омірдін негізгі жане косалкы жолдарындагы кез келген дамуына кедергі болары анык.
/Озін-озі тежеушілік/
"Озінде бармен омір сур, бугін артык калганынды ертенге сакта: достарына тіленші болганнан горі мулкінді душпанга тастаган артык". Эзоп
– Озімізді-озіміз калай шектеп тастаймыз?
– Табыска жету ушін жеке басымыздын дамуын богейтін нарселерден арылу ушін ардайым жумыс істеуіміз керек. Сіздін кім екенінізге карамай, куресуге тиісті озін-озі шектеушіліктін уш турі болады.
Бірінші шектеушілік – жайбасарлык. Жайбасарлыктын кауіпті болатын себебі, онын шогырлана беретінінде. Егер біз бір куннін ішінде алдебір кішігірім жумысты істемей-ак койсак, онын соншалыкты мані жоктай корінеді.
Кіналау – жеке басымыздын даму жолында озімізге кедергі жасап коятын тагы бір богетіміз. Белгілі бір уакыттарда біздін баріміз бір нарсе жонінде алдекімдерді кіналадык. Озіміздін ішкі дуниемізге унілудін орнына, біз неге саусагымызбен біреуді корсетуіміз керек? Біздегі «Мен»-іміз бізді коргауга умтылады. Сондыктан да, біз сырткы кушті кіналаганымызда озіміздін жеке басымыздагы алсіздікпен кемшілікті коре алмай каламыз. Бул белгілі «себептер тізімін» жасауымыздын негізіне айналган сиякты.
«Бул» – еш уакытта кіналі болмайды. Егер Сіз жауапкершілікті осы «бул»-га жуктейтін болсаныз, онда Сіз унемі каржылык, тапшылык пен тунілушілікті бастан кешетін боласыз. Сіз еш уакытта да жеткілікті турде табыс таба алмайсыз. Ал, енді Сіз «бул» – дарежесінде емес, «мен» – дарежесінде ойлай бастасаныз, онда жеке басыныздын шарыктап дамуы басталып, табысыныздын осуіне куа боласыз.
Сылтау – бул жеке бастын даму жолына кедергі болатын озін-озі тежеуліктін ушінші турі. Сылтау озін-озі тежеуліктін кіналау турімен тыгыз байланыста болады. Каншама сылтау болатынын ойлап корінізші? Дурыс айтасыз, миллион турлі сылтау болады. Адамдар оз тіршіліктерінін он бойында тагы миллион сылтаулар ойлап табады. Сондыктан баріне оздері жауапты болатын шындыктан кашып, маскара турде омір кешеді. Олар миллион тенге жасаганнан горі, тагы миллион тенгелік сылтауга сынык іздейді.
– Озінізді-озініз жетілдіру ушін бугіннен бастап не істеуініз кажет?
– Егер Сіз озінізді-озініз тежеуліктердін кейбірінен арылмасаныз, онда алдагы бес жылдагы омірініз бес жаска улкейгенініз болмаса, бурынгы калпында оте беретін болганы. Ал, егер озінізге жауапкершілікті алып, жеке басыныздагы шектеушіліктен арылатын болсаныз, онда керісінше, бес жылга жаксара тусер едініз. Сойтіп, бул дабыл Сізді катты ойландырар ма екен?
Оздерінін жеке басы кабілеттеріне сенінкіремейтін адамдар коп. Олар оздерінен-оздері «Менін колымнан не келеді? Оз оміріме озгеріс енгізу ушін не істей алам?» – деп сурайды.
Адам баласы керемет нарселер жасай алады, ойткені адам баласынын жаратылысынын озі гажайып емес пе! Сіз жане мен – курт, балык, кус не ит емеспіз гой. Біз жоктан бар жасай аламыз, кобікті байлыкка, апатты салтанатка айналдыра аламыз.
/Сатсіздік/
Еріншектіктен – салактык,
Салактыктан – надандык...
Бірінен-бірі туады,
Жогалар суйтіп адамдык. Шакарім
– Сатсіздік дегеніміз не?
– Сатсіздік – жекелеген окигалардын натижесі болып табылады. (сатсіздік – тартіптін томенгі денгейінен туындаган майда сатсіздіктердін узын тізімінен шогырланган натиже болып шыгады.)
Сатсіздік арбір сат сайын бугін... ойлай алмаганымызда, камдана алмаганымызда, кулшына алмаганымызда, биікке котеріле алмаганымызда, алуга куштар бола алмаганымызда жане бугін... алга умтыла алмаганымызда.
Кауіп – бугінгі куннін боска откенін коре тура, жеме-жемге келгенде, еш нарсе болмагандай, бул – бір гана кун гой деп ойлаганымызда жатыр.
Осы кундерді коссаныз – жылга айналады, ал бул жылдардын жиыны – омірге уласады. Мумкін кун сайынгы усак-туйек сатсіздіктердін Сізді улкен бакытсыздыкка акелетінін енді тусінген боларсыз.
Сіз озініздін керемет жасампаз екендігінізді білініз. Ішкі жан-дуниенізге унілініз де, озініздін гажайып адамдык кундылыктарынызды оятыныз. Олар Сіздін кашан турткілеп оятатыныныздын, кашан пайдаланатынынызды кутіп бугып жатыр.
YI ТАРАУ. /Тартіп, коркыныштар/
Такырыбы: Тартіп. Бакыт. Коркыныштар. Жокшылыктын коркынышы. Аурудын коркынышы. Созге калудын коркынышы. Суйіспеншілік пен махаббатты жогалту коркынышы. Карілік коркынышы дегеніміз не? Олім коркынышы калай туындайды?
/Тартіп/
"Тартіптілік – турмыстын жартысына, достасу – акылдын жартысына, уайымшылдык – каріліктін жартысына тен; онерлі, акылды айел байлыктын екіден біріне тен". Пайгамбарымыз Мухаммед(с.г.с.)
– Табыска жетуде тартіптін алар орны кандай?
– Тартіп жайлы ангіме болганда коп елдін тусінігінде унамсыздык жай туындайды, ойткені олардын санасында бала куніндегі шамасы жеткені алсіздеуін урып-согып, колындагысын тартып алганнан бастап, есейген кезде жумыс уакытында болар-болмаска акірендейтін аткамінерлерге дейінгі ар турлі бейнелер бірден пайда болады.
Сойте тура, тартіпте – Сіздін арманыныз бен тілегініздін жузеге асуынын кілті жатканына сендірер едік. Тан калдыныз ба? Онда? Біз тартіп деген создін астарында не жатканына сал уакыт болетін болармыз.
– Егер Сіздін байлык, бакыт жолындагы жетістігінізге тауелді шешуші сынар бар болса, онда онын тартіп болгандыгы.
Тартіп – ниет пен істі бітірудін аралыгындагы копір, бул – калауды жетістікпен жалгастыратын аркан, бул – каржылык кажеттілікті онердін шабытты шыгармасына айналдырып жіберетін сикырлы куш.
Тартіп – агыска карсы жузуге дайын жандар; омірде максатсыз немкурайлы жылжу – окініш пен куйінішке урындырады.
Тартіп – кез келген жетістіктін орныгатын ірге тасы. Тартіптін болмауы – сатсіздікке акеп соктырады.
Сойте тура, коп журттын жетістіктін болмауын тартіптін жоктыгымен байланыстырмауы – агаттык. Елдін кобі сатсіздікті – кенеттен келген уакига немесе мандайыма жазылып койган нарсе деп тусінеді.
Тартіп – байлык пен бакыттын, мадениет пен талгампаздыктын, озін-озі жогары багалау мен биік жетістіктін, мактаныш, канагаттану, табыска жету сиякты сезімдердін басты кілті.
Сіз оз омірінізге тартіптін манызын сезінуініз кажет. «Оз максатыма жетуім ушін не істеуім керек?» деген сауалды оз-озінізден сураудан бастаныз.
– Екіншіден, «Бул ушін кажеттердін барін жасауга мен дайынмын ба?» деген сауалды оз-озінізден адал турде сураныз. Егер Сіздін жауабыныз «Иа» болар – онда озініздін жана ереженізге сай – кандай жагдай болмасын оны орындауга міндетті болып, узак мерзімді міндеттеме алуыныз кажет.
Арине, тартіп Сіз ушін коп нарсе аткарады. Дегенмен, тартіптін Сізбен не істейтінінін натижесі гажап болмак. Тартіп – Сізді озінізден-озініздін зареніз кететіндей мажбурлікке тусіреді.
Тіпті, ен усак-туйек тартіпке салушы ереженін озі – Сіздін омірге деген козкарасынызга улкен ыкпал ететін болады. Тартіпке салушы ережені іске асыра бастауыныз, натижесінде озгерістерден кейін пайда болган толку сезімініз, жаксы асерініз – тагдырынызды шешеді.
Тартіпке салушы ереже – коліктін жана багытка жол тартканындай, Сіздін омірініздін беталысын бірден озгертеді.
Тартіп – адамнын жасанды куй-калпы деп уйгарым жасайтын адамдар бар. Олар: Адам ушін карапайым турмыс-тіршілік жеткілікті; алга койылган максаттарга кол жеткізу – адамды кызбалыкка ушыратады, бул максат когамдагы адамнын іс-арекеті жалган жане жасанды – деп есептейді. Ал, шындыгында, тартіптін табигатпен ундесетін уксастыктары коп: табигат та, тартіп те – бір нарсе. Екеуі егіз. Табигат агымы тартіп. Букіл алемдегі, гарыштагы т.б. кубылыстардын барлыгы белгілі тартіппен, зандылыкпен болады. Ол Жаратушы жасаган тартіп, зандылык.
Тартіп колайлы жагдайда озіне тартады. Мумкіндіктер оз кабілеттерін жетілдірушіге не іс-арекетке умтылушыга ардайым келеді.
Тартіп – сабырсыздыкты тусаулап, сыпайылыкка жол ашатын, жагымды іс-арекетті дамытатын жане теріс ойларды тиятын, жетістікке дем беретін, сатсіздікке бой усындырмайтын, денсаулыкты жаксартатын, ауруды токтататын – саналы жуйемен іс-арекет етудін бірден-бір агымы.
Аркім тартіпті адам бола алады. Сізге бул калыптасу агымын бастап коруге болады, бірінші кадам жасасаныз болды.
Шабыттанып, кулшынып Сіздін бугін бастауынызга болады!
«Егер менін колымнан келсе, мен болар ем!» – деменіз. Мунын орнына «мен болсам, мен былай жасар ем. Егер мен кажет етсем – болам!» – деп айтканыныз абзал.
Жана агым осылай майда-шуйдеден басталады.
Озінізге алган жана міндеттемелерінізді іске асыруга адеттенініз. Бір караганда, карапайым боп корінетін бастамадан Сіз озінізді тартіпті адам ретінде сезінуді уйрене бастайсыз. Сіздін жетілуініздін шегі болмайды.
Сізді томенге тукыртып тартатын тартылыс кушінен кутылыныз. Озініздін коргаушы куштерінізді іске косыныз. Куту мен уміттін артта калып, енді сенім мен іс-арекеттін уакыты келгенін озінізге далелденіз.
Бул кун – Сіздін жана омірініздін жана куні, жана бастауы. Оз омірінізді тартіпке салсаныз, сонда Сіз каншама улкен жетістікке жетуге болатын кабілетінізге тан калар едініз. Бундай жагдайда Сіз озініздін бурынгы сатсіз істерініз бен кауіп-катерлерінізден баска еш нарсе жогалтпайсыз. Карл Маркс айтпакшы: «Шынжыр бугаудан баска жогалтар ештемеміз де жок».
/Бакыт/
"Бакыт... озіннін рухани жане дене кушіннін когамдык омірге жумсалгандыгын толык сезіне білу". Л.Н.Толстой
– Бакыт дегеніміз не?
– «Бакыт» дегенді елдін барі іздеп жур.
Бакыт – жаксы істеген ісінмен байланысты куаныш сезімі.
Бакыт – ылги іздеп жургеніміз, егер таба калган жагдайда ары карай кадам баспаймыз. Сабилер сиякты карапайым заттардан канагат, лаззат алайык. Біракта біз керісінше оз омірімізді курделендіріп, онан калса жуйке кушіміздін жулым-жулымын шыгарып тоздырамыз, баска конган бакытымызды устай алмай ушырамыз. Сынгырлаган денсаулыкпен, алансыздыкпен, акыл-ойымызды лайламай тыныштыкпен гумыр кешейік. Табигаттын карапайымдылыгы мен тамашалыгына бас ие отырып, омірден куаныш табатын болайык. Егер біз онын занымен журіп, бакытты болудын адісін озімізге жакын да кымбат адамдармен болісіп, пайдамызды тигізе берсек, согурлым деніміз сау бола береді.
Ен жаксы дін – кайрымдылык пен адамнын жан дуниесін тусіне білу. Біздін токкен шуагымыздын денгейін, келесі адамнын жанарындагы пайда болган нурдан байкауга болады. Егер біз табигат жолымен журсек, онда ол жайлы жагдай мен куаныш силайды. Осыны кулдын акылымен кабылдап, сабидін журегімен лаззаттанайык.
Бакыт – жаналык ашу куанышы да, білім куанышы да. Бакыт кобіне омірдін кыр-сырын жане уйлесімін букіл тутастыгымен кабылдаган адаммен бірге журеді.
Бакыт – оз омірін мукият жоспарлап, ашык-жаркын гумыр кешкен жанга келеді.
Бакыт – омірдін бізге усынганын тусініп, соган куанып, осыны сезіне білу.
Бакытка берерінді беріп, аларынды алып, жемісін татып, сыйын тартып та жетуге болады.
Бакыт – омір уйлесімімен де, тамак ішумен де, кунелтумен де ракаттана білу.
Бакыт – озінін ой-орісін кенейтіп, оз тажірибесін байытатын жанга келеді.
Бакыт – колайсыз жагдайлармен куресе алатын, курес кезінде саттілік сезімін жогалтпайтын адамдардын уйлерінде болады.
Бакыт – оздерінін жагдайларын, оздерінін сезім-куйлерін баскара білетіндерге конады.
Бакыт – сондай-ак, жалгандык, озін томен багалаушылык, кызганшактык, ашкоздік, кекшілдік, теріс угынушылык пен жек корушілік сиякты негізсіз урейлерден аулак болу деген соз.
Бакытка кенелген жандар – омір суру мен куштарлыктын жойкын куш куатына ие болады жане осыны сезе біледі.
Бакыт – жалпы сезінуден, алдекайда зор тусінік. Бакыт – омірдін сезінуін, іс-арекетін жане манерін айкындап ойлай білуде. Баскаша айтканда, бул – алем мен окигаларды, сондагы отіп жаткан кубылыстарды талдап-талкылау адісі.
Бакыт – барлык кундылыктардын біркелкі болуы. Бул – кунделікті іс-арекеттерімізді орындау барысында табатын канагат пен ракатка шомылу сезіміміз.
Бакыт – даулетті адамдармен карым-катынаска толы жаксы гумыр кешу. Бул – акшанын озгеше тегін турі болып табылатын жане жаратуга, инвестициялауга болатын кен де ар алуан тажірибелер мен естеліктер жиынтыгы.
Бакыт – белгілі бір максаттагы кызмет, омірге деген куштарлык, акикатты сезініп, тез тусіну, жасырын сырга зор курметпен карау.
Біздін кобіміз бакытты не откенімізде жогалып калган, не алдебір алдагы кезде болатын – нарсе деп тусінеміз. (мыналар іске асса болды «мен бакытты боламын» – деп ойлаймыз.)
Бакытты дал казіргі сатте сезінуге болатынын білетіндер аз. Арине, барлык асыл мулік сиякты – бакыттын жиі устатпайтыны рас. Дегенмен, Сіз сенініз, оны устауга болатынына куманініз болмасын.
Сонымен, бакыт кусын калай колга тусіруге болады? Тан каларлыгы сол, бакыт угымы тартіппен сирек байланыстырылады.
Коркыныш пен мазасыздыктан калай кутылуга болады?
"Когамдык омірде де, жеке омірде де адамдар бір-бірімен де, озімен-озі де согыс жагдайында болады". Платон
– Омірде не істеу керек екендігін білмейтін адамдардын психологиялык жагдайлары калай болады?
– Кім болмасан да – омірде кандай максатка умтылганынызды аныктап алып, конілінізді, калауыныз бен ынтанызды осы жолга багыттау кажет. Не істеу керек екендігін білмейтін адамдар омірде немкурайлы болады, бул орынсыз мазасыздануга ол коркынышка акеледі. Казіргі оміріміздін копшілігі болашакта не болатынына мазасызданумен отеді, ал калган уакытта откен кателіктерімізге кіналы сияктымыз. Сондыктан да накты омірімізде де озіміздін мумкіншілігімізді іске асыруга уакыт табылмайды.
Осындай адамдарда бас ауру, асказаннын кортпауы, журектін катты шаншуы, кол мен саусактардын калшылдап дірілдеуі, журектін жиі согысы белен алады.. Бундай адамдар ешнарсеге кызыкпай, отырган орындарында омалып отыра береді. Кейбір кезде орт тигендей шаба жонеледі. Оларды біреу-міреу жаксы кормей калса сумдык бірдене болатындай сезінеді. Копшілігін артурлі алты коркыныштар тумшалап тастаган.
– Коптеген адамдардан неден коркасын деп сураса «ештенеден» деп жауап береді. Бул дурыс емес, себебі арбір адам айтеуір бір кезде коркыныштын негізгі алты турінін біреуінін курбандыгы болады: жокшылык, ауру, карілік, суйіспеншілікті-махаббаты жогалту, біреулердін созінен, олімнен. Миллиондаган адамдар бір немесе бірнеше коркыныштын зардабын тартуда. Олардын жуйкелері оте ширыккан жане жуйке куштері бірте-бірте алсіреп акыр аягында жуйкесі жукарып озіне ие бола алмай калады.
Коркыныш пандік те, руханилык та жактарды шырмап тастайды. Шындыгында, коркыныш, кунделікті турмыска ен бірінші керекті заттарга ие болудын озін киындатып жібереді: тамак, баспана, киім табуларды. Коркыныш кулшынысынызды, озіне деген сенімділігінді жойып, ойынды талкандайды. Коркыныш аямшактыгынды, арамдыгынды, ызанды, кінамшылдыгынды туындатып, баска біреулермен карым-катынасында адалдыгынды куртады.
Коркыныш томенгі есте болгандыктан катерлі, тез калкып шыга келеді. Егер коркыныш бас ауру турінде білінсе онда уміт аз, себебі осынын курбандыгы осыдан кутылу ушін бірдеме жасайды. Бул тунде келген урыга уксайды, миды улайтыны соншалык, ми дурыс жумыс істемейтін болады.
Сіз, тек кана озініз гана осы коркынышты біле аласыз. Сіз озініздін миыныздын калпын бакылауга алып, омірге баска козкараспен карап, жуйке кушінін мол корын жасай аласыз. Озінізде баскаша ойлау жуйесі болганда, жойкын жуйке куші де пайда болып, барлык коркыныштар озінен-озі жогалады. Буны сатып алуга болмайды, буны тек кана куру керек.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 278 | Нарушение авторских прав