|
Читайте также: |
– Барлык адамдарда оздерінін шыргаландары бар, олар омірдін киын таукіметтерімен жиі беттеседі. Біракта белгілі максаты бар адам, бул туралы мазасызданбайды. Ол осы киыншылыктарды сабырлы карсы алып, осыдан шыгатын жолды да табады.
Киыншылыктарды жіті бакылап шеше алмаса, баска біреудін комегіне жугінеді.
Айкын белгіленген арман сиякты айкын белгіленген максаттар магниттей асер етеді. Олар Сізді озіне тарта жонеледі. Сіз оларды негурлым нактылы белгілеген сайын, коз алдынызга жаксы елестете аласыз, оларга кол жеткізу ушін кажымай жумыс істеген сайын, олар Сізді озіне тарта туседі. Біздін айтканымызга сенініз: омірдін соктыкпалы «сокпактары» озініздін табысынызга бара жаткан Сізді жолдан тайдыргысы келгенде, Сізді алга тартатын кушті магниттін кажеті болады.
Максаттын соншалыкты манызды екендігін тусіну ушін, ешбір максаты жок адамдарга каранызшы. Оздерінін омірін жоспарлап алудын орнына бул адаскан жандар козін ашпаган кушік сиякты – омір озенінде біресе калкып, біресе батып, какалып-шашалып тыныстары тарылып, ауа жетпей киналуда. Олар нагыз кундылыктардын орнына – кортышкан тарізді жарыкка шыга алмай, карангы тунекті артык коріп, олмес кундерін арен коріп, санда бар, сапада жок жандар тобырын толтыруда.
/Жетістікке жету ушін, жетелейтін себеп болсын/
"Тек акикат білім гана кудік тугызбайды, ол омірді багалауга, турмыс куруга уйретеді". Шокан Уалиханов
– Адамдардын басым болігінін неге максаты айкын емес?
– Сіз озініздін ойынызды, жоспарынызды іс жузіне асыру ушін белгілі бір сатті кутесіз. Осы куте беру сіздін адетініз болып калыптасып кеткен жок па? Максатка жете алмаймын деген себептерініз коп болганда, уайым жогары. Барлык жагдайды жаман жагынан багалап, осыны гана ангіменіздін аркауы кылып, барлык ойынызды жетістікке емес, керісінше келенсіздікке шогырлайсыз. Кауіптін барлык жолдарын біліп, бірак осы тыгырыктан шыгатын жолды іздемесеніз, онда табыска жетіп жаткандарды кормейсіз. Осындай аса сактыктын, толып жаткан кері кеткен себептердін салдары – жуйкенін ширыгуына, тепе-тендіктін болмауына, озіне сенбеуге, денсаулыгыннын бузылуына, рухыннын кулдырауына, турмысыннын жудеуіне акеп согады.
– Егер сізде жетістікке жетем деген жеткілікті далелдер болса, акылга сыймастай іс аткарар едініз: сіздін акылыныз мол, бірак максатынызга жетелейтін себептерініз жеткіліксіз.
Негізгі ой – Жетістікке жету ушін, максатынызга жетелейтін себептерініз болсын. Алдымен себептер, сосын барып салдар журеді.
Сіз озініздін не кажет ететінінізді білген кезінізде жане оны оте катты кажет еткенінізде барып оган кол жеткізу тасілін табатын боласыз. Жолыныздагы кедергілерді шешудегі кажетті жауаптарга, адістер мен шешімдерге оп-онай кол жеткізетін боласыз.
– Ал егер бай болуга тиіс болсаныз ше?
– Сіз калай баюга болатыны жайлы кітап не бейне таспа туралы жана гана білдініз делік. Сіз оларды сатып алар ма едініз? Арине, сатып аласыз.
– Ойткені, Сіз жетістікке калай жетуге болатыны жайлы кітапты бурын окып журген едініз, Сіз ушін калай баюга болады такырыбындагы коптеген жаксы кітаптармен бейне жане ун таспалар кутпегендік болмайды. Ал егер Сіз бай болуга тиісті болмасаныз, балки, бул кітаптарды окымаган да болар едініз, бул таспаларды тындауга, коруге уакыт жумасамаган болар едініз. «Шын жыласа, сокыр козден де жас шыгады» – деген макал бар. Калай дал айтылган!
Осыны ескере отыра, алдымен Озініздін жетістікке жетелейтін себептерінізбен жумыс істеуді, сосын барып, жауаптарымен жумыс істеуді унемі узбеніз.
Усак-туйек себептер булар – біздін кез келгенімізге, кез келген кезде, кез келген кунде болатын жане біздін омірімізді озгерте алатын себептер турлері.
Алемде омір суретін адамдар канша болса, адамдардын жетістікке жету себептері де сонша екендігін Сіз калай кабылдар едініз? Бул жагдайдын туп-тамыры – себептердін жеткілікті болуында. Карапайым омірді байлык пен бакытка толы омірге айналдыра алатын назік кылды калай табуга болады?
Коптеген адамдар оздерінде кандай куш-куат бар екенін сезбейді. Сондыктан оздерінін санасынын иесі болуга талпынбайды. Олардын санасын коркыныш, жігерсіздік, уайым, шешімсіздік, ынжыктык, тунілу т.б. толып жаткан келенсіздіктер жаулап алган.
/Торт жойкын кулшыныс/
"Карнымнын ашканына жыламаймын,
Кадірімнін кашканына жылаймын ". Халык даналыгы
– Адамды табыска кандай куш кулшындырады?
– Сіздін оз-озінізге жауап беретін: «Мені не итермелейді?» – дейтін манызды сурак бар.
Озініздін каржылык табысынызды улгайту тілегінен баска, тагы торт негізгі жойкын кулшыныс бар.
Олардын алгашкысы – кадірлі болу.
Ондіріс басшылары мен акылды менеджерлері кейбір адамдардын материалдык сыйларды алуга караганда, озін кадірлеп багалауга кол жеткізу ушін коп іс тындыратындарын біледі. Сауда-саттыкпен айналысатын табысты уйымдардын, асіресе, тікелей сатумен мамандандырылган уйымдардын, оздерінін кызметкерлерінін улкен не кіші болсын кез келген жетістіктерін кадірлеп, барынша багалайтыны сондыктан.
Алемде адамдар аса тыгыз орналаскан мемелекеттерде, адамдар оздері жайлы ешкімнін кынжылмайтындыктарын, оздерінін тукке турмайтындыктарын біледі. Ал кадірлеп багалау – олардын маныздылыгын колдау деген соз. Шындыгында, адамдарды тани білетін жандар, адетте: «Сіз – ерекше адамсыз. Сіздін жонініз мулде баска» – дейді. Егер улкен компаниялар оз кызметкерлерін кастерлеуге улкен ыкылас коятын болса, тек сауда-саттыкпен айналысатындарга гана емес, кызметкерлеріне де, хатшылары мен кызмет корсетушілеріне де коніл болсе – онда ондірістін галамат шарыктауы болар еді.
Кейбір адамдарды ерекшелеп туратын екінші козгаушы себеп – бундай адамдарга унайтын озін женімпаз ретінде сезінуі.
Бул – ен бір керемет итермелейтін кулшыныстардын бірі.
Егер Сізге алдебір нарсе кажет болса, онда – женіске, утыска деген кулшыныс туады.
Куніне он-он екі сагат бойы енбек етіп, акшаларын кобейтіп журген менін бірнеше достарым бар. Олар акша кажет болганы ушін емес, «женіс» тугырынын куанышы, канагаттанушылык сиякты кажеттілігі керек болганы ушін тер тогіп жур. Олар ушін акша – улкен дем беруші бола алмайды, оларда акша енді жетіп жатыр. Сіз білесіз бе, бунын не екенін? Бул – женістін беретін бас айналдыратын сезімі.
Кейбір адамдар адетте: «Егер менін акшам болса, онда мен оз омірімде бір кун де жумыс істемес едім», – дегенді айтады.
Балкім, сондыктан Кудай алгіндей нарселер айтатын адамдарды ешкашан байытпайтын шыгар. Олар осы ушін сазайын тартады.
Ушінші улкен алдыга жетелеуші кулшынысыныз – жануяныз.
Кейбіреулер оздері ушін еш уакытта істемеген нарсені оздері жаксы коретін жандар ушін жасап журеді.
Суйіспеншіліктін осындай терен сезімін бастан кешірген жан – кандай бакытты!
Кайырымдылык – тортінші улкен кулшыныс куаты, бул – адамнын оз байлыгын баскалармен боліскісі келген ниеті.
Курыш куюдын алпауыты Эндрю Карнеги кайтыс болганда, онын жазу устелі суырмаларынын бірінен саргайып кеткен бір парак бет кагаз табылады. Сол кездегі осы бір тілімдей кагазга Карнеги жиырма жасында оз омірінін басты максатын: «Мен оз омірімнін бірінші жартысын акша жинауга жумсаймын. Ал омірімнін екінші жартысын сол акшалардын барлыгын таратып беруге арнаймын» – деп жазган екен.
Муны Сіз білетін бе едініз? Карнеги бул алга койылган максатымен жігерленіп кулшынганы соншалык, ол 450 млн. доллар байлык жинаган екен (казіргі кездегі 4,5 миллард долларга пара-пар). Сойтіп шындыгында, ол омірінін сонгы кезенінде бул акшалардын барін театрлар мен кітапханалар салудан шаттыкка кенелген корінеді.
/Максаттар: Олар калай жіктеледі/
"Омірдін максаты танып-білу емес, іс арекет". Т.Г. Гексли
– Максат кушінін аскактыгы бар адамнын жай пендеден айырмашылыгы кандай?
– Максат кушінін аскактыгына ие адам дегеніміз: жан-жактылы тепе-тендіктегі, озінін сезімдеріне ие бола алатын тулга. Жуйкелік ширыгу мен артурлі соккылар онын оміріне асер ете алмайды. Адам оз тагдырынын кожасы. Онын максат кушінін жогарлылыгы сонша, оган усак-туйек жаманшылык, адейі тиісу т.б. біркалыпты калпынан шыгара алмайды, сабырлылыгын шайкау мумкін емес.
Біздін алдымызга койган максатымыз аскак болганда, сізді ешкімде лазаттану мен рахаттану тагынан тайдыра алмайды. Сізді ешуакытта да рухани тепе-тендік калпыныздан шыгару мумкін емес. Сіз жаныныз жайдары карапайым адамсыз. Сіз рухани тепе-тендіктесіз. Сіз барга канагат тутып, данышпандыкпен омір суресіз жане алдыга карай самгай бересіз.
– Егер Сіз буны алі бастамаган болсаныз, онда озініздін койын даптерінізді не кунделігінізді алыныз. Біз Сізді бакылаушыдан (не окушыдан) катысушыга (жазушыга) айналдыргымыз кеп отыр.
Сіз орындайын деп отырган уй тапсырмасынын турі сал баскашалау. Ойткені онымен омір бойы айналысуга тура келеді. Тапсырманын такырыбы – максаттар жане коп кешікпей тусінетінініздей, максаттар озініздін букіл омір бойы айналысатын ісініз болады. Армандар – унемі даму устінде жане унемі озгерісте болады.
Бул жумысты неге орындауыныз керек? Ойткені Сіз ардайым армандаган, бірак ол арманыныздын Сіз ушін шындыкка асатынына ешкашан сенбеген, омірдін бейнесін жасауга кадамды жасайсыз. Ендеше, кане бастайык! Тартіпті негурлым сактаган сайын, натижелерге согурлым тезірек кенелетін боласыз. Ал натижелер пайда бола салысымен, ол ушін кажет болган арнайы жумыстарды орындаганынызга жане тартіп сактаганынызга ешкандай да окінбейсіз.
/Узак мерізімді максаттар/
"Біздін ен улы максатымыз біреу гана болсын: калай сезінсек – солай сойлеп, калай сойлесек – солай омір суруіміз керек". Сенека
– Осылардын барін мукият жазып алу кажет пе?
– Озініздін койын даптерінізге не болек бір кагазга «узак мерзімді максаттар» деп жазып койыныз. Сіздін міндетініз – «Мен шындыгын айтканда, алдагы жылда, екі жылда жане осылай он жылга дейін неменеге кол жеткізгім келеді?» – деген суракка жауап беруде жатыр.
Бул жаттыгуды тиімді орындау ушін, мумкіндікке орай, уакыт кезеніне коп багыт-багдардын санын кіргізген жон.
Барлык жаттыгуга Сіздін 12...15 минут уакытыныз кету керек. Бул уакыт ішінде 50 ар турлі багыт-багдарды тізіп шыгып, мынандай жетекші алты суракты ескерініз:
1. Не істегім келеді?
2. Кім болгым келеді?
3. Не коргім келеді?
4. Неге ие болгым келеді?
5. Кайда баргым келеді?
6. Нені боліскім келеді?
Осы алты суракты есте тута тура «Мен, туптеп келгенде, алдагы бір жылдан он жылга дейінгі омірімнін кезенінде неменеге кол жеткізгім келеді?» – деген басты суракка жауап берініз. Ойынызга ерік берініз. Еш нарсені таппіштеп ауре болманыз, оны кейін жасайсыз. Мысалы, улкен уй сатып алгыныз келеді делік, онда жай гана «уй» деп жазыныз да келесі тарауга кошініз.
Сіз тізімінізді жасап болган сон, озініздін не жазганынызды карап шыгыныз.
Сосын, жасаган тізімініздін арбір тарауына кол жеткізуге не орындауга, ойынызша канша жыл кететінін корсетініз. Егер алде бір тарауын бір жыл ішінде орындай аламын деп есептесеніз, 1 санын жазыныз.
Келесі тарауын орындауга, ойынызша шамамен уш жыл кететін болса, онда 3 санын жазыныз.
Келесі максатты жузеге асыруга озінізге бес жыл керек деп есептесеніз 5-ті корсетініз.
Сойтіп, акырында, озініздін багалауынызша он жыл кететін максаттардын тусына «10» деп жазыныз.
Енді максаттарыныздын тендестірілуін тексерініз. Егер он жылга арналган максаттарыныздын коптігін, бір жылдык максаттарыныздын санаулы гана екендігін ангарсаныз, онда Сіздін бугінгі кундері арекет етпей максаттарыныздын орындалу мерзімін кейінге ысырганыныз болады.
Екінші жагынан, егер Сізде узак мерзімді максаттар аз болса, бул дегенініз узак мерзімді келешектегі турмыс-тіршілігініздін кандай болу керектігін алі шешпегендігініз болып саналады.
Бастысы, бул жерге кыска мерзімді максаттар мен узак мерзімді максаттар арасындагы тепе-тендікті жасау. (Сал кейінірек біз нагыз кыска мерзімді максаттарды карастыратын боламыз. Булар – орындалуы бір жылдан аспайтын максаттар).
Шын манінде, ар турлі мерзімде жузеге асырылатын коптеген максаттарды кою кажеттігінін манызды себептері бар.
Бакыт сусып колда турмайды. Біз ушін омірдін рахатына батудын жаксы адеті бул максатка кол жеткізіп, бірден екінші максатка кол жеткізу жолында жумыс бастап кету болып табылады. Жетістіктін жетегінде оте узак журу кауіпті. Келесі дамнін таттілігіне кушырланудын бірден-бір адісі – денін сау болып, істеген ісіне риза болмай туру.
Оз тізімімізді карап, тенестіргеннен кейін, арбір мерзім дарежесінен озінізге барынша манызды боп корінген торт максатты іріктеп алыныз. (бір жыл, уш жыл, бес жыл, он жыл)
Енді Сізде он алты максат болады. Олардын аркайсысы ушін мыналарды енгізіп кыскаша тарау жазыныз:
1. Не кажет ететінінізді таппіштеп сипаттаныз. Мысалы: егер оныныз материалдык зат болса, онын биіктігін, узындыгын, канша туратынын, кандай улгіде екендігін, тур-тусін жане т.б. жазыныз. Екінші жагынан, егер оныныз Сіздін бастайтын лауазым не бизнесініз болса, онда жумыстын озінізге малім айлыгын, дарежесін, кіріс-шыгысын, кызметкерлер санын жане т.б. косып буге-шігесіне дейін сипаттаныз.
2. Сипатталган тараудагыга неліктен кол жеткізгініз келетіндігініздін, не орындагыныз келетіндігініздін себептерін корсетініз. Сіз бул жерде озініздін осы максатты шынымен іске асыргыныз келе ме, алде, бул откініші киял ма – осыган коз жеткізетін боласыз. Егер бул максаттарынызды неліктен кажет ететінініздін айкын да сенімді себептерін аныктай алмасаныз, онда олар шынайы максаттарынызга емес, кездейсок істерге косыныз да, баскалармен ауыстырыныз.
Сол максаттарыныздын артына нагыз себеп турганда барып, озінізге не кажет ететінізді коретін боласыз.
Бір кездердегі манызды деп санаган кейбір максаттарыныз енді шабыттандырмайтын болады. Онын себебі, Сіз оган умтылатын жеткілікті тиянакты себепті таба алмайтын куйде боласыз.
Бул дурыс. Мундай далелдін кажеттілігі Сізді оз максаттарынызды нактылай тусуге жане кайта карауга мажбур етеді. Мунын барінен кейін жалпы кезен каралады. Осы озініздін болашагынызды жоспарлауга септігін тигізеді.
Сіз озініздін 16 максатынызды аныктап бола салысымен, оларды жинап кагаз бетіне тусірініз не туракты кунделікке жазыныз, олардын Сіз ушін бурынгыдай манызды екеніне жане оларды іске асыруда белсенді кадам жасап жургенінізге коз жеткізу ушін, озінізбен унемі бірге алып журініз.
Сіз байкаган боларсыз, максатты жонге салу – бул накты натижелердін бір дуркін гана тапсырмасы емес. Керісінше, букіл омір бойындагы толассыз агым.
/ Кыска мерізімді максаттар/
"Адамнын конілі шын мейірленсе, білім – гылымнын озі де адамга мейірленіп, тез колга туседі. Шала мейір шала байкайды". Абай Кунанбаев
– Кыска мерізімді максаттардын айырмашылыгы?
– Кыска мерзімді максаттар деп, бір айдан бір жылга дейінгі мерзімде кол жеткізуге болатын максаттарды атаймыз. Дегенмен, бул максаттар оздерінін кажеттілігі бойынша узак мерзімді максаттарга караганда, барынша карапайым болганмен, маныздылыгы жонінен бірдей манге ие болмак.
Жолаушы озінін усак сапарында белгіленген сонгы межесіне келе жатып, саяхатынын табысты болуы ушін жакын орындарга согады емес пе?
Мына жагдайда да, солай, Сіздін кыска мерзімді максаттарыныз узак мерізімді жетістіктерінізбен байланысты болуы кажет. Бірак, коз жетерлік келешектегі максаттарга жетудін артыкшылыгы барынша айкын. Бул максаттардын мундай турін «сенімділіктін кілті» деп атайды. Ойткені оларга кол жеткізу одан арі алга басуыныздын кажеттілігіне сенім уялатады. Сонымен, Сіз табанды жумыс істесеніз, туні бойы отырып алдебір арнайы кыска мерзімдегі тапсырмаларды орындасаныз, онда озініздін жетістігінізге рахаттанып, саяхатынызды жігерленген сезіммен жалгастыратын боласыз.
Койын даптерінізге не кунделігінізге кыска мерзімді жоспарларынызды жазып коюынызды талап етіп отырганымыз міне сондыктан. Муны калай жасайсыз, ол озінізге байланысты. Оларды аткарылар кажетіне орай: кундер, апталар, айлар – деп мерзімі бойынша орналастырыныз. Немесе, озініздін узак мерзімді максаттарыныздын тарауларына жазып койыныз.
Мундай тізімнін бар болуы, оган белгі койып отыру мумкіндігі – белгілі бір канагат сезімін тудыратын болады. Сіз аткарылган тарауларга алдебір белгі койганынызда уакыт тауып, озініздін жетістігінізді тойланыз. Бул тойлау ойланып-толгануга мумкіндік береді. Сіздін кішігірім тапсырманы орындаганыныздагы алган сыйыныз, бул комакты табыс. Калай болганда да озініздін женісінізден рахаттануга уакыт табыныз. Бул – Сіздін одан да коп іс тындыруынызга дем береді.
Байкаган боларсыз, біздін осуіміздін екі турі бар: женіс осуі жане шыгын зардабы. Егер Сіз алдебір жобаны аяктауга озініз кірісіп, уакытынызды бекерге жумсаган болсаныз, онда озініздін жалкаулыгыныздын салдарынан болган шыгыннын орнын толтыру адісін ізденіз. Жагымды да жагымсыз да іс-арекеттерініз ушін жауап бересіз.
Соган коса, іс-кимылдарынызбен келіспейтін адамдарды жан-жагынызга жинаманыз. Озінізге ынгайсыз компанияга жоламаныз. Мол сенім бар – сенген, улкен іс бар жерге барыныз. Бул – Сіздін байлык пен бакытка жетудегі жалпы амалыныздын болігі боп саналады.
/Тураксыздык/
"Енбек кылмай тапкан мал даулет болмас,
Кардын суы секiлдi тез суалар". Абай
– Тураксыздык калай туындайды?
– Сіздін женіске жетуінізді калаймыз. Осы беттерді окитын адамдардын кобісінін барынша табандылык танытып, оз максаттарын жетілдірмейтінін білеміз. Неліктен? Ойткені бул жумыс – коп уакытты сарп ету мен ойлауды талап етеді. Кобіне оздерінін жаксы кормейтін жумыстарымен кун сайын кажымай-талмай айналысып журетін коптеген адамдардын болашагын жоспарлауга уакыт таба алмай, «менін уакытым жок» деп жауап беретіндері огаштык. Олар оздерінін болашактарынын беймалім боп калгандарына жол береді.
Коптеген адамдардын накты жоспар жасамайтындарын да білеміз, дегенмен, Сіз сол копшіліктін бірі болмасаныз екен. Сіз колдарынызды айкастырып койып, істін озі онгарылар деген умітпен журе беруге тиісті емессіз.
Кейбіреулер былай дейді: «Егер Сіз мен істейтін жерде жумыс істесеніз, онда уйінізге кеш кайтасыз. Сізге сал-пал тамактануга, босансу ушін сал-пал теледидар коруге, сосын жатып сал-пал уйыктауга аз-маз уакыт калады. Сізге туннін жарымына дейін отырып, жоспар жасауга мумкіндік болмайды». Муны омірде жолы болмай журген адам айтып отыр. Ол – жаксы жумыскер, ынталы жумыскер, адал жумыскер.
Дегенмен, омір бойы адал болып, кажымай жумыс істеуге болатындыгын, сойте тура, кедейшілік куйге тусіп карызга белшеден бататындыгын байкадым. Сізге адал жумыскер болып кана коймай, баскаша болган жон. Сіздін максатты жаксы жоспарлаушы, жаксы жонге салушы болганыныз абзал.
Егер Сіз оз максаттарынызды жазып койган болсаныз, бул – Сіздін одан арі осу жауапкершілігін озініздін мойнынызга алгандыгынызды білдіреді, бул – Сіздін ниетініздін дурыстыгын білдіреді. Ал ісініздін жаксы журуі ушін байсалды болган жон. Сізге жабыркап журуге болмайды, байсалды болыныз. Арбір адам оз ісінін ілгері басканын калайды гой. Бірак, айкын жоспармен бекітілмеген уміт іс жузінде ауре сарсанга салып, орындалмауы мумкін.
IY. /КЕДЕЙШІЛІКТІН СЕБЕПТЕРІ/
Такырыбы: Карыздар. Біз карыздарды калай жасаймыз? Карыз бен парыз. Дуние мулікті карызга алу. Осімкорлык. Карызды кайтару. Егер сізге карыз болса. Беру керек пе, бермеу керек пе? Алу керек пе, алмау керек пе?
Жоктык, барлык, жогалмак – араласы,
Уш еріксіз болады магынасы.
Нажагайдай жарк етіп ошпек болса,
мірдін он тиындык жок багасы. Шакарім
– Адамдардын байымауынын себебі неде?
– Бізде жетістікке кол жеткізбейтін сылтаулар толып жатыр. Жокшылыкта, кедейшілікте укіметті, салыкты кіналаймыз, туган-туысты, коршілерімізді, акімді, президентті, тіпті болмаса Жаратушыны да кіналаймыз.
Жолы болмаган адам жанын ауыртпай, киналмай-ак пайда тапкысы келеді, реті келсе біреудін нарсесін кымкырып кетеді. Бунын реті келмесе: «Кайырсыз ит, саран» – деп бермеген адамды, коршаган ортаны, туган-туыстарды жазгырады.
Натиже – ненін болганымен аныкталмайды. Не болса, сол болады. Жане бул кез келгеннін басындагы жайт.
Тагдыр солай, кез келген уакытта Сіз колынызда бардын барін ап-сатте жогалтуыныз мумкін. Акшанызды жогалтып, кок тиынсыз калган кундерініз болган шыгар. Сіз озінізді курыган адамдай сезінген боларсыз. Сіз бугінде алган карыз акшанызды біржола куртып жіберіп, канен-каперсіз журе бересіз. Айтсе де, мунын барі кездейсок нарселер, біракта кездойсоктык деген омірде болмайды. Себептін де салдары болады, осыны білсеніз, коп нарсені тусінгенініз.
/Карыздар/
"Сіздердін жаксыларыныз алган карыздарын оз уакытында кадір курметін сактай отырып отеушілерініз". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Акша табу ушін не істеуміз керек?
– «Акшадан акша туындайтынын» умытпаныз. Акша дегеніміз – куш. Осы кушті ныгайта беру ушін уш нарсе істеуініз кажет: туракты турде акшаннын бір болігін сактап кор жинаныз жане кандай болмасын карыздан кутылыныз. Ай сайын тускен кірістін 10 пайызын болек жинаныз, бул кімнін болмасын баю жолынын бастауы.
Сіз істейтін жумыстар жеткілікті. Егер Сіз оларды аткармасаныз, онда омірінізде еш нарсе озгермейді.
Ашыгын айтканда, тартіп – бул барін істеуге кабілеті жететін бірден-бір нарсе. Бул – нагыз алга басудын бірден-бір козгаушы куші. Егер ынталандыра алатын куш болса, онда тартіп болганы. Тартіп – осуініз ушін кажеттілердін барін жасайтын Сіздін ынталандыратын кушініз болсын, Сіздін кабілетінізге айналсын.
Егер Сізге бугінгі кундегі істеп журген ісініз унамаса, онда оны озгертініз.
Егер Сізге бір нарсе жетпей турса, онда оны озгертініз.
Егер Сізге бір нарсенін ынгайы келмей турса, онда оны озгертініз.
Егер Сізге бір нарсе унамай турса, онда оны озгертініз.
Есінізде болсын: ЕГЕР СІЗ ОЗІНІЗДІ ЖАКСЫЛЫККА КАРАЙ ОЗГЕРТСЕНІЗ, ОНДА СІЗ БАРІН ДЕ ЖАКСЫЛЫККА КАРАЙ ОЗГЕРТЕ АЛАТЫН БОЛАСЫЗ. Жеме-жемге келгенде, Сіз туйісікке тауелді жай осімдік не хайуан емессіз гой. Сіз – барынша керемет жаратылган тіршілік иесісіз.
/Біз карыздарды калай жасаймыз?/
"Карыз Алланын жердегі туы. Егер Алла кайсы бір пендесін жазалагысы келсе онын мойнына карыз туын іліп кояды". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Адамдардын акша жагдайлары калай?
– Адамдардын копшілігі карыздар. Біракта басым болігі осыны мойындагылары келмейді. Карыздар артурлі болуы мумкін. Ен біріншісі – озіне берген уадені орындамау.
Озінізге озініз каншама уаде бергенінізді есінізге тусірінізші. «Бітті, ертеннен бастап темекі шекпеймін, арак ішпеймін, есесіне танертенгілік жаттыгу жасап денсаулыгымды тузеймін, салауатты омір суру жолына тусіп, турмысымды тузеймін, денсаулыгымды шындаймын» т.б.
Озініздін ата-ананызга, жубайынызга, бала-шаганызга, жора-жолдастарынызга каншама уаделер бердініз? Осылардын ішінде орындалгандары бар ма?
Біреуді телефон аркылы куттыктап ізгі тілек білдіргініз, енді біреуге кайрымдылык жасагыныз келді, окінішке орай осы жаксы ниетініз куйбін тіршілігініздін кулінін астында коміліп калды. Бул ар-уятыныздын алдындагы карызыныз.
Есінізде болсын: Еш уакытта уаде беруші болманыз!
Барі озгереді, барі уакытша. Сіздін кеше не бугін берген уаденіз орындалмай калуы мумкін. Уаде де – карыз.
"Кажетті нарселерді Алла тагаладан сура, узіліп кеткен аяк киімнін бауы болса да". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Карызды тагы калай табамыз?
– Озіміздін тойымсыздыгымызбен! Корсекызарлыгымыздын калауы ала берсем екен дейді. Беруге келгенде мойынымызды ішке тыгып бугіжіктеп каламыз, бар болса да кимаймыз, уысымыздан шыгаргымыз келмейді. Осынын барі озіміздін коршаган ортага – куатымыздын дурыс болінбеуінін салдары. Озіміздін омірдегі максатымызды тусінбеуімізден туындайды.
Коршаган ортамен куат алмасуымыз бузылган мезетте – денсаулыгымыздын, турмысымыздын, адамгершілігіміздін, акшамыздын, адамдармен араласуымыздын шыргаландары басталады. Алга басудын орнына, кері кете бастаймыз.
Біреулерді мусіркеп аяу сезімі де карыздардын туындауына себеп болады.
Карыз – озіне, туган-туыстарына, жакындарына, коршаган ортага деген суйіспеншілігініздін жетіспеуі. Сіз коршаган ортаны суйіспеншілікпен кабылдай алмайсыз, курудын орнына куртасыз. Адамнын негізгі болмысы курту, жою емес – жоктан бар жасап куру гой.
Біздін жан дуниемізді, мінез-кулкымызды карыз сезімі мендеп алса, аскак арманымызга, максатымызга орын калмай калады, себебі онга да, солга да, алдыга да, артка да карызбыз.
Жасы кіші улкеннен уялмай жур,
Сурамсактар напсісін тыя алмай жур.
Салем – борыш, соз – кулык болганнан сон,
Кандай жан сырттан соз боп, сыналмай жур. Абай
«Карыз» деген соз жанымызды жаулап алады. Аяк-колымызды, ой-орісімізді шырмап-матап тастайды. Озім ушін емес, баска біреу ушін омір суретін боламын, оз омірімнін иесі болудан айырыламын.
– Карыз бен парыздын айырмашылыгы неде?
– Коптеген адамдар карыз сезімі мен парыз сезімін айыра алмайды, шатастырады. Екеуінін айырмашылыгы жер мен коктей. Аныгырак айтсак – бір-біріне карама-кайшы угым.
Нактылы казаки тусінікте Карыз деген создін магынасы – «борышты», «малай», «кул», «кайыршы», «жарлы», «мусапір», «кенкелес», «міндетті», «тауелді», «жаны жаралы», «сорлы», «бишара», «сілімтік», «мигула», «ынжык», «суайт» деген создердін магынасымен астарласып жатады.
Карыз – жазалау, істеген жамандыктарыннын карымтасы, соккы, ауру, бакытсыздык, кайыршылык, кесепат, зулымдык, жокшылык, куйзеліс, азап т.б. келенсіздіктерініздін себебінін бастауы – озінізді «сырты бутін, іші тутін» пендеге біртіндеп айналдыратын алапат куш.
Ел не десе о десін, біракта табыс – карапайым агым (процесс). Ол аспаннан салбырап туспейді. Мунда ешкандай сикыр да тылсым да жок.
Омірдегі жетістікке жетудін негізгі шарттарын біртіндеп колдана отыру аркылы табыска жетіп, карыздарыныздан кутылу табиги калып.
Бунын байлык пен бакытка да катысы бар. Бакыт пен байлык та омірдегі жетістікке жетудін НЕГІЗГІ шарттарын кунделікті колдана отырып ойынды іске асыру. Табыска жетудін кілті – жетістікке жетудін негізгі шарттарынан тайкып кетпеу.
/Карыз бен парыз/
"Кош, суйтiп журiп-ак мал таптын, байыдын. Сол малды сарып кылып, гылым табу керек. озін таба алмасан, балан тапсын, гылымсыз ахирет те жок, дуние де жок. Гылымсыз окыган намаз, туткан ораза, кылган хаж, ешбiр гибадат орнына бармайды". Абай
Карызга акша алу – кайтарып беруден алдекайда женіл. Біреудікін аласын, озіндікін бересін. Осынын туп негізі – «дуние жалган, отеді де кетеді, барында ойна да кул» деген жалган тусініктен туган. Сондыктан да карыз ала берейік деген ниетте боламыз. Бул дурыс емес.
Кенес заманында біз парыздын негізінде тарбиелендік. Отан, ата-анан, жан уян, агайын, жора-жолдас т.б. алдындагы парызын.
Негізінде букіл батыс алемі мен Америка карызбен омір суреді. Олар осыны калыпты жагдай деп пайымдайды. Адамдар карызсыз омір суруге болмайды деген козкарасты да калыптастырып алган, онсыз омір суру мумкін емес деп есептейді.
Егер де сіз оз омірінізді озініз баскара алмасаныз, онда сіздін омірінізді баска біреу баскаратын болады. Карыз осынын таптырмайтын тамаша куралы.
/Дуние мулікті карызга алу/
"Біреу жаксы ниетпен карыз алса, карызга алган акшасын кайырлы (жаксылыкка) каражат жасаса, Алла тагала ол кісіден жардем аямайды". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 258 | Нарушение авторских прав