Вибір шрифтів.

Найбільш важливим|поважний| критерієм вибору шрифтів їх його зручність для читання. Шрифт покликаний забезпечувати коммуні­кацію|, і, чим він розбірливіший, тим чіткіше та швидше здійснюватиметься ця комунікація. Зручність для читання поняття відносне. Те, що зручне для читання для однієї людини в одній ситуації, може не бути|з'являтися| таким для інших. Зручність для читання залежить від характеристик вибраного шрифту, ступеня|міри| знайомства з|із| ним читача, кегля цього шрифту, довжини рядка, величини шпона, тобто|цебто| інтервалів між рядками, і використання пробілів|прогалин|. Все це необхідно враховувати при виборі конкретного шрифту і виду набору.

При поєднанні в оголошенні різних шрифтів виникає питання щодо|відносно| важливості досягнення гармонії. Певно, найбезпечнішим для створення|створіння| досконалої|довершеної| гармонії є|з'являється| використання у всьому тексті однієї і тієї ж гарнітури. Проте|однак| часто найбільш ефективним прийомом отримання|здобуття| і гармонії, і контрасту слугує вмілий підбір різних шрифтів. Варіювання стилів і кеглів шрифту допомагає вибрати шрифт, що найточніше відповідає характеру|вдачі| різних частин|часток| статті, і чітко позначити відносне значення різних елементів. У ідеалі відносне значення частин|часток| статті не повинно викликати|спричиняти| анінайменшого сумніву і бути виражене|виказувати| абсолютно чітко за допомогою правильного поєднання вибраних шрифтів, їх відносної вагомості|вагомості|. Відносна вагомість|вагомість| шрифту визначається не тільки|не лише| його кеглем, але і малюнком, ступенем|мірою| насиченості, його виглядом|видом|: світлий або жирний курсив, набір з|із| одних великих букв|літер| (звичайних|звичних| або капітельних), з|із| малих букв|літер|, а також розташуванням тексту на смузі. Великий шрифт, природно, вагоміше|ваговитий| дрібного|мілкого| того ж малюнка. Орнаментовані шрифти справляють сильніше враження порівняно зі|порівняно із| звичайними|звичними|. Курсив виразніше| прямого шрифту, і обидва вони поступаються жирному. При використанні шрифтів одного кегля і малюнка рядки, суцільно|суспіль| набрані прописними буквами|літерами|, виразніше набрані прописними у поєднанні з капітеллю, при цьому і ті, та інші вагоміші|ваговитий| за рядки набраних великими та малими буквами|літерами|. На значення набраного рядка вказує|вказує| і її місце|місце-милю| на полосі.

Окрім головних вимог розбірливості і виразності, при виборі шрифтів слід враховувати і їх асоціативні можливості|спроможності|. Як правило, можна провести відмінність серед шрифтів по ступеню|мірі| їх "жіночності" або "мужності", хоча ці та аналогічні відмінності носять суб'єктивний характер|вдачу|. Шрифт може сприйматися як міцний, стійкий і діловий; теплий і неофіційний або холодний і офіційний; елегантний і аристократичний або грубий і неотесаний; нервовий, такий, що хвилює або просто нейтральний. Ці чуттєво сприймані якості шрифтів можуть визначити вибір однієї шрифтової гарнітури замість іншої для вирішення конкретного завдання|задачі|.

Варто уникати чудернацьких і незручних для читання хитромудрих шрифтів, хоча вони і можуть привернути увагу своєю незвичністю. Ніколи не слід випускати з уваги той факт, що місце|місце-миля| будь-якої статті в журналі|часописі| коштує дуже дорого. Не тільки|не лише| відшкодувати витрати|затрати|, але й отримати|одержувати| прибуток можна, якщо звернення|звертання| буде прочитано. Звідси слід постійно мати на меті фактор|внаслідок||фактор| розбірливості. Показник хорошої|доброї| типографіки| — її здатність|здібність| зробити будь-яке інформаційне послання, статті або реклами, легко читаним. Як правило, сам шрифт не повинен привертати до себе увагу читача.

Верстка — термін, що народився в епоху ручного набору, він відноситься до виготовлення друкарської|друкованої| форми, що складається з гранок набраного тексту. При електронному наборі версткою називається компоновка|компонування|, розміщення тексту на площині оригінал-макету, який призначений для подальшого|наступного| відтворення і тиражування засобами|коштами| друку|печатки|.

Перш ніж починати|розпочинати| верстку, треба вибрати стиль оформлення тексту, відповідний його змісту|вмісту| і призначенню. Наприклад, дизайн статті бухгалтерського квартального звіту журналу|часопису| «Бухгалтер» повинен суттєво відрізнятися від дизайну в журналі|часописі| «INTERNI». По-різному мають бути оформлені розвороти дитячих журналів|часописів|, видань про науку і техніку.

Гармонійність і пропорційність — головні умови| високоякісної верстки тексту. З першого погляду на сторінку друкованого видання можна визначити, чи відповідає вона загальноприйнятим стандартам пропорційності чи ні|або ні|. Хоча у багатьох випадках вказати критерії оцінки досить складно, але|та| сформулювати ряд|лаву| загальних|спільних| вимог все-таки можна. Деякі з них стосуються формату і ступеня|міри| заповненості сторінки текстом, а також його компоновки|компонування| на аркуші паперу.

При верстці тексту можуть використовуватися різні способи вирівнювання тексту і встановки червоного рядка, одно- чи| багатоколонний набір тексту, розбиття|розбивка| слів на склади в межах|кордонах| рядків для формування перенесень|переносів| тощо. Дизайн видання, його "обличчя" багато в чому визначається саме версткою.

Початок найдрібнішої|мілкої| композиційної для рубрикації одиниці тексту, називається абзацом. Зазвичай|звично| кожен новий абзац позначається|значить| відступом на початку першого рядка, який іноді|інколи| називають червоним, але|та| текст може бути набраний і без абзацного відступу. В цьому випадку кожен абзац позначається|значить| тільки|лише| кінцевим пробілом|прогалиною|. Іноді|інколи| перший рядок абзацу роблять|чинять| виступаючим по відношенню до лівого вирівняного краю.

За правилами набору абзацний відступ має бути однаковим для всього тексту, незалежно від кегля шрифту. В деяких випадках початок абзацу прикрашають буквицею.

При верстці також слід враховувати певну закономірність, що відноситься до ступеня|міри| заповнення сторінки текстом. При дуже щільному розташуванні рядків вся сторінка виглядатиме занадто темною. Цього слід по можливості уникати, регулюючи щільність рядків міжрядковими інтервалами.

Важливим|поважним| елементом компоновки|компонування| тексту є|з'являється| його коректне розміщення на площині|майдані| аркуша паперу. Особливо це стосується оформлення назви друкованого видання на його обкладинці або титульному листі|аркуші|.

Практика показує, що найкраще|щонайкраще| враження справляє рядок, розташований|схильний| на так званій лінії три восьмих. Це лінія, що ділить лист|аркуш| по горизонталі на дві частини|частки|, висота яких відноситься один до одного як 3 до 5. Само назва лінії 3/8 стає зрозумілим, якщо співвіднести відстань до цієї лінії від верхньої кромки листа|аркуша| паперу (три частини|частки|) з|із| його повною|цілковитою| висотою (вісім частин|часток|). Іноді|інколи| таку лінію називають "золотою". Таке розміщення заголовка характерне|вдача| для книжкових|книжних| видань.

Розмістити один рядок на листі|аркуші| паперу нескладно. Але|та| ситуація суттєво ускладнюється, коли доводиться розміщувати цілий блок або декілька блоків тексту, як це буває на журнальній обкладинці. Окрім|крім| назви самого журналу|часопису| на його обкладинці розміщуються назви найцікавіших або найсенсаційніших статей, які покликані привернути|приваблювати| читача. Подібна компоновка|компонування| виглядатиме гармонійною тільки|лише| в тому випадку, якщо|у тому випадку, якщо| врахувати "вагове співвідношення" блоків. Блоки, розташовані|схильні| над оптичною середньою лінією, обов'язково повинні врівноважуватися|зрівноважувати| блоками, розміщеними під нею. Під вагою розуміється величина, залежна від розміру шрифту і щільності друку|печатки| тексту. При однаковій вазі двох компонованих блоків їх слід розміщувати на однаковій відстані від оптичної середньої лінії, або так, щоб основний блок назви журналу|часопису| був збалансований з|із| «легшим» додатковим текстом. Прикладом|зразком| грамотної компоновки|компонування| тексту є|з'являється| обкладинка журналу|часопису| «Деньги».

Отже, «обличчя» журналу|часопису| багато в чому залежить від багатьох чинників|факторів|, головними з|із| яких напевно є|з'являється| відчуття|почуття| міри і гармонійності дизайнера.

Журнальний розворот складається з двох суміжних сторінок, та об'єднує їх в одне ціле. Розворот має два зовнішні і два внутрішні поля, але|та| корінцеві поля повинні мати менший розмір для того, щоб розворот друкарського|друкованого| видання був урівноваженим і пропорційним|.

Разом з|поряд з| вимогами естетичного характеру|вдачі| до оформлення багатосторінкових видань пред'являються вимоги, що визначаються конструкцією видання. Наприклад, слід пам'ятати, що частина|частка| внутрішнього поля йде|вирушає| на скріплення листів. Якщо не враховувати цього, то текст може частково потрапити|попадати| в палітурку, що ускладнить читання або зробить його взагалі неможливим. Тому, при макетуванні багатосторінкових друкованих видань, які передбачається|припускається| надалі переплітати, до внутрішніх полів додаються|добавляють| невеликі резервні поля, необхідні для скріплення листів, їх підшивання в палітурку або обкладинку.

Велику складність при створенні|створінні| багатосторінкових видань представляє|уявляє| процес, що отримав|одержував| назву спуску полос. Це розміщення|розставляння| зверстаних полос видання в такому порядку|ладі|, який дозволяє при друці|печатці| і подальшій|дальшій| обробці блоку листів забезпечити правильну послідовність сторінок журналу|часопису|.

Зрозуміло, що після|потім| друку|печатки|, фальцювання, палітурки і обрізання сторінки в публікації повинні розташовуватися так, щоб при їх перегортанні сторінка 2 виявлялася|опинялася| б на обороті|звороті| сторінки 1, після чого слідувала|прямувала| б сторінка 3, на зворотному боці якої розміщувалася сторінка 4 і так далі Це означає|значить|, що при розміщенні двох сторінок тексту на одному листі|аркуші| паперу сторінки 8 і 1 повинні розташовуватися поруч, точно також як сторінки 7 і 2, 6 і 3, 5 і 4. Чим довше публікація, тим складніше для неї схема спуску смуг.

Дата добавления: 2015-12-08