Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ I. Аналіз завдання

Читайте также:
  1. E)Андерс Гейлсберг, Скот Вілтамут і Пітер Гольде 5)Паскаль (Pascal) Д Завдання 15-17 з відкритою відповіддю.
  2. I. Аналіз структури та динаміка податкових надходжень до Зведеного бюджету України
  3. IІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ
  4. SWOT-аналіз Запорізької області
  5. А.9 Приклад оформлення завдання на курсовий проект (роботу)
  6. Аналіз беззбитковості
  7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА МЕБЛІВ

Курсова робота

з дисципліни
“Програмування”

 

на тему

“Калькулятор”

 

 

Виконав

студент групи СІ-11

Мельник Максим Миронович

Прийняв

Гладьо Ю. Б.

 

 


 

Тернопіль 2013

Зміст

Вступ 3

Розділ I: Аналіз завдання 8

Розділ IІ: Розробка алгоритму функціонування 9

Розділ IІІ: Створення програми із описом основних ф-цій програми 10

Розділ IV: Опис технології роботи програми 15

Висновок 19

Перелік використаної літератури 20

Додаток І: Лістинг програми мовою С 21

Додаток ІІ: Диск з електронним варіантом програми 25

 

 

Вступ

 

Мова Сі++ багато в чому є надмножиною Сі. Нові можливості Сі++ включають оголошення у вигляді виразів, перетворення типів у вигляді функцій, оператори new і delete, тип bool, посилання, розширене поняття константності та змінності, функції, що підставляються, аргументи за умовчанням, перевизначення, простори імен, класи (включаючи і всі пов'язані з класами можливості, такі як успадкування, функції-члени (методи), віртуальні функції, абстрактні класи і конструктори), перевизначення операторів, шаблони, оператор::, обробку винятків, динамічну ідентифікацію і багато що інше. Сі++ є також мовою строгого типування і накладає більше вимагань щодо дотримання типів, порівняно з Сі.Вже довгий час не припиняються спори, що краще: Delphi або C/C++/Visual C++. Причому в більшості випадків порівнюються дві принципово різні речі. Адже до сьомої версії ім'я Delphi носило лише середовище розробки, а мова її компілятора була Object Pascal (у Delphi7 борландовці вирішили усунути таке упущення, і тепер і мова називається Дельфі). Те ж саме і з Visual C++: ця IDE накручена на Microsoft C/C++ Compiler (cl.exe). Тому коректним було б зіставлення Delphi і Visual Studio або об'єктного паскаля і C++. Чому саме сі-плюс-плюс, а не C? Та тому що C - процедурно-орієнтована мова середнього рівня, а Object Pascal - високорівневий, з підтримкою ООП і абстракцій, тобто це зовсім різні речі.C++ був розвинутий з мови програмування C і за дуже малими виключеннями зберігає C як підмножину. Базова мова, C підмножина C++, спроектована так, що існує дуже близька відповідність між його типами, операціями й операторами і комп'ютерними об'єктами, з якими безпосередньо приходиться мати справу: числами, символами й адресами Microsoft VisualC++ містить безліч інтегрованих засобів візуального програмування. Компілятор VisualC++ містить багато нових інструментальних засобів і поліпшених можливостей, надає величезні можливості в плані оптимізації додатків, внаслідок чого можна отримати виграш як відносно розміру програми, так і відносно швидкості її виконання, незалежно від того, що являє собою ваш додаток.

Система Microsoft VisualC++ дозволяє створювати як маленькі програми і утиліти для персонального використання, так і корпоративні системи, що працюють з базами даних на різних платформах. Laboratories

C++ (Сі-плюс-плюс)— мова програмування високого рівня з підтримкою декількох парадигм програмування: об'єктно-орієнтованої, узагальненої та процедурної. Розроблена Б'ярном Страуструпом (англ. Bjarne Stroustrup) в AT&T Bell Laboratories (Мюррей-Хілл, Нью-Джерсі) у 1979 році та названа «Сі з класами». Страуструп перейменував мову у C++ у 1983 р. Базується на мові С. Визначена стандартом ISO/IEC 14882:2003.

Назва «Сі++» була вигадана Ріком Масситті (Rick Mascitti) і вперше було використана в грудні 1983 року. Раніше, на етапі розробки, нова мова називалася «Сі з класами». Ім'я, що вийшло у результаті, походить від оператора Сі «++» (збільшення значення змінної на одиницю) і поширеному способу присвоєння нових імен комп'ютерним програмам, що полягає в додаванні до імені символу «+» для позначення поліпшень. Згідно Страуструпу, «ця назва указує на еволюційну природу змін Cі». Виразом «С+» називали ранішню, не пов'язану з Сі++, мову програмування.

У 1949 році у Філадельфії (США) під керівництвом Джона Мочлі був створений "Стислий код" - перший примітивний інтерпретатор мови програмування. У 1951 році у фірмі Remington Rand американська програмістка Грейс Хоппер розробила першу транслюючи програму, що називалася компілятором (compiler - компоновщик). У 1957 році у штаб-квартирі фірми IBM на Медісон-авеню у Нью-Йорку з'явилася перша повна мова Фортран (FORmula TRANslation - трансляція формул). Групою розробників керував тоді відомий 30-річний математик Джон Бекус. Фортран - це перша із "дійсних" мов високого рівня.

Далі, у 1972 році 31-літній фахівець із системного програмування фірми Bell Labs Денніс Рітчі розробив мову програмування Сі. У 1984 році французький математик та саксофоніст Филип Кан засновує фірму Borland International. Далі з'явився діалект мови Сі фірми Borland.

На початку Сі була розроблена як мова для програмування в операційній системі Unix. Незабаром він став поширюватися для програмістів-практиків. Наприкінці 70-х були розроблені транслятори Сі для мікроЕОМ операційної системи СР/M. Після появи IBM PC стали з'являтися і компілятори мови Сі (для таких комп'ютерів їх зараз декілька десятків). У 1983 р. американський Інститут Стандартів (ANSI) сформував Технічний Комітет X3J11 для створення стандарту мови Сі. На сьогодні мова Сі++, що з'явилася як послідовник Сі, підпорядковується більшості вимог стандарту.

В 1998 році мова Сі++ була стандартизована Міжнародною організацією стандартизації під номером 14882:1998— Мова Програмування Сі++. В даний час робоча група МОС працює над новою версією стандарту під кодовою назвою C++09 (раніше відомий як C++0X), який має вийти в 2009 році.

Стандарт Сі++ на 1998 рік складається з двох основних частин: ядра мови і стандартної бібліотеки. Стандартна бібліотека Сі++ увібрала в себе бібліотеку шаблонів STL, що розроблялася одночасно із стандартом. Зараз назва STL офіційно не вживається, проте в кругах програмістів на Сі++ ця назва використовується для позначення частини стандартної бібліотеки, що містить визначення шаблонів контейнерів, ітераторів, алгоритмів і функторів.

Стандарт Сі++ містить нормативне посилання на стандарт Сі від 1990 року і не визначає самостійно ті функції стандартної бібліотеки, які запозичуються із стандартної бібліотеки Сі.

Поза тим, існує величезна кількість бібліотек Сі++, котрі не входять в стандарт. У програмах на Сі++ можна використовувати багато бібліотек Сі.

Стандартизація визначила мову програмування Сі++, проте за цією назвою можуть ховатися також неповні, обмежені достандартні варіанти мови. Спочатку мова розвивалася поза формальними рамками, спонтанно, у міру завдань, що ставилися перед ним. Розвиток мови супроводив розвиток кросс-компілятора Cfront. Нововведення в мові відбивалися в зміні номера версії кросс-компілятора. Ці номери версій кросс-компілятора розповсюджувалися і на саму мову, але стосовно теперішнього часу мову про версії мови Сі++ не ведуть.

За своїм змістом Сі, перш за все, є мовою функцій. Програмування на Сі здійснюється шляхом опису функцій і звертання до бібліотек (бібліотечних функцій). Більшість функцій повертають деякі значення, що можуть використовуватися в інших операторах.

Сі++ продовжує розвиватися, щоб відповідати сучасним вимогам. Одна з груп, що займаються мовою Сі++ в її сучасному вигляді і що направляють комітету зі стандартизації Сі++ поради з її поліпшення,— це Boost. Наприклад, один з напрямів діяльності цієї групи— вдосконалення можливостей мови шляхом додавання в неї особливостей метапрограмування.

Стандарт Сі++ не описує способи іменування об'єктів, деякі деталі обробки винятків і інші можливості, пов'язані з деталями реалізації, що робить несумісним об'єктний код, створений різними компіляторами. Проте для цього третіми особами створена безліч стандартів для конкретної архітектури і операційних систем.

Мова Сі++ багато в чому є надмножиною Сі. Нові можливості Сі++ включають оголошення у вигляді виразів, перетворення типів у вигляді функцій, оператори new і delete, тип bool, посилання, розширене поняття константності та змінності, функції, що підставляються, аргументи за умовчанням, перевизначення, простори імен, класи (включаючи і всі пов'язані з класами можливості, такі як успадкування, функції-члени (методи), віртуальні функції, абстрактні класи і конструктори), перевизначення операторів, шаблони, оператор::, обробку винятків, динамічну ідентифікацію і багато що інше. Сі++ є також мовою строгого типування і накладає більше вимагань щодо дотримання типів, порівняно з Сі.

Проте серед компіляторів Сі++ все ще продовжується битва за повну реалізацію стандарту Сі++, особливо в області шаблонів— частини мови, зовсім недавно повністю розробленій комітетом стандартизації.

 

Нововведеннями С++ порівняно з С:

1.Підтримка об'єктно-орієнтованого програмування через класи;

2.Підтримка узагальненого програмування через шаблони;

3.Доповнення до стандартної бібліотеки;

4.Перевантаження імен функцій;

5.Додаткові типи даних;

6.Обробка винятків;

7.Простори імен;

8.Вбудовані функції;

9.Перевантаження операторів;

10.посилання і оператори управління вільно розподіленою пам'яттю.

Переваги мови C++:

1. Швидкодія. Швидкість роботи програм на С++ практично не поступається програмам на С, хоча програмісти отримали в свої руки нові можливості і нові засоби.

2. Масштабованість. На мові C++ розробляють програми для найрізноманітніших платформ і систем.

3. Можливість роботи на низькому рівні з пам'яттю, адресами, портами. (Що, при необережному використанні, може легко перетворитися на недолік.)

4. Можливість створення узагальнених алгоритмів для різних типів даних, їхня спеціалізація, і обчислення на етапі компіляції, з використанням шаблонів.

5. Підтримуються різні стилі та технології програмування, включаючи традиційне директивне програмування, ООП, узагальнене програмування, метапрограмування (шаблони, макроси).

 

Розділ I. Аналіз завдання

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань та практичних навичок програмування, набутих при вивченні дисциплін „Основи програмування” та „Проблемно орієнтовані мови програмування”.

В ході виконання курсової роботи студенти повинні навчитися самостійно працювати з літературою, розробляти алгоритми, здійснювати їх програмну реалізацію та від лагодження на сучасних комп‘ютерних системах.

За останні роки відбувся різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки й програмного забезпечення із одночасним розширення сфер застосування персональних комп’ютерів.

Програмування являє собою комплекс по написанню системи програмних кодів, які здійснюватимуть керування тією чи іншою інформаційною системою, взаємодія з якою здійснюється через інформаційні технології.

Тема моєї курсової роботи на сьогоднішній час є актуальною, так як теперішній час – це час цифрових технологій, де важливе місце посідає обчислення числових даних, для простих інженерних обчислень практичним засобом для цього є калькулятор, виконаний в віртуальному вигляді.

 

 


Дата добавления: 2015-10-31; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Включить в расчет услугу по переводу денег в Китай по нашему контракту? | Формулювання задачі | Методи та засоби розв’язування задачі | Програма та її опис | Технологія програмування, виконання та відлагодження програми | Інструкція користувачеві | Додаток. Лістинг програми мовою С |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Контрольний приклад та аналіз результатів комп’ютерної реалізації програми| Розділ IІІ. Створення програми із описом основних функцій

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)