Читайте также:
|
Тема 6. Інфляційний механізм
1. Сутність та види інфляції
2. Причини та наслідки інфляції
3. Інфляція і безробіття
4. Боротьба з інфляцією
Сутність та види інфляції
Інфляція («inflation» – італ. «inflatio» – «здуття») –
Тому інфляцію слід відрізняти від стрибка цін.
Протилежний процес інфляції – дефляція (deflation) – це стійка тенденція зниження загального рівня цін.
Дезінфляція (disinflation) – зниження темпів інфляції.
Головний показник інфляції – темп (або рівень) інфляції (rate of inflation - ), який розраховується за формулою:
де P1 - загальний рівень цін (дефлятор ВВП) поточного року,
P0 - загальний рівень цін (дефлятор ВВП) попереднього року.
Тобто показник темпу інфляції характеризує темп приростузагального рівня цін.
За методом “величини 70” можна приблизно визначити період подвоєння загального рівня цін:
T= 
де T - період, за який рівень цін зростає удвічі (місяці, роки);
p – темп приросту цін за одиницю часу (за місяць або рік, %).
В аналітичній економіці існують різні класифікації інфляції. Залежно від темпів розрізняють три види інфляції:
1) помірна - до 10% за рік. Якщо ціни зростають до 5% за рік – повзуча інфляція;
2) галопуюча – від 10 до 200% за рік;
3) гіперінфляція – більше 200% на рік або 50% на місяць протягом трьох місяців поспіль.
Гіперінфляція найбільш пагубна для економіки. Роль грошей в економіці настільки зменшується, що промислові підприємства переходять на інші форми розрахунків (наприклад, бартер).
У своїй книзі «Монетарна історія США» Мілтон Фрідмен, аналізуючи гіперінфляцію в Німеччині жовтня 1923 р., дотепно описав відмінність інфляції від гіперінфляції таким чином: якщо людина, яка везе візок, завантажений мішками грошей, залишає його біля входу в магазин, і, вийшовши з магазину, знаходить візок на місці, а мішки з грошима зникли, то це - інфляція; а якщо вона бачить, що зник візок, а мішки з грошима цілі, то це - гіперінфляція.
Залежно від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат.
Інфляція попиту
Причиною зміни рівня сукупного попиту і, як наслідок, зростання рівня цін може бути зміна кожного із елементів сукупного попиту.
Факторами які найшвидше впливають на AD, вважаються збільшення державних витрат (G) і зменшення податків (T) – важелі фіскальної політики. Другим за значущістю фактором є збільшення MS – важіль монетарної політики.
Рис. 6.2. Графічна інтерпретація інфляції попиту
Перехід від т. А до т. В ще не є інфляцією, тому що:
1) це підвищення цін відбувається на короткому проміжку часу;
2) дане зростання цін від РА до РВ супроводжується збільшенням обсягів виробництва від УА до УВ, яке може розглядатись як наслідок збільшення загального рівня цін. Тому дане зростання цін є певною мірою бажаним, адже воно стало стимулом для виробників.
Але з часом ціни на засоби виробництва починають наздоганяти зростання цін на продукцію кінцевого використання. Як наслідок, лінія сукупної пропозиції переміщується ліворуч (бо ресурси стали дорожчими).
У довгостроковому періоді виробництва зупиниться на своєму природньому рівні (YC,A), але при більшому значенні рівня цін РС. І це вже інфляція.
Інфляція витрат
Рис. 6.1. Графічна інтерпретація інфляції витрат
Значну роль у зменшенні AS відіграють передбачення, очікування виробників. Раптове збільшення цін на певний елемент виробничих ресурсів призводить до підвищення цін на засоби виробництва, що стає причиною зменшення пропозиції і руху кривої AS ліворуч (AS’). Якщо сукупний попит залишається на попередньому рівні AD, то виробництво в обсягах У(A,C), що відповідає т. А, стає не рентабельним. Тобто рівень цін РА не дозволяє отримати нормальний прибуток.
Але на рівні обсягів УВ виробництво не може залишатися тривалий час, так як реальний обсяг виробництва не відповідає природному рівню У(A,C). Тому подальший розвиток подій можливий у двох напрямках:
1) повернення в т. А;
2) перехід до т. С.
Перший варіант передбачає, що скорочення виробництва і небезпека безробіття змусять робітників погодитись на зменшення зарплати. Зростаючі запаси товарно-матеріальних цінностей спричинять зменшення цін на засоби виробництва. Крива пропозиції почне зсуватись вниз до точки А, але ці перетворення вимагають багато часу.
Другий варіант можливий тоді, коли в результаті бюджетно-податкової (G, ¯T) або грошово-кредитної політики (MS) збільшується сукупний попит. У результаті досягається нова рівновага за більш високого рівня цін, але на природному рівні виробництва (т. С). Вважається, що розвиток подій за цим варіантом відбувається швидше.
В результаті поєднання інфляції попиту та інфляції витрат виникає інфляційна спіраль (рис. 6.3).
Дана модель ґрунтується на наступних передумовах:
1) якщо інфляція виникає в результаті зростаючого попиту, то, найймовірніше, уряд почне обмежувати інфляцію шляхом обмеження сукупного попиту.
2) в моделі враховано інерцію виробників у їх ставленні до цін. Проіснувавши певний час в умовах інфляції, навіть, якщо відбувається реальне обмеження сукупного попиту, люди очікуватимуть зростання цін.
Рис 6.3. Інфляційна спіраль Механізм виникнення інфляційної спіралі. Припустимо, центральний банк MS ® AD (із AD1 до AD2) ® Р (з Р1 до Р2). Оскільки ставки зарплати залишаються без змін ® реальні доходи падають. Робітники вимагають підвищення ставки заробітної платні пропорційно зростанню рівня цін.
Це збільшує витрати фірм і призводить до ¯AS (від AS1 до AS2) ® Р до Р3. Реальні доходи знизяться. Робітники знову почнуть вимагати підвищення номінальної заробітної платні. Її зростання спочатку буде сприйнято як підвищення реальної зарплати, тому робітники збільшать споживчі витрати ® AD (до AD3) ® P (до Р4). Зростуть витрати фірм ® ¯AS (до AS3) ® P (до Р5). Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 129 | Нарушение авторских прав
|
