Бухгалтерський облік: сутність, значення, стан­дарти

Наразі в країнах з розвинутою ринковою економікою зага­льна бухгалтерія, залежно від її цілей і завдань, поділяється на дві підсистеми: зовнішню — фінансову та внутрішню — управ­лінську (внутрішньогосподарську). Такий поділ існує і в Украї­ні.

Бухгалтерський фінансовий облік. В Україні ведення фі­нансової бухгалтерії є обов'язковим для всіх підприємств. Фі­нансовий облік ведеться в інтересах зовнішніх користувачів — органи податкової адміністрації, біржі, банки, інші фінансові ін­ститути, постачальники та покупці, потенційні інвестори тощо, управлінський — внутрішніх, зокрема, адміністрації, яка пови­нна за його даними приймати управлінські рішення. Фінансова бухгалтерія фіксує інформацію про поточні витрати у поелемен-тному розрізі, а саме: прибутки підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

На підставі отриманої у фінансовому обліку інформації фо­рмується фінансова звітність, яка відкрито публікується і не становить комерційної таємниці підприємства. Система форму­вання фінансової звітності повинна бути прозорою, доступною для розуміння компетентними користувачами. Усі ці фактори зумовлюють чітку регламентацію структури, форми зовнішньої звітності підприємства, правил і принципів її складання.

Що стосується внутрішньої облікової системи на підприємс­тві, то питання про те, створювати її чи ні, як правило, вирішує безпосередньо адміністрація.

Управлінський облік, на відміну від фінансового, — облік не фактичної величини майна, витрат та доходів, стану розраху­нків та зобов'язань, а облік факторів, обставин та умов, що впливають на виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства. Його ціль — надати інформацію для прийняття рішень по управлінню економікою підприємства та перевірити ефективність виконання прийнятих рішень.

В системі управлінського обліку насамперед відтворюється інформація про витрати. Вони групуються і класифікуються за видами та місцями виникнення, структурними підрозділами (відділами, секціями, складами), в яких відбувається споживан­ня ресурсів. Дані управлінського обліку — комерційна таємни­ця, і не тільки для зовнішніх користувачів, але й для управлінсь­кого персоналу самого підприємства, що не має прямого відно­шення до вирішення даної проблеми.

Необхідність виділення даних управлінського обліку в само­стійну систему багато в чому пов'язана з посиленням вимог до зберігання комерційної таємниці діяльності підприємства, об­ставин, за яких приймаються ті чи інші рішення.

За даними управлінського обліку складається управлінська звітність, склад, терміни і періодичність подання якої визнача­ються підприємством самостійно. Ця облікова система практич­но не регламентується законодавством.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Вивчення бухгалтерського обліку за його методологічними засадами слід розпочати з ознайомлення з основними термінами.

Стандарт обліку — облікові правила та процедури, що сто­суються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розробле­ні відповідними професійними організаціями, наприклад, Комісі­єю зі стандартів фінансового обліку (США), Комітетом з міжна­родних стандартів обліку, що знаходиться у Великобританії.

Міжнародні стандарти — це документи, що носять харак­тер рекомендацій. Є країни, які застосовують міжнародні стан­дарти як національні. В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, прийняті свої правила (стандарти) обліку.

Бухгалтерський стандарт — це стандартні вимоги до ме­тодів і процедур ведення бухгалтерського обліку. Стандарти бу­хгалтерського обліку базуються на трьох елементах: прецеден­ти; державні процедури-інструкції, що регулюють порядок вста­новлення стандартів; вплив з боку недержавних (суспільних) бухгалтерських організацій.

У багатьох країнах стандарти бухгалтерського обліку розро­бляються професійними недержавними організаціями бухгалте­рів, причому частина стандартів носить обов'язковий характер, а частина — рекомендаційний. В деяких країнах правила бухгал­терського обліку встановлюються особами, уповноваженими урядовими органами. До останніх належить і Україна.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що державне регулювання бу­хгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійсню­ється з метою:

— створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

— удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової зві­тності.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною:

— перший рівень (основа) — загальні положення Закону;

— другий рівень — Стандарти і План рахунків, що базують­ся на Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Міністерс­тві юстиції;

— третій рівень — накази та листи Мінфіну, що
роз'яснюють, як застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій
конкретній ситуації;

— четвертий рівень — внутрішні нормативні документи
підприємства з питань бухгалтерського обліку.

Стандарти описують можливі методи оцінки доходів та ви­трат, оцінки статей звітності на дату балансу тощо, надають ре­комендації щодо вибору найбільш прийнятного методу для під­приємств залежно від специфіки їх діяльності, а бухгалтер оби­рає потрібні йому методи, які зазначає в обліковій політиці під­приємства. Наприклад, підприємство самостійно вирішує пи­тання стосовно норм амортизації необоротних матеріальних і нематеріальних активів, про те, які платежі відносити на даний звітний період, включити до витрат майбутніх періодів чи неза­вершеного виробництва, а які капіталізувати, як списувати про­строчену дебіторську заборгованість тощо. При цьому бухгалтер добре розуміє, що всі його рішення не мають відношення до роз­рахунків з бюджетом за податками та за внесками до фондів со­ціального захисту. У держави свої норми, свої погляди, а у влас­ника — свої. З метою оподаткування держава визначає розмір амортизації, склад витрат, що включаються до валових, суми що належать до валових доходів тощо, які часто не співпадають за своїм розміром з даними бухгалтерського обліку. У результаті різних цілей держави та підприємства виникають так звані від­строчені податкові активи або відстрочені податкові зо­бов'язання.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Таким чином, наразі немає чіткого шаблону, в який бухгал­тер міг би підставляти потрібні суми. Бухгалтер спочатку іден­тифікує господарську операцію, аналізує її економічний зміст. Від цього залежить її визнання і відображення у обліку та звіт­ності.

Правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні та поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з чинним законо­давством. Законом передбачено:

1. державне регулювання бухгалтерського обліку та фінан­сової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удо­сконалення бухгалтерського обліку і звітності;

2. застосування принципів та методів ведення бухгалтер­ського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;

3. розробка галузевими міністерствами та іншими органа­ми виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосу­вання національних П(с)БО відповідно до галузевих особливос­тей;

4. напрямки діяльності Методологічної ради з бухгалтер­ського обліку тощо.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорад­чий орган при Міністерстві фінансів України з метою:

— організації розробки та розгляду проектів національ­них П(с)БО, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

— удосконалення організаційних форм і методів бухгал­терського обліку в Україні;

— методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

— розробки рекомендацій щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгал­терів.

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких вста­новлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність в Україні" та ведеться на підприємстві безпосере­дньо з дня його реєстрації і до моменту ліквідації.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприєм­ство:

— самостійно обирає форму організації бухгалтерського об­ліку;

— визначає облікову політику підприємства;

— має право виділяти на окремий баланс філії, представниц­тва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показ­ників до фінансової звітності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого термі-

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

ну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або упов­новажений ним орган (посадова особа), який керує підприємст­вом відповідно до законодавства та установчих документів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для належного ведення бухгалтерського обліку, забезпе­чити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомі­рних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Керівник не може делегувати свою відповідальність будь-кому іншому, за винят­ком випадків, коли він самостійно не може виконувати свої обов'язки через хворобу, відпустку, тривале відрядження, ділову поїздку тощо. На період відсутності вся відповідальність покла­дається на його заступника, що має право першого підпису, не­залежно від того, чи було це відображено в спеціальному норма­тивному акті підприємства чи ні.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні" бухгалтерський облік може вестись і стороннім спеціалістом, але такий спеціаліст обов'язково по­винен бути зареєстрований як підприємець.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

— забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

— організовує контроль за відображенням на рахунках бух­галтерського обліку всіх господарських операцій;

— бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недо­стачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжками і псуванням активів підприємства;

— забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у фі­ліях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених під­розділах підприємства.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Бухгалтерський облік ґрунтується на первинній інформації. Законом передбачено, що власник підприємства несе відповіда­льність за організацію робіт на підприємстві таким чином, щоб всі господарські операції, які відбуваються в межах комерційної, фінансово-господарської діяльності підприємства, були задоку­ментовані.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку гос­подарських операцій є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення на паперових або машинних носіях. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку пер­винних документах, систематизується на взаємопов'язаних ра­хунках бухгалтерського обліку в зведених облікових документах — регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних доку­ментів і регістрів бухгалтерського обліку та даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Підприємство повинно вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського об­ліку та забезпечення їх належного зберігання протягом встанов­леного строку.

Регістри бухгалтерського обліку, як і первинні документи, повинні мати: назву, інформацію про період реєстрації госпо­дарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

У регістрах бухгалтерського обліку операції в іноземній ва­люті відображаються у валюті розрахунків та платежів за кож­ною іноземною валютою окремо та у грошовій одиниці України

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

за курсом Національного банку України на дату здійснення опе­рації чи платежу.

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку мо­жуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповід­них органів, прийнятих у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які мають право на вилучення докумен­тів, зняти їх копії. На вилучені документи повинен бути складе­ний реєстр у порядку, встановленому законодавством.

На підставі даних бухгалтерського обліку, підтверджених результатами проведених інвентаризацій, підприємства зо­бов'язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та бухгалтер підприємства. Звітність за податками, внесками та зборами теж формується на підставі даних бухгалтерського об­ліку.

Підприємства, що мають дочірні підприємства (холдинги), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зо­бов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звіт­ність.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління май­ном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звіт­ність щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управлін­ня. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності.

Об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерни, консорціуми), крім власної звітності, складають і подають зве­дену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу.

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Класифікація видів обліку

В економічній літературі з питань бухгалтерського облі­ку не досягнуто єдиного підходу до класифікації видів обліку взагалі та обліку, що здійснюється господарюючими суб'єктами з метою підготовки необхідної для користувачів інформації.

Поняття обліку є досить широким і багатогранним, оскільки він пов'язаний з різними видами діяльності суспільства. У са­мому широкому розумінні облік визначається як процес розпі­знавання, оцінки і передачі інформації, що дає можливість кори­стувачам такої інформації компетентно приймати рішення і фо­рмувати судження.

Тобто, під обліком слід розуміти не лише облік господарсь­ких операцій, а облік всієї інформації, що виробляється суспіль­ством. У суспільстві існують різні соціальні, політичні та еко­номічні організації такі як підприємства, релігійні, громадські, екологічні організації та рухи, державні структури тощо. Умо­вою динамічного розвитку будь-якої з названих організацій є здатність оцінювати стан своїх справ та відповідати за ньо­го, проводити критичний аналіз сьогодення, приймати необ­хідні рішення на майбутнє. Без наявності відповідної обліко­вої інформації будь-яка з наведених структур не може при­ймати ефективні рішення. Отже, є облік у цілому і є його ви­ди.

Розходження у класифікації видів обліку між різними вче­ними пов'язані з критеріями, на підставі яких здійснюється їх класифікація. Ми вважаємо, що основою загальної класифікації обліку має бути його класифікація залежно від сфер діяльності, що наведена на рис. 6.1.

Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

Рис. 6.1. Класифікація видів обліку залежно від сфер дія­льності

Кожен з наведених на рис. 6.1 видів обліку, залежно від по­треб дослідження, можна деталізувати. Наприклад, бухгалтерсь­кий облік здійснюється у суб'єктів господарської діяльності, не­прибуткових установах і організаціях. У свою чергу суб'єкти го­сподарської діяльності відрізняються формами власності, орга­нізаційно-правовою формою тощо. Соціальний облік включає в себе облік вимірюваної інформації про політичні партії, про від­ношення суспільства до соціальних утворень, про віковий склад населення тощо.

Статистичні органи вивчають і контролюють масові соціа­льно-економічні та суспільні процеси і явища природи. Статис­тична інформація є видом інформації, що збирається на загаль­нодержавному рівні. Основою статистичної інформації є як еко-

Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

номічна інформація суб'єктів господарювання, так і облікова інформація суб'єктів некомерційної діяльності. Поняття статис­тичного обліку у нормативній базі України не визначене, а ви­значене лише поняття статистичної інформації. Якщо класифі­кувати інформацію підприємства за місцем подання, то за цією ознакою, то є підстава виділяти податкову інформацію, адмініс­тративну інформацію, статистичну інформацію, фінансову інфо­рмацію.

Залежно від терміну подання облікової інформації облік можна поділяти на оперативний, періодичний, річний. За місцем узагальнення інформації облік можна поділяти на облік для вла­сних потреб та облік для зовнішніх користувачів. Можлива кла­сифікація обліку й за іншими ознаками.

Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку. У законі бухгалтерський облік роз­глядається в самому широкому розумінні, як процес створення і передачі інформації користувачам для управління. Водночас, обов'язковість обмежується обов'язковим веденням обліку не­обхідного для складання звітності, тобто фінансовим обліком.

Класифікацію обліку на підприємстві, залежно від викорис­товуваної інформації та задоволення потреб користувачів вихід­ною інформацією, можна представити схемою, що наведена на рис. 6.2.

З рис. 6.2 видно, що фінансовий облік спрямований насам­перед для задоволення зовнішніх потреб суспільства. Безумов­но, що отримані з цього обліку дані будуть використовуватись і для внутрішніх потреб управління. Але, основну інформацію для управління підприємства отримують від обліку "для себе".

Облік для власних потреб може бути спрямований для ви­конання як поточних завдань підприємства (планів, кошторисів, бюджетів) так і стратегічних.

Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

Рис. 6.2. Структура бухгалтерського обліку на підприємстві

Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

Такий підхід дає змогу облік для власних потреб поділити на виробничий облік (або облік спрямований на отримання поточ­ної управлінської інформації) та облік для отримання інформації для постановки і вирішення стратегічних завдань.

Різниця між виробничим і стратегічним управлінським облі­ком полягає ще й у тому, що отримана у виробничому обліку інформація — це суворо документована інформація бухгалтер­ського обліку, яка порівнюється з поточними чи оперативними планами (кошторисами, бюджетами). У стратегічному ж управ­лінському обліку використовується й інша інформація (необлі-кова), а саме: статистична; політична; соціальна; екологічна то­що.

Бухгалтерський облік дає інформацію про майно підприємс­тва, його капітал, зобов'язання, господарські процеси та їх ре­зультати. Особливістю бухгалтерського обліку є те, що всі гос­подарські операції реєструються на підставі первинних докуме­нтів.

Дата добавления: 2015-10-29