Якими спеціальними органами державного апарату здійснюється державний позавідомчий контроль

1) Міністерство фінансів. Державна податкова адміністрація. Державний комітет статистики

2) Кабінет Міністрів України

3) Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація.

4) Верховна Рада

З якою метою проводиться незалежний фінансовий контроль

1) Установлення відповідності фінансово-господарських операцій, обліку та звітності чинному законодавству

2) Виявлення ухилення від сплати податків

3) Виявлення зловживання службовим положенням

4) Виявлення відхилень від встановлених планів та програм

218. Внутрішньогосподарський контроль здійснюється:

1) Керівниками, аудиторними фірмами, виборними органами управління та контролю

2) Керівниками та спеціалістами, виборними органами управління та контролю

3) Керівниками організації

4) Керівниками та спеціалістами, податковою адміністрацією

219. Попередній контроль використовується до таких видів ресурсів:

1) Трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних

2) Ресурсів часу

3) Матеріальних ресурсів за окремими об'єктами

4) Зовнішніх ресурсів, які використовує організація, та внутрішніх ресурсів

220. Попередній контроль фінансових ресурсів полягає в:

1) Перевірці усіх грошових надходжень, видатків організації, їх відповідності фінансовій документації, термінів надходження та ви­плат

2) З'ясуванні відповідності фінансових ресурсів організації обраній стратегії

3) З'ясуванні відповідності фінансових ресурсів цілям бюджетного планування

4) Перевірці фактичних фінансових результатів та порівнянні їх із запланованими

Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає в:

1) Перевірці ефективності використання матеріальних ресурсів в процесі виробничо-господарської діяльності

2) Контролі норм використання матеріальних ресурсів

3) Контролі якості продукції

4)Виявленні відхилень від норм використання матеріальних ре­сурсів та встановленні їх причин

221. Завершальний контроль трудових ресурсів полягає в:

1) Перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам, робо­ти працівників, рівня дисципліни

2) Перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам; про­дуктивності; здатності до удосконалення професійних навичок. Про­веденні атестації працівників

3) Перевірці якості виконання робіт, здатності до удосконалення професійних навичок, проведенні атестації працівників

4) Аналіз ділових та професійних навичок, кваліфікації робітників, атестації працівників

222. Поточний контроль інформаційної діяльності полягає в:

1) Перевірці достовірності та об'єктивності інформації, яка надхо­дить в організацію із зовнішнього середовища

2) Перевірці роботи системи оброблення інформації, її групування та розподілі в межах організації

3) Перевірці інформації, яка відображає рівень виконання постав­лених завдань

4) Перевірці документаційного забезпечення виробничо-господарської діяльності

223. До завдань контролю не відноситься:

1) Виявлення дотримання трудової дисципліни на робочих місцях

2) Визначення відповідності оформлення документації вимогам нормативно-правових актів

3) Усунення недоліків, коригування стандартів

4) Визначення рівня технічної підготовки персоналу

224. До властивостей контролю не відноситься:

1)Відображення пріоритетів організації щодо стратегічного спрямування та діяльності

2) Ґрунтування на гнучких та динамічних технологіях

3) Економічність

4) Установлення критеріїв і стандартів, які об'єктивно відобража­ють результати діяльності співробітників

225. При оцінювані виконання робіт необхідно використовувати:

1) Спеціальні контрольні засоби та прилади, ресурси

2) Фінансову документацію організації

3) Матеріальні ресурси організації

4) Інформаційні ресурси організації

226. Стандарт − це:

1) Показники, які характеризують відносну величину використан­ня знарядь та предметів праці

2) Сукупність прийнятих норм та нормативів

3) Максимально припустима величина абсолютних витрат сировини.

4) Максимально припустима величина абсолютних витрат матеріалів, палива, праці

227. Централізований контроль має такі характеристики:

1) Ґрунтується на соціальних нормах, цінностях та традиціях

2) Наявність спеціалізованих контрольних служб

3) Акцентує увагу на самоконтролі

4) Прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення кон­тролю

228. Суцільний контроль передбачає перевірку:

1) Усієї сукупності підконтрольних об'єктів

2) Фінансового стану господарської діяльності організації

3) Діяльності після проведення інвентаризації

4) Шляхом проведення внутрішньо групового контролю, який здій­снюється на засадах соціальної взаємодії

ТЕМА 11

«МЕНЕДЖЕР В ОРГАНІЗАЦІЇ»

229. Проектування і внесення змін усередині організації; прийняття рі­шень, пов'язаних із розподілом ресурсів; участь у переговорах для захис­ту інтересів організації — це, за класифікацією Мінцберга:

1) міжособистісні ролі

2) завершальні ролі

3) інформаційні ролі

4) комунікаційні ролі

230. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців):

1) залежно від функціональної ролі в процесі управління

2) залежно від посади, яку вони займають

3) залежно від особистої ролі в управлінні підприємством

231. Діють на основі єдиновладдя, відповідають за стан і розвиток організації чи її підрозділів менеджери:

1) лінійні

2) функціональні

3) операційні

4) фінансові

232. До лінійних менеджерів не належать:

1) директор підприємства

2) начальник цеху штампування

3) начальник відділу реклами

4) начальник складальної дільниці

233. До технологічних навичок та знань менеджерів у сфері управлін­ня фінансами та бухгалтерського обліку не відносять:

1) знання кредитно-банківського і фінансового механізмів ринкової економіки

2) знання податкової системи, страхування, основи самофінансування

3) оцінка придатності застосовуваної технології виготовляти продукцію необхідної якості

4) фінансування розширеного відтворення технологічної бази, нау­ково-технічних досліджень, соціального розвитку колективу

234. Діють на основі єдиновладдя, відповідають за стан і розвиток організації чи її підрозділів менеджери:

1) лінійні

2) функціональні

3) операційні

4) фінансові

235. До лінійних менеджерів не належать:

1) директор підприємства

2) начальник цеху штампування

3) начальник відділу реклами

4) начальник складальної дільниці

236. Створення ефективної системи і механізму управління організа­цією передбачає:

1) правильне визначення цілей і пріоритетів у роботі

2) формування згуртованого колективу

3) вмілу організацію роботи персоналу, створення спонукальних мотивів

4) постійне вдосконалення способів, методів і прийомів виконання управлінських операцій

237. До технологічних навичок та знань менеджерів у сфері управлін­ня фінансами та бухгалтерського обліку не відносять:

1) знання кредитно-банківського і фінансового механізмів ринкової економіки

2) знання податкової системи, страхування, основи самофінансування

3) розподіл прибутку, розрахунки з постачальниками і покупцями, фінансовими органами, організація власних оборотних коштів

4) оцінка придатності застосовуваної технології виготовляти продукцію необхідної якості

238. Працівник отримує розпорядження і звітує тільки перед одним безпосереднім керівником — це принцип:

1) єдиновладдя

2) єдності дій

3) підпорядкованості інтересів

4) скалярного ланцюга

239. Природний порядок в організації, що має керуючий центр, — це принцип:

1) справедливості

2) централізації

3) підпорядкованості інтересів

4) корпоративного духу

240. Встановлених правил слід дотримуватися на всіх рівнях скаляр­ного ланцюга — це принцип:

1) підпорядкованості інтересів

2) скалярного ланцюга

3) справедливості

4) централізації

241. Способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства, — це:

1) методи управління

2) принципи управління

3) функції управління

4) стилі управління

242. До економічних методів управління не належить:

1) преміювання

2) форми і системи оплати праці

3) підвищення по службі

4) штрафні санкції

243. До адміністративних методів управління помилково віднесено:

1) посадові інструкції

2) накази

3) протоколи нарад

4) присвоєння почесного звання

244. До соціально-психологічних методів управління помилково від­несено:

1) усні розпорядження

2) нагородження похвальною грамотою

3) обмін досвідом

4) управління ролевою поведінкою

ТЕМА 12

«ВЛАДА І ЛІДЕРСТВО В МЕНЕДЖМЕНТІ»

245. Рішення, які врівноважують протиріччя, що виникають,- це:

1) організаційні;

2) запрограмовані;

3) незапрограмовані;

4) компромісні.

246. Рішення, обґрунтовані об'єктивними аналітичними процеса­ми,- це:

1) організаційні;

2) інтуїтивні;

3) раціональні;

4) компромісні.

247. До характерних ознак колективу не належить:

1) спільна мета

2) взаємодія людей у процесі досягнення їх спільної мети

3) однорідність за віковим та професійним складом

4) постійність взаємодії протягом всього часу існування колективу

248. До причин, що обумовлюють виникнення неформальних груп, не відносять:

1) економічна доцільність

2) потреба у захисті

3) психологічна близькість і симпатія

4) бажання раціоналізувати свою роботу і підвищити її продуктивність

249.До неформальних груп в організації належать:

1) Рада акціонерів

2) група підтримки звільненого директора заводу

3) профспілковий комітет

4) проектні команди

250.До формальних груп підприємства не слід відносити:

1) профспілковий комітет

2) групу любителів підводного плавання

3) футбольну команду підприємства

4) проектні команди

251. Вкажіть, яка з ознак стосується неформальних груп:

1) створюються як структурні підрозділи в організації

2) формуються для виконання регулярної функції

3) складається відповідний розподіл ролей та позицій

4) створюються членами організації згідно з їх взаємними симпатія­ми, спільними інтересами тощо

252. До чинників, що впливають на роботу групи, відносять:

1) розмір та склад групи

2) статус членів групи

3) групові ролі

4) всі перелічені чинники

253. Розвиток колективу (групи) відбувається за такими стадіями:

1) формування групи, притирання, нормалізація стосунків, інтеграція діяльності

2) формування, боротьба, нормалізація, розпад, імплементація відносин

3) притирання, розпад, нормалізація, імплементація

4) боротьба, розмежування, інтеграція діяльності, криза

254.До позитивних наслідків конфлікту у групі не належить:

1) досягнення консенсусу у спірному питанні

2) бажання співробітництва

3) зростання групової одностайності

4) поліпшення взаємовідносин між членами групи

255.До структурних методів управління конфліктами не відносять:

1) роз'яснення підлеглим вимог до роботи

2) координацію та інтеграцію спільної роботи

3) знаходження компромісу

4) встановлення загальноорганізаційних комплексних цілей діяльності

256.Влада, що передбачає використання людиною як основного інс­трументу впливу на інших свої знання, — це:

1) еталонна влада

2) законна влада

3) експертна влада

4) харизматична влада

257.Влада, що передбачає використання людиною як основного інс­трументу впливу на інших свої особисті риси, — це:

1) влада винагороди

2) законна влада

3) експертна влада

4) харизматична влада

258.Вкажіть форму влади, яку слід використовувати у випадках, ко­ли активним мотивуючим фактором є потреби найвищого рівня:

1) експертну владу

2) владу винагороди

3) владу переконання

4) еталонну владу

259. З'ясуйте, який вид влади базується на ефективному переда­ванні керівником своєї точки зору іншим:

1) влада переконання

2) еталонна влада

3) законна влада

4) влада співробітництва

260. Назвіть тип влади, який передбачає вплив на підлеглих через традиції, здатні задовольнити потребу виконавця у захищеності і прина­лежності:

1) експертна влада

2) влада переконання

3) законна влада

4) еталонна влада

261. Назвіть стиль управління, що відповідає «Системі 3» за класифі­кацією Р. Лайкерта:

1) доброзичливо-консультативний

2) експлуататорсько-авторитарний

3) доброзичливо-авторитарний

4) консультативно-демократичний

262. «У виконавців відсутнє або нерозвинуте честолюбство, і вони прагнуть уникати відповідальності, бажають, щоб ними керували» — це одна із тез Д. Мак-Грегора:

1) теорії «X»

2) теорії «Y»

3) теорії «Z»

4) теорії «XY»

263. Авторами управлінської решітки, яка розглядала різні варіанти співвідношення поведінки керівників залежно від того, про що вони дбають в першу чергу — про виконання виробничих завдань чи про збереження нормальних стосунків у керованій ними групі, є:

1) Р. Блейк і Дж. Моутон

2) В. Врум і Ф. Йєттон

3) П. Герсі і К. Бланшар

4) В. Врум і Дж. Моутон

264. Модель Т. Мітчела і Р. Хауса — це теорія, що розглядає:

1) поведінкові аспекти лідерства

2) ситуаційні аспекти лідерства

3) дії лідера, обумовлені його особистими якостями

4) дії лідера, обумовлені його діловими якостями

265. Автократично-ліберальний континум стилів керування запро­понований:

1) П. Герсі

2) Д. Мак-Грегором

3) К. Левіним

4) В. Врумом та Ф. Йєттоном

266. Теорія, яка головним інструментом впливу на поведінку людей вважає встановлення цілей і визначення шляхів їх досягнення, — це:

1) модель Фідлера

2) модель Р. Блейка і Дж. Моутон

3) модель Врума — Йєттона

4) модель Т. Мітчела і Р. Хауса

Вкажіть, яка з названих теорій не належить до ситуаційних.

1) теорія життєвого циклу П. Герсі і К. Бланшара

2) модель Врума — Йєттона

3) теорія «X» та «У» Д. Мак-Грегора

4) модель І Мітчела і R Хауса

268. Назвіть модель лідерства, що висуває такі фактори впливу на поведінку менеджера, як: відносини між менеджером і колективом, структуру завдання, посадові повноваження:

1) модель T. Мітчела і Р. Хауса

2) модель Фідлера

3) модель Д. Мак-Грегора

4) модель П. Герсі і К. Бланшара

269. До психологічної групи лідерських якостей відноситься:

1) Об'єктивність

2) Прагнення до постійного самовдосконалення

3) Здатність керувати емоціями

4) Панорамність мислення

270.До когнітивних лідерських якостей відносяться:

1) Професійна предметність

2) Прагнення до постійного самовдосконалення

3) Здатність керувати емоціями

4) Здатність до екстраполяції

271. Який стиль керівництва необхідно застосувати в форсмажорних ситуаціях:

1) Демократичний

2) Авторитарний

3) Ліберальний

4) Змішаний

272. Влада, при якій підлеглий вірить, що керівник може заохотити його за виконану роботу, називається владою:

1) Примусу

2) Винагороди

3) Еталонною

4) Законною

273. Який тип влади може викликати у підлеглих негативну реакцію:

1) Примусу

2) Винагороди

3) Еталонна

4) Законна

274. Стиль керівництва, спрямований на участь членів колективу в обговоренні важливих питань його функціонування, це:

1) Демократичний

2) Авторитарний

3) Бюрократичний

4) Патріархальний

275. Стиль управління, при якому керівник сам визначає групові цілі, сам приймає рішення, - це:

1) Демократичний

2) Авторитарний

3) Бюрократичний

4) Патріархальний

276. Стиль управління, за яким керівники всіх рівнів займають своє місце в структурі управління організацією і мають право на виконання даних їм повноважень, - це:

1) Демократичний

2) Авторитарний

3) Бюрократичний

4) Патріархальний

277. Стиль управління, при якому за лідером визнаються видатні, єдині в своєму роді якості, - це:

1) Харизматичний

2) Авторитарний

3) Бюрократичний

4) Патріархальний

278. Тип влади, при якому вплив здійснюється через розумну віру та виконавець приймає на віру знання і цінність знань керівника - це влада:

1) Примусу

2) Експертна

3) Еталонна

4) Законна

279. Тип влади, який формується на засадах харизми та на особистих якостях та здібностях лідера, - це:

1) Примусу

2) Експертна

3) Еталонна

4) Законна

280.До поведінкових теорій лідерства відносять:

1) Модель Фідлера

2) Модель Герсі і Бланшара

3) Теорію Лайкерта

4) Модель Гауза і Мітчела

281.До ситуаційних підходів до керівництва та лідерства не відноситься:

1) Модель Фідлера

2) Модель Герсі і Бланшара

3) Теорія Лайкерта

4) Модель Гауза і Мітчела

ТЕМА 13

«ІНФОРМАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕНЕДЖМЕНТІ»

282. Для дослідження моделювання оптимізації інформаційних систем слід використовувати методи:

1) кібернетики

2) статистики

3) економіки

4) метематики

283. Для планування експериментів використовується наступний метод:

1) моделювання.

2) кібернетики

3) математики

4) економіки

284. Для чого використовується метод комерційного розрахунку:

1) для розміщення виробництва

2) для збільшення обсягів виробництва

3) для покращення асортименту продукції

4) для перерахування коштів

285. Властивість інформації бути зрозумілою для того, кому вона адресована,- це:

1) об'єктивність інформації;

1) комунікативність інформації;

3) лаконічність інформації;

4) актуальність інформації.

Які ознаки має інформація?

1) є продуктом (предметом) праці, не втрачає і має споживчі якості, має здатність накопичуватися

2) є продуктом (предметом) праці, має здатність накопичуватися, усуває невизначеність

3) має здатність накопичуватися, усуває невизначеність, має споживчі (джерельні) якості

4) дозволяє вивчити стан об'єкта, є продуктом (предметом) праці, не втрачає і має споживчі якості

Які характерні риси нових інформаційних технологій?

1) інтегрованість, гнучкість, інтерактивність

2) об'єктивність, інтегрованість, гнучкість

3) інтерактивність, інтегрованість, оперативність

4) гнучкість, інтерактивність, об'єктивність

Визначити існуючі види форм носіїв інформації?

1) зберігання інформації, реєстрації даних, обстежень

2) зберігання інформації, реєстрації даних, статистичної (фінансової) звітності, обстежень

3) реєстрації даних, обстежень, статистичної (фінансової) звітності

4) реєстрації даних, зберігання інформації, обстежень

ТЕМА 14

«ОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ»

289. Інформація — це:

1) повідомлення, яке дає можливість усунути невизначеність знань користувача про стан об'єкта та розвиток подій

2) звітні дані, які надходять з нижчих рівнів управління вищим

3) неопрацьовані цифри і факти, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої систем і зовнішнього середовища

290. Характеристиками інформації, що забезпечують її використання для прийняття правильних управлінських рішень є:

1) достовірність, своєчасність, повнота, релевантність, однозначність

2) достовірність, своєчасність, повнота, точність, одіозність

3) достовірність, повнота, доступність, оперативність, багатозначність

291. Елементами комунікаційного процесу є:

1) ідея, відправник, повідомлення, отримувач, зворотний зв'язок

2) відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв'язок

3) генератор ідеї, повідомлення, канал, відправник, зворотний зв'язок

292. Невербальна комунікація — це:

1) надання відправником додаткової потаємної інформації одному зі співрозмовників, яка свідчить про його справжнє ставлення до інформації, що є предметом обміну

2) надання певних сигналів за допомогою міміки, жестів, виразу очей тощо, які свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, яка є предметом обміну

3) комунікація без використання незрозумілих співрозмовникові слів

293. Викривлення інформації у процесі спілкування через варіатив­ність (неоднозначність) слів — це:

1) семантичні перешкоди

2) невербальні перешкоди

3) перешкоди вибіркового сприйняття

4) інформаційні перевантаження

294. Обмін інформацією поза каналами, передбаченими організацій­ною структурою — це:

1) горизонтальні комунікації

2) неформальні комунікації

3) вертикальні комунікації

295.Сукупність джерел та каналів надходження і поширення інформа­ції, яку створює суб'єкт управління для того, щоб приймати обгрунтовані рішення і ефективно керувати, — це:

1) комунікаційні процеси

2) комунікаційна мережа

3) комунікаційні елементи

4) комунікаційні засоби

296. До характерних ознак управлінських завдань відносять:

1) невизначеність чи суперечливість умови

2) обмежені часові межі вирішення

3) відсутність достатньої інформації про можливі способи вирішення

4) усі відповіді правильні

297. Особа, яка генерує інформацію для комунікації, перетворює її в повідомлення і передає її іншій особі або групі осіб,- це:

1) Відправник

2) Одержувач

3) Лінійний менеджер

4) Топ-менеджер

298. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:

1) Комунікаційний бар'єр

2) Шум

3) Канал комунікації

4) Кодування

299. Процес трансформації (перетворення) того, що призначене для передавання у повідомлення, це:

1) Зворотній зв'язок

2) Кодування

3) Делегування

4) Декодування

300. До переваг усної комунікації належить:

1) Швидкість та простота комунікації, гарний зворотній зв'язок

2) Викривлення повідомлення при передаванні третій особі, ча­сткове забування почутої інформації

3) Ґрунтовність підготовки, добре збереження інформації

4) Не гарантує зворотного зв'язку, має можливість багаторазо­вого використання

301. Недоліками письмової комунікації є:

1) Ґрунтовність підготовки

2) Недостатня точність

3) Швидкість та простота комунікації

4) Не гарантує зворотного зв'язку

302.Комунікація, яка відбувається без використання слів:

1) Вербальна

2) Невербальна

3) Вертикальна

4) Горизонтальна

303. Комунікації, які є наслідком ієрархії влади в організації та відповідають прямому ланцюгу команд:

1) Формальні комунікації

2) Вербальні комунікації

3) Горизонтальні комунікації

4) Неформальні комунікації

304. До основних типів повідомлень у межах низхідних кому­нікацій належать:

1) Звіти за результатами діяльності, фінансова і бухгалтерська звітність

2) Пропозиції щодо удосконалення роботи

3) Посадові інструкції та накази

4) Координація діяльності відділів, консультації лінійних кері­вників

305. Обмін повідомленнями між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу - це:

1) Горизонтальні комунікації

2) Низхідні комунікації

3) Висхідні комунікації

4) Неформальні комунікації

306. Перешкода на шляху ефективної комунікації, яка полягає в різному тлумаченні змісту одного і того самого повідомлення його відправником і одержувачем:

1) Фільтрація інформації

2) Групова дискусія

3) Вибіркове сприйняття

4) Семантичний бар'єр

307. До методів, за допомогою яких можна подолати перешкоди ефективних комунікацій та удосконалити комунікаційні процеси в організації належать:

1) Удосконалення зворотного зв'язку, використання емпатії

2) Вибіркове сприйняття, фільтрування інформації при передачі

3) Чіткий розподіл обов'язків в організації

4) Всі відповіді правильні

308. За змістом інформація класифікується на:

1) Директивну, звітну, довідково-нормативну

2) Адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну

3) Вхідну та вихідну

4) Первинну та похідну

309. За напрямом руху інформація класифікується на:

1) Директивну, звітну, довідково-нормативну

2) Адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну

3) Вхідну та вихідну

4) Первинну та похідну

310. До основних причин незадовільних комунікацій належать:

1) Неправильна психологічна настанова, семантичні бар'єри

2) Стереотипне мислення, слабка пам'ять

3) Поганий або відсутній зворотній зв'язок

4) Всі відповіді правильні

311. Неопрацьовані факти і цифри, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої системи і зовнішнього середовища, - це:

1) Дані

2) Інформація

3) Документація

4) Повідомлення

312. Спілкування працівників організації між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способу виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород - це:

1) Знеособлені комунікаційні канали

2) Міжособові комунікації

3) Вербальні комунікації

4) Неформальні комунікації

313. Вид комунікацій, який служить засобом зворотного зв'язку між керівництвом організації та її працівниками, який допомагає менеджерам проаналізувати виконання їхніх розпоряджень, наслідки їх реалізації, виявити недоліки, порушення:

1) Формальні комунікації

2) Висхідні комунікації

3) Горизонтальні комунікації

4) Низхідні комунікації

314. Вид комунікацій, який існує між різними управлінськими рівнями, але не у формі прямого підпорядкування, і використовується з метою узгодження дій лінійних і функціональних або штабних керівників:

1) Вертикальні комунікації

2) Висхідні комунікації

3) Діагональні комунікації

4) Горизонтальні комунікації

315. Це обмін інформацією каналами, який непередбачений організаційною структурою; може здійснюватися навмисне з метою пересвідчитись у достовірності офіційної інформації чи визначити реакцію підлеглих на зміни, що відбулися або плануються в організації:

1) Неформальні комунікації

2) Горизонтальні комунікації

3) Формальні комунікації

4) Комунікації в середині групи

316. До елементів комунікаційного процесу належать:

1) Зародження ідеї, кодування, передавання і декодування

2) Відправник, повідомлення, канал передачі, одержувач, зворотній зв'язок

3) Джерело, канал зв'язку, одержувач

4) Відправник, ідея, повідомлення, одержувач

ТЕМА 15

«ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ»

317. Створення ефективної системи і механізму управління організацією передбачає:

1) правильне визначення цілей і пріоритетів у роботі

2) формування згуртованого колективу

3) вмілу організацію роботи персоналу, створення спонукальних мотивів, забезпечення розвитку працівників, зміцнення їх єдності, підтримання ентузіазму

4) постійне вдосконалення способів, методів і прийомів виконання управлінських операцій

5) все вищеназване

318. Організаційна ефективність — це здатність економічного суб'єкта реалізувати задумане, досягти поставленої мети. Дане визначення характеризує ефективність організації з точки зору:

1) системного підходу

2) підходу на основі стратегічних складових

3) цільового підходу

4) вибіркового підходу

319. Якщо компанія ставить перед собою завдання залучення додат­кового капіталу для реалізації цілей свого розвитку, то її головними стра­тегічними складовими будуть:

1) виробничі робітники

2) акціонери компанії

3) управлінський персонал

4) партнери по бізнесу

320. Підхід, який оцінює організаційну ефективність за критеріями, що здатні забезпечити внутрішню єдність і гарантувати виживання орга­нізації у мінливому середовищі, — це:

1) системний підхід

2) підхід на основі виділення стратегічних складових

3) цільовий підхід

4) вибірковий підхід

321. Ефективність, яка відображає економічність способів перетво­рення ресурсів у процесі виробничої діяльності підприємства, — це:

1) стратегічна ефективність

2) цільова ефективність

3) оперативна ефективність

4) ринкова ефективність

322. Ефективність, яка показує, наскільки повно організація за­довольняє потреби споживачів порівняно з альтернативними способами їхнього задоволення, — це:

1) стратегічна ефективність

2) оперативна ефективність

3) ринкова ефективність

4) зовнішня ефективність

323. До узагальнюючих критеріїв організаційної ефективності з пе­релічених нижче не належать:

1) рівень загальної рентабельності

2) коефіцієнт фінансової стійкості

3) темпи росту продуктивності праці

4) темпи зростання суми валового прибутку

324. До показників ефективності використання матеріально-техніч­них ресурсів підприємства з перелічених нижче не відносять:

1) частка приросту обсягу виробництва в результаті росту продуктивності праці

2) фондовіддача

3) коефіцієнт обігу оборотних коштів

4) матеріаломісткість продукції

325. Чиста теперішня вартість є:

1) різницею між майбутньою вартістю потоку майбутніх вигод та поточною вартістю теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу

2) майбутньою вартістю вигод від зроблених капіталовкладень

3) поточною вартістю вигод від зроблених капіталовкладень

4) алгебраїчною дисконтованою сумою поточної вартості майбутніх вигод та поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу

326. Позитивне рішення щодо доцільності реалізації інноваційного проекту суб'єктом підприємницької діяльності приймається тоді, коли чис­та теперішня вартість, що супроводжує реалізацію проекту:

1) менша нуля

2) більша нуля

3) дорівнює нулю

4) менша одиниці

327. Відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення, — це:

1) індекс рентабельності

2) внутрішня норма дохідності

3) чиста дисконтована вартість

4) поріг рентабельності інноваційного проекту

328.Показником, що не береться до уваги для оцінки ефективності роботи менеджера з маркетингу, є:

1) просування на ринок нових видів продукції

2) збільшення частки ринку

3) процент зростання продуктивності праці робітників фірми

4) впровадження нових способів стимулювання збуту

329.Ефективність рекламної кампанії оцінюється за:

1) процентом зростання ціни на продукцію, запропонованої до продажу

2) процентом зростання кількості проданої продукції

3) збільшенням частки ринку, яку займає фірма

4) співвідношенням збільшення доходів від продажу продукції з витратами на рекламу

340.Витрати на управління охоплюють:

1) витрати на оплату праці управлінського персоналу

2) витрати на оргтехніку та засоби комунікацій

3) витрати на службові відрядження

4) всі відповіді вірні

341. До якісних показників ефективності роботи організації не слід відносити:

1) підвищення рівня якості продукції та послуг

2) зростання частки ринку, яку займає організація

3) стабільність персоналу організації

4) поліпшення умов праці персоналу

342. Ефективність інноваційного проекту не може визначатися таким показником:

1) індекс рентабельності

2) чиста внутрішня рентабельність

3) чиста теперішня вартість

4) термін окупності

343. До кількісних критеріїв ефективності системи менеджменту ор­ганізації не належить:

1) обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління

2) обсяг прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління

3) частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг)

4) обсяг відрахувань на соціальні заходи

344. Показник, який не характеризує економію живої і уречевленої праці апарату управління, — це:

1) частка працівників апарату управління у загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації і темп зміни цього показника

2) скорочення тривалості виконання управлінських процедур

3) коефіцієнт поліпшення умов праці апарату управління

4) рівень продуктивності праці з розрахунку на одного працівника апарату управління і темп зміни цього показника

345. Показник, що характеризує відношення кількості прийнятих рі­шень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління до загаль­ної кількості прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління, — це:

1) коефіцієнт раціональності структури управління

2) рівень раціональності структури прийняття рішень

3) ступінь централізації управлінських функцій

4) ступінь формалізації праці менеджерів

346. Ефективність роботи операційного менеджера не може оцінюватися показником:

1) темпи зростання продуктивності праці

2) коефіцієнт плинності кадрів

3) темпи зростання обсягу реалізованої продукції

4) коефіцієнт ритмічності роботи

347. Які з наведених підходів можуть бути застосовані для визначення ефективності управління:

1) Застосування якісної оцінки ефективності за допомогою експертів

2) Розрахунок показника темпів змін чисельності апарату управління.

3) Само фотографія робочого часу менеджера

4) Підхід з позиції особистих якостей керівника

348. Одним з чинників удосконалення системи менеджменту є:

1) Зниження витрат на управління, яке досягається за рахунок скорочення чисельності працівників апарату управління та під­вищення продуктивності їх праці

2) Підвищення заробітної плати працівників апарату управління

3) Зниження собівартості продукції

4) Поліпшення показників платоспроможності підприємства

349. В наслідок вдосконалення системи управління підприємство досягає такого економічного та соціального ефекту:

1) Зростає кількість премій та доплат працівникам організації

2) Знижується плинність кадрів

3) Зростає відсоток накладних витрат в структурі витрат на управління

4) Зростає кількість задоволених споживачів

350.Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність адміністративно-управлінського персоналу і збільшують обсяг виробництва, то ефект за обома напрямами:

1) Скорочується

2) Односпрямований

3) Нівелюється

4) Не спостерігається

351.Оцінку економічної ефективності управління на підприємстві проводять для:

1) Підвищення довіри до керівництва

2) Визначення шляхів удосконалення фінансово-господарської діяльності

3) Для обґрунтування витрат на управлінський персонал

4) Формування системи мотивації персоналу

352. Об'єктами оцінки ефективності управління є:

1) Структурні підрозділи підприємства

2) Характер взаємовідносин з контрагентами підприємства

3) Керівники вищої ланки управління підприємством

4) Керівники технічного рівня управління

353. Висока надійність управлінської системи підприємства забезпечується:

1) Підвищенням рівня безпеки на виробництві

2) Р аціональними технологіями процесів управління

3) Зниженням ступеня формалізації праці менеджерів

4) Високим рівнем кваліфікації кправлінцев

354. При скороченні чисельності працівників апарату управління:

1) Заощаджується фонд заробітної плати

2) Зростає величина заробітної плати промислово-виробничого персоналу

3) Показник ефективності управління не змінюється

4) Зростає рівень задоволеності працівників

355. Оцінити діяльність працівників апарату управління можна:

1) Використовуючи кількісні показники діяльності організації

2) Використовуючи показники соціальної ефективності мене­джменту

3) Використовуються якісні показники, які характеризують специфіку управлінської праці

4) Усі варіанти правильні

356. Результативність роботи окремих працівників організації оцінюють:

1) З урахуванням зони відповідальності кожного менеджера що­до його посадових обов'язків

2) Рівнем рентабельності активів і власного капіталу підприєм­ства

3) Показниками, що визначають їх внесок у загальні результати діяльності організації

357. Обґрунтування ефективності реалізації управлінського рішення передбачає:

1) Розрахунок показників фінансової стійкості підприємства до і після реалізації цього рішення

2) Зіставлення отриманих внаслідок реалізації рішення резуль­татів із витратами, необхідними для його реалізації

3) Визначення економії умовно-змінних витрат у собівартості продукції підприємства

4) Розрахунок економічного ефекту від запровадження нових методів управління

358. Ефективність, яка виражається загальною величиною ефекту, одержаного в результаті здійснення заходів удосконалення системи управління виробництвом, називається:

1) Абсолютною

2) Порівняльною

3) Відносною

4) Модульною

359. До кількісних показників ефективності менеджменту належать:

1) Рівень керованості

2) Співвідношення кількості лінійного та функціонального пе­рсоналу

3) Обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн витрат на управління

4) Частка менеджерів у складі персоналу

360. До витрат на управління включаються:

1) Собівартість продукції

2) Витрати на оплату праці управлінського персоналу з ураху­ванням відрахувань на соціальне страхування

3) Витрати на організацію та забезпечення виробничо-господарської діяльності, включаючи змінні витрати виробництва

4) Сплата оренди приміщень

Дата добавления: 2015-10-23